Створення баз даних
ЗМІСТ
СТВОРЕННЯ ТАБЛИЦЬ ………………………………………….. 1
ВСТАНОВЛЕННЯ ВІНОШЕННЯ ТАБЛИЦЬ……………………. 2
СТВОРЕННЯ ФОРМ ……………………………………………… 4
1 Створення таблиць
База даних (БД) — впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовується спільно, та призначений для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні БД включає й систему керування.
База даних має вигляд одного файлу, всередині якого можне знаходитися велика кількість таблиць, пов'язаних між собою зв'язками. Широке розповсюдження отримала БД фірми Microsoft під назвою ACCESS (ДОСТУП в перекладі з англійської).
Зазвичай файл бази даних складається з наступних елементів.
Одне або декілька полів. У поле зберігається деяка змістовна одиниця даних, наприклад ім’я або номер телефону.
Один або декілька записів. Запис містить зв’язані поля, наприклад ім’я співпрацівника, його адреса номер телефону та ідентифікаційний номер.
Одна або декілька форм. За допомогою форми зв’язана інформація виводиться на екран. Наприклад, форма може містити дані одного запису: ім’я, адреса, телефон.
Одна або декілька таблиць. Таблиці формують базу даних. Наприклад, одна таблиця містить імена та адреси клієнтів, а інша – дані про всі товари на складі.
Файл бази даних. Одна або декілька таблиць формують файл бази даних. Файл – це вичерпна інформація про всю базу даних. Access утворює файли з розширенням *.mdb.
Добре продумана база даних - це перш за се набір пойменованих таблиць. .Створимо навчальну БД "Студент", в якій передбачено 4 таблиці наступної структури:
Відомості про студентів - основна таблиця, вміст якої не залежить від інших таблиць;
Додаткові відомості – похідна таблиця (її зміст частково взятий з інших таблиць);
Відомості про батьків – похідна таблиця;
Результати сесії – похідна таблиця.
Кожна з таблиць, у свою чергу, містить ряд полів, що володіють певними властивостями. Поля утворюють структуру бази даних - її основу. Від властивостей
поля залежить, які дані можна в нього вносити і які операції потім можна, а які не можна виконувати з вмістом поля.
Найголовнішим і унікальною властивістю будь-якого поля є його Ім'я. В одній і тій же базі даних не може бути двох полів з однаковим ім'ям. В іншому випадку, комп'ютер просто заплутається в їх вмісті. Ім'я - це внутрішня інформація бази даних, не видима для користувача, який використовує вже готову базу. Одним з основних властивостей поля є його Довжина. Зазвичай вона виявляється у символах чи знаках. Визначаючи тим самим, скільки інформації в поле може поміститься. При спробі ввести більше символів, ніж максимально можлива довжина - відбувається обмеження довжини, що блокує подальший введення. Також поля діляться на типи. Різні типи полів мають різне призначення.
Текстове поле - призначено для введення текстової інформації. Розмір звичайно обмежений 256 символами.
Числове поле - служить для введення числових даних. Може приймати, наприклад, тільки цілі числа або дійсні.
Дата / Час - може зберігати число дня місяця і час.
Логічне поле - може зберігати тільки два значення (Так чи Ні, 0 або 1, Істина або Лож).
Грошовий - зберігаються числа разом з грошовими одиницями, в яких вони виражені. Наприклад, фунти і пенси, долари і центи.
Лічильник - має властивість автоматичного нарощування свого значення на одиницю, при введенні кожного нового запису. В основному застосовується для нумерації записів у базі.
Довгий текст (MEMO) - на відміну від текстового поля, може зберігати до 65535 символів. Насправді ця інформація зберігається не в полі, а в іншому місці. В поле поміщається тільки покажчик на місце розташування тексту.
У сучасній базі даних можна зберігати не тільки текстові і цифрові дані, ні і зображення, музику, відеозапису та будь-які інші мультимедійні об'єкти. Таке поле називається полем об'єкта OLE.
Будь-яке поле таблиці можна задати як ключове. Елементи такого поля є унікальними, тобто не повторюються у різних рядках. Кожна таблиця обов’язково повинна мати ключове поле, яке зазвичай використовується для зв’язку таблиць.
Поле може бути також індексним (індексованим), де кожному елементу привласнюється цифровий індекс, що прискорює сортування поля. Як правило, таблицю сортують один раз при створенні, після чого її зберігають. Повторне сортування зв’язаних таблиць є дуже затратною процедурою, оскільки воно пов’язано з переорганізацією всій бази даних. Індексні поля можуть бути двох типів: унікальні (елементи такого поля не повторюються в різних рядках) та не унікальні (можуть повторюватись).
Крім того розрізняють основні та не основні поля. Основні обов’язково має бути заповнені, тоді як не основні можуть залишатися пустими. Поля, за допомогою яких встановлюється зв’язок міх таблицями завжди повинні бути основними.
Відмітимо, що найбільш важливі поля, до яких база звертається найчастіше, слід розташовувати лівіше. Оскільки база читає таблиці, починаючі з лівого поля, таке розташування важливих полів дозволяє збільшити швидкодію.
Таблиці створюють або простим набором даних, або за допомогою майстра, або у режимі конструктора. Необхідні для цього дії детально описані в [1]. Слід підкреслити, що під час створення таблиць дуже важливим є правильний вибір для окремих полів необхідних типів та властивостей, оскільки помилкове їх призначення виявиться тільки після завершення зв’язування таблиць і створення "Схеми даних». В результаті значну частину роботи треба буде робити заново.