7. Підживлення.

7.1. Висаджені рослини гербери починають підживлювати через 6-12 тижнів. Гербера вимоглива до умов підживлення любить добрива, однак у рік посадки концентрація солей не повинна перевищувати 0,15-0,20%. З ростом рослини кількість підживлення і концентрації солей збільшують.

7.2 Підживлення гербери виробляється відповідно до агрохімічних аналізів ґрунту. При видачі рекомендацій особлива увага звертається на реакції ґрунтового розчину.

7.3. У молодих листках дозрівши до нормального розміру, повинне міститися наступна кількість елементів живлення ( розраховуючи на повітряно-суху вагу): азоту 2,5 - 4%, фосфору 0,25 - 0,4%, калію 2,2-3,5%, магнію 0,4-0,6%.

При вирощуванні гербери на торфі в перші місяці виявляється недолік магнію, що вносять у формі сульфату магнію (0,2% розчин).

7.4 Під час масового цвітіння інтенсивно поглинається калій і фосфор. Їхню нестачу поповнюють 0,2% розчином калійних і фосфорних добрив. При нестачі азоту вносять сульфат амонію, причому вологість субстрату повинна бути не вище 65-75%.

Герберу підживлюють 2-3 рази на місяць, причому, тільки в період активного росту ( з кінця лютого до жовтня), а взимку підживлюють у тому випадку, якщо рослини вирощуються з під світкою

7.5. Дотримання основних вимог агротехніки вирощування гербери дозволить отримати до 70% зрізу квітів в міжсезонний період:

1. Відповідна глубина посадки

2. Утримання розетки в сухому стані

3.Наявності грунтового підігріву і освітлення

4. Своєчасна підгодівля рослин згідно агрохиманализов;

5. Правильний підбор сортів.

8. Зріз квітів

8.1. Суцвіття гербери готове до зрізу з появою пилка не менше чим у трьох рядів зубчастих квіток. До цього часу квітконоси набувають достатню міцність і довго зберігаються у воді.

8.2. Суцвіття гербери не зрізують, а висмикують із розетки листків, причому тягнуть не вертикально, а під кутом, притримуючи іншою рукою у основи. У молодих рослин, як виключення квітконос можна зрізати ножем.

8.3. Збір врожаю роблять ввечером і відразу ставлять у воду на глибину 10см.

8.4. Зрізані квіти сортуються згідно госту 18908.8-73 по сортах:

І сорт - діаметр суцвіття не менш 8 см; квітконос пружний, міцний, без викревлення довжина квітконоса із суцвіттям не менш 40 см; при зрізі й реалізації суцвіття в розпуску.

II сорт - квітконос може бути з викривленням, довжина квітконоса із суцвіттям не менш 30 см; при зрізі і реалізації суцвіття в розпуску.

Лекція 8. Вирощування троянд у закритому грунті. Заходи по боротьбі зі шкідниками та збудниками хвороб

Підготовка грунту. Глибина окультуреного шару грунту для троянд повинна досягати 40-50см. Тому у більшості випадків необхідна спеціальнапідготовка грунтової суміші. Грунт повинен мати досить легкий механічний склад (субпісчана, легкосуглиниста), з хорошою повітропроникністю і водоутримуючою здатністю. Дуже легкі і тяжкі грунти потребують коренного поліпшення до посадки троянд. Об'ємна маса грунту для троянд повинна бути 500-700г/л, скважність 70-90%, гранична польова вологоємність - 50-60% (по об'єму), вміст повітря в грунті при граничній польовій вологоємності - 20-25%. Для поліпшення водно-фізичних властивостей грунту в нього додають добре розкладений гній, верховий та перехідний торф, січку соломи та інші рихлячі матеріали. січку вносять в грунт теплиці літом за кілька місяців до посадки троянд (3 кг соломяної січки і 50-60 г аміачної сілітри на 1м кв.). В якості рихлячого матеріалу використовують деревні \у стружку до 15-30% об'му субстрату.Готують їх так: на 10 м куб. додають 1-1,5 т коровьячого гною, 0,1-0,15 т пташиного посліду. Все це вкладають в бурти шаром до 1 м і протягом 5-6 місяців 3-4 рази перемішують. Необхідно слідкувати, щоб бурт був достатньо зволожений. При використанні тирси слідкувати за рівнем поживних речовин в грунті, особливо азотних, які потрібно вносити в 2-4 рази більше, ніж звичайно.

Строки посадки. Для інтенсивного використання площі захищеного грунту необхідно висаджувати троянди в теплиці з другої еоловини листопада. тобто не раніше ніж через місяць після їх викопки з розсадника.

Посадковий матеріал. Найбільш розповсюджений посадковий матеріал, що вирощується в розсадниках, - окулянти троянд, підщепою якого слугуєшипшина звичайна (Rosa canina L).Однак, слід підкреслити, що в деяких розсадниках в центральних районах європейської частини країни вже існують насадження покращених форм шипшини - R. c.f.inermis, на яких привиті троянди ростуть в теплицях більш інтенсивно. Перспективні для захищеного грунту троянди, привиті на троянду багатоквіткову - R. multiflora Thund., а також на південних прищепах - R.manetti Rivers, R. indica Major'. На цих прищепах отримують більш високий осінньо-зимній урожай і менший ранньо-весняний.

Способи посадки. Основний спосіб посадки троянд - грядковий. Стандартна ширина 1 м. В типових блочних теплицях слід розміщувати дві або чотири стандартні грядки при ширині просвіту відповідно 3,2 і 6,4 м. Грядки слід робити на 20 -25 см вище рівня доріжок, середина грядки повинна бути вище, ніж края. На грядки такої ширини висаджують п'ять рядів рослинз відстанню між рядами 25 см, відстань між крайніми рядами сусідніх рядків 50 см. В рядах рослини висаджують на відстані 25-30 см між рослинами, тобто на 1 пог. м стандартної грядки висаджують в середньому 16,5-20 рослин, або 12-16 шт. на 1 м кв. корисної площі. Добре розгалуджені сорти висаджують по 12 шт./м кв. Грядковий спосіб вирощування троянд дозволяє максимально використовувати площу захищеного грунтуі отримувати високі врожаї троянд.

Догляд за висадженими рослинами. Температурний режим. Протягом 5-6 неділь після посадки в листопаді та грудні, температуру грунту підтримують на рівні 6-8 С, не допускаючи сильних перепадів температури повітря, особливо в сонячні дні, по мірі можливості добре провітрюючи теплиці. Рівномірна невисока температура сприяє хорошому укоріненню, утворенні багаточисленних мічкуватого коріння. В січні температуру підвищують до 10 Свночі і 12-14 С вдень, що сприяє більш швидкому проростанню бруньок В подальшому температуру підвищують вночі до 15 С, а під час розкривання листків - до 18 С. Денну температуру підтримують на 2-3 С вище в пасмурні дні і на 5-6 С вище в сонячні. Неможна допускати сильних перепадів денних і нічних температур.

До травня зазвичай закінчується формування куща, і з цього часу до моменту формування пуп'янка цілодобово підтримують оптимальну температуру 22 С, потім її понижають вночі до 18 С, а при забарвленні пуп'янків - до 16 С. Після збирання урожаю квітів температуру знову підвищують до 20 -22 С і підтримують цілодобово, що сприяє швидкому відростанню нових пагонів.

Полив рослин.Механізований полив значно знижує затрати праці при вирощуванні троянд і дозволяє збільшити навантаження по обслуговуванню теплиці на одного працівника до 1000 м кв. В зимовий період достатньо поливати рослини 1 раз в 10 -12 днів, весною - 1 раз в 7 днів, влітку - 1раз в 4 -5 днів,в залежності від дифіциту грунтової вологи і температури повітря. Оптимальна вологість грунту для троянд коливається від 40 до 80% від граничної польової вологоємності в залежності від їх складу. Полив зазвичай слід проводити в першу половину дня, щоб рослини вночі були сухими, що важливо для запобігання захворювання борошнистої роси.

Формування кущів. Правельне формування кущів троянд, підтримання балансу між видаленою при зрізуванні і тою яка залишається на кущі листової поверхні має велике значення отримання високих урожаів зрізу і особливо в осінньо - зимово - весняний період. Рекомендоване високе формування кущів дозволяє рослині накопичувати велику кількість поживних речовин в деревині, має великий запас бруньок в пазухах п'яти-семилистників, пагонів 2 і 3 порядку, які використовуються для отримання зрізу в осінньо-зимово-весняний період, в умовахнедостатнього освітлення, тобто недостатньо активного фотосинтезу, в результаті чого визначальний урожай і його якість. Одна із основних робіт після посадки і в процесі вирощування - формування на кожному кущі необхідної кількості і якості скелетних пагонів і погонів наступних порядках.

Підживлення троянд. Після перших прищеп, в березні - середині квітня, трояндам дають підкормку: 10-15 г аміачної силітри або 8-12 г мочевини, 35-40 г суперфосфату і 12-15 г сернокислого калія на 1 м кв. 1 раз в місяць, що дозволяє підтримувати в грунті необхідну концентрацію поживних речовин до початку інтенсивного цвітіння.

Способи вигонки троянд в наступні роки. Оновна частина продукції надходить в літні місяці. Щоб збільшити кількість продукції в осінні місяці застосовують наступні прийоми. Якщо в кінці серпня - на початку вересня провести зрівнювальну обрізку, прирізуючи всі верхні пагони на добре розвинену бруньку в пазусі п'яти-семилисника і одночасно залишити як можна більше листя, то отримують одночасне цвітіння основної маси пагонів в кінці жовтня. Конкретний строк цвітіння залежить від сорту, температурного і світлового режимув теплицях і строку прирізки.

Шкідники та хвороби троянд.Мучниста роса (Sphaerotheca pannosa Lev.).

Чорна п'ятнистість(Marsonia rosae).

Сіра гниль (Botrvtis cinerea Pers.).

Стеблевий рак (Coniothyrium wernsdorffiae Laub.).

Паутинний кліщ (Tetranychus urticae).

Тля (Aphydidae).