Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Volokitina_L.O.__Komertsiyna_logistika.Lektsiya...doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
729.6 Кб
Скачать

Лекція № 6. Транспортна логістика

1. Транспортна система України: техніко-економічні особливості

|стан|, характеристика.

2. Класифікація і характеристика вантажних перевезень.

3. Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів.

4. Маршрути руху автотранспорту.

1. Транспортна система Украъни:техніко-економічні особливості

стан, характеристика

Украъна має в своєму розпорядженні потужну|могутню| транспортну систему, в яку входять залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт. Кожен з цих видів транспорту є сукупністю засобі|коштів|в і шляхів сполучення|, а також різних технічних пристро|устроїв|їв і споруд|, що забезпечують нормальну і ефективну роботу всіх галузей народного господарства.

Органічними частинами|частками| транспортної мережі|сіті| є залізниці, морські і судноплавні річкові шляхи|колії|, автомобільні дороги, трубопроводи для транспортування нафти і газу, мережа|сіть| повітряних ліній. Окрім шляхів сполучення, транспорт має в своєму розпорядженні і засоби|кошти| для переміщення продукції - це автомобілі, локомотиви, вагони, судна і інший пересувний|рухомий| склад. До технічних обладнень| і споруджень транспорту відносять станції, депо, майстерні, ремонтні заводи, підприємства технічного обслуговування і так далі

Залежно від стратегії і завдань|задач| фірми|фірма-виготовлювача|, компанії здійснюють| вибір транспорту для доставки продукції. При цьому враховують розміщення виробництва, техніко-економічні особливості різних видів транспорту, що визначають сфери їх раціонального використання. Техніко-економічні осо­бливості| різних видів транспорту і їх сфери раціональ­ного| використання систематизовані в (таблиця. 5) [5].

Таблиця 5.-Техніко-економічні особливості різних видів транспорту і сфери їх раціонального використання

Вид

транспорту

Особливості транспорту

Сфера вживання

Достоїнства

Недоліки

1

2

3

4

1. Залізничний

Висока провоз­на| і пропускна спроможність; регу­лярність| перево­зок|; невисока собівартість пе­ревозок|

Великі капита­ловложення на спорудження дорог; великі витрати металу

Практично не обмежена

1

2

3

4

2. Морський

Забезпечує мас­сові| межконти­нентальні| пере­возки| ванта|тягарів|жів;

низ­ку собівартість; практично необмежену пропускну спроможність

Залежність від природно-географічних і на­вігаційних умов, створення портового господарства

Практично не обмежена

3. Річковий

Висока провоз­на| здатніст|здібність|ь;

невисока собівартість| перевезень;

невеликі капіталовкладення на організацію судноплавства

Нерівномірність глибин, сезон­ність роботи, невелика швидкість перевезення

Практично не обмежена

4. Автомо­більний

Велика манев­ренність| і рухливість|;

висока швидкість доставки вантажу|тягаря|;

невеликі капіталовкладення в освоєння малого вантажообігу на коротку відстань

Низька продуктивність| праці;

низький рівень експлуатаційних показників;

поганий стан дорожньої мережі

На короткі відстані до 300 км.

5. Воздуш­ний

Висока швидкість доставки;

найкоротша дорога|колія|

прямування

Висока собівартість­ пере­везень

Практично не обмежена

В даний час|нині| в Україні відбуваються|походять| роздержавлення і приватизація транспортного і складського господарства. Інтен­сивно формується ринок транспортних і транспортно-експедиційних послуг. До цього слід додати|добавляти|, що парк транспортних засобів знаходиться | в незадовільному стані. Технічні характе­ристики| експлуатованих транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації і систем значно| відстають від сучасного світового рівня і, в першу чергу, по економічності, безпеці, технічному стану| і іншим показникам. |ступінь|Міра зносу транспортних засобів в ці|загалом|лому по транспортному комплексу складає понад 50%, а по повітряних судах - 70%. Спад виробництва, зрост|зріст|ання цін, інфляція і зниження платоспроможності клієнтури сприяє зниженню інвестицій в розвиток транспорту. Тому різко зменшені| запуски і оновлення транспортних засобів.

Кожен з перерахованих вище видів транспорту має свою матеріально-технічну базу, документацію і технико-эксплу­атаційні| показники роботи. Детально всі ці елементи вивчають фахів|спеціалісти|ці транспорту, а працівники логістики повинні мати уявлення про ті елементи, які зустрічаються їм в практичній діяльності при вирішенні логістичних завда|задач|нь.

Залізничний транспорт. Вагонний парк складається з пасажирських і вантажних вагонів. Вантажні вагони підрозділяються на універсальні (криті, піввагони, платформи, цистерни) і спеціалізовані,які пристосовані для перевезень певного вигляду вантажу (ізотермічні, цементовози, кислотні і ін.). Криті вагони використовують для перевезення коштовних вантажів, і вантажів, що бояться атмосферних опадів; піввагони - для масових наволочних і лісових вантажів; цистерни - для наливних вантажів (бензин, гас, молоко і ін.). Ваговиті і великогабаритні вантажі перевозять в транспортерах вантажопідйомністю 400 т. Кожен тип вагону характеризується вантажопідйомністю, місткістю, масою тари вагону і іншими показниками. Вантажопідйомність визначається кількістю вантажу в тоннах, яке може бути завантажене в даний вагон відповідно до міцності його ходових частин, рами і кузова, місткістю – додатком довжини вагону на його ширину і висоту.

Найважливішим елементом зростання|зросту| продуктивності вагонного парку є повне|цілковите| використання вантажопідйомності і місткістью| вагонів. Щодо використання вантажопідйомності і місткості вагону при перевезенні того або іншого вантаж|тягаря|у можна судити по відповідних коефіцієнтах.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності Кгр визначається відношенням маси вантажу у вагоні Мгр (т) до його вантажопідйомності q (т) :

Коефіцієнт місткості Квм розраховують як частка від ділення об'єму вантажу у вагоні Vгр(м3) на місткість вагону

Чим ближче до одиниці значення цих коефіцієнтів, тим вище показник вантажопідйомності або місткості вагону.

Порівняно часто відправник пред'являє до перевезення вантажів|тягарі|, що володіють об'ємною різною щільністю. Роздільне їх перевезення приводить|наводить| до того, що при перевезенні высокоплот­ного| вантаж|тягаря|у вантажопідйомність вагону використовується добре, а місткість - недостатньо. Протилежний результат маємо при перевезенні ванта|тягаря|жу, що володіє невеликою об'ємною щільністю: місткість вагону використовується добре, а грузо­под'ємність| - недостатньо.

Особливе значення мають технічні норми завантаження|загрузки| вагонів. Технічна норма завантаження|загрузки| - кількість вантажу|тягаря|, який має бути завантажений у вагон даного типу|типу| при якнайкращому|найкращому| використанні його вантажопідйомності і місткості. Зважаючи на|внаслідок| те|, що врахувати всю різноманітність вантажі|тягарів|в, способів їх підготовки і вантаженн|навантажування|я не можна, тому розробляються місцеві технічні нор­ми|. Ці норми узгоджуються|із| з вантажовідправниками. Техні­чну норму завантажен|загрузки|ня визначають для тарних вантаж|тягарів|ів з врахуванн|з урахуванням|ям їх властивостей і схеми укладання, а для навальних і насипних разраховують| окремо для перевезення в критих вагонах і на відкритому | рухли|жвавому|вому складі.

Технічну норму завантаження|загрузки| вагонів визначають по формулах:

для критих вагонів:

для відкритих|відчиняти|:

де Vâ - повний об'єм вагону, м3;

kâ - коефіцієнт використання об'єму вагону при перевезенні даного вантажу;

Vã - об'єм основної частини вантажу, м3;

Vø - об'єм «шапки», м3.

р - масова щільність вантажу, т/м3.

Для виконання вантажних, комерційних і інших операцій залізниця має вантажні станції, які оснащені вантажними пристроями|устроями| і спорудами|спорудженнями|.

Вантажна станція - комплексдорожних і вантажних пристроїв, технічних і службових приміщень, призначених для виконання відповідних вантажних і комерційних операцій. Вона проводить операції по прийому, вантаженню і видачі вантажів і багажу.

Морський і річковий транспорт. Основними показниками, що характеризують річкові і морські судна, є водотоннажність, вантажопідйомність, вантажомісткість, розміри судів (довжина, ширина, висота борту) і осаду в навантаженому і порожньому станах Водотоннажність (масове і об'ємне|обсяг|) визначається масою або об'ємом|обсягом| води відповідно, що витісняється плаваючим судном.

Вантажопідйомність судна - це його перевізна здатність, виражена в тоннах.

Дедвейт (або повна вантажопідйомність) - кількість тонн вантажу, який може прийняти судно понад власну масу до осідання під вантажну марку.

Дедвейт визначається за формулою:

де Вп - масова водотоннажність судна з повним вантажем, т;

Вц - масова водотоннажність судна без вантажу, т.

Розрізняють повну|цілковиту| і чисту вантажопідйомність судна. Повна|цілковита| вантажопідйомність Д - це сума маси службового (вода, паливо|пальне|, провіант) вантажу|тягаря|, що перевозиться.

Чиста вантажопідйомність Дч дорівнює масі вантажу, що перевозиться:

де З|із| - маса всіх суднових запасів, т.

Вантажомісткість - це здатність судна вміщати вантаж певного об'єму. Розрізняють вантажомісткість одинарну, коли об'єм всіх вантажних приміщень, використовується одноразово, і складену, або подвійну, коли вантажні приміщення використовуються равномірно, по черзі. Залежно від роду вантажів, що перевозяться, визначають вантажомісткість для вантажів тарно-пакувальних, штучних і сипких.

Одним з показників, що характеризують експлуатаційні якості судна, є питома вантажомісткість Vуд, м3/т, яка визначається:

Для виконання операцій по вантаженню|навантажуванню| і вивантаженню прийому і видачі вантажів|тягарів|, організації перевезень і обслуговуванню флоту є|наявний| морські і річкові порти і пристані.

Портом називають прибережний пункт, що має зручні водні підходи для судів, зв'язаний з боку берегової тер­иторії| і|із|з залізничним і безрейковим транспортом і обладнаний відповідними споруда|спорудженнями|ми, пристроя|устроями|ми і устаткуванн|обладнанням|ям, що забезпечують швидке вантажен|навантажування|ня і розвантаження судів, вагонів і автотранспорту, навігаційне обслуговування судів, культурно-побутове обслуговування і екіпіровку судів.

Автомобільний транспорт. Матеріально-технічна база автомобільного транспорту складається з рухливого складу (автомобілі, тягачі, причепи і напівпричепи), автотранспортного підприємства і автомобільних доріг.

Вантажні автомобілі розрізняють по вагопідємності|: особливо малою - до 0,5 т, малою, - від 0,5 до 2 т, середньою, - від 5 до 15 т і особливо великою - більш 15т|.

Автомобілі-тягачі - це автомобілі, пристосовані для буксирування причепів.

Доцільність використання рухливого|жвавого| складу того або іншого типа|типу| визначається його експлуатаційно-технічними якостямиі конкретними умовами експлуатації. До эксплуата­ційно-технічним| якостям автомобіля відносять його характери­стику| щодо габаритів і маси, прохідність, стійкість і манев­ренність|, рухливість, динамічні якості і економічність.

Показниками ефективності рухливого|жвавого| складу можуть бути собівартість, продуктивність, енергоємність, матеріаломісткість і ін.

Для здійснення перевезень вантажів|тягарів| на автомобільному транс­порті| |наявний|є автотранспортні підприємства (АТП), - це транспортні підприємства комплексного типу|типу|, які здійснюють| перевезення вантаж|тягарів|ів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування і ремонт рухливо|жвавого|го складу, а також забезпечення транспортних засобів експлуатаційними матеріалами. Поря|поряд із|д з АТП існують і гаражі-стоянки, станції технічного| обслуговування, авторемонтні майстерні, автозаправочн­і| станції.

Всі вантажі|тягарі|, що приймаються до перевезення, незалежно від типу|виду| повідомлення|сполучення| повинні мати маркіровку, однакову для всіх ви­дів| транспорту.