Психолого-педагогічна характеристика студентів групи пОа – 09 – 1

Навчальна група готує спеціалістів по професії інженер - педагог експлуатація та ремонт місцевого та автомобільного транспорту.

У групі навчається 13 учнів Робоча атмосфера групи є сприятливою, кожен студент має змогу працювати у групі з максимальною самовіддачею.

Спрямованість групи визначається такою ієрархією принципів: впевненість, “інтелектуальність”, “незалежність”. Найменше цінується “прихильність”. Принцип “визнання” теж зазначається серед значущих цінностей. Це свідчить про наявність бажання учнів отримати схвалення з боку одногрупників за наполегливість у навчанні. За даними опитування, староста є лідером. Якості неформального лідера виявив також один одногрупник. Система цінностей лідера розповсюджується саме на ієрархію принципів цієї невеликої групи.

Однак на систему цінностей групи в цілому вплив думки лідера не є визначальним. Загалом система цінностей групи є нестійкою, неоднорідною, можна говорити лише про тенденцію до незалежності та впевненості. Вихованість класу є помірною: найбільш яскравими позитивними характеристиками є обов’язковість та ввічливість, людяність і товариськість.

Студентський колектив групи згуртований. В групі панує переважно атмосфера довіри у стосунках куратора з групою.

Переважає бадьорий життєрадісний настрій. Група активно приймає участь у громадському житті Університету. У відносинах між групуваннями в середині студентського колективу існує взаємне порозуміння, підтримка, притаманні висловлювання з добрими намірами. Всі члени колективу з повагою відносяться до думки один одного.

Колектив активний, енергійний. У кожного члена колективу проявляється почуття гордості за свій колектив.

Якщо говорити про структуру групи, то вона має такі структурні компоненти, як староста групи, замстароста, відповідальний за культурно-масовий сектор, спортивний сектор і громадську діяльність. Але така структура існує лише формально. Основним є лідер групи – її староста Шемчук Андрій, яка бере на себе основні обов’язки організації діяльності групи і має помітний вплив на групу.

Щодо характеру міжособистісних стосунків у колективі то я зробила висновок, що у групі відсутні організовані серйозні угрупування, які були б налаштовані проти педагогічних вимог. Особливою згуртованістю ця група не вирізняється, але порівняно з іншими групами має дружні стосунки, як серед хлопців так і серед дівчат. Між хлопцями стосунки надійні і носять характер взаємопідтримування. Стосунки базуються на основі дружби та взаємної поваги.

В цілому ж учні досить швидко знаходять між собою спільну мову, особливо це проявляється у випадках, які потребують спільних дій всієї групи (наприклад поїздка на екскурсію, похід). Особливо швидко учні знаходять спільну мову при списуванні домашнього завдання та контрольних робіт. Також швидко вони домовляються про втечу з пар. Але це не свідчить про антипедагогічну спрямованість, а навпаки, у деяких випадках про неспроможність деяких вчителів зацікавити учнів вивченням свого предмету.

Стосовно двійок, то вони і в інших колективах не рідкість. Але немає жорсткого вербально-

Стосовно спілкування в групі, я не можу визначити його за якою-небудь сталою і беззаперечною схемою. Воно відбувається за багатьма рівнями та має різноманітний зміст. Звичайно ж що об'єднуючою темою в усіх є професійні, спортивні, навчальні, і внутрішні події. Між собою учні спілкуються відкрито, не приховуючись. Найрозповсюдженішим видом спілкування є міжособистісне, значно рідше - особистісно групове. В основному за допомогою вербального спілкування, невербальне спілкування застосовується для підказування на уроках та з'ясування міжособистісних стосунків.

Характерними фазами комунівативності в групі хотілося б звернути особливу увагу на те, що досліджуючою фазою слід назвати взаємоспрямованість і взаємоінформування учнів під час спілкування в колективі, це ще раз свідчить про позитивну загальну спрямованість групи в цілому.

У групі сформована особлива атмосфера взаємопов’язаних особистісних зв’язків між членами колективу і сформованими за інтересами (спортивними – 23 %, музичними вподобаннями – 44 %, навчальними – 15 %, професійними – 20 %) мікрогрупами. Мікрогрупи утворились, я як я писала вище, на спільних інтересах, або вже сформованих відносин як друзів і визнання авторитетності того чи іншого в групі.

Стосунки між лідерами мікро груп складаються на рівні горизонтальних зв'язків між ними, вирізняються своєю доброзичливістю та взаємо підтримкою. Зазвичай їх об'єднує діяльність по підтримці групи, підготовці заходів в класі, редагування і випуску стінгазети, готуванню концертів та вистав на святах.

Групові норми знаходяться на рівні загальновизначених суспільних норм. Іноді група з метою впливу на окремих її членів застосовує прийоми групового тиску. В основному здійснюється це з метою: "зробити їх такими як всі". Тобто такому впливу підлягають всі хто не так вдягається, не так розмовляють, не так розважаються та інше.

До основного виду діяльності учнів належить головною мірою навчання та спілкування з однолітками. Серед мотивів навчання окремо виділяємо бажання мати добрий диплом бакалавра, а згодом і спеціаліста, отримання професії, спілкування з друзями (більшість групи) а також примус батьків. У суспільно-корисній праці мотиви учнів дещо інші, оскільки вони не бачать реальної і користі від неї. Тут основним чином діє примус викладачів, батьків, дорослих, або матеріальне заохочення (стипендія).

Студенти, які не відвідують пари : Любимов Андрій,Юразов Павло.

Екстерн – Комарніцкий Іля.