- •Інструктивно-методичні рекомендації до лабораторних робіт з курсу «Фізіологія людини і тварин»
- •6.010201Фізичне виховання*
- •6.030103 Практична психологія*
- •Передмова
- •Заняття №1. Фізіологія збудливих тканин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи
- •- Джерело електричного струму; 2 - ключ; 3 – первинна котушка;
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Заняття №2. Фізіологія збудження
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 3.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •1. Заведення пінцета під корінці крижового відділу
- •Лабораторна робота №3
- •Заняття № 4.Фізіологія м’язів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 5.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 6. Фізіологія нервової тканини.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 7. Фізіологія нервової тканини
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 8. Фізіологія цнс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 9. Фізіологія сенсорних систем
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 10. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Хід роботи
- •Заняття № 11. Фізіологія слухового аналізатора
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 12. Фізіологія ендокринних залоз
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 13. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 14. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 15. Фізіологія серця
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3 (ознайомлення).
- •При аналізі екг визначається :
- •Проводиться вимірювання тривалості та величини окремих елементів екг.
- •Заняття № 17. Фізіологія кровоносних судин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Заняття № 18. Регуляція роботи серцево-судинної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Хід роботи Крок 1. Знерухомлюють жабу шляхом руйнування головного та спинного мозку.
- •Язикоглотковий нерв; 2 - вагосимпатичний нерв; 3 - гортаний нерв; 4 - під’язиковий нерв; 5 - сонна артерія.
- •Заняття № 19. Фізіологія дихання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Заняття № 20. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заповнити таблицю:
- •Лабораторна робота № 1
- •Завдання 4. Робота з демо – програмою: Дослід №1. Субстратна специфічність амілази слини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Завдання 1. Дослідження ферментативних властивостей шлункового соку.
- •Заняття № 21. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 22. Фізіологія виділення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 23. Фізіологія обміну речовин і енергії. Теплоутворення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3. (Ознайомлення)
- •Лабораторна робота № 4
- •Додатки
- •Основні фізіологічні константи людини
- •Серцево-судинна система
- •Система органів дихання
- •Травлення
- •Система виділення
- •Обмін речовин та витрати енергіі
- •Список рекомендованої літератури
Лабораторна робота № 2.
Тема: Особливості скорочення гладенького м’яза. Пластичність незбудженого м’яза.
Мета: Вивчити особливості скорочення гладенького м’яза. Дослідити пластичність незбудженого м’язу.
Прилади та матеріали: набір для препарування, фіз. розчин, міограф, кімограф, набір важків, штатив з тримачами, нитки, установка для подразнення індукційним струмом.
Об’єкт дослідження: жаба.
Хід роботи
Завдання 1. Запис скорочень гладенького м’яза.
Крок 1. Розрізають черевну порожнину жаби.
Крок 2. Із середньої частини шлунка відпрепаровують кільце шириною 0,5 см.
Крок 3. За допомогою лігатур (ниток), кільце розміщують на штативі між верхнім зажимом та пером самописця, відмічаючи на кімографі вихідну точку. Періодично шлунок змочують фіз. розчином. Електроди розмішують безпосередньо на шматочку шлунку.
Крок 4. Подразнення здійснюють (з частотою 1 імп/с) протягом 10-15 хвилин, так як латентний час, час скорочення та розслаблення гладенького м’яза досить тривалий. Проводять запис скорочення гладенького м’яза.
Результати: замалювати схему скорочення гладенького м’яза.
Завдання 2. Визначення еластичності незбудженого м’яза.
Крок 1. Приготувати ізольований литковий м’яз. Закріпіти його в штативі міографа, відмітити на кімографі вихідну точку.
Крок 2. Послідовно до самописця навішуємо важки масою 5,10,20,50,100,200 г, причому після кожного важка відмічаємо на кімографі відстань, на яку розтягнувся м’яз. Потім, у зворотньому порядку важки знімають, також відмічаючи на кімографі відстань, на яку скоротився м’яз.
Рис. 11. Крива еластичності не збудженого м’яза
Розрахуйте у відсотках різницю між величиною розтягнення та скорочення м’яза(рис.11).
Результати:
Питання для висновків:
Порівняйте фізіологічні властивості посмугованої та гладенької мускулатури.
Що таке латентний період скорочення?
Які основні властивості м’язів?
Які фактори впливають на еластичність м’язів?
Висновки:
Заняття № 5.
Тема:Фізіологія м’язів.
Мета: Ознайомитись з фізіологічними властивостями та особливостями м’язової тканини.
Теоретичні питання:
Режими і типи скорочень м’язових волокон.
Поняття про латентний період скорочення.
Поодиноке м’язове скорочення.
Тетанус.
Абсолютна і відносна сила м'язів.
Тонус м'язів. Ізотонічне й ізометричне скорочення.
Фізіологічні особливості гладеньких м’язів.
Завдання для самостійної роботи
Теоретичні питання для самостійного вивчення :
Режими роботи м’язів (статична і динамічна робота м’язів ).
Управління рухами.
Дати визначення поняттям: тонус м’язів, ізотонічне, ізометричне, ауксотонічне скорочення, повільноскоротливі і швидкоскоротливі волокна, зубчастий тетанус, гладенький тетанус, абсолютна сила м’язів, відносна сила м’язів.
Творчо-фахові завдання:
Чому швидкі м’язи при скороченні споживають більше АТФ ніж повільні?
Як зміниться мінімальна частота подразнень, що викликає тетанус, якщо буде послаблена робота кальцієвого насоса? Чи можна зменшити цей ефект шляхом охолодження м’язу?
Площа фізіологічного поперечного перерізу м’яза 25 кв. см. Розрахуйте питому силу м’яза, якщо він в стані підняти вагу масою 200 кг.
Чому під час раптового фізичного навантаження на організм виникає біль у м‘язах? Що потрібно зробити, щоб біль швидше минув.
М’яз скорочується тетанічно. Як змінится ритм його скорочення, якщо в перфузійний розчин ввести атропін?
Теми для повідомлень: