- •Національної освіти україни
- •Головний редактор
- •Вступне слово президента апн україни в. Г. Кременя..
- •Розділ 2. Пріоритети розвитку освіти за рівнями
- •2.1. Дошкільна освіта
- •2.2. Загальна середня і позашкільна освіта
- •2.3. Спеціальна освіта
- •2.4. Професійна освіта й освіта дорослих
- •2.5. Вища освіта
- •Вступне слово президента апн україни в.Г.Кременя
- •Преамбула українська система освіти в контексті глобалізаційних тенденцій і викликів часу
- •Розділ 1 загальні (наскрізні) стратегії розвитку освіти для інформаційного суспільства
- •1.1. Людиноцентризм і демократизація освіти
- •Актуальні проблеми
- •1.2. Інноваційна спрямованість змісту і технологій освіти
- •1.3. Виховання моральної особистості, патріотичного громадянина, ініціативного й відповідального працівника в освітньому і соціальному середовищах
- •1.4. Збереження і розвиток здоров’я, забезпечення безпеки особистості через освіту
- •1.5. Формування екологічної свідомості і поведінки Актуальні проблеми
- •1.6. Інтелектуально-творчий розвиток особистості у навчальній і дозвіллєвій діяльності
- •1.7. Створення сприятливого розвивального навчально-виховного середовища
- •1.8. Утвердження української мови в освіті. Багатомовність як ознака освіченості
- •1.9. Розвиток системи безперервної освіти
- •Стан розв’язання проблеми в Україні
- •1.10. Системний моніторинг процесуального і результативного компонентів освіти всіх рівнів
- •1.11. Безперервний професійний розвиток і саморозвиток педагогічних й науково-педагогічних працівників
- •1.12. Інвестиційно активна, багатоканальна фінансова політика в освіті
- •Причини виникнення проблем
- •1.13. Державно-громадське управління розвитком освіти (державний, регіональний, місцевий, інституційний рівні)
- •1.14. Інформатизація і комп’ютеризація освіти, формування комп’ютерно орієнтованого навчального середовища, відкритих систем освіти
- •1.15. Психологічний супровід розвитку особистості в системі освіти
- •Розділ 2 Пріоритети розвитку освіти за рівнями
- •2.1. Дошкільна освіта
- •2.1.1. Дошкілля України: реалії і перспективи
- •2.2. Загальна середня і позашкільна освіта
- •2.2.1. Модернізація змісту загальної середньої освіти
- •2.2.2. Оновлення дидактичних систем, методик і педагогічних технологій Актуальні проблеми і причини їх виникнення
- •Шляхи і способи розв’язання проблем
- •2.2.3. Удосконалення навчально-методичного забезпечення дидактичного процесу в школі
- •2.2.4. Запровадження системи профільного навчання у старшій школі
- •Актуальні проблеми
- •2.2.5. Особистісно орієнтована дозвіллєва життєдіяльність дитини Актуальні проблеми
- •2.2.6. Моделювання освітньо-інформаційного середовища майбутнього Актуалізація проблеми
- •2.3. Спеціальна освіта
- •2.3.1. Спеціальна освіта: шляхи реформування з урахуванням світових тенденцій суспільного розвитку
- •2.4. Професійна освіта і освіта дорослих
- •2.4.1. Модернізація професійно-технічної освіти
- •2.4.2. Науково-методичне та інформаційно-аналітичне забезпечення професійно-технічної освіти
- •2.4.3. Професійне навчання на виробництві і навчання безробітних
- •2.4.4. Професійно-практична підготовка в системі професійної освіти
- •2.4.5. Професійна орієнтація населення
- •Актуальні проблеми і причини їх виникнення
- •2.4.6. Освіта дорослих в умовах ринкової економіки
- •2.4.7. Підготовка педагогічного персоналу для системи професійно-технічної освіти і освіти дорослих
- •2.4.8. Управління розвитком професійно-технічної освіти
- •2.4.9. Фінансування підготовки робітничого персоналу
- •2.5. Вища освіта
- •2.5.1. Стандартизація підготовки фахівців у вищій школі
- •Шляхи і способи розв’язання проблем
- •Актуальні проблеми і причини їх виникнення
- •Шляхи і способи розв’язання проблем
- •2.5.2 Запровадження компетентнісного підходу у підготовці фахівців з вищою освітою
- •Шляхи і способи розв’язання проблем
- •2.5.3. Інтеграція освітньої і наукової складових у діяльності вищої школи
- •Шляхи і способи розв’язання проблем
- •2.5.4. Підготовка педагогічних, науково-педагогічних, керівних кадрів
- •2.5.5. Підготовка вчителя до забезпечення якості освітньо-виховного процесу
- •Особливості підготовки вчителів у деяких країнах світу Велика Британія
- •Сполучені Штати Америки
- •Федеративна Республіка Німеччина
- •Франція
- •Загальні підходи до стратегії реформування педагогічної освіти в Україні
- •2.5.6. Педагогічна майстерність – стратегічна домінанта підготовки вчителя до підвищення якості учіння
- •2.5.7. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: стан, проблеми, перспективи
- •2.5.8. Демократизація вищої освіти
- •2.5.9. Упорядкування мережі вищих навчальних закладів
- •Література
- •Нормативно-правова література
- •Адреси основних електронних ресурсів
- •Склад авторів
Особливості підготовки вчителів у деяких країнах світу Велика Британія
У професійній підготовці вчителя особлива увага приділяється глибокому оволодінню ним одного з основних предметів, що пропонуються у школі, а також вивченню особливостей дітей з різними відхиленнями від норми. В англійських університетах поширена тьюторська форма учіння. Тьютор, на відміну від звичайного педагога, не навчає якомусь предмету, а допомагає студенту скласти особистий план учіння і консультує впродовж усього терміну навчання. Педагогічна освіта в Англії має цікаві практичні особливості, зокрема: вищий навчальний заклад зобов’язаний спостерігати й аналізувати роботу своїх випускників у школі не менше року після випуску, а також запрошувати до навчального процесу кращих учителів.
Сполучені Штати Америки
Американські вчені визнають, що для ефективної підготовки вчителів необхідно створити умови для творчої організації педагогічного досвіду студентів. Для здійснення цього процесу пропонується:
індивідуалізовані програми учіння;
індивідуальне наставництво;
учіння, побудоване на основі семінарів, що сприяють розвитку рефлексивного мислення;
ведення студентами “щоденника рефлексії”;
створення студентами, разом з педагогами, проблемної моделі педагогічного процесу і т. ін.
Федеративна Республіка Німеччина
У ФРН значну частку професійної підготовки, згідно з навчальним планом, складає самостійна робота студентів. У вищих навчальних закладах прийнято: написання студентами великої кількості рефератів, виконання творчих завдань, проектів і т. ін.; звіти, доповіді, які у формі виступу на семінарах є умовою допуску до складання іспитів і заліків.
У німецьких закладах спостерігається:
зменшення лекційної і збільшення семінарської форм занять;
підготовка проведення семінарів самими студентами;
надання консультаційної допомоги студентам провідними викладачами;
індивідуальна форма роботи зі студентами, що набуває статусу основної у навчальному процесі.
На основі аналізу досвіду у педагогічних вищих навчальних закладах різних країн з професійної підготовки вчителів виявлено наступні тенденції удосконалення навчання студентів:
психолого-педагогічна, соціально-психологічна і соціологічна спрямованість змісту педагогічної освіти у цілепокладанні ціннісних орієнтирів;
реформування педагогічної практики;
розвиток педагогічної майстерності вчителів засобами практико-орієнтованих форм учіння;
використання інформаційних технологій;
підвищення питомої ваги самостійної підготовки студентів.
Досвід підготовки вчителів в Україні і за кордоном дає змогу визначити відповідні умови модернізації їхньої професійної підготовки у вищій школі:
вивчення і врахування позитивного досвіду реформування професійної підготовки вчителя України і за кордоном як перспектива його творчого використання;
розроблення теоретичних моделей діяльності і особистості вчителя нового типу;
обґрунтування критеріїв особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя у процесі навчання;
розроблення моделі забезпечення продуктивного особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя під час професійної підготовки;
виявлення педагогічних умов, що сприяють ефективному реформуванню навчально-виховного процесу в підготовці вчителів;
мобільність і варіативність вибору студентом рівня професійної кваліфікації, додаткової спеціальності, спеціалізації, що забезпечить побудову майбутнім вчителем індивідуальної освітньої стратегії.