10.5. Проблеми використання стічних вод для зрошення

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено державними органами охорони навколишнього природного середовища за погодженням з державними органами санітарного і ветеринарного нагляду (ст. 65 ВКУ).

Стічні води, які використовують для зрошення, можна поділити на: 1) господарсько-побутові; 2) промислові; 3) тваринницькі; 4) атмосферні (дощові).

До господарсько-побутових стічних вод належать води від кухонь, туалетних кімнат, душових, бань, пралень, лікарень тощо, які за складом домішок поділяють на: 1) фекальні; 2) господарські.

Склад господарсько-побутових вод можна досить точно вирахувати за об'ємом водовідведення, кількістю жителів та кількістю забруднень, які надходять від однієї людини за добу (табл. 10.2).

Таблиця 10.2

Склад господарсько-побутових вод

Показник	Значення, мг/л
Завислі речовини	65
БСК5 неосвітленої стічної води	54
БСК5 освітленої стічної води	35
БСКповн неосвітленої стічної води	75
БСКповн освітленої стічної води	40
Азот амонійних солей (N)	8
Фосфор (Р2О5)	3,3
у тому числі і фосфор від миючих засобів	1,6
Хлориди харчові	9
Поверхнево-активні речовини	2,5

Режим зволоження – це сукупність кількості, строків і норм поливу сільськогосподарських культур. У разі поливу звичайною водою головним завданням є одержати максимально можливий урожай за подачі мінімальної кількості води, тоді як у разі зрошення стічними водами завдання може бути дещо іншим – одержати максимальний урожай при максимальній кількості утилізації стічних вод, так як паралельно вирішується не менш важливе завдання – очистка стічних вод.

Поливна норма, тобто кількість води, поданої за один полив, м³/га або мм, залежить від властивостей ґрунту. Її визначають за формулою:

,

де – об'ємна маса ґрунту, т/м³;

Н – товщина шару ґрунту, що зволожується, м. Якщо за звичайного зрошення величина Н відповідає товщині кореневого шару, то у разі поливу стічними водами вона може бути дещо збільшена (теоретично до глибини залягання ґрунтових вод). При цьому слід враховувати ступінь очищення стічних вод, оскільки за недостатнього очищення забруднюватимуться ґрунтові води.

– гранична поливна вологоємність, % від маси абсолютно сухого ґрунту;

– найменша вологоємність, % від маси абсолютно сухого ґрунту.

Поливна норма при зрошенні стічними водами може бути збільшена на 20-50 % порівняно зі звичайною.

Зрошувальна норма, тобто кількість води, яку подають на 1 га впродовж вегетаційного періоду, визначається за водним балансом, з урахуванням дефіциту вологості повітря і кількості опадів (Р), мм:

,

де – сума середніх добових дефіцитів вологості повітря за вегетаційний період, мм;

К – біологічний коефіцієнт культури;

– коефіцієнт, що враховує підживлення підґрунтовими водами;

Р – опади, мм.

За близького (не більше 1,5-2,0 м) залягання ґрунтових вод зрошувальну норму зменшують на 10-15 %. На засолених ґрунтах або при зрошенні стічними водами підвищеної мінералізації, а також в зонах із сухим кліматом зрошувальні і поливні норми збільшують на 10-30 %.

Режим зрошення стічними водами визначається також удобрювальними властивостями стоків.

Однак, використання побутових і дощових стічних вод для сільськогосподарського зрошення без відповідної попередньої підготовки води і застосування спеціальних методів її розподілення дуже небезпечне в епідеміологічному відношенні в зв’язку з вмістом в стоках патогенних бактерій, вірусів, яєць гельмінтів. Небезпека використання промислових стічних вод для сільськогосподарського зрошення без попередньої обробки води пов’язана головним чином з незадовільним хімічним станом і вмістом шкідливих речовин.