Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
345.09 Кб
Скачать

4. Осередок радіоактивного ураження

Осередком радіоактивного забруднення називають територію, в межах якої в результаті аварії (катастрофи) на радіаційно небезпечному об’єкті відбулося радіоактивне забруднення, що може бути причиною опромінення людей понад допустимі норми.

Згідно з міжнародною шкалою МАГАТЕ аварії на АЕС поділяють на сім класів (рівнів):

  1. Глобальна аварія – 7 клас (викид 3,5  1018 Бк по J131 –Чорнобильська АЕС.

  2. Тяжка аварія – 6 клас (викид 1,4  1016 Бк по J131.

  3. Аварія з ризиком для навколишнього середовища – 5 клас (обмежений викид – 1015 Бк).

  4. Події 1 – 3 класів з частковим опроміненням персоналу.

Зонування проводиться по Д (зона повного розпаду) і р1 (рівень радіації на одну годину після аварії, табл. 2)

Таблиця 2

Зони забруднення

Найменування зони

Умовне позначення

Д, рад

р1,

рад/год

Слабкого забруднення

А

5,6

0,014

Помірного забруднення

А

56

0,14

Сильного забруднення

Б

560

1,4

Небезпечного забруднення

В

1690

4,2

Надзвичайно небезпеч-

ного забруднення

Г

5600

14

Розміри зон залежать від маси радіоактивних речовин, які викинуті при аварії, і складають, наприклад (для РБМК), при 10 % виході радіоактивних речовин для зони:

  • А : L = 270 км, В = = 18 км; А : L = 75 км, В = 4 км; Б : L = 8 км, В = 0,7 км; В : L = 6 км, В = 0,6 км; Г – немає.

Розрахунок рівнів радіації і доз зовнішнього опромінення проводиться в залежності від часу, що пройшов після аварії.

Дії населення в зоні осередку радіоактивного ураження

За сигналом «Увага всім» і мовною інформацією «Радіаційна небезпека» населення і персонал повинні :

  • негайно застосувати ЗІЗ;

  • за герметизувати вікна, двері, вентиляційні отвори, закрити продукти та запаси води і не покидати приміщення;

  • провести іонізацію сім’ї (3 – 4 краплі йоду на склянку води для дорослого населення, 1 – 2 краплі на 100 г води для дітей);

  • приміщення залишати тільки за командою органів евакуації.

  1. Осередок ураження при землетрусах

Головними характеристиками землетрусів, що визначають розміри осередку ураження, є :

  • енергія (Е);

  • магнітуда (М);

  • інтенсивність енергії на поверхні землі (І);

  • глибина епіцентру (h).

Енергія землетрусу визначається :

      • магнітудою – потужність землетрусу, що визначається з максимального значення амплітуди зміщення ґрунту в мікрометрах на відстані 100 м від епіцентру, яка вимірюється в балах за шкалою Ч. Ріхтера (0 – 9 балів).

      • інтенсивністю землетрусу на поверхні землі (характеризує ступінь руйнування), яка залежить від магнітуди, глибини осередку, складу ґрунту і вимірюється за шкалою MSK (0 - 12 балів). Вона визначається за формулами :

в епіцентрі :

на віддалі :

де R – віддаль від епіцентру, км.

Сигнальні стрясання ґрунту будуть спостерігатися на великих віддалях від епіцентру. Наприклад, при М = 8 – 9 балів стрясання будуть на віддалі 100 – 160 км протягом 0,5 – 1,5 хв.

Прояв наслідків землетрусу поділяються на дві фази :

Перша фаза – час приходу поздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи і будинки отримують незначні руйнування. Час приходу першої фази визначається за співвідношенням :

де Vпр – швидкість поздовжніх хвиль. Для осадових порід Vпр = = 6,1 км/с; R і h в км.

Друга фаза – час приходу поперечних поверхневих хвиль. Ця фаза є головною і визначає ступінь руйнування будинків, споруд. Вона обчислюється за формулою :

де Vпов – швидкість поверхневих хвиль :

- для піщаних ґрунтів Vпов = 1,2 км/с;

- для глини Vпов = 1 км/с;

- насипного ґрунту Vпов = 0,35 км/с.

Інтервал часу між першою і другою фазами складає 30 – 60 секунд, що дозволяє вжити екстрені міри захисту населення.

Прогнозування землетрусів може бути довгостроковим і короткостроковим. Воно здійснюється мережею сейсмічних станцій. Передвісниками землетрусів є :

  • ріст малих поштовхів;

  • підйом води в свердловинах;

  • деформація поверхні землі;

  • підвищення рівня радіації (за рахунок радону);

  • незвичайна (неспокійна) поведінка тварин і птахів.

Приклад № 1. Визначити інтенсивність землетрусу на території міста «N», яке знаходиться на віддалі 40 км від епіцентру.

Початкові дані : М = 46, h = 20 км.

Розв’язок задачі :

Висновок : Руйнувань будинків і споруд в місті «N» не буде.

Приклад № 2. Визначити час приходу першої фази землетрусу.

Початкові дані : М = 4 б, h = 20 см, Vпр = 6,1 км/с.

Розв’язок задачі :

Приклад № 3. Визначити час приходу поверхневих сейсмічних хвиль.

Початкові дані : М = 40, h = 20 см, Vпр = 6,1 км/с, Vпов = 1 км/с.

Розв’язок задачі :

Висновок: інтервал часу між першою і другою фазами складає 35,94 секунди.

Дії населення:

1. Попередні заходи захисту включають :

  • сейсмостійке будівництво;

  • підготовку рятувальних служб і ліквідації наслідків;

  • нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;

  • навчання населення правилам поведінки під час землетрусу;

  • наявність в кожному будинку (квартирі) аптечок першої медичної допомоги;

  • закріплення в будинках столів, шаф та інш.