3.1.2 Вимірювання температурних полів

Тепловізорні вимірювання температури в енергетичному виробництві проводять дистанційним шляхом. При цьому електрообладнання знахо­диться під робочою напругою. В енергетиці контролювання температури на відстані виявилось позитивним. Це дає мож­ливість визначити стан електрообладнання і контактних з'єднань у передаварійний період. Отже, метод дає можливість дефектні елементи електрообладнання енергетичної системи ремонтувати в плановому по­рядку.

При вимірюванні температури нагрівання контактних з'єднань за до­помогою тепловізора (infrared imager) треба враховувати струмове навантаження, коефіці­єнт випромінювання поверхні, кліматичні умови.

Реальні поверхні з'єднань електрообладнання випромінюють менше електроенергії, порівняно з ідеальним "чорним тілом", при тій же температурі. Тому їх коефіцієнт випромінювання поверхні буде меншим від одиниці. Такі матеріали, як окислена сталь, чавун, мідь, глазурова­ний фарфор, мають коефіцієнт близький до одиниці і його не беруть до уваги. Алюміній і його оксиди, в тому числі, мають коефіцієнт ви­промінювання 0,2-0,3. В цьому випадку покази інфрачервоного вип­ромінювання приладом будуть значно занижені. Тому при дослідженні температурних полів необхідно враховувати поправочний коефіцієнт "К". Тоді температура контактного з'єднання або електрообладнання буде обчислюватися:

Т_дійсна = К∙Т_вим.,

де Т_дійсна - дійсна температура;

Т_вим. - виміряна температура за допомогою тепловізора;

К - поправочний коефіцієнт (табл. 3.1).

При швидкості вітру більше 0,2 м/с відбувається самоохолодження елементів електрообладнання. Тому необхідно додатково вносити поп­равку в такі вимірювання.

В діапазоні швидкості вітру від V₁=0,2 до V₂=7,0 м/с справедливе співвідношення:

де Т₁ - температура при швидкості вітру V₁;

K_V - коефіцієнт, який вра­ховує швидкість вітру.

Струмове навантаження вираховують за допомогою коефіцієнта:

де І₁, І₂ - значення струмового навантаження під час вимірювання температури та номінального струму, відповідно, в амперах.

Звідси дійсне значення температури буде обчислюватися:

Т_дійсна = Т_оточ.+Т_вим+K_v+ K_i+ K

де Т_{оточ. -} температура навколишнього середовища. В лабораторних умовах коефіцієнти К_v і К_i не враховуються.

Таблиця 3.1 - Коефіцієнти теплового випромінювання деяких металів і поправок при розрахунках

εт	1	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1
К	1	1,02	1,05	1,1	1,1	1,2	1,26	1,35	1,5	1,79

Для алюмінію при температурі Т 600°С коефіцієнт ε_т= 0,09-0,55.

ПРИМІТКА: при температурі перегрівання більше за 30°С та струмовому навантаженні 50% від І_н стан є аварійним, необхідне виведення електрообладнання для ремонту. Значення коефіцієнта К задається вик­ладачем.