5.2. Висновки

Висновки є логічним завершенням звіту і мають відповідати поставленим завданням. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень та рекомендацій.

У висновках необхідно зазначити все, що вдалося виявити в результаті дослідження діяльності підприємства, включаючи недоліки та проблеми практичного характеру, а також конкретні пропозиції щодо їх усунення.

5.3. Список використаних джерел

Список використаних джерел відображає обсяг використаних джерел автором роботи, є його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. Список повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час проходження виробничої практики та написання звіту. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (–ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації. Список розміщують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів.

Література, яка видана різними мовами, розміщується у такий спосіб: спочатку тексти, написані кирилицею, а потім – латиницею.

Приклади бібліографічного опису використання джерел наведено у додатку Д.

Мінімальна кількість – 20 джерел.

5.4. Нумерація

5.4.1. Загальна нумерація

Нумерацію сторінок, таблиць, формул, рисунків і структурних частин звіту з практики подають арабськими цифрами без знака №. Такі структурні частини звіту, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» порядкового номера не мають.

Усі сторінки роботи від титульної до останньої враховуються до загальної кількості.

Першою сторінкою вважається титульний аркуш, другою вважається сторінка, що містить «зміст». Третьою сторінкою починається вступ. Нумерація проставляється у правому верхньому куті, без пропусків або літерних додатків і без крапки в кінці, починаючи з третьої сторінки і далі згідно з порядком.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту повинен складатися з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках звіту з практики, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.