Приклади впровадження КМСОНП у вищих навчальних закладах України

Деякі особливості організації навчального процесу за вимогами кмсонп у тернопільському національному педагогічному університеті імені володимира гнатюка*

Організація навчального процесу в умовах КМСОНП здійснюється на основі таких найважливіших принципів:

• порівняльної трудомісткості кредитів;

• кредитності:

а) нарівні індивідуального навчального плану;

б) нарівні вивчення навчальної дисципліни;

• модульності;

• методичного консультування;

• організаційної динамічності;

• гнучкості та партнерства;

' пріоритетності змістової та організаційної само­стійності і зворотного зв 'язку; ' науковості та прогностичності;

• технологічності та інноваційності; ' усвідомленої перспективи;

' діагностичності.

1. Планування навчального процесу

1.1. Графік навчального процесу

Тривалість навчального року становить 52 тижні. Тривалість канікул -10 тижнів (4 після осіннього + 6 після весняного семестрів). Навчальних тижнів на рік - 42, з них: в осінньому семестрі -18 тижнів; у весняному семестрі - 20 тижнів; 4 тижні відводиться на навчальні, польові, виробничі та ін. практики (крім педагогічної). На випускному курсі замість практик два тижні відводиться на державний кваліфікаційний екзамен. Семестрові та річний підсумковий контролі проводяться без організації заліково-екзаменаційної сесії. Тривалість педагогічних практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базовими навчальними планами тощо) спеціальностей (див. табл.7.2).

1.2. Навчальне навантаження студента

Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.

Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу - в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, педагогічну, навчальні і виробничі практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Ціна кредиту складає 36 академічних годин (зазвичай, 18 го­дин становлять аудиторні заняття, 9 - індивідуальна робота викладача зі студентами, 9 годин - самостійна робота студентів). Можливі й інші співвідношення аудиторних та індивідуальних і самостійних занять - 60%:40%, 40%:60%.

Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів (включно з поточним та підсумковим тестуванням). На навчальні, виробничі, польові, педагогічні та інші види практик, кваліфікаційний екзамен, підготовку і захист випускних, дипломних та магістерських робіт кредити відводяться окремо; в них вста­новлюється співвідношення годин аудиторної, індивідуальної та самостійної робіт залежно від змісту та специфіки видів діяльності студента при їх виконанні.

У навчальних та робочих навчальним планах напрямів підготовки (спеціальностей), залікових книжках студентів кількість кредитів зазначається у спеціальній графі «Кредити ЕСТ8».

В академічних журналах, заліково-екзаменаційних відомостях, залікових книжках, академічній довідці в графі «Години» (у тих документах, де вона є) через дріб зазначається кількість кредитів ЕСТ8 (наприклад, 54/1,5 кредиту ЕСТ8), а в графі «Оцінка» через дріб - оцінка за шкалою ЕСТ8 (включно з диференційованою оцінкою за шкалою

ЕСТ8 з дисциплін, що мають за форму контролю залік, - наприклад, «добре»/ «ВС», або «зараховано»/ оцінка за шкалою ЕСТ8).

В академічних журналах у частині, де облікуються лабораторно-практичні заняття, також ведеться облік індивідуальних занять викладачів зі студентами (у додатковій графі «Індивідуальні заняття»).