3. Закони України: 1,3,5,6,16

Тема 4. Правове положення Національного банку України

Семінарське заняття –1година

План

1. Організаційна структура Національного банку України.

2. Органи управління та організація роботи НБУ.

3. Основні завдання і функції Національного банку України.

4. Суть грошово-кредитної політики, яку здійснює НБУ.

Діюча в країні банківська система виникла на основі прийнятого Верховною Радою України Закону України „Про банки і банківську діяльність ”. Відповідно до цього Закону сучасна банківська система України представлена двома рівнями банків. На першому рівні виступає Національний банк Украйни (НБУ) з відповідною мережею своїх установ (із своїми філіями); на другому – комерційні банки різних видів і форм власності, спеціалізації та сфер діяльності.

НБУ, будучи головним банком держави, виступає координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними і фінансовими процесами в економіці країни. НБУ – центральний банк держави, її емісійний центр – є власністю держави і підзвітний Верховній Раді України. НБУ проводить єдину грошово-кредитну політику, регулює діяльність банківської системи в цілому, організує і здійснює міжбанківські розрахунки. При введенні власної валюти несе повну відповідальність за забезпечення її стабільності, отримує монопольне право на випуск в обіг грошей, встановлює курс грошової одиниці відносно валют інших країн, організовує та забезпечує діяльність державної скарбниці України.

Структура Національного банку будується за принци­пом централізації з вертикальним підпорядкуванням.

До системи Національного банку входять центральний апарат, і (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-Монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця країни, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банків­ські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необ­хідні для забезпечення діяльності Національного банку. Національний банк в межах, визначених законодавством, са­мостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного у, його підприємств, затверджує їх статути та положення. Дня інкасації та охорони цінностей і об'єктів Національний банк мас відомчу охорону.

Важливими структурними елементами структури Національ­ного банку України є його філії. Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Згідно з Положенням до філій НБУ належать такі територіальні управління:

• Головне територіальне управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим;

• Головне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області;

• територіальні управління Національного банку України в областях.

Керівними органами НБУ є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України. Президент України та Верховна Рада України призначають по сім членів Ради Національного банку. Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від консти­туційного складу терміном на п'ять років. Правління Національного банку очолює Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного ба­нку затверджується Радою Національного банку. Рада Національного банку дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення з яких є обов'язковими для Правління Національного банку. Таким чином, Правління, на відміну від Ради Національного банку, яка визначає основні засади грошово-кредитної політики України, безпосередньо забезпечує реалізацію зазначеного на­прямку фінансової політики держави.

Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України гривні.

Грошово-кредитна політика –це визначена сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредиту. Що спрямовані на забезпечення стабільності національної валюти, стримування інфляційних процесів в економіці країни, регулювання економічного росту, забезпечення зайнятості населення та вирівнюванні платіжного балансу країни.

Існують три основні засоби кредитно-грошового контролю: операції на відкритому ринку;

зміна резервної норми; зміна облікової ставки. Слід зазначити, що грошово-кредитна політика може проводитися за допомогою адміністративних, ринкових та змішаних методів регулювання.

Індивідуально-консультаційна робота – 1 година

1. Методи грошово-кредитного регулювання з боку НБУ.

2. Взаємозв’язок відсоткової ставки банків і облікової ставки НБУ.

Самостійна робота - 4 години

1. Застосування заходів впливу Національним банком України до банків за порушення ними банківського законодавства.

2.Незалежність центрального банку держави як умова стабільності національної грошової одиниці.

3.Принципи організації діяльності НБУ.

Рекомендована література:

1. Основна: 1,3,4,6,7,8,10

2. Додаткова: 1,6,8,11,13