МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАСТИЧНОЇ ФОРМИ ОДЯГУ

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни «Проектування пластичної форми одягу»

для студентів спеціальності 6.091801 - швейні вироби

напряму 0918 - Легка промисловість

денної форми навчання

Київ КНУТД 2008

Проектування пластичної форми одягу. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Проектування пластичної форми одягу» для студентів спеціальності 6.091801 - швейні вироби напряму 0918 - Легка промисловість денної форми навчання.// Упор.: І.В. Васильєва, Л.М. Гайдук, О.С. Лобач, В.В. Мартинова. –К.: КНУТД ,– 2008. – 27с. Укр. мовою

Упорядники:

І.В. Васильєва, доцент Л.М. Гайдук, доцент О.С. Лобач, асистент В.В. Мартинова, асистент

Рецензенти:

К.Л. Процик, к.т.н., доцент І.А. Кисленко, ст. викл.

Рисунки виконано в редакторі Corel Draw. 9.0.

Відповідальний за випуск зав. кафедрою ергономіки і проектування одягу, д.т.н., професор М.В.Колосніченко

Затверджено на засіданні кафедри ергономіки і проектування одягу

Протокол № 11 від 25 червня 2008 року

2

Лабораторна робота

Розробка муляжним методом конструкції прямої жіночої спідниці та її аналіз

Мета роботи: оволодіння прийомами муляжування конструкції

прямої двошовної жіночої спідниці з наступним аналізом

отриманого макета, розробленого кресленика та первинних лекал

Зміст роботи

1 Підготувати поверхню манекену (фігури людини) до муляжування.

2 Виконати розрахунок лінійних вимірів спідниці жіночої у готовому вигляді.

3 Підготувати тканину до муляжування.

4. Наколоти переднє та заднє полотнище двохшовної спідниці.

5. Оформити первинні лекала основних деталей конструкції спідниці.

6. Виготовити макет спідниці та уточнити його на манекені або фігурі людини.

7. Проаналізувати отримані результати та оформити звіт про виконану роботу.

Висновки по роботі

Матеріали та інструменти:

• манекени типових жіночих фігур;

• макетна тканина (тонка бавовняна чи лляна) полотняного переплетення (розміром 50,0 x 70,0см, для спідниці та розміром 8,0 x 80,0см для поясу);

яскрава тонка (бавовняна чи лляна) тасьма, шириною 0,5 – 0,7см;

• еластична тасьма (шириною 0,5 – 1,0см);

• швейні шпильки, швейні голки, нитки, ножиці, сантиметрова стрічка;

• лінійка, кольорові олівці, крейда, різець;

• папір чи калька для первинних лекал.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність методу наколювання?

2. Якого основного правила необхідно дотримуватись при муляжуванні?

3. Які основні стадії та етапи процесу муляжування?

4. Які переваги та недоліки методу наколювання?

5. Що називають опорною поверхнею тіла людини?

6. Що називають опорною поверхнею поясного виробу?

7. В чому полягає підготовка вихідних поверхонь манекену (фігури людини) та тканини до муляжування спідниці?

8. В чому полягає перевірка якості отриманих первинних лекал?

3

Додаткові відомості

Найдавнішим способом створення одягу є метод наколювання, в основі якого лежить творчий пошук об'ємної форми на манекені або на фігурі людини. Метод наколювання унікальний тим, що його можна використовувати як для створення простих, так і складних форм одягу.

Сутність методу наколювання полягає в тому, що модель одягу формують із матеріалу (паперу, макетної або конкретної тканини) безпосередньо на манекені або фігурі людини за допомогою шпильок. Якщо наколювання матеріалу проводиться безпосередньо на фігурі людини, то при розробці форми одягу враховуються всі індивідуальні особливості тілобудови та пропорції.

Наколювання дозволяє отримати реальне та точне уявлення про форму, допомагає знайти розташування тих чи інших ліній на фігурі людини (манекені), виявити конструктивні особливості моделі, що проектується. Воно дає змогу об’ємно сприймати тканину, привчає відчувати пропорційне співвідношення деталей між собою і до всієї форми в цілому.

Метод наколювання матеріалу використовується в таких випадках:

1. при створенні нових складних форм одягу. Мета наколювання полягає у творчому пошуку форми одягу, виходячи із загального задуму художника й властивостей матеріалу, який наколюється. При цьому, як правило, використовується цілий кусок матеріалу;

2. при відтворенні форми виробу заданої ескізом, рисунком, фотографією моделі одягу. У випадку, коли відтворення форми здійснюється в натуральну величину з конкретної або макетної тканини, створюється муляж виробу (від фр. moulage – зліпок або модель), що точно передає форму предмета в натуральну величину, а процес наколювання називається муляжуванням. При цьому для деталей викроюються окремі куски тканини, параметри яких визначаються приблизно;

3. при остаточному відпрацьовуванні форми одягу;

4. при проведенні примірки виробу.

Наколювання може виконуватися двома способами:

• наколювання на лицьовій поверхні тканини з одночасним підвертанням швів, виточок на виворітній бік - це традиційний прийом наколювання;

• сколювання “встик”, коли всі шви, виточки виводяться на лицьову сторону й сколюються між собою „встик”, на „ребро”.

Для ефективного використання муляжного методу рекомендується дотримуватися певної послідовності дій, щоб уникнути перетворення цього процесу в трудомісткий і багатоопераційний, а також для одержання найкращого результату з мінімальними витратами часу.

У загальному випадку при муляжуванні виділяють наступні стадії:

1. Підготовка поверхні манекену (фігури) та тканини до наколювання.

2. Наколювання макета виробу.

3. Розробка деталей конструкції.

4. Монтаж макета виробу.

4

Перша стадія процесу муляжування складається з таких етапів:

• перший етап – підготовка поверхні манекену (фігури) - полягає в прокладанні тасьми по основних лініях симетрії й вимірів жіночої фігури (вертикалях та горизонталях). При цьому тасьма, щільно прилягає до тіла, проходить через певні антропометричні точки. Вертикалі прокладають, використовуючи висок (отвес, рос.).

Основне правило при використанні муляжного методу – це дотримання

взаємно перпендикулярного розташування ниток основи й утоку, які повинні збігатися відповідно з вертикальними й горизонтальними лініями, прокладеними на фігурі людини або на манекені. Цей закон називають законом прямого кута, коли вся система побудови конструкції заснована на точно проведених лініях під прямим кутом одна до одної (горизонталі й вертикалі).

• другий етап – підготовка поверхні матеріалу – розрахунок розмірів кусків тканини для наколювання деталей виробу. Розміри цих кусків розраховують залежно від величини розмірних ознак фігури, виду й форми одягу, що проектується.

Друга стадія - наколювання макета виробу - виконують на манекені або на фігурі в натуральну величину шпильками в одному напрямку (зверху вниз). Макетна тканина повинна мати чітку структуру, бути достатньо цупкою, щоб наколка не деформувалась під час роботи. Нитки основи та утоку мають бути чітко вираженими.

Манекен ставлять так, щоб на нього падало денне або штучне світло, наколку здійснюють на правій стороні манекена. Час від часу відходять від манекена й на відстані перевіряють правильність розташування ліній наколки.

Наколювання деталей макета завершують оформленням ліній і зрізів наколки, а також здійснюють оцінку правильності виконаної роботи.

Третя стадія – розробка первинних лекал основних деталей конструкції На даному етапі необхідно розробити первинні лекала основних деталей конструкції. Вони не містять технологічних припусків на обробку зрізів. Для цього необхідно зняти наколоту спідницю з манекену (фігури людини), деталі розколоти та розкласти на столі і за допомогою різця перевести їх контури на папір. Після цього на первинних лекалах необхідно перевірити спряження лінії талії спідниці, довжини відповідних сторін виточок та бокових ліній.

Четверта стадія - виготовлення макета виробу На завершальній стадії муляжування необхідно виконати макет виробу. Для цього отримані первинні лекала деталей необхідно накласти на деталі наколки, уточнити конфігурацію зрізів, підрізати деталі, залишаючи припуски на шви 1,0см.

Зметати виточки деталей та деталі макету, суміщаючи монтажні позначки. Ширина стібка 0,5-0,7 см, приметати пояс.

Макет спідниці, надягнутий на манекен (фігуру), розправити, суміщаючи лінії

5

на деталях з наміченими лініями на манекені (фігурі). Оцінити якість посадки макету спідниці. При цьому: лінія стегон та лінія низу мають бути горизонтальними; лінія середини заднього полотнища від рівня виступаючих точок сідниць, лінія середини переднього полотнища від виступаючої точки живота, лінії бічних швів від рівня виступаючих точок стегон мають бути вертикальними; виточки мають бути спрямовані на опуклості, на поверхні макету не повинно бути зморшок.

У випадку невідповідності зазначеним вимогам необхідно внести зміни у макет спідниці [ 4 ].