Тема 10. Українське національно-державне відродження 1917-1920 рр. Тема 11. Україна у міжвоєнний період

(1920-1939 рр.).

План.

1. Соціально-економічні перетворення на основі непу.

2. Україна і утворення СРСР.

3. Політика українізації.

4. Індустріалізація України.

5. Колективізація українського села.

6. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії.

Знати:

 у чому полягала сутність непу і як він запроваджувався в

Україні;

 коли і як відбулося утворення СРСР;

 що таке “українізація” і які її наслідки;

 причини і наслідки сталінської індустріалізації і колективізації;

 сутність сталінського тоталітарного режиму в Україні.

Ключові терміни та поняття:

 нова економічна політика (неп);  геноцид;

 п’ятирічки;  державна ідеологія;

 колективізація;  культ особи;

 індустріалізація;  інтернування;

 продрозкладка;  інакомислення;

 розкуркулення;  репресії;

 коренізація; “розстріляне

 українізація; відродження”;

 голодомор;  тоталітаризм.

1. Наприкінці 1920 – поч.. 1921 рр. більшовицька Росія і Україна опинилися в ситуації глибокої економічної, cоціаль-ної і політичної кризи, викликаної:

 воєнними діями, що велися майже безперервно сім років;

 політикою “воєнного комунізму”, яка руйнувала основи

економіки, паралізувала сільське господарство і викликала

опір переважної більшості населення, особливо селянства.

Економічна криза виражалася в тому, що:

 промисловість знаходилася в стані розрухи. У 1921 р. в Україні промислове виробництво становило 1/10 частину довоєнного рівня, виробництво металу – 5%, вугілля – 30% і т.д.

 сільське господарство також перебувало в катастрофічному стані: порівняно з 1913 роком посівні площі в Україні скоротилися на чверть, збір зерна – на третину. Ситуацію ускладнили катастрофічна засуха 1921 року і голод, від якого загинуло майже 1 млн. чоловік. Масовість жертв голоду пояснюється не лише засухою, а й політикою більшовиків, що дає підстави говорити про перший в радянській історії голодомор;

 у галузі фінансів – повна інфляція грошей.

Соціально-політична криза виявилася в тому, що:

 почалися повстання селянства проти політики “воєнного комунізму” і, зокрема, проти продрозкладки. Повстанським рухом була охоплена майже вся Україна. Проти радянської влади виступила армія Махна ( близько 15 тисяч чоловік). Всього у складі повстанських формувань нараховувалося близько 40 тис. чоловік;

 тяжкий економічний стан, продовольчі нестатки викликали незадоволення радянською владою з боку робітників, що виливалося у різні форми протесту, зокрема страйки. Поряд з економічними вимогами висувалися політичні, у тому числі – “Ради без більшовиків”;

 склалася криза у більшовицькій партії, в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.

Таким чином, загальна криза в країні змусила більшовиків з 1921 року перейти від політики “воєнного комунізму” до нової економічної політики (непу).

Неп передбачав часткове повернення до ринкових відносин, різних форм власності, економічних методів управ-ління народним господарством.

Проте більшовики розглядали неп як вимушений захід,

за допомогою якого можна подолати поточні труднощі і досягти кінцевої мети – побудови комунізму.