- •І. Вступ
- •II. Призначення можливих (прийнятних в даних інженерно-геологічних умовах) варіантів основ фундаментів
- •2.2.1. Поверхневе ущільнення основ важкими трамбовками
- •2.2.2 Проектування ґрунтових подушок
- •2.2.3. Проектування фундаментів в витрамбовуваних котлованах
- •2.2.4. Гідроізоляція просадкових основ за допомогою екранів з полімерних плівок
- •2.2.5. Проектування глибинного ущільнення ґрунту ґрунтовими палями
- •2.2.6.Ущільнення просадкових ґрунтів піщано-вапняними палями
- •2.2.7. Ущільнення просадкових ґрунтів гвинтовим продавлюванням
- •2.2.8. Переведення будівельного майданчику з II в I тип ґрунтових умов по просадковості попереднім замочуванням товщі через дренажні свердловини
- •2.2.9. Закріплення лесових просадкових ґрунтів хімічними розчинами (силікатування) з використанням ін'єкторів
- •2.2.10. Проектування конструктивних і водозахисних заходів
- •Влаштування залізобетонних поясів
- •Водозахисні заходи
- •2.2.11. Порізка просадових ґрунтів фундаментами глибокого закладення (пальовими фундаментами)
- •Конструювання ростверку
- •Б. Пальові фундаменти з буронабивних паль
- •Інші особливі випадки пальових фундаментів в. Анкерні (гвинтові) палі
Влаштування залізобетонних поясів
Залізобетонні пояси влаштовуються для підвищення міцності стін і збільшення загальної жорсткості будівель і споруд.
У великопанельних будівлях поетажні пояси виконуються шляхом стикування верхньої арматури панелей розташованої в надпрхідних перемичках.
В цегляних будівлях поетажні пояси поєднуються з надвіконними і наддвірними перемичками або влаштовуються армовані шви над перемичками. Пояси повинні бути безперервними по всім несучим стінам в межах будівлі або відсіку, відрізаного осадковими швами, мати рівноміцні з'єднання в місцях сполучення стін і в кутах. В багатоповерхових будівлях пояси розташовують під перекриттями, а в одноповерхових - над віконними і дверними отворами. Оскільки замочування просадкових ґрунтів може відбуватися в будь-якому місці, і вигин будівлі може відбуватися з прогинанням і вигином, то і пояси потрібно розташовувати як у верхній, так і в нижній частині стін.
При розрахунку залізобетонних поясів приймається розрахункова схема-як консольна балка жорстко защемлена у вільній від просідання частині будівлі. Можливі різні випадки замочування основи: 1) замочування одностороннє з торців і фасадів будівлі; 2) замочування двостороннє внутрішнє.
В першому випадку розрахункова схема приймає вид консольної балки, яка за довжиною рівна половині довжини або половині ширини будівлі, завантаженим відповідно половиною навантаження від будівлі, тобто довжина балки рівна B/2 або l/2 завантаженим зосередженим навантаженням приблизно рівній половині ваги споруди, прикладеній на відстані B/4 або l/4 від закладення. Вага споруди Qс охоплює вагу конструкції, снігове навантаження і корисне навантаження з коефіцієнтом перевантаження. Таким чином, зусилля в заданому перетині будівлі в "защемленні" визначиться по формулі:
; (2.2.45)
де Qс – вага споруди, кН; L – довжина будівлі, споруди або його жорсткого відсіку; В – ширина споруди або його жорсткого відсіку.
По обчисленому зусиллю (Мb, Мl) визначаться величина моменту опору перетину "залізобетонного" поясу W: (2.2.46)
де RB – розрахунковий опір бетону на вигин.
Враховують максимально необхідний момент опору. Залежно від кількості поверхів проектуємої будівлі, заздалегідь намічається кількість ярусів посилених залізобетонними поясами – ψ, і визначається момент опору W перетину одного поясу, при К перетинах поясів на одному ярусі беруть участь при вигині:
(2.2.47)
Задавшись одним розміром перетину залізобетонного поясу (b або h) визначають інший по формулах: ; (2.2.48)
Таким чином, нами підібрані розміри перетину залізобетонного поясу на випадок конструктивного армування. Геометричні розміри перетину залізобетонного поясу, приймаються кратними порядовці цегляної кладки по висоті h, і залежно від товщини цегляної стіни (можливість закласти пояс зовні або з обох боків цегляною кладкою завтовшки 65 - 120 - 250 мм.).
Якщо підібрані по конструктивному армуванню геометричні розміри перетину поясу не вписуються у вказані вище розміри (по товщині стіни і по порядовці) виконується розрахунок поясу (як елемента, що згинається) геометричними розмірами вписуються в геометричні розміри стін.
Згинаючий момент в перетині поясу, як консольної балки, обчислюється за формулою: (2.2.49)
По обчисленому моменту визначається необхідна площа арматури в заданому поперечному перетині пояса з умови:
де – момент що сприймається подовжньою арматурою;
– момент що сприймається поперечною арматурою;
– момент що сприймається відігнутими стрижнями.
Оскільки в даному рівнянні три невідомих, необхідну площу арматури визначають по формулі: (2.2.50)
де М - згинаючий момент в заданому перетині залізобетонного поясу; R - розрахунковий опір арматури; η - коефіцієнт відносної висоти стислої зони бетону; ho - відстань від осі розтягнутої арматури до зовнішньої грані стислої зони. Для визначення η заздалегідь обчислюється коефіцієнт α по формулі
(2.2.51)
тут Rb - розрахунковий опір на стиснення (залежить від класу бетону і береться по табл. СНиП 2.03.01.84.); b - ширина поясу; hо - робоча висота перетину (див. вище).
По обчисленому α по таблиці "Расчетные коеффициенты для подбора элементов из бетона и стали любых марок" знаходять коефіцієнт відносної висоти стислої зони бетону η, за допомогою якого визначається необхідна площа арматури за наведеною раніше формулою: (2.2.52)
Обчислена таким чином арматура розташовується в розтягнутій зоні.
В стислій зоні армування виконується конструктивно. Розрахункову поперечну арматуру визначають по формулі : (2.2.53)