2

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра економічної кібернетики

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

банківських технологій

канд. екон. наук, доцент

_______________ Т.І. Гончарук

2007.06.30

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

з дисципліни “Економіко-математичні методи і моделі (оптимізаційні методи і моделі)”

освітньо-професійної програми підготовки за спеціальністю 6.050102

“Економічна кібернетика” для денної форми навчання

Укладач канд. техн. наук _________________ К.Г. Гриценко

2007.06.29

Завідувач кафедри канд. техн. наук,

Доцент _________________ С.М. Новак

2007.06.29

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри, протокол від 2007.06.29 №18

Суми - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП 4

1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ 5

2. ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ 8

2.1 Структурування тексту розрахункової роботи 9

2.2 Оформлення таблиць 9

2.3 Оформлення переліків 11

2.4 Оформлення формул 11

2.5 Оформлення графічного матеріалу 12

2.6 Оформлення додатків 13

2.7 Оформлення літературних посилань 13

ДОДАТОК 14

ВСТУП

Економіко-математичне моделювання – одна з фундаментальних дисциплін у підготовці фахівців з економіки для всіх спеціальностей, побудована на основі математичних і економічних знань. Для засвоєння дисципліни потрібна грунтовна математична база, особливо з математичної алгебри, диференціального числення, теорії ймовірностей та математичної статистики. Важливо також мати підготовку з економічної теорії, макро- та мікроекономіки, статистики, економічного аналізу. Дисципліна дозволяє визначити кількісні оцінки економічних процесів, що протікають в рамках економічної системи, що досліджується, в якості якої може розглядатися будь-який з господарюючих суб’єктів (підприємство, організація, банк, страхова компанія і т.п.)

Зауважимо, що економіко-математичне моделювання з огляду на громіздкість обчислень та вимоги до точності результатів вивчається за комп’ютерної підтримки. Знання, здобуті студентами під час вивчення економіко-математичного моделювання, широко застосовуються в маркетингу, виробничому, фінансовому, податковому менеджменті і т.ін.

Мета вивчення дисципліни “Економіко-математичне моделювання” – формування системи знань з методології та інструментарію побудови і використання різних типів економіко-математичних моделей.

Завдання дисципліни: вивчення основних принципів та інструментарію постановки задач, побудови економіко-математичних моделей, методів їх розв’язування та аналізу з метою використання в економіці.

Предметом дисципліни є методологія та інструментарій побудови і розв’язування детермінованих оптимізаційних задач.

Під час вивчення дисципліни “Економіко-математичне моделювання” студенти мають опанувати методи побудови та реалізації економіко-математичних моделей за допомогою персонального комп’ютера; набути практичних навичок кількісного вимірювання взаємозв’язків між економічними показниками; поглибити теоретичні знання в галузі математичного моделювання економічних процесів і явищ.

1. Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи

Розрахункова робота з курсу “Економіко-математичне моделювання” складається з п’яти задач. Варіант розрахункової роботи видає викладач. При виконанні розрахункової роботи необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Розрахункова робота повинна бути виконана і представлена на перевірку у встановлений навчальним планом термін.

2. У звіті потрібно навести номер варіанта розрахункової роботи та індивідуальне завдання на розрахункову роботу.

3. Завдання розрахункової роботи необхідно виконувати у запропонованому порядку.

5. Умову задачі необхідно наводити повністю і розміщувати перед відповіддю через деякий інтервал.

6. Рішення задач необхідно супроводжувати відповідними формулами, повністю наведеними розрахунками і короткими поясненнями. Всі задачі розрахункової роботи необхідно оформляти акуратно, писати розбірливо, без закреслень та помарок. Забороняється скорочувати слова (крім загальноприйнятих скорочень). Сторінки повинні бути пронумеровані і мати достатньо широкі поля для виправлень.

7. В кінці роботи необхідно навести список використаної літератури. Розрахункова робота повинна бути підписана студентом з позначенням дати закінчення її виконання.

8. У випадку задовільного виконання при умові проходження нормоконтролю розрахункова робота оцінюється як “допущена до захисту”. Студент для захисту розрахункової роботи повинен враховувати всі зауваження викладача і, не переписуючи роботи, внести до неї необхідні зміни та доповнення.

Результати проведеної роботи оформляються студентом у вигляді пояснювальної записки. Зміст пояснювальної записки містить систематизовані дані з проведеної роботи та описує процес і результати її виконання. Пояснювальна записка підлягає обов’язковому нормоконтролю на відповідність її Державним стандартам.

Пояснювальна записка розрахункової роботи з курсу “Економіко-математичне моделювання” складається з таких структурних елементів: титульна сторінка; індивідуальне завдання на розрахункову роботу; зміст; вступ; основна частина; висновки; перелік посилань; додатки.

Титульний лист є першою сторінкою пояснювальної записки і слугує основним джерелом інформації, яка необхідна для обробки, пошуку та посилання на документ. На титульному аркуші приводяться наступні данні: назва вищестоящої організації; назва організації; назва підрозділу; назва документа; назва роботи; шифр групи та прізвище виконавця; посада, вчений ступінь та вчене звання керівника роботи; відмітка про проходження нормоконтролю; місце та рік виконання роботи. Інформація про керівника, виконавця роботи та нормоконтролера засвідчується особистими підписами вказаних осіб.

Завдання до розрахункової роботи готується керівником. Завдання до розрахункової роботи оформляється відповідно до вимог Державних стандартів з організаційно-розпорядчої документації. Обов’язковими елементами завдання до розрахункової роботи є реквізити про затвердження завдання, дату видачі завдання та дату його одержання виконавцем. Дати видачі та одержання завдання засвідчуються особистими підписами керівника та виконавця роботи.

Зміст пояснювальної записки включає вступ, назву всіх розділів, підрозділів, та поіменованих пунктів, список використаних джерел і назву додатків з зазначенням сторінок, з яких начинаються ці розділи пояснювальної записки.

У вступі коротко викладають мету роботи, практичну значимість та сфери виникнення подібних задач, коротку довідку про сучасні методи їх розв’язання.

В основній частині надається інформація, яка відображає суть, методику та основні результати виконання даної роботи. Основна частина повинна включати: постановку завдання, етапи її рішення. Описуючі етапи виконання роботи необхідно повністю викласти аргументи стосовно вибору методу вирішення кожної підзадачі, а при використанні уже існуючих методик чи рекомендацій зробити посилання на відповідні джерела. Вирішення кожної задачі повинно бути проілюстровано необхідними поясненнями, математичними викладками, кінцевими та проміжними розрахунками, графічним матеріалом, тощо в обсязі, необхідному для перевірки правильності і точності отриманих проміжних та кінцевих результатів без звертання до зовнішніх джерел.

Основну частину поділяють на розділи, а при необхідності і на підрозділи. Розподіл основної частини пояснювальної записки на ці елементи повинен відображати логіку вирішення задач та бути зручним для посилання на окремі етапи роботи. Як правило кожний розділ присвячений опису достатньо самостійної задачі. Підрозділи виокремлюють за методами або етапами роботи. Кожний розділ повинен завершуватися висновками, в яких коротко узагальнюються основні результати розв’язання задач даного розділу.

Висновки до основної частини повинні містити узагальнення результатів, наведених у всіх розділах, оцінку їх повноти і точності; короткий аналіз ефективності використаних методів розв’язання задачі.

Перелік посилань містить список публікацій, на які є посилання в основній частині пояснювальної записки. Бібліографічні описи посилань у переліку наводяться відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Додатки вміщають матеріали, які необхідні для повноти змісту пояснювальної записки, але включення його до основної частини може змінити уявлення про порядок, логіку виконання та обсяги робіт, або матеріали, які можуть бути вилучені для широкого кола читачів, але необхідні фахівцям даної галузі.