1. Зміст понять "інформація", "дані" і "знання" у суспільному і науковому плані.
2. Дані, інформація і знання в геоінформації.
3. Особливості передачі і сприйняття інформації при набутті знань у процесі читання карти.
1. Зміст понять "інформація", "дані" і "знання" в суспільному і науковому плані
Інформацію про різноманітні природні і соціально-економічні явища людина отримає за допомогою органів чуття, літературних джерел, знімків вимірювальної апаратури тощо. У цьому зв’язку виникає запитання: терміни «інформація» і «дані» - це синоніми, чи різні за змістом поняття. Інформація – це одна з властивостей предметів, явищ і процесів об’єктивної дійсності, створених людиною, автоматизованих системою управління (АСУ), яка полягає у здатності сприймати внутрішній стан і вплив навколишнього середовища, передавати повідомлення і нагромаджені дані іншим предметам, явищам і процесам. Дані – це атрибут інформації, який означає факти, поняття й інструкції, що зображені в умовній формі, зручній для пересилання, інтерпретації та обробки людиною чи автоматичними засобами. Водночас, інформація – це смисл, який вкладає людина в дані на основі певних угод, що використовуються для їх подання. Дані складаються з двох елементів: рубрики, яка показує характер інформації (температуру, вологість, тиск тощо), і значення, що відображає кількісну характеристику інформації (20,70,760 тощо). Крім того, для значення необхідно ще визначити одиницю вимірювання – температура 20 0 С, вологість 70 %, тиск – 760 мм рт. ст. тощо. Одиниці вимірювання класифікують згідно з їхньою назвою і властивостями, яких вони стосуються. Таким чином, інформація, що подана в умовній формі (як правило, цифровій) і призначена для введення в автоматизовані інформаційні системи, має назву даних. Очевидно, що дані можна розглядати як сировину чи ресурс для виробництва інформації. В результаті обробки дані набувають змісту, тобто стають інформацією. Більш просто інформацію можна означити як будь-які дані про певну подію, процес, об’єкти, що являється предметом операцій сприйняття, подачі, перетворення, зберігання або використання.
Інформацію прийнято класифікувати за рівнями: оперативна; тактична; стратегічна. Інформація оперативного рівня потрібна на нижчих щаблях управління для повсякденних потреб чи роботи. Вона являє собою часто оновлювану первинну, рутинну інформацію. Оперативна інформація є основою в інформаційній ієрархії автоматизованих систем, тому її обробка автоматизується в першу чергу. Інформацію наступного рівня – тактичну – отримують шляхом узагальнення інформації оперативного рівня і призначена вона, як правило, для керівників середньої ланки. Автоматизація істотно прискорює підготовку тактичної інформації, яка видається у вигляді звітів чи різних варіантів розв’язання проблем. Стратегічна інформація призначена здебільшого для керівництва і отримується в результаті обробки оперативної і тактичної інформації. Вона містить короткі, але змістовні зведення, звіти і прогнози. На її основі здійснюється довгострокове планування. Обробка оперативної інформації фактично являє собою конторську роботу, пов’язану зі збиранням і первинною обробкою даних, формуванням нових документів, довідок, звітів тощо. Автоматизація обробки тактичної і стратегічної інформації вимагає реалізації функції прийняття рішень, для чого потрібне гнучке і потужне програмне забезпечення.