Самостійна робота студентів № 8

Тема2.6 : Облік експортно-імпортних операцій. План:

1. Експортно–імпортні операції як об’єкт обліку.

2. Облік імпортних операцій.

3. Облік експортних операцій.

Література: 9.ст. 186-234

1. Експортно–імпортні операції об’єкт обліку.

На відміну від всіх інших, експортно – імпортні операції передбачають рух майна через митний кордон України, а контрагентом українського суб’єкта господарювання повинний бути іноземний суб’єкт господарювання.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України згідно зі ст. 378

Господарського кодексу України можуть бути :

1.Господарські організації :

• юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України;

• державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України;

• інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;

2. Громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3. Підрозділи ( структурні одиниці ) іноземних суб’єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України ( філії, відділення, тощо ), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом.

Право здійснення зовнішньоекономічної діяльності юридична особа набуває відповідно до її статутних документів з моменту придбання ними статуту юридичної особи. Фізичним особам це право надане з моменту придбання ними цивільної дієздатності і за умови їх реєстрації як підприємців.

Зовнішньоекономічна діяльність – складна система, яка складається з окремих елементів – об’єктів.

Для вірної будови моделі фінансового обліку зовнішньоекономічну діяльність необхідно розглядати з трьох точок зору :

• як сукупність окремих видів діяльності;

• як сукупність монетарних та немонетарних активів;

• як сукупність власного капіталу та монетарних і немонетарних зобов’язань.

Класифікація операцій зовнішньоекономічної діяльності :

Ознака групування	Вид діяльності
За ступенем самостійності	Прямі
	Непрямі
За видом використаної валюти	Операції в національній валюті України
	Операції в іноземній валюті
За видами діяльності	Звичайна
	Надзвичайна	Події, що виникли внаслідок форс мажорних обставин
		Інші операції
За формами розрахунків	Операції, що передбачають грошові форми розрахунків
	Бартерні операції
За спрямованістю	Експорт ( реекспорт )
	Імпорт ( реімпорт )
За наявністю регламентацій	З погляду на необхідність створення постійних представництв	Операції, виконання яких можливе тільки через постійне представництво
		Операції, для виконання яких не обов’язкова наявність постійного представництва
	З погляду на необхідність ліцензування і квотування	Операції, виконання яких обмежене ліцензуванням і квотуванням
		Операції, виконання яких не обмежено ліцензуванням і квотуванням

У сфері зовнішньоекономічної діяльності надзвичайну діяльність необхідно класифікувати на події, що виникли в результаті форс – мажорних обставин, та інші операції. Форс – мажорні обставини – непередбачені і нездоланні події, що призводять до порушення договірних зобов’язань ( стихійні лиха, воєнні дії, втручання з боку влади, страйки тощо ).

Обставини носять форс – мажорний характер, якщо вони підтверджені експертним висновком незацікавленої організації, нотаріально завірені за місцем видачі і легалізовані консульською установою України за кордоном. Довідка (висновок ) може бути також видана Торговельно – промисловою палатою відповідної країни з обов’язковою легалізацією в консульській установі України в цій країні. Довідка ( висновок ) може бути визнана без легалізації, якщо це передбачено міжнародними договорами, які ратифіковані Україною. Якщо форс – мажорні обставини не підтверджені належним чином, вони відносяться до іншої надзвичайної діяльності.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності може бути обмежено ліцензуванням і квотуванням. Ліцензування – це дозвіл на здійснення операції. По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Ліцензування по переміщенню валютних коштів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та або надання ( одержання ) кредитів здійснюється НБУ. Всі інші видаються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, а також у межах наданих ним вповноважень – відповідним республіканським органам Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Квотування відноситься до кількісних або вартісних обмежень експорту та імпорту товарів, яке застосовується для збалансування поставок і платіжних балансів. Квотування здійснюється шляхом видачі індивідуальних ліцензій, при цьому загальний обсяг експорту ( імпорту ) по ліцензії не повинен перевищувати обсяг, встановлений квотою. По кожному виду товару встановлюється лише один вид квоти. Посередницькі операції на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення й інших, при здійсненні яких право власності не переходить до посередника, здійснюється без обмежень.

Деякі товари, крім обов’язкової сертифікації, підлягають санітарно – епідеміологічному, фітосанітарному, ветеринарному, екологічному, радіологічному, мікробіологічному та іншим видам контролю, проходження яких є обов’язковою умовою видачі сертифіката відповідності та митного оформлення.

Санітарно –гігієнічний контроль полягає в одержанні гігієнічного висновку – офіційного документа, який підтверджує, що продукція відповідає санітарно – гігієнічним вимогам, нормам і правилам, і є дозволом на імпорт продукції. Фітосанітарний контроль здійснюється Державною інспекцією карантину рослин на підставі Закону України “Про карантин рослин”.

Процедури ветеринарного контролю на митному кордоні України проводяться згідно з Законом “ Про ветеринарну медицину “ .

Екологічний контроль проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “ Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон “.

При імпорті всі витрати, пов’язані з проведенням обов’язкових видів контролю, включаються до первинної вартості об’єктів. При експорті – до витрат на збут.