- •История Украины как наука, предмет и задания курса. Периодизация история Украины.
- •Охарактеризовать до славянские народы на территории Украины.
- •Пояснить теории происхождения славян.
- •Проанализировать хозяйственную деятельность, быт и верования славян.
- •Охарактеризовать процесс становления Киевской Руси. Раскрыть сущность теории происхождения Руси.
- •Назвать этапы развития Киевской Руси и дать ее характеристику.
- •Проанализировать политический и социальный строй Киевской Руси.
- •Особенности экономического развития Киевской Руси.
- •Культурное и религиозное развитие Киевской Руси.
- •Украинские земли в период феодальной раздробленности. Роль Галицко-Волынского княжества в истории Украины.
- •Причины и последствия распада Киевской Руси.
- •Объяснить причины, процесс и последствия захвата украинских земель Польшей и великим княжеством литовским.
- •Объяснить содержание и дать оценку Кревской и Люблянской унии.
- •Основные причины и последствия принятия берестейской религиорзной унии 1596 года.
- •Определить особенности экономического развития Украины в 14- первой половине 17 века. Социальные процессы в украинском обществе этого периода.
- •Проанализировать причины и источники возникновения украинского козачества. Запорожская Сечь.
- •Роль козацтва в борьбе против турецко-татарской агрессии. Перт Сагайдачный.
- •Казацко-крестьянские восстания первой половины 17века.
- •Развитие культуры Украины в 14-16 вв.
- •Освободительная война середины 17 века.
- •Процесс формирования украинского государства в ходе освободительной войны.
- •Оценка переясловского соглашения и ее последствия. Проанализировать Мартовские статьи 1654 года.
- •Раскрыть роль б.Хмельницкого в истории Украины.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності української о суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни).
- •Охарактеризувати суспільно - політичний та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •Деятельность Мазепы.
- •Охарактеризовать особенности розвития Правобережья под властью Польши в 18 веке. Постанческое движение.
- •Условия и особенности присоединения Правобережной Украины к России в конце 18 века и ее последствия. Политические и административные изменения в Российской Украине.
- •Характеристика политических и административных изменений в Восточной Украине под властью Австрийской монархи в 18-19 веке.
- •Охарактеризовать социально-экономическое положение украинских земель в первой половине 19 столетия.
- •Проанализировать ход буржуазных реформ в Российской Украины в 60-тые годы 19 века.
- •Причины, ход и особенности переворота в Украине во второй половине 19 века.
- •Дать характеристику буржуазным реформам в Австрийско-угорской империи в первой половине 19 века.
- •Этапы национального возрождения Украины с конца 18 начало 20 вв.
- •Культура Украины в конце 18- начало 20 вв.
- •Процесс формирования и развития укр. Полит. Партий в нач. 20 века.
- •Охарактеризовать буржуазно-демократическую революцию в России 1905-1907 гг. И ее влияние на Украину.
- •Охарактеризовать сущность и последствия столыпинской аграрной реформы.
- •Положение Украины во время первой мировой войны.
Положение Украины во время первой мировой войны.
Причини війни: 1) прагнення монополістичних об'єднань збільшити прибутку за рахунок військових замовлень, захоплення нових ринків збуту; 2) бажання всіх держав до захоплення нових земель, переділу колоній і усуненню конкурентів. Німеччина і США, зробивши економічний ривок на початку XX в., були позбавлені колоній; уряди воюючих держав ринулися відвернути увагу своїх народів від внутрішніх проблем, роз'єднати соціалістичні робітники партії II Інтернаціоналу, а також трудящих усіх країн. Характер війни був загарбницький і несправедливий з усіх боків (за винятком Сербії, що не ринувся до захоплень, але першої австро-угорської окупації, що піддала,). Приводом до війни стало убивство австро-угорського ерцгерцога, слов'янофіла Франца Фердинанда і його дружини сербським націоналістом Гаврилом Принципом.
І світова війна почалась у серпні 1914р. За переділ вже поділеного світу, за колонії, нові ринки збуту товарів почали військове змагання дві великі групи держав. Одна з них - держави Трійничного союзу - Німеччина, Турція, Австро-Угорщина бажали відібрати у другої групи держав „Антанти» колоніальні землі, протоки. Щодо України, центральні держави намагались відірвати Україну від Росії і створити українську державу під своїм протекторатом, В свою чергу Антанта, до якої входила з Англією, Францією і Росія, підтримувала плани Росії приєднати до себе Східну Галичину, Північну Буковину під лозунгом „воз'єднання руського народу". Територія України стала театром воєнних подій, в яких приймали участь з обох сторін численні армії.
Вже на початку осені 1914р. майже всі західноукраїнські землі опинилися під владою Росії. Весною —літом 1915р. внаслідок контрнаступу Центральних держав Західна Україна перейшла під контроль Австро-Угорщини. Українці, мобілізовані в армії двох імперій, повинні були воювати один проти одного. В Російську армію було мобілізовано 3.5 млн. українців, в армію Австро-Угорщини - 250 тис.
З початком війни в національному політичному русі в Україні стався розкол. Поступовці разом з Грушевським зайняли громадянську позицію і підтримали російську владу у цій війні. Вони пов'язували рішення українського питання з Росією, вважали, що в нових умовах царизм піде на значні поступки. Але царський уряд навіть не обіцяв і культурну автономію України.
Проавстрійську позицію зайняли лідери УСДРП і „Спілки», які в 1914р. створили „Союз визволення України». До нього увійшли Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський, Н. Залізняк та інші. СВУ проголосив боротьбу за відокремлення України від Росії і створення української держави під протекцією Австро-Угорщини та Німеччини. Друга частина українських соціалістів на чолі з С. Петлюрою, В. Винниченко об'єдналась біля московського журналу „Українське життя» і підтримала дії російського уряду.
В Австро-Угорщині українські політичні партії створили „Загальну Українську Раду» на чолі з К. Левицьким. ЗУР проголосила головною метою перемогу Австро-Угорщини і закликала всіх українців воювати за неї. Були створені легіони січових стрільців з 2.5 тис. чоловік.
Незважаючи на лояльну позицію українських партій, царський уряд на початку війни здійснив репресії проте них, а також культурних організацій, преси. Тільки після поразки російських військ у 1915р. влада пішла на деякі поступки. Знову почали виходити газети, журнали, відновили свою діяльність кооперативи, товариства. Але про автономію України у відносинах влади з українською політичною елітою мови навіть не йшло.
Воєнні дії на території України спричинили страждання українцям, які терпіли терор і репресії від обох армій. Шукаючи причини своїх незгод в так званій „зраді українців», австрійці сотнями заарештовували українців й страчували без суду. Тисячі гнали до Австрії й там кидали до концентраційних таборів. Найвідомішим був табір Телергоф, де в жахливих умовах тримали ЗО тис. русофілів та українофілів, які тисячами гинули від хвороб.
В 1917р. дві імперії були на грані виснаження. Поразки в війні, надмірні жертви посилили кризу в Росії та Австро-Угорщині. В Росії, Україні припинилась торгівля, 4 млн. робітників і селян були відірвані від промисловості та сільського господарства. Понизилась здобич вугілля. В 1916р. посівні площі скоротились на 1.8 млн. десятин землі. Посилилась продовольча криза. Війна зумовила розкол національного руху, придушення опозиційних сил , ускладнення внутрішніх проблем, надмірне напруження сил суспільства, яке привело до соціального вибуху.