- •Криміналістика (криміналістична техніка):
- •Тема 1 теоретичні засади криміналістики
- •Поняття, предмет і завдання криміналістики
- •Система криміналістики
- •Криміналістика в системі юридичних наук
- •Зв'язок криміналістики з іншими науками
- •Тема 2 методологічні засади криміналістики
- •2.1. Поняття методологічних засад криміналістики
- •Класифікація методів криміналістики
- •Загальнонаукові методи криміналістики
- •Спеціальні методи криміналістики
- •Об'єкти криміналістичної ідентифікації
- •Методика ідентифікаційних досліджень
- •Тема 4 вчення про криміналістичні версії поняття та класифікація криміналістичних версій
- •Етапи розвитку криміналістичної версії
- •Побудова й аналіз криміналістичних версій
- •Перевірка криміналістичних версій
- •Форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
- •Поняття та основні принципи взаємодії слідчого, оперативних і експертних підрозділів у розкритті злочинів
- •Форми взаємодії слідчого з експертом і оперативними працівниками
- •Поняття, завдання та форми профілактичної діяльності слідчого
- •Тема 6 історія розвитку криміналістики історичний аспект зародження і становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів
- •Розвиток криміналістики в україні у XX ст.
- •Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в україні
- •Тема 7. Загальні положення криміналістичної техніки
- •Поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки
- •Поняття та класифікація засобів і методів криміналістичної техніки
- •Засоби криміналістичної техніки
- •Технічні засоби попереднього слідства
- •Комплекти криміналістичної та оперативної техніки
- •Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел
- •Технічні засоби криміналістичної профілактики злочинів
- •Методи криміналістичної техніки
- •Методи виявлення, фіксації и попереднього дослідження речових джерел інформації на місці події – польові методи криміналістики.
- •2. Методи дослідження речових джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах – лабораторні методи криміналістики.
- •Тема 8. Судова фотографія
- •Поняття, завдання та значення судової фотографії
- •Судово-оперативна фотографія
- •Судово - дослідна фотографія
- •Тема 9. Трасологія
- •Поняття і теоретичні основи криміналістичної трасології. Класифікація слідів.
- •Сліди засобів вчинення злочину
- •Сліди зубів, нігтів та інших частин тіла людини
- •Загальні правила огляду та вилучення слідів. Трасологічна експертиза
- •Тема 10 судова балістика
- •Поняття, предмет і об’єкти дослідження судової балістики
- •Вогнепальна зброя та її класифікація
- •Окремі відомості про ручну вогнепальну зброю та боєприпаси до неї
- •Сліди вогнепальної зброї і механізм їх утворення
- •Ознаки, що відображаються у слідах на стріляних гільзах:
- •Особливості огляду вогнепальної зброї та слідів пострілу
- •Судово - балістична експертиза
- •Тема 11 техніко-криміналістичне дослідження документів
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів: поняття, види та завдання
- •Слідчий огляд документів
- •Дослідження документів
- •Тема 12 криміналістичне дослідження письма
- •Поняття і теоретичні основи почеркознавства
- •Ідентифікаційні ознаки письма
- •Основи методики дослідження почерку
- •Тема 13 ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •Ознаки зовнішності людини: поняття та класифікація
- •Опис ознак зовнішності людини методом словесного портрета
- •Криміналістична діагностика татуювань
- •Методи й засоби фіксації ознак зовнішності людини
- •Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •Тема 14
- •Об’єкти криміналістичного обліку
- •Основні види криміналістичного обліку
- •Проблеми вдосконалення криміналістичного обліку ознак і властивостей осіб, які вчинили злочини
- •Список використаної і рекомендованої літератури
Судово - балістична експертиза
Під час розслідування кримінальних справ про злочини, пов'язані із застосуванням вогнепальної зброї, часто виникає потреба у здійсненні судово-балістичної експертизи. Якщо під час вчинення злочину на тілі потерпілого чи на трупі утворюються сліди, які свідчать про застосування вогнепальної зброї, призначається комплексна судово-балістична та судово-медична експертизи.
Під час судово-балістичної експертизи встановлюють вид, зразок (модель) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами пострілу; конкретний екземпляр зброї за стріляними кулями та гільзами; справність і придатність до стрільби зброї та боєприпасів; однорідність патронів, куль, гільз, шроту, картечі; обставини, пов'язані із застосуванням вогнепальної зброї (рикошет кулі; відповідність калібрів зброї і патронів, використаних для стрільби; кількість зроблених пострілів; місцезнаходження особи, яка стріляла; напрям і дистанцію пострілу; взаєморозташування перешкоди і зброї в момент пострілу).
За допомогою експертних судово-балістичних досліджень розв'язують завдання як ідентифікаційного, так і неідентифікаційного характеру.
Залежно від завдання, яке розв'язують, судово-балістичні дослідження поділяють на ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та ситуаційні.
Ідентифікаційні дослідження. Питання, які вирішують за допомогою ідентифікаційної експертизи, є найважливішими під час розслідування кримінальних справ, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї. До ідентифікаційних належать дослідження, пов'язані з ототожненням вогнепальної зброї за слідами каналу ствола на стріляних снарядах (кулях, шроті, картечі), а також, за слідами деталей і частин зброї на стріляних гільзах. До цього виду експертизи належить також виявлення відповідності стріляних куль і гільз (експертиза цілого за частинками). За допомогою ідентифікаційних досліджень боєприпасів до мисливської зброї встановлюють конкретні інструменти та приладдя, що були застосовані для спорядження мисливських патронів, а також інструменти, які були використані для виготовлення компонентів патронів (саморобного шроту, картечі, пижів, прокладок).
Ідентифікаційні судово-балістичні дослідження складаються з таких самих етапів, що й будь-яке ідентифікаційне дослідження: підготовчого; окремого; експерименту; порівняльного аналізу; оцінювання отриманих результатів і формулювання висновків.
Кваліфікаційні дослідження. За їх допомогою вирішують питання стосовно належності об'єктів експертизи до певних класифікаційних груп. Класифікаційна експертиза тісно пов'язана з ідентифікаційною, оскільки визначення групової належності — перший і обов'язковий етап ідентифікації. Суть класифікаційних досліджень полягає у визначенні належності об'єкта до певного класу вогнепальної зброї за допомогою органолептичного дослідження критеріїв вогнепальності (наявності ствола, запального пристрою та пристроїв для закривання каналу ствола); встановленні моделі (зразка) досліджуваної зброї та патронів; належність порівнюваних патронів до однієї партії випуску; визначенні моделі зброї за слідами на стріляних кулях і гільзах, а також калібр мисливської зброї за слідами на шроті та картечі.
Діагностичні дослідження. Суть діагностичних досліджень полягає у визначенні належності об'єкта до певного класу вогнепальної зброї за допомогою кількісного дослідження критеріїв надійності його конструкції (здатність здійснювати більш як один постріл; наявність у снаряда необхідної вбивчої сили); виявленні властивостей і стану вогнепальної зброї та боєприпасів (визначенні справності вогнепальної зброї та патронів і придатності їх до стрільби, можливості здійснення пострілу зі зброї без натискання на спусковий гачок внаслідок технічного стану зброї); виявленні можливості здійснення певних дій (визначення пробивної сили снаряду, можливості здійснення прицільної стрільби); з'ясуванні обставин пострілу (дистанції пострілу, факту рикошету, характеру пошкодження (вогнепальне чи ні), відносної давності пострілу, послідовності пострілів, причини осічки). До цього виду експертизи належать також дослідження з поновлення пошкоджених та знищених (спиляних та забитих) маркувальних знаків на вогнепальній зброї.
Ситуаційні дослідження. Для їх здійснення необхідною умовою є вивчення місця події чи певних обставин, за яких було вчинено злочин, наприклад, можливості здійснення пострілу без натискання на спусковий гачок у певній ситуації (падіння зброї з певної висоти, зачеплення гілкою за спусковий гачок тощо), визначення взаєморозташування особи, яка стріляла, потерпілого і зброї в момент пострілу. Як правило, такі дослідження здійснюють за допомогою комплексної експертизи (спільно медиками та спеціалістами з балістики). Ці дослідження пов'язані з вивченням рельєфу та предметної обстановки місця події.