- •2. Особливості дії іонізуючого випромінювання на живі організми
- •3. Екологічні наслідки надзвичайних ситуацій
- •4. Осередок радіоактивного ураження
- •Осередок ураження при землетрусах
- •7. Дії людей під час землетрусу
- •8. Осередок ураження при повені
- •Дії населення
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Практичне заняття
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Визначення можливих доз опромінення при перебуванні в зоні радіоактивного зараження
- •Визначення можливих доз опромінення під час долання зон радіоактивного забруднення
- •Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення
- •Робіт в зоні радіоактивного забруднення
- •Визначення можливих втрат під час дії на радіоактивно забрудненій місцевості
4. Осередок радіоактивного ураження
Осередком радіоактивного забруднення називають територію, в межах якої в результаті аварії (катастрофи) на радіаційно небезпечному об’єкті відбулося радіоактивне забруднення, що може бути причиною опромінення людей понад допустимі норми.
Згідно з міжнародною шкалою МАГАТЕ аварії на АЕС поділяють на сім класів (рівнів):
Глобальна аварія – 7 клас (викид 3,5 1018 Бк по J131 –Чорнобильська АЕС.
Тяжка аварія – 6 клас (викид 1,4 1016 Бк по J131.
Аварія з ризиком для навколишнього середовища – 5 клас (обмежений викид – 1015 Бк).
Події 1 – 3 класів з частковим опроміненням персоналу.
Зонування проводиться по Д (зона повного розпаду) і р1 (рівень радіації на одну годину після аварії, табл. 2)
Таблиця 2
Зони забруднення
Найменування зони |
Умовне позначення |
Д, рад |
р1, рад/год |
Слабкого забруднення |
А |
5,6 |
0,014 |
Помірного забруднення |
А |
56 |
0,14 |
Сильного забруднення |
Б |
560 |
1,4 |
Небезпечного забруднення |
В |
1690 |
4,2 |
Надзвичайно небезпеч- ного забруднення |
Г |
5600 |
14 |
Розміри зон залежать від маси радіоактивних речовин, які викинуті при аварії, і складають, наприклад (для РБМК), при 10 % виході радіоактивних речовин для зони:
А : L = 270 км, В = = 18 км; А : L = 75 км, В = 4 км; Б : L = 8 км, В = 0,7 км; В : L = 6 км, В = 0,6 км; Г – немає.
Розрахунок рівнів радіації і доз зовнішнього опромінення проводиться в залежності від часу, що пройшов після аварії.
Дії населення в зоні осередку радіоактивного ураження
За сигналом «Увага всім» і мовною інформацією «Радіаційна небезпека» населення і персонал повинні :
негайно застосувати ЗІЗ;
за герметизувати вікна, двері, вентиляційні отвори, закрити продукти та запаси води і не покидати приміщення;
провести іонізацію сім’ї (3 – 4 краплі йоду на склянку води для дорослого населення, 1 – 2 краплі на 100 г води для дітей);
приміщення залишати тільки за командою органів евакуації.
Осередок ураження при землетрусах
Головними характеристиками землетрусів, що визначають розміри осередку ураження, є :
енергія (Е);
магнітуда (М);
інтенсивність енергії на поверхні землі (І);
глибина епіцентру (h).
Енергія землетрусу визначається :
магнітудою – потужність землетрусу, що визначається з максимального значення амплітуди зміщення ґрунту в мікрометрах на відстані 100 м від епіцентру, яка вимірюється в балах за шкалою Ч. Ріхтера (0 – 9 балів).
інтенсивністю землетрусу на поверхні землі (характеризує ступінь руйнування), яка залежить від магнітуди, глибини осередку, складу ґрунту і вимірюється за шкалою MSK (0 - 12 балів). Вона визначається за формулами :
в епіцентрі :
на віддалі :
де R – віддаль від епіцентру, км.
Сигнальні стрясання ґрунту будуть спостерігатися на великих віддалях від епіцентру. Наприклад, при М = 8 – 9 балів стрясання будуть на віддалі 100 – 160 км протягом 0,5 – 1,5 хв.
Прояв наслідків землетрусу поділяються на дві фази :
Перша фаза – час приходу поздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи і будинки отримують незначні руйнування. Час приходу першої фази визначається за співвідношенням :
де Vпр – швидкість поздовжніх хвиль. Для осадових порід Vпр = = 6,1 км/с; R і h в км.
Друга фаза – час приходу поперечних поверхневих хвиль. Ця фаза є головною і визначає ступінь руйнування будинків, споруд. Вона обчислюється за формулою :
де Vпов – швидкість поверхневих хвиль :
- для піщаних ґрунтів Vпов = 1,2 км/с;
- для глини Vпов = 1 км/с;
- насипного ґрунту Vпов = 0,35 км/с.
Інтервал часу між першою і другою фазами складає 30 – 60 секунд, що дозволяє вжити екстрені міри захисту населення.
Прогнозування землетрусів може бути довгостроковим і короткостроковим. Воно здійснюється мережею сейсмічних станцій. Передвісниками землетрусів є :
ріст малих поштовхів;
підйом води в свердловинах;
деформація поверхні землі;
підвищення рівня радіації (за рахунок радону);
незвичайна (неспокійна) поведінка тварин і птахів.
Приклад № 1. Визначити інтенсивність землетрусу на території міста «N», яке знаходиться на віддалі 40 км від епіцентру.
Початкові дані : М = 46, h = 20 км.
Розв’язок задачі :
Висновок : Руйнувань будинків і споруд в місті «N» не буде.
Приклад № 2. Визначити час приходу першої фази землетрусу.
Початкові дані : М = 4 б, h = 20 см, Vпр = 6,1 км/с.
Розв’язок задачі :
Приклад № 3. Визначити час приходу поверхневих сейсмічних хвиль.
Початкові дані : М = 40, h = 20 см, Vпр = 6,1 км/с, Vпов = 1 км/с.
Розв’язок задачі :
Висновок: інтервал часу між першою і другою фазами складає 35,94 секунди.
Дії населення:
1. Попередні заходи захисту включають :
сейсмостійке будівництво;
підготовку рятувальних служб і ліквідації наслідків;
нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;
навчання населення правилам поведінки під час землетрусу;
наявність в кожному будинку (квартирі) аптечок першої медичної допомоги;
закріплення в будинках столів, шаф та інш.