3.3. Професійні кризи та деформації професійного розвитку педагога вищої школи

Професійна діяльність педагога є однією з найбільш стре-согених професій сучасності Характер негативного впливу професійної діяльності викладачів на рівень їх психофізіологічного здоров'я відображається у документах Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ), за даними якої коефіцієнт стресогенності педагогічної діяльності складає 7,2 бали (при максимальному коефіцієнті - 10 балів -найбільша стресогенність). Відтак, професія педагога за своїм негативним впливом на стан фізичного та психічного здоров'я людини поступається тільки професіям шахтаря, хірурга, пілота гражданської авіації, міліціонера та тюремного надзирателя. Причина цього полягає у наявності певних специфічних чинників професійно-педагогічної діяльності, які негативно впливають на розвиток особистості. При чому ці специфічні чинники, які діють на особистість протягом всієї професійної діяльності фахівця, спричиняють негативні зміни у його психофізіологічному та психологічному здоров'ї на пев-

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

ному часовому відрізку: коли дії професійних чинників як стресорів стають надто тривалими і зверхрушійними для людини через нестачу енергетичних ресурсів, - тобто на тертій фазі адаптаційного синдрому (за Г. Сельє). Тому найбільш вразливим для появи стійких негативних психологічних утворювань етапом професійного шляху педагога є так званий період професійної дезадаптації (приблизно від 15 - 20 років педагогічного стажу), на якому виявляється різке послаблення професійних якостей, деформуються якісні поведінково-характерологічні властивості педагога, які вже безпосередньо не забезпечують його професійну успішність (А.В. Осниць-кий, О.Л. Свенцицький, Е.Ф. Зеєр).

Цей період, як правило, пов'язують з виникненням професійних криз. Взагалі, під психологічним поняттям «криза» розуміють особливі, відносно нетривалі періоди індивідуального розвитку особистості, які характеризуються різкими психологічними змінами (А.В. Петровський, М.Г. Ярошевський). Вікові кризи відносять до нормативних явищ, які є необхідними для нормального психологічного розвитку людини (Л.С. Виготський). Кризи у процесі професійного становлення особистості на сучасному етапі розвитку науки теж вважаються закономірними, оскільки вони мають два можливих шляхи вирішення: з одного боку, криза може призвести до особистісної та професійної дезадаптації, коли фахівець не може справитися зі своїми внутрішніми протиріччями, а з іншого боку, криза може спричинити подальший особистісний та професійний розвиток, це своєрідний «шанс» для людини перейти на вищий рівень професіоналізму. «Результатом переживання кризи є певна метаморфоза особистості, переродження її, прийняття нового змісту життя, нових цінностей, нової життєвої стратегії, нового образу Я» [3,47]. Тому позитивним вирішенням професійної кризи є подальший професійний розвиток фахівця, його вище професійне утвердження. Тому важливим для особистості є усвідомлення сутності професійних криз та вміння конструктивно спрямувати їх енергію.

120

Синдром професійного «педагогічного кризу» (як його називають вчені - психологи та психотерапевти) (А.В. Осниць-кий) в більшому ступіні пов'язаний із якісною або організаційною діяльністю викладача, його професійною компетентністю, творчим потенціалом й проявляється тільки у професійній діяльності, не порушуючи всі інші сфери життєдіяльності особистості.

Важливим для розуміння сутності професійної кризи є те, що стан кризи продовжується у кожного педагога різний відрізок часу. Інколи криз відбувається декілька місяців, а інколи продовжується один - два роки, то посилюючись, то послаблюючись.

Як і вікові кризи, кризи професійного розвитку особистості у своєї динаміці мають три фази: передкритичну, власне критичну та післякритичну. Як стверджував видатний вітчизняний психолог, засновник сучасної психолого-педагогічної науки Л.С. Виготський, який доречи вперше обґрунтував психологічну теорію криз розвитку особистості, у першій фазі кризи відбувається загострення протиріч між суб'єктивною та об'єктивною складовими соціальної ситуації розвитку; у критичній фазі ці протиріччя починають проявлятися у поведінці та діяльності; у після критичній - протиріччя порушується шляхом утворення нової соціальної ситуації розвитку [4]. Відтак, передкритична фаза розвитку професійної кризи педагога виявляється у появі почуття невдоволеності існуючим професійним статусом, змістом професійної діяльності, взаємовідносинами у колективі. Ця невдоволеність не завжди усвідомлюється, але проявляється у психологічному дискомфорті на роботі, підвищеною дратівливістю та ін.

Критична фаза виявляється в усвідомленості особистості невдоволеністю реальною професійною діяльністю. Протиріччя загострюються. Виникає конфліктна ситуація центром якої для особистості є протиріччя між потребою у зміні певних компонентів своєї професійної діяльності, професійного буття в цілому та можливістю ці зміни здійснити

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

[10]. В основі цього фундаментального протиріччя лежать наступні закономірні якісні протиріччя професійної педагогічної діяльності:

1) між динамічним зростанням об'єму наукової інформації та відносною стабільністю навчальних програм;

2) між можливостями (інтелектуальними, мотиваційними та ін.) студентів та інформаційною насиченістю навчальних занять;

3) між висококваліфікованою професійною стабільністю, вимагаємою константністю професійної поведінки та внутрішньою потребою педагога у новизні та захопленості;

4) між потребою педагога у творчості, нестандартності та традиційно функціонуючою системою освіти;

5) між вкладеними зусиллями викладача щодо підготовки до лекційних, практичних занять та ін. форм організації навчального процесу у вищій школі та оплатою праці.

Зазначені протиріччя зазвичай рідко усвідомлюються педагогом, як не усвідомлюються й причини виникнення таких емоційних переживань та відчуттів як безрадісність, пригніченість, розчарування, духовний «голод», утрата задоволеності від праці та захопленості, загальна втомленість від професійної діяльності та ін. На цій основі виникає стереотипність та механістичність професійної діяльності, експлуатація надбаного досвіду без бажання набуття нового. Як правило педагога засмучує внутрішній холод. Виникає сумнів у власній професійній придатності, народжується бажання йти із навчального закладу, змінити професію [10].

Вирішення конфліктної ситуації виводить професійну кризу до післякритичної фази. Способи вирішення конфліктів можуть мати конструктивний, професійно-нейтральний та деструктивний характер.

Конструктивний вихід із кризи передбачає підвищення професійної кваліфікації, зміни професійного статусу, зміну місця роботи чи перекваліфікацію. Професійно-нейтральне

122

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

відношення особистості до кризи призводить до професійної стагнації (зупинки у розвитку), пасивності та байдужості. Особистість, як правило, прагне реалізувати себе поза професійною діяльністю: у побуті, різного роду хобі та ін.

Деструктивні наслідки професійної кризи виявляються у професійній апатії, виникненні адиктивної поведінки (пияцтво, наркоманія, суіцидальна поведінка та ін.) [6].

Оскільки системоутворюючою ознакою синдрому професійної педагогічної кризи особистості є відчуття розчарованості, дуже часто цю кризу називають «кризою професійної розчарованості» (І.В. Вачков), яка може відбуватися у педагога вищої школи у декількох формах:

• як розчарування у навчальному закладі, в якому працює викладач;

• як розчарування у дисциплінах, які викладає;

• як розчарування у сфері власних наукових досліджень;

• як розчарування у можливостях студентів;

• як розчарування у перспективах власної професійної діяльності та професії взагалі.

Але найбільш складним для переживання є розчарування у власному професійному «Я», коли педагог починає сумніватися у своєї професійної компетентності, у нього розвивається неадекватно занижена професійна самооцінка, підвищується рівень професійної тривожності, - складаються у єдине компоненти негативної Я - концепції фахівця.

Це потребує особливо ретельної роботи над собою через рефлексію власного психологічного стану та усвідомлення специфічних чинників професійної педагогічної діяльності, які спричинять виникнення ускладнень професійного становлення та розвитку особистості. Дійсне усвідомлення особистістю сутності професійної діяльності педагога вищої школи, її пріоритетів, ресурсів для особистісного й професійного саморозвитку та її специфічних негативних чинників створюють можливість здійснення постійної профілактичної та ко-рекційної роботи, а значить - зберігати психічне, психологічне

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

та соціальне здоров'я фахівця на всіх етапах його професіоналізації.

Відтак, до специфічних чинників професійної педагогічної діяльності, які негативно впливають на професійний та осо,6истісний розвиток фахівця, відносяться наступні.

По-перше, це великим об'єм роботи, який повинен здійснити викладач. Здійснені у середині 80-х років вибіркові обстеження свідчили, що дозвілля педагога вищої школи складало у середньому 25 - ЗО годин на неділю; обстеження, які були здійснені у 90-х роках, фіксували скорочення вільного часу до 15 годин на неділю; обстеження початку 21 століття свідчать про скорочення вільного часу до 10 годин. Хронічне перевантаження організму педагога призводить до фізіологічного та психічного виснаження, яке обумовлюється обмеженістю нервово-психічного ресурсозабезпечення людини. Психовегетативні зміни, викликані постійною надмірною психічною напругою, обумовлюючи дисфункції різних функціональних систем організму педагогів, призводять й до клінічних проявів неврозу та ін.

По-друге, це багатофункціональність професійної діяльності викладача, так як в середньому кожний педагог вищої школи виконує біля п'ятдесяти функціональних обов'язків: науковця - дослідника, викладача, методиста, куратора, вихователя, консультанта, популяризатора й ін.

По-третє, це особливості комунікативної діяльності викладача, до яких можна віднести декілька специфічних характеристик:

1) нормативна, часто вимушена монологічність навчального процесу, яка знижує рівень адекватності сприймання та взаєморозуміння співрозмовників;

2) різновікова аудиторія (різний вік партнерів педагога по спілкуванню: тільки з студентами викладач говорить по 6-10 годин на добу, а ще необхідно спілкування з колегами, адміністрацією, членами власної сім'ї, при чому

124

7 уг _______________________________________,_________________________«____________________

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

кожна аудиторія потребує особливого комунікативного підходу. І хоча на перший погляд може здаватися, що така особливість комунікативної діяльності педагога сприяє розвитку здатності педагога змінити власну похідну комунікативну, пізнавальну та ін. позиції, але, на нашу думку, необхідність викладача у постійному (майже цілодобовому) спілкуванні з різними за віком, статусом, досвідом людьми призводить до психічного виснаження В даному випадку "Его» педагога має зберегти свою стабільність, здоров'я лише за допомогою захисних механізмів психіки, одним із яких є застряган-ня на власному "Я»;

3) жорстка структурованість та формалізованість комунікативної системи, що створює певні обмеження в особистісно-комунікативних проявах викладача і призводить до домінування формально-функціонального типу спілкування. Виступаючи як елемент педагогічного процесу, педагог блокує прояв власних індивідуаль-но-особистісних емоційних станів, підкоряючись суспільно-професійним стереотипам, типу: "Педагог повинен утримувати власні почуття, не показувати поганий настрій», "Щоб не трапилося вдома або перед дзвоником, викладач повинен гостро і своєчасно реагувати на все, що відбувається на занятті, утримувати групу, залишаючись невимушеним, спокійним, суворим». В цьому випадку виникає конфлікт між "ідеалізованим Я», яке декларує потребу суб'єкта слідувати стереотипам та нормам, і його реальними можливостями досягнення цих цілей. Цей конфліктний стан, як і в попередньому випадку компенсується феноменом психологічного захисту достоїнств "Я», що пов'язано з утратою відчуття реальності суб'єктом;

4) ролеве та інформативне домінування, яке історично склалося і є соціальним стереотипом. Відомо, що майже у всіх відомих культурах первинне історичне ставлення

---------------------------------------------------------------------------------- 72?

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності__________

до педагога є як до найрозумнішої, досвідченої, мудрої людини, охоронця знань як вищої цінності - "гуру», повага до якого є безсумнівною. Цей стереотип навіть на сучасному етапі розвитку нашого суспільства є базисним елементом "Я-концепції» педагога (чи на свідомому, чи на несвідомому рівні);

5) відносна стабільність та стереотипність навчальних програм; стабільність, повторюваність та однозначність висловлень, формулювань та визначень, які характеризують професійну діяльність педагога, на нашу думку, провокують ригідність мислення, створювати пізнавальну закритість новим знанням. Відомо, що у більшості педагогів зі стажем роботи більш ніж 8 років кожна нова, незвична інформація може викликати сильний емоційний опір (О.С. Шафранова);

6) формально-зовнішня поведінково-комунікативна та моральна жорстка нормативність, яка виявляється у чітких вимогах до невербальної поведінки викладача, до його зовнішнього вигляду;

7) неоднорідність студентської аудиторії за розумовими та соціально-культурними особливостями; загальною освіченістю, рівнем базових, загальнонаукових та спеціальних знань; спрямованістю навчальної та професійної мотивації. Це потребує від викладача постійної орієнтації на індивідуально-психологічні особливості студентів, що додає витрат психоемоційного та інтелектуального ресурсу особистості.

По-четверте, ідеологічна спрямованість професійної діяльності викладача. Вища школа виступає основним інститутом соціалізації особистості, здійснює соціальне замовлення на всебічний професійний розвиток людини, покликана створювати умови для професійного формування спеціаліста. Тому ярко виражена ідеологізація радянської вищої школи потребувала особливого професійного портрету педагога, серед основних вимог до якого були політична підготовка, система-

126

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

тичне та планомірне підвищення ідейно-політичного рівня, моральна стійкість, комуністична цілеспрямованість, переконаність та наполегливість, відданість справі, гордість за свою професію, принциповість, колективізм, дисциплінованість, знайомство із близькими формами політико-просвітницької роботи, виконання правил соціалістичного гуртожитку та, що особо важливо, - зразкова поведінка (бути прикладом всім у всьому) [5]. Викладач не мав право помилятися, він повинен був "гордо нести звання радянського педагога» - ідеалу, вимоги якого є законом для студентів.

Останньою особливістю професійної педагогічної діяльності, яка негативно впливає на психологічне здоров'я викладача є пряма її обумовленість соціальною, економічною, політичною, культурною та ін. ситуацією розвитку суспільства. Сучасна українська держава не стимулює творчість педагогів, їх прагнення до саморозвитку, самовдосконалення, самоакту-алізації, бо не спроможна задовольнити навіть дефіцитарні потреби українських науковців-викладачів.

Всі ці негативні чинники професійно-педагогічної діяльності спричиняють появу багатьох психологічних феноменів, що порушують гармонійний розвиток особистості.

Одним із найпоширеніших негативних наслідків професійної діяльності є професійне згорання фахівця. Тому дуже важливим є вивчення його особливостей для своєчасного виявлення та подолання.

Уперше термін «згорання» (Ьигпош;) був введений американським психіатром X. Дж. Фреденбергером у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, що знаходяться в інтенсивному і тісному спілкуванні з клієнтами для надання їм професійної допомоги. Спочатку під «згоранням» розумівся стан знемоги з відчуттям власної марності, потім воно стало змістовно неоднозначним і багатокомпонентним, що, на думку Є.П. Ільїна, і викликало значні утруднення в його вивченні.

До 1982 року в англомовній літературі було опубліковано понад тисячу статей, присвячених проблемі «емоційного зго-

О.І. Гурд. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності_________

рання». Первісна кількість професіоналів, яких відносили до особливо підданих емоційному згорянню, були незначно: співробітники медичних установ і різних благодійних організацій. Шваб Р. розширює групу професійного ризику: це насамперед педагоги, поліцейські, тюремний персонал, політики, юристи, менеджери.

Професійне згорання - це «синдром фізичного й емоційного виснаження, включаючи розвиток негативної самооцінки, негативного відношення до роботи і втрату розуміння і співчуття стосовно іншої людини»; це «не утрата творчого потенціалу, не реакція на нудьгу, а реакція виснаження, що виникає на тлі стресу, викликаного міжособистісним спілкуванням» (Маслач К.). Таким чином, професійне згорання є стресовою реакцією, яка виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.

В даний час визначають близько 100 симптомів, пов'язаних зі згоранням. Як правило, у психологічних і медичних дослідженнях виділяються три групи симптомів професійного згорання: фізичні, поведінкові і психологічні. До фізичних симптомів відносять втому, почуття виснаження, надмірну сприйнятливість до змін показників зовнішнього середовища, часті головні болі, астенізацію, розлад шлунково-кишкового тракту, надлишок чи недолік ваги, задишку, безсоння і т.д. До поведінкових і психологічних симптомів професійного згорання відносять відсутність позитивної мотивації професійної діяльності; негативні установки стосовно своєї роботи; зневажливе ставлення до виконання своїх обов'язків; зниження загальної працездатності; зниження рівня творчої активності; перевага почуття розчарування, образи, почуття провини, не-затребуваності; легко виникаюче почуття гніву; підвищену дратівливість; ригідність психічних процесів; підвищене почуття відповідальності; відчуження; загальну негативну установку на життєві перспективи; збільшення обсягу вживання психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки) (Малер Е., МазіасЬ С, СЬегпізз С, СгеепЬег§ег К.5.).

128

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

Серед симптомів, що виникають першими, можна вирізнити загальне почуття втоми, вороже ставлення до роботи, загальне невизначене почуття занепокоєння. Педагог може легко впадати в гнів, дратуватися і почувати себе розбитим, приділяти багато уваги деталям і бути налаштованим надзвичайно негативно до усіх людей. Гнів, який він відчуває, може призвести до розвитку підозрілості. Педагог може думати, що співробітники хочуть його позбутися, відчувати професійну «незалученість [7,7].

Пелман Б., Хартман Е. (Реїтап В., Нагітап Е.), узагальнивши існуючі визначення феномену згорання, виділили три головних компоненти цього стану:

1) емоційне і/чи фізичне виснаження, що виявляється у відчуттях емоційної перенапруги й у почутті спустошеності, вичерпаності своїх емоційних ресурсів;

2) деперсоналізація, пов'язана з виникненням байдужого, негативного і навіть цинічного відношення до людей, що оточують людину в процесі його професійної діяльності; контакти з оточуючими людьми стають для нього знеособленими і формальними;

3) знижена професійна продуктивність (редукування осо-бистісних досягнень), що виявляється в зниженні оцінки своєї компетентності (у негативному сприйнятті себе як професіонала), невдоволенні собою, зменшенні цінності своєї діяльності, негативному відношенні до себе як до особистості.

Кондо К., що працює над проблемою диференціювання стану "Ьигпоиі» від "Ьигп оиї» (останній є психіатричним терміном і позначає стан, пов'язаний із залишковими явищами шизофренії), визначає емоційне згорання як дезадапто-ваність особистості до робочого місця через надмірне навантаження і неадекватні міжособистісні відносини. Цьому відповідає і дане їм образне тлумачення: "згоранню» піддані ті, хто працює жагуче, з особливим інтересом; довгий час допомагаючи іншим; вони починають почувати розчарування, тому

----------_-----------------------------------------------------------------------329

0.1. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності_________

що не вдається досягти того ефекту, якого очікували; така робота супроводжується надмірною втратою психологічної енергії, приводить до психосоматичної втоми й емоційного виснаження і як результат - занепокоєння, роздратування, гнів, знижена самооцінка на фоні прискореного серцебиття, задишки і т.д. [9].

Професійне згорання особистості розглядається з погляду наявності трьох рівнів і трьох стадій. Так, особистість, піддану згорянню першого ступеня, характеризують помірні, ситуативні ознаки цього процесу. Симптоми виявляються в легкій формі і виражаються в надмірній турботі про себе. На другій стадії згорання симптоми виявляються більш регулярно, носять більш затяжний характер, сутужніше піддаються корекції. Симптоми третьої стадії згорання є хронічними, близькими до депресивних станів.

Російський вчений В.В. Бойко розробив власну класифікацію симптомів, що супроводжують різні компоненти професійного згорання. Створена ним «Методика діагностики рівня емоційного згорання» [2] дає змогу оцінити прояви синдрому за дванадцятьма основними симптомами, що зазвичай супроводжують три компонента професійного згорання.

Перший компонент - «напруження» - характеризується відчуттям емоційної виснаженості, втоми, викликаної власною професійною діяльністю. Він знаходить вияв у таких симптомах, як:

1) переживання психотравумючих обставин - людина сприймає умови роботи та професійні міжособистісні стосунки як психотравмуючи;

2) незадоволеність собою;

3) «загнаність у кут» - відчуття безвихідності ситуації, бажання змінити роботу чи професійну діяльність взагалі;

4) тривога і депресія - розвиток тривожності у професійній діяльності, підвищення нервовості, депресивні настрої.

Другий компонент - «резистенція» - характеризується надмірним емоційним виснаженням, що провокує виникнен-

130 ---------------------------------------------------------------------------

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

ня та розвиток захисних реакцій, які роблять людиною емоційно закритою, відстороненою, байдужою. На такому тлі будь-яке емоційне залучення до професійних справ та комунікацій викликає у людини відчуття надмірної перевтоми. Це знаходить вияв у таких симптомах, як:

1) неадекватне вибіркове емоційне реагування - некон-трольований вплив настрою на професійні стосунки;

2) емоційно-моральна дезорієнтація - розвиток байдужості у професійних стосунках;

3) розширення сфери економії емоцій - емоційна замкненість, відчуження, бажання згорнути будь-які комунікації;

4) редукція професійних обов'язків - згортання професійної діяльності, прагнення якомога менше часу витрачати на виконання професійних обов'язків.

Третій компонент - «виснаження» - характеризується психофізичною перевтомою людини, спустошеністю, нівелюванням власних професійних досягнень, порушенням професійних зв'язків, розвитком цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися з робочих питань, розвитком психосоматичних порушень. Тут виявляються такі симптоми як:

1) емоційний дефіцит - розвиток емоційної не чуттєвості, мінімізація емоційного внеску у роботу, автоматизм та спустошення людини при виконанні професійних обов'язків;

2) емоційне відчуження;

3) особисте відчуження (деперсоналізація);

4) психосоматичні та психовегетативні порушення -погіршення фізичного самопочуття, розвиток таких психосоматичних та психовегетативних порушень як розлади сну, головні болі, проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загострення хронічних хвороб тощо [11].

Згідно Маслач К., професійне згорання може виявлятися у виді трьох стадій. На першій стадії згорання спостерігають-

131

ся, як правило, симптоми фізичного й емоційного виснаження. Для другої стадії характерні всі набори симптому. Заключна стадія, повне професійне згорання, що, згідно Маслач К, виявляється рідко, характеризується повною втратою інтересу до професії і життя в цілому. Причому, на думку автора, цілком професійно згоріла людина відновиться вже не зможе -настільки серйозні зміни відбуваються з усіх сферах його "Я».

Основними факторами, що визначають розвиток синдрому професійного згорання, на думку більшості сучасних вчених, є особистісний, рольовий і організаційний фактори (у Кондо К. відповідно: індивідуальний, соціальний і «характер роботи і професійного оточення»).

Швидкість виникнення професійного згорання, насамперед, залежить від особистісних особливостей фахівця, експериментальні дослідження підтверджують, що нетовариськість, сором'язливість, емоційна нестійкість, імпульсивність, реактивність і агресивність є корелятами швидкого розвитку професійного згорання особистості (Ільїн Є.П.).

У різних експериментальних дослідженнях, де випробовуваними виступали педагоги і психотерапевти, отримані значимі кореляції між рольовою конфліктністю, рольовою невизначеністю і згоранням (Кюйнарпуу X., Кондо К.).

До рольового фактора згорання вчені відносять наявність тих ситуацій, у яких спільні дії в більшій мірі не погоджені, коли відсутня інтеграція зусиль, а присутня конкуренція, у той час як продукт професійної діяльності залежить від злагодженості дій. При аналізі рівнів згорання було виявлено, що робота в ситуації розподіленої відповідальності, де сильно виражений «колегіальний початок», обмежує розвиток «Ьигпоиі» незважаючи на те, що робоче навантаження може бути істотно вище (Кондо К.).

До організаційного фактора розвитку професійного згорання відносять особливості професійної діяльності особистості: згорання особистості тісно зв'язане з тим, що робота може бути багатогодинного, не оцінюваною належним чином,

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

зміст якої тяжко виміряти, яка вимагає виняткової продуктивності чи відповідного тренування, чи з тим, що характер керівництва з боку керівництва не відповідає змісту роботи [8]. Особливе значення для розвитку професійного згорання особистості має соціально-психологічний клімат колективу, стиль керівництва, чіткість організаційної структури колективу, особливості розподілу функціональних обов'язків серед працівників і т.д.

Таким чином, вкрай важливим для педагога вищої школи є усвідомлення сутності феномену професійного згорання для здійснення профілактики, ранньої самодіагностики та самоко-рекції даного негативного психологічного явища.

Серед психологічних технологій профілактики та подолання синдрому професійного згорання педагогів найбільш ефективними є самі ті, що зорієнтовані на самостійне використання фахівцями конкретних прийомів на певних фазах протікання професійного стресу. Наприклад, наступні техніки можуть сприяти ефективній профілактиці даного синдрому:

1) аналіз власної професійної ситуації, що полягає в когнітивній оцінці ситуації професійної діяльності (виявлення стрес-факторів, аналіз власної стресової толерантності) через ідентифікацію сигналів, які попереджують про стрес: втомлений вигляд, байдуже ставлення до життя, хворість; неадекватне сприйняття гумору, роздратованість, недружелюбність, недовірливість; велика кількість помилок через неуважність, знижені кількісні та якісні показники роботи, нечіткий, незв'язний характер усних або письмових доповідей та ін.;

2) оволодіння релаксаційними навичками (прийомів зменшення напруження, розслабленості);

3) розвиток вміння керувати власним часом через визначення основних цілей та завдань власної професійної діяльності на певний період; складання розкладу виконання справ; навчання говорити «ні»; делегування своїх повноважень, доручення завдань іншим та ін.;

133

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності_________

4) свідома організація дозвілля, створення умов для реалізації власного хобі; заняття спортом;

5) доцільна організація робочого простору, робочого місця з врахуванням принципів психогігієни та психопрофілактики;

6) турбота про здорове збалансоване харчування;

7) створення групи соціальної підтримки (соціальна підтримка - це почуття причетності, почуття того, що тебе приймають та люблять таким, яким ти є, а не тому, що ти можеш що-небудь зробити для когось), до якої можуть увійти друзі, члени сім'ї, колеги, з якими є духовна єдність, для організації спільного позитивного проводження часу;

8) використання «тайм-аутів», тобто відпочинку від роботи та інших навантажень [11].

Крім професійного згорання негативними наслідками професійно-педагогічної діяльності є так звані професійні деструкції (від лат СІЄ5Г.П1СІІО - розрушення, порушення нормальної структури)- негативні, порушуючі психічне та соматичне здоров'я зміни особистості фахівця, сутність яких полягає у розширенні панування "Я професійного» в сфері діяльності "Я особистого» (професіонал у всіх сферах життєдіяльності).

Джерелом виникнення професійних деструкцій особистості, таким чином, є особливий шлях вирішення внутрішньо особистісного конфлікту між двома "Я» людини. Так, в процесі входження людини у певну роль (в тому числі й професійну) можливе порушення нормального особистісного розвитку. При цьому у внутрішньому світі людини існують два "Я»: субстанціональне, яке включає до себе ціннісні орієнтації особистості; та функціональне, яке визначається зовнішніми обставинами (вимогами статусу, ролі, позиції). Якщо поведінка людини спрямована на строго визначене функціональне "Я», то індивід прикриває своє справжнє обличчя ролевою "маскою». Виникає внутрішній конфлікт, із якого людина може виходити різними шляхами: або знявши "маску» чи послабивши її вплив,

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

або визнавши "маску» своїм істинним обличчям і блокуючи актуалізацію власного субстанціонального "Я». Тоді всі дії людини і в цілому життєва стратегія будуть не тільки підкорятися відповідному ролевому змісту, але при цьому і ще більше прагнути до його закріплення [12].

Видатний російський психолог Маркова А.К. виділяє наступні професійні деструкції, які можуть виникнути у педагогів:

1) відставання, уповільнення темпу професійного розвитку;

2) несформованість професійної діяльності, пов'язана із застряганням у професійному та особистісному розвиткові;

3) дезінтеграція професійного розвитку, розпад професійної свідомості і як результат - нереалістичні цілі, помилкові смисли професійної діяльності й внаслідок, - професійні конфлікти;

4) низька професійна мобільність, невміння пристосуватися до нових умов праці, результатом чого є повна чи часткова дезадаптація особистості;

5) неузгодженість окремих ланок професійної діяльності, коли викладач застосовує тільки той матеріал та методи роботи, за допомогою яких дуже легко завоювати популярність та «любов» студентів, або вибирає тільки цікаві для самого себе теми, ігноруючи інші. Це призводить до того, що у студентів не формується цілісної професійної свідомості, цілісної системи професійних знань;

6) послаблення присутніх раніше професійних даних: зменшення якості професійних здібностей, зниження професійного мислення та ін. Відомо, що постійна реалізація певної професійної якості призводить не тільки до її тренування та розвитку, але і с певного моменту - до угасання. По-перше, ця якість повільно переходить на стадію автоматизму, тобто перестає усвідомлюватися, виконується як би сама собою й починає розвиватися за своїми законами, що не потребує від

135

фахівця додаткових напружень. В результаті чого ця якість може зупинитися у своєму розвиткові. По-друге, виконання однієї роботи при експлуатації одних і тих якостей може призвести до звикання й ненависті, не терпіння певної повторюваної роботи;

7) викривлення професійного розвитку, поява раніше відсутніх негативних якостей, основними серед яких є: - авторитарність, демонстративність, дидактичність, домінантність, педагогічна індиферентність (педагогічна байдужість), педагогічний консерватизм, агресія, педагогічна експансія (прагнення передати дітям власну "самовідданість» в роботі, змушуючи їх до перенапруження), педагогічне соціальне лицемірство (коли педагогу доводиться говорити на заняттях про такі речі, в які сам викладач вже не вірить), педагогічний перенос (прояв у педагога елементів поведінки, які властиві значимим для нього студентам), егоцентризм;

8) припинення професійного розвитку із-за професійних захворювань чи утрати працездатності. Дуже прикрим є те, що у педагогічній діяльності можливі випадки психічних захворювань, причиною яких є нервове виснаження із-за безмірного усердия та самовіддачі [8]. Також найбільш розповсюдженими професійними захворювання педагогічних працівників є захворювання мовного апарату (голосові зв'язки), серцево-судинної системи та ін.;

9) поява професійних деформацій особистості - негативних змін в структурі психіки, що виникають в результаті постійної реалізації особистістю професійної ролі викладача. Так, вітчизняний психолог Семиченко В.А. зауважує, що після певного періоду професійної діяльності у багатьох педагогів виникають наступні зміни у характерологічних властивостях: схильність переносити професійні стереотипи на інші сторони життя та відношення; схильність обмежувати власну здатність

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

до розуміння й відображення внутрішнього світу інших людей областю професійних цінностей; схильність обмежувати самооцінку тільки професійними критеріями; прагнення до фіксації життєвого досвіду та ін. [12,68]. Ці внутрішні зміни в психіці педагогів проявляються у таких зовнішніх ознаках, як дидактична манера мовлення; зайва прямолінійність та негнучкість мислення; власність, категоричність, втрата почуття гумору, поспішність оціночних суджень та їх неправомірна інтеграція, поява розумових та мовних штампів, формалізм у відношеннях [12,69].

Одним із специфічних складових професійних деформацій особистості педагога є професійний егоцентризм.

Взагалі, егоцентризм (від лат. е§о - я і сепігиш - центр кола) розуміється як нездатність індивіда, зосереджуючись на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну г.озицію стосовно деякого об'єкта, думки чи уявлення щодо нього при наявності інформації, яка суперечна його досвіду (В.А. Пет-ровський, Г.М. Андреева та ін.). Він як універсальне психічне явище несе в собі і негативні, і позитивні функції: з одного боку, він виступає чинником ригідності мислення, непорозуміння партнерів зі взаємодії, соціальної та особистісної дезадаптації особистості в цілому; з іншого, - виступає одним із основних захисних механізмів психіки, завдяки йому особистість досягає внутрішньої ідентичності, усталеності, зрілості власного "Я».

В залежності від сфери прояву егоцентризм, як складне явище, може бути розглянутий у декількох формах - індивідуально та соціально обумовлених. До індивідуально обумовлених форм егоцентризму особистості відносяться такі форми, які залежать, в більшій мірі, від індивідуальних психофізіологічних та психологічних особливостей особистості: когнітивний, емоційний, комунікативний та моральний егоцентризм. До соціально обумовлених, групових форм егоцентризму належать форми, які в більшій мірі залежать від особли-

------------------------------------------------------------------------------------- 137

О Л. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності__________

востей соціалізації особистості, соціальної, професійної групи та місця, яке займає особистість в системі суспільних, професійних відносин. Серед даних форм егоцентризму особистості можна виділити: тендерний, віковий, статусний, етнічний, ідеологічний та професійний егоцентризм.

Професійний егоцентризм розуміється як певна професійна установка педагога, що проявляється у його зосередженості на власних когнітивних, емоційних та поведінкових позиціях в процесі взаємодії з іншими суб'єктами освітнього процесу, й найчастіше обумовлюється незрілістю професійної Я - концепції фахівця.

В результаті проведених експериментальних досліджень були визначені наступні ознаки цього психологічного феномена, які дозволяють здійснювати ефективну діагностику даного явища. Про перше, це мовні ознаки:

1) домінування "Я-реплік» в процесі міжособистісного спілкування, використання ф ;аз типу: "Я зараз поясню», "Я вважаю, що ви», "Я сподіваюсь, що ви», "Ви мене підвели» та ін., тобто - еготизм як прагнення людини розповідати про себе, згадувати про свої достоїнства, підвищуючи ти самим власну значимість;

2) часте звернення до власного досвіду в процесі надання прикладів у дидактичному матеріалі;

3) домінування монологів в міжособистісному спілкуванні;

4) домінування говоріння над слуханням, часте перебивання партнера по взаємодії, прагнення особисто закінчити його думку;

5) велика кількість зауважень співрозмовнику;

6) дача порад без прохання самого співрозмовника;

7) часте спонтанне включення у розмову інших людей;

8) прагнення до оціночних суджень;

9) домінування спонукальних, імперативних речень, застосування слів-пасток за когнітивною консультативною парадигмою типа "повинен», "зобов'язаний» та ін.;

138 --------------------------------------------------------------------------

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

10) узагальнення та побудова висновків в кінці дискусії без посилань, а часто і без врахування думок інших учасників обговорення.

По-друге, це когнітивні ознаки:

1) фіксованість на власній думці, представленні, а відтак -ригідність мислення;

2) невміння чи небажання зрозуміти інший спосіб міркувань та доказів;

3) неврахування наявності декількох значень одних й тих самих слів (смислового наповнення понять);

4) повна впевненість у власному ході вирішення завдань;

5) складність знаходження власних помилок у дидактичному матеріалі;

6) переконаність у вірності власної інтерпретації причин невдачі учнів в навчанні;

7) неврахування тезаурусів учнів;

8) залежність суджень від професійних доктрин;

9) пізнавальна закритість, відсутність прагнення до пізнання нового, отримання нового досвіду, особливо щодо досягнень сучасної психологічної науки;

10) визнання найбільшої значимості власного досвіду над рекомендаціями колег, психолого-педагогічною літературою.

По-третє, це емоційні ознаки:

1) фіксованість на власних емоціях;

2) низький рівень сенситивності до переживань інших;

3) неадекватність емпатичного реагування, яке здійснюється завдяки приписування, а не реального розуміння дійсних причин, які викликали емоційну реакцію співрозмовника;

4) емоційна ригідність;

5) знижений рівень спостережливості;

6) наявність виразних захисних реакцій (в більшості випадків - агресивних чи уникнення, заперечення) при указівці учня на помилку;

---------------------------------------------------------------------------------- 139

О.1. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

Й, по-четверте, це поведінкові ознаки:

1) домінування прагнення вирішувати проблеми власноручно;

2) прагнення до авторитаризму, виступати "суддею» у вирішенні конфліктних ситуацій;

3) відсутність "емпатійного слухання», часта зневага техніці підтримки контакту очей;

4) сприйняття дій оточуючих як таких, що спрямовані проти нього, проти його авторитету;

5) схильність шукати причини педагогічних невдач перш за все в учнях;

6) прагнення "віщати на публіку» [5].

Високий рівень розвитку професійного егоцентризму педагога є негативним фактором, який ускладнює процес взаємодії, взаєморозуміння викладача із студентами, сприяє руйнуванню позитивної Я - концепції особистості педагога, тому педагогові потребує певних зусиль для профілактики його виникнення та подолання, якщо рівень його розвитку є надмірним.

Взагалі, головна небезпечність формування професійних деструкцій особистості полягає в тому, що вони розвиваються досить повільно, а значить - майже непомітно. Це не тільки ускладнює їх своєчасне виявлення й прийняття певних контрмір, але і створює ситуацію, коли сам педагог починає звикати до цих своїх негативних тенденцій у розвитку та деструкції стають часткою його особистості.

Таким чином, необхідним для успішного професійного розвитку педагога вищої школи, критерієм якого є професійне та особистісне самозбереження, є постійна рефлексія власного «Я», аналіз власної професійної діяльності, постійне професійне самовдосконалення й усвідомлення того, що в певні періоди професійної кар'єри він потребує допомоги фахівця - психолога, основним завданням якого і є психологічний супровід (підтримка, допомога) успішної професіоналізації особистості.

140

Запитання і завдання

1) Розкрийте сутність специфічних стресогених чинників професійної педагогічної діяльності.

2) Визначте основні симптоми професійного педагогічного кризу та їх динаміку.

3) Надайте характеристику синдрому професійного згорання фахівця.

4) Проаналізуйте механізми розвитку професійних деструкцій педагога.

5) Зробіть аналіз рівня власного професійного згорання за результатами психологічної самодіагностики (див. Додаток).

6) Визначте основні напрями та техніки профілактики професійних криз та деформацій професійного розвитку педагога вищої школи.

Рекомендована література

1. Аминов НА. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей // Вопросы психологии. - 1988. - №5. - С.48 - 56.

2. Бойко В.В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. - СПБ.: Питер-Пресс, 1999.

3. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. - М.: Изд-во МГУ, 1984.

4. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб., 1997.

5. Тура Т.Є. Концепти професійного егоцентризму вчителя // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. межвуз. сб. научн. работ. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье: ГУ «ЗИГМУ», 2004. - Выпуск 22. -С.74 - 82.

б.Зеер Э.Ф. Психология профессий. - М.: Академический проект, 2003.

О Л. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

7. Карамушка Л.М., Зайчикові Т.В. Сидром «професійного вигорання» у вчителів: тендерні аспекти. - К., «Міленіум», 2003.

8. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М.: Знание, 1996.

9. Осницкий А.В. Проблемы экология личности. Социально-психологический аспект дезадаптации педагогов

10. Педагогическая психология / Под ред. Н.В. Клюевой. - М.: Владос, 2003.

11. Профілактика профессионального выгорания сотрудников благотворительных организаций / Под ред. М. Смульсон. - К: КИСОР, 2003.

12. Семиченко В.А. Психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів // Післядипломна освіта в Україні. - 2001. - Грудень. - С. 54 -57.

13. Семиченко В.А. Пути повышения эффективности изучения психологии. - К.: Магістр - 5., 1997.

14. Форманюк Т.В. Синдром "эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Вопросы психологии. - 1994. - № 6. - С.57-64.

142

Додатки

Додаток А Глосарій________________

АДАПТАЦІЯ пристосування органів почуттів до особливостей Діючих на них стимулів з метою їх найкращого сприйняття і забезпечення рецепторів від перевантажень; психічне явище, що виявляється у перебудові динамічного стереотипу особистості відповідно нових вимог навколишнього середовища.

АКРЕДИТАЦІЯ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ - процедура визнання державного статусу (типу і виду) освітнього закладу.

АКМЕОЛОГІЯ - наука, що виникла на межі суспільних, гуманітарних та природничих дисциплін й яка вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку особистості на ступені її зрілості, в період досягнення особистістю свого найвищого рівня розвитку - акме.

АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАЦІВНИКІВ - комплексна оцінка рівня кваліфікації, педагогічного професіоналізму та продуктивності діяльності працівників освітніх закладів.

БАКАЛАВР - у більшості країн - перший науковий ступінь, який надається студенту після засвоєння програми базової вищої освіти.

ВИКЛАДАЧ - педагогічний працівник вищих, середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, який викладає певну навчальну дисципліну.

ВМІННЯ - психічні утворення, які полягає в засвоєні людиною способів і навиків діяльності.

ГУМАНІЗМ - визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток та виявлення власних здібностей; утвердження блага людини як критерію оцінки розвитку суспільних відношень.

-----------------------------------------------------------------------——------------------ 743

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

ДЕЦЕНТРАЦІЯ - здатність особистості відійти від власної егоцентричної позиції, здатність до сприймання точки зору іншої людини; здатність особистості стати на позицію партнера по взаємодії і координувати її зі своєю власною позицією.

ДИДАКТОГЕНІЯ - негативний психічний стан вихованців, спричинений порушенням педагогічного такту з боку вихователя (вчителя, викладача, наставника, тренера),який проявляється у фрустрації, страхах та ін.

ЕГОЦЕНТРИЗМ - нездатність індивіда, зосереджуючись на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну позицію стосовно деякого об'єкта, думки чи уявлення щодо нього при наявності інформації, яка суперечна його досвіду.

ЕМПАТІЯ - осягнення емоційного стану, проникнення -"вчуття» в переживання іншої людини, або особливого роду емоція, зміст якої є відображене емпатом відношення людини, яка переживає, до об'єктивної дійсності, виражене в тих же почуттях і що виявляється зовнішньо у формах експресії, подібних експресії людини, яка переживає.

ЗНАННЯ - в більшості - логічна інформація про навколишній і внутрішній світ людини, зафіксована в її свідомості.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ - процес і результат неусвідомленого уподібнення, ототожнення суб'єкта з іншим суб'єктом, групою, зразком; або схожість поведінкових або особистісних характеристик іншої особи, як реальне їхнє відтворення або в подібних поведінкових актах, або в символічних еквівалентах поведінки.

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДИНИ - поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінки і виявляються в якостях особистості.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ - стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, методів виконання тієї або іншої діяльності.

КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГА -нормативна модель компетентності, яка відображає науково

Додатки

обґрунтований склад професійних знань, вмінь, і навичок; зведені узагальнені вимоги до педагога на рівні його теоретичного і практичного досвіду.

МАГІСТР - науковий ступінь в ряді країн, середній між бакалавром та доктором наук, який присуджується особам, які закінчили університет або інший вищий навчальний заклад, які мають ступінь бакалавра, пройшли /.одатковий курс навчання та які склали спеціальні іспити та захистили магістерську роботу.

НАВИЧКИ - дії, сформовані в процесі повторення і доведені до автоматизму.

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ - особливий вид соціокуль-турної діяльності, спрямованої на передачу накопичених людством культури і досвіду від старших поколінь молодшим, створення умов для їхнього всебічного гармонічного розвитку і підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ ПЕДАГОГА ВИЩОЇ ШКОЛИ - складний процес активної взаємодії особистості й професійного середовища, цілеспрямований, усвідомлений процес прийняття особистістю змісту професійної педагогічної діяльності, що в найбільшому ступені забезпечує ефективність науково-педагогічної діяльності, збереження психоемоційного здоров'я особистості та особистісну задоволеність професійною самореалізацією.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА - складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних вмінь і значимих осо-бистісних властивостей, які обумовлюють готовність до актуального виконання педагогічної діяльності.

ПРОФЕСІЙНА ПОЗИЦІЯ'- система сформованих установок і орієнтацій, відношення і оцінок внутрішнього і навколишнього досвіду, реальності і перспектив, а також домагань, які визначають характер дій, поведінки. Процес формування професійної позиції базується на спрямованості особистості

145

0.1. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

(психологічна властивість яка поєднує цінності, устремління, потреби особистості).

ПРОФЕСІЙНЕ ЗГОРАННЯ - комплекс симптомів фізичного й емоційного виснаження, включаючи розвиток негативної самооцінки, негативного відношення до роботи і втрату розуміння і співчуття стосовно іншої людини; це а реакція виснаження, що виникає на тлі стресу, викликаного міжосо-бистісним спілкуванням.

ПРОФЕСІЙНІ ДЕСТРУКЦІЇ - негативні, порушуючі психічне та соматичне здоров'я зміни особистості фахівця, сутність яких полягає у розширенні панування "Я професійного» в сфері діяльності "Я особистого».

ПРОФЕСІЙНІ КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ПЕДАГОГА -сукупність індивідуальних особливостей особистості спеціаліста, які впливають на ефективність професійної діяльності, відповідають за встановлення продуктивної взаємодії суб'єктів освітнього простору.

ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ - індивідуальні особливості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності й успішність її засвоєння, які є стійкими, суттєвими, рівноцінними та можуть спостерігатися.

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ - система прийомів та засобів, що реалізують цілі та завдання педагогічної діяльності та організують, спрямовують соціально-психологічну взаємодію викладача та студентів.

Професіограма — опис соціально-економічних, виробничо-технічних, санітарно-гігієнічних, психологічних та інших особливостей професії.

ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ - процес професійного розвитку та професійного становлення фахівця, генезису особистості у просторі та часі професійної діяльності.

ПРОФЕСІЙНИЙ ЕГОЦЕНТРИЗМ ПЕДАГОГА - певна професійна установка педагога, що проявляється у його зосередженості на власних когнітивних, емоційних та поведінко-вих позиціях в процесі взаємодії з іншими суб'єктами

зьб -----------------------------------------------------------------------

Додатки

освітнього процесу, й найчастіше обумовлюється незрілістю професійної Я - концепції фахівця.

ПРОФПРИДАТНІСТЬ — сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення нею за наявності спеціальних знань і вмінь прийнятної ефективності праці.

ПСИХОЛОГІЧНА КРИЗА - особливі, відносно нетривалі періоди індивідуального розвитку особистості, які характеризуються різкими психологічними змінами.

РЕФЛЕКСІЯ - це усвідомлення особистістю того, як вона сприймається партнером по спілкуванню; це подвійний процес дзеркального взаємовідображення партнерів спілкування; це глибоке, послідовне взаємовідображення, змістом якого являється відтворення внутрішнього світу партнера по взаємодії, причому в цьому світі, в свою чергу, відбивається внутрішній світ першого дослідника.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ - вид трудової діяльності, яка реалізується на основі відповідної профільованої теоретичної та практичної підготовки.

УНІВЕРСИТЕТ - вищий навчальний заклад, який реалізує освітні програми вищої та післядипломної професійної освіти з широкого колу напрямків підготовки (спеціальностей); реалізує підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників вищої кваліфікації, наукових та науково-технічних працівників; виконує фундаментальні та прикладні наукові дослідження з широкого кола наук; є ведучим науковим та методичним центром в галузі своєї діяльності.

Я - КОНЦЕПЦІЯ - відносно стійка, в більш мірі усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, яка переживається ним як неповторна, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе.

147

Додаток Б

Витримки із Закону У країн "Про вищу освіту» Від 17 січня 2002 року N 2984-ІП

Розділ VIII. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО

ПРОЦЕСУ

Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є: педагогічні і науково-педагогічні працівники; особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; працівники вищих навчальних закладів (категорійні спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші).

Стаття 47. Педагогічні і науково-педагогічні працівники

Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого $ рівнів акредитації професійно займаються педагогічною г діяльністю. і

Науково-педагогічні працівники - особи, які за основним * місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною і діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.

Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації регулюється Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність».

Стаття 48. Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників

Додатки

1. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

2. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації є: викладач; старший викладач; голова предметної (циклової) комісії; завідуючий відділенням; заступник директора; директор.

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є: асистент; викладач; старший викладач; директор бібліотеки; науковий працівник бібліотеки; доцент; професор; завідуючий кафедрою; декан; проректор; ректор.

3. На посади науково-педагогічних працівників обираються за конкурсом, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури.

Статутом вищого навчального закладу може бути встановлено додаткові вимоги до осіб, які приймаються на посади науково-педагогічних працівників.

4. Педагогічні працівники призначаються на посаду керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники кожні п'ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються категорії, педагогічні звання.

Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою, а негативне - підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку, встановленому законодавством.

Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.

149

Стаття 49. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників

1. Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.

Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік. Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.

2. Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження педагогічного та науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному плані працівника.

3. Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором, може здійснюватися лише за його згодою або у випадках, передбачених законом.

4. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 50. Права педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники відповідно до закону мають право на: захист професійної честі та гідності; вільний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів; проведення наукової роботи у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації; індивідуальну педагогічну діяльність; участь у громадському самоврядуванні; участь у об'єднаннях громадян; забезпечення житлом; отримання пільгових кредитів для індивідуального і кооперативно -----------------------------------------------------------------------

Додатки

ного житлового будівництва; одержання службового житла; одержання державних стипендій. Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають і інші права, передбачені законами та статутом вищого навчального закладу.

Стаття 51. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані: постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників); забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності; додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прививати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України (254к/96-ВР); додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.

Стаття 52. Підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових і освітньо-наукових установах як в Україні, так і за її межами. Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних та науково-педагогічних працівників не рідше ніж один раз на п'ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Стаття 57. Гарантії педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів

1. Педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів відповідно: створюються належні умови праці, підвищення кваліфікації,

151

__________________________________-____________.---------------------------------141

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

побуту, відпочинку та медичного обслуговування; виплачуються у разі втрати роботи компенсації відповідно до Закону України "Про зайнятість населення»; забезпечується зарахування до науково-педагогічного стажу робіт за сумісництвом у разі виконання навчальних обов'язків не менше ніж 180 годин на рік; надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України "Про освіту».

2. Вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів.

Розділ IX. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Стаття 58. Аспірантура (ад'юнктура), асистентура - стажування та докторантура

1. Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура (ад'юнктура) і докторантура.

2. Аспірантура (ад'юнктура) і докторантура створюють умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук.

3. Асистентура - стажування відкривається при вищих навчальних закладах мистецького профілю і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських кадрів зі спеціальностей мистецьких напрямів.

4. Підготовка кандидатів і докторів наук здійснюється вищими навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитації, науково-дослідними установами та їх відокремленими підрозділами.

5. Порядок підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів визначається Кабінетом Міністрів України.

______________________________________________________Додатки

Стаття 59. Наукові ступені і вчені звання

1. Науковими ступенями є: кандидат наук; доктор наук. Наукові ступені присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій. Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів затверджуються Вищою атестаційною комісією України.

2. Вченими званнями є: старший науковий співробітник; доцент; професор.

Вчене звання старшого наукового співробітника на основі рішення Вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради, яка діє в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або установи, присвоює Вища атестаційна комісія України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вчене звання доцента або професора на основі рішення Вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради, яка діє в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або установи, присвоює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зразки документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання особі є визнанням рівня її наукової кваліфікації.

153

0.1. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності-------------

Додаток В

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України 07.08.2002 №450

Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.

№ з/п	Назва виду навчальної роботи	Норма часу (у годинах)	Примітка
1	2	3	4
1	Проведення співбесіди з вступниками	0,25 години кожному членові комісії на одного вступника	Кількість членів комісії на потік (групу) вступників -не більше трьох осіб
2	Проведення випускних екзаменів до-вузівської підготовки та вступних екзаменів до вищих навчальних закладів:
	- усних	0,25 години кожному членові комісії на одного слухача (вступника)	Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше трьох осіб
	- письмових:
	а) з мови та літератури:
	- диктант	1 година для проведення екзамену на потік (групу) слухачів, вступників; 0,33 години на перевірку однієї роботи	Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії
	- переказ	2 години для проведення екзамену на потік (групу) слу-	Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше

754

	Додатки
1	2	3	4
		хачів, вступників; 0,50 години на перевірку однієї роботи	двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії
	- твір	4 години для проведення екзамену на потік (групу) слухачів, вступників; 0,50 години на перевірку однієї роботи	Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії
	б) 3 ІНШИХ предметів	3 години для проведення екзамену на потік (групу) слухачів, вступників; 0,50 години на перевірку однієї роботи	Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії
	- тестових	до 3 годин для проведення тестування на потік (групу) слухачів, вступників. Час для проведення творчих випробувань за напрямами підготовки "Мистецтво" та "Архітектура" визначається програмами вступних випробувань, затверджених в установленому порядку	Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії
3	Повторна перевірка письмових робіт на випускних екзаменах довузівської підготовки та вступних екзаменах до вищих навчальних закладів	0,15 години на кожну роботу, що перевіряється	Вибірковій пе-зевірці підлягає до 10 відсотків робіт від їх загальної кількості

159

п.т.	Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності
1	2	3	4
4	Читання лекцій	1 година за одну академічну годину
5	Проведення практичних занять	1 година на академічну групу за одну академічну годину	3 окремих навчальних дисциплін, що регламентуються відповідними нормативними документами, допускається поділ академічної групи на підгрупи з чисельністю до одного студента з урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та безпеки життєдіяльності
6	Проведення лабораторних занять	1 година на половину академічної групи за одну академічну годину	3 окремих навчальних дисциплін, що регламентується відповідними нормативними документами, допускається поділ академічної групи на підгрупи з чисельністю до одного студента з урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та безпеки життєдіяльності
7	Проведення семінарських занять	1 година на академічну групу за одну академічну годину
8	Проведення навчальних занять зі студентами в спортивно-оздоровчому таборі	до 6 годин на день на одну академічну групу

156

Додатки

1	2	3	4
9	Проведення індивідуальних занять	Від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення навчальної дисципліни на академічну групу: - до 10 відсотків для освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст", "бакалавр"; - до 15 відсотків для освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"; - до 20 відсотків для освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр"	Час для проведення індивідуальних занять виділяється викладачам за наявності індивідуального графіка проведення навчальних занять, затвердженого в порядку, визначеному вищим навчальним закладом
10	Проведення консультацій з навчальних дисциплін протягом семестру	Від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення навчальної дисципліни на академічну групу: - 6 відсотків для денної (очної) форми навчання; - 8 відсотків для вечірньої форми навчання; - 12 відсотків для заочної, дистанційної форми навчання	Для екстернатної форми навчання обсяг часу на проведення консультацій визначається індивідуальним навчальним планом екстерна, але не повинен перевищувати обсяг часу, що визначений для заочної, дистанційної форми навчання
11	Проведення екзаменаційних консультацій	- вступний екзамен - 2 години на потік (ФУПУ); - семестровий екзамен - 2 години на академічну групу;

7/7

О.1.	Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності
1	2	3	4
		- державний екзамен - 2 години на академічну (екзаменаційну) групу з кожної навчальної дисципліни, що входить до програми державного екзамену
12	Перевірка контрольних (модульних) робіт, передбачених навчальним планом, що виконуються під час ауди-торних занять	0,25 години на одну роботу	Роботу перевіряє і приймає один викладач
13	Перевірка і приймання контрольних (модульних) робіт, передбачених навчальним планом, що виконуються під час самостійної роботи	0,33 години на одну роботу	Роботу перевіряє і приймає один викладач
14	Керівництво і приймання (захист) індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом:
	- рефератів, аналітичних оглядів, перекладів тощо	0,25 годин на одну роботу	Роботу перевіряє і приймає один викладач
	- розрахункових, графічних та розрахунково-графічних робіт	0,50 години на одну роботу	Роботу перевіряє і приймає один викладач
	- курсових робіт із загальноосвітніх навчальних дисциплін	2 години на курсову роботу, у тому числі 0,25 години кожному членові комісії на проведення захисту	Кількість членів комісії - не більше трьох осіб

15&

Додатки

1	2	3	4
	- курсових робіт із фахових навчальних дисциплін	3 години на курсову роботу, у тому числі 0,33 години кожному членові комісії на проведення захисту	Кількість членів комісії - не більше трьох осіб
	- курсових проектів із загальноінженер-них навчальних дисциплін	3 години на курсовий проект, у тому числі 0,33 години кожному членові комісії на проведення захисту	Кількість членів комісії - не більше трьох осіб
	- курсових проектів із фахових навчальних дисциплін	4 години на курсовий проект, у тому числі 0,33 години кожному членові комісії на проведення захисту	Кількість членів комісії - не більше трьох осіб
15	Проведення заліку	2 години на академічну групу
16	Проведення залікового туристського навчально-тренувального походу, передбаченого навчальним планом	6 годин для кожного викладача, який бере участь у поході	Планується викладачам фізичного виховання один раз за весь період навчання студента
17	Проведення семестрових екзаменів:
	- в усній формі	0,33 години на одного студента
	- у письмовій формі	до 3 годин на академічну групу(диктант -1 година); 0,50 години на перевірку однієї роботи
18	Керівництво навчальною і виробничою практикою	Норми часу визначаються нормативними документами з організації практики

159

О.І.	Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності
1	2	3	4
19	Проведення дер-	0,50 години на одно-	Не більше шести го-
	жавних екзаменів	го студента голові	дин на день.
		та кожному членові	Кількість членів
		державної екзаме-	комісії - не більше
		наційної комісії	чотирьох осіб (в ок-
			ремих випадках кіль-
			кість членів комісії
			може бути збільшена
			до шести осіб)
20	Керівництво, кон-
	сультування, рецен-
	зування та прове-
	дення захисту дип-
	ломних проектів
	(робіт):
	- освітньо-	до 20 годин на одно-	Кількість членів
	кваліфікаційний	го студента, у тому	комісії - не більше
	рівень "молодший	числі:	трьох осіб (в окре-
	спеціаліст"	по 0,50 години го-	мих випадках
		лові та кожному	кількість членів
		членові державної	комісії може бути
		екзаменаційної	збільшена до п'яти
		комісії;	осіб).
		до 16 годин -	За одним керівни-
		керівнику і кон-	ком закріплюється
		сультантам;	до восьми диплом-
		до 2 годин рецен-	них проектів (робіт)
		зенту
	- освітньо-	до 25 годин на одно-	Кількість членів
	кваліфікаційний	го студента, у тому	комісії - не більше
	рівень "бакалавр"	числі: '	чотирьох осіб (в ок-
		по 0,50 години го-	ремих випадках
		лові та кожному	кількість членів
		членові державної	комісії може бути
		екзаменаційної	збільшена до шести
		комісії;	осіб).
		до 20,5 години	За одним керівни-
		керівнику і кон-	ком закріплюється
		сультантам;	до восьми диплом-
		до 2 годин рецен-	них проектів (робіт)
		зенту

760

Додатки

1	2	3	4
	- освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст";	до ЗО годин на одного студента, у тому числі: по 0,50 години голові та кожному членові державної екзаменаційної комісії; до 24,5 години керівнику і консультантам; до 3 годин рецензенту	Кількість членів комісії - не більше чотирьох осіб (в окремих випадках кількість членів комісії може бути збільшена до шести осіб). За одним керівником закріплюється до восьми дипломних проектів (робіт)
	- освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр"	до 40 годин на одного студента, у тому числі: по 0,50 години голові та кожному членові державної екзаменаційної комісії; до 33,5 години керівнику і консультантам; до 4 годин рецензентам	Кількість членів комісії - не більше чотирьох осіб (в окремих випадках кількість членів комісії може бути збільшена до шести осіб). За одним керівником закріплюється до п'яти дипломних проектів (робіт)
21	Рецензування рефератів при вступі до аспірантури та складанні кандидатських екзаменів	3 години за один реферат
22	Проведення вступних екзаменів до аспірантури та кандидатських екзаменів	1 година кожному екзаменатору на одного вступника, аспіранта (здобу-вача)	Кількість членів комісії - не більше трьох осіб
23	Керівництво аспірантами	50 годин щороку на аспіранта
24	Наукове консультування докторантів (до 3 років)	50 годин щороку на докторанта

Н7

11^і

0.1.	Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності
1	2	3	4
25	Керівництво здобу-вачами (до 5 років)	25 годин щороку на здобувача
26	Керівництво стажуванням викладачів	8 годин на одного викладача-стажиста за один місяць, але не більше ЗО годин на один рік	Для викладачів, які направлені на стажування в інші провідні вищі навчальні заклади терміном до трьох місяців; стажистів-викладачів і ста-жистів-дослідників, зарахованих на ці посади терміном до двох років
27	Проведення тематичних дискусій, науково-практичних конференцій слухачів вищих навчальних закладів післядипломної освіти та структурних підрозділів післядипломної освіти вищих навчальних закладів	1 година за одну академічну годину для кожного викладача	Кількість викладачів - не більше трьох осіб
28	Керівництво стажуванням слухачів вищих навчальних закладів післядипломної освіти та структурних підрозділів післядипломної освіти вищих навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях	5 годин на тиждень на одного слухача	Стажування проводиться викладачами за місце- знаходженням навчального закладу
29	Рецензування рефератів слухачів вищих навчальних за-	3 години на реферат

ібг

Додатки

1	2	3	4
	кладів шслядиплом-ної освіти та структурних підрозділів післядипломної освіти вищих навчальних закладів
зо	Керівництво, консультування, рецензування та проведення захисту випускних робіт слухачів вищих навчальних закладів післядипломної освіти та структурних підрозділів післядипломної освіти вищих навчальних закладів	до 10 годин на одного слухача, у тому числі: по 0,33 години голові та кожному членові комісії; до 2 годин рецензенту	Кількість членів комісії - не більше трьох осіб
31	Проведення випускних екзаменів слухачів вищих навчальних закладів післядипломної освіти та структурних підрозділів післядипломної освіти вищих навчальних закладів	0,50 години на одного слухача голові та кожному членові екзаменаційної комісії	Кількість членів комісії - не більше трьох осіб

Заступник Державного секретаря

М.Ф.Степко

16?

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України 07.08.2002 №450

Перелік основних видів методичної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів

№0і	Назва виду роботи
1.	Підготовка конспектів лекцій; методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практик і самостійної роботи студентів
2.	Підготовка, рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників (для педагогічних працівників)
3.	Розробка навчальних планів; навчальних програм; робочих навчальних планів, робочих навчальних програм
4.	Розробка і підготовка нових лабораторних робіт
5.	Підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін
6.	Складання екзаменаційних білетів; завдань для проведення модульного та підсумкового контролю; завдань для проведення тестового контролю
7.	Розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо).
8.	Розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання
9.	Вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу
10.	Підготовка концертних програм та персональних художніх виставок

Начальник департаменту вищої освіти М. Ф.Дмитриченко

гбь

Додатки

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України 07.08.2002 №450

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.02 №700/6988

Перелік основних видів наукової роботи науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів

з/п	Назва виду роботи	Примітка
1.	Виконання планових наукових досліджень із звітністю в таких формах: Науково-технічний звіт Дисертація (докторська, кандидатська) Монографія Підручник, навчальний посібник, словник, довідник Наукова стаття в журналах, реферованих виданнях, інших виданнях Заявка на видачу охоронних документів Тези доповіді на конференціях, симпозіумах, семінарах (міжнародних, вітчизняних, інших)	Плановими є наукові дослідження, що включені до тематичних планів науково-дослідних робіт вищого навчального закладу, кафедри та наукових, науково-технічних програм
2.	Рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів, тематичних планів тощо
3.	Доопрацювання для перевидання монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників
4.	Керівництво науковою роботою студентів з підготовкою: - наукової статті - заявки на видачу охоронних документів - роботи на конкурс - доповіді на конференцію

Начальник департаменту вищої освіти

М. ФДмитриченко ------------------- М?

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України 07.08.2002X2 450

Перелік основних видів організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів

	Назва виду роботи
1.	Робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти і науки, комісіях інших міністерств
2.	Робота в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах
3.	Робота в експертних комісіях ВАК
4.	Робота в спеціалізованих радах із захисту дисертацій
5.	Робота в науково-методичних і науково-технічних радах і комісіях вищого навчального закладу та його структурних підрозділів
6.	Організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів
7.	Робота з видання наукових і науково-методичних збірників
8.	Виконання обов'язків заступника декана факультету (заступника директора інституту), заступника завідувача відділення на громадських засадах
9.	Участь у виховній роботі студентського колективу, виконання обов'язків куратора (наставника) академічної групи
10.	Керівництво студентським науковим гуртком, проблемною групою
11.	Участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді
12.	Участь у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад
13.	Участь в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів
Начальник департаменту вищої освіти М. Ф.Дмитриченко 166 -----------------------------------------------------------------------------

Додатки

Додаток Г

Методики діагностики соціально-психологічних особливостей професійного розвитку педагога вищої школи

Оцінка агресивності педагога (а.ассингер)

Тест А. Ассінгера дозволяє визначити, на скільки педагог коректний у своїх відносинах з колегами, учнями і наскільки легко їм спілкуватися з ним. Для більшої об'єктивності відповідей можна провести взаємооцінку, коли колеги відповідають на питання один за одного. Це допоможе зрозуміти, наскільки вірна їхня самооцінка. Підкресліть відповідь:

І. Чи схильні Ви шукати шляхи до примирення після чергового службового конфлікту?

I. Завжди 2. Іноді 3. Ніколи

II. Як Ви поводитесь в критичній ситуації?

1.Внутрішньо кипите. 2. Зберігаєте повний спокій. 3. Втрачаєте самовладання.

III. Якою людиною вважають Вас колеги? І.Самовпевненою і заздрісною. 2. Дружелюбною. 3.

Спокійною і незаздрісною.

IV. Як Ви відреагуєте, якщо вам запропонують відповідальну посаду?

1. Приймите її з деякими побоюваннями. 2. Погодитеся без коливань. 3. Відмовитеся від її заради власного спокою.

V. Як Ви будете поводитись, якщо хтось з колег без дозволу візьме з Вашого столу папір?

1. Видасте йому «по перше число». 2. Змусите повернути. 3. Запитаєте, не потрібно чи йому ще що-небудь.

VI. Якими словами Ви зустрінете чоловіка (дружину), якщо він (вона) повернувся (лась) з роботи пізніше звичайного?

1. «Що це тебе так затримало?» 2. «Де ти стирчиш допізна?» 3. «Я вже почав (ла) хвилюватися».

________________________________________________________167

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

VII. Як Ви поводитеся за кермом автомобіля? Намагаєтесь обігнати машину, що «показала вам хвіст». 2.

Вам усе рівно, скільки машин вас обігнало. 3. Поїдете з такою швидкістю, щоб ніхто Вас не наздогнав.

VIII. Якими Ви вважаєте свої погляди на життя?

1. Збалансованими. 2. Легковажними. 3. Вкрай твердими.

IX. Що Ви починаєте робити, якщо не усе вдається?

1. Намагаєтеся звалити провину на іншого. 2. Упокорюєтеся. 3. Стаєте надалі обережніші.

X. Як Ви відреагуєте на фейлетон про випадки розбещеності серед сучасної молоді?

1. «Пора б уже заборонити їм такі розваги». 2. «Треба створити їм можливість організовано і культурно відпочивати». 3. «І чого ми стільки з ними возимося?»

XI. Що Ви відчуваєте, якщо місце, яке Ви хотіли зайняти, досталось іншому?

1. «І навіщо я тільки на це нерви витрачав?» 2. «Видно, його фізіономія директору приємніша». 3. «Може бути, мені це вдасться в інший раз?»

XII. Як Ви дивитеся страшний фільм?

1.Боїтеся. 2. Нудьгуєте. 3. Одержуєте щире задоволення.

XIII. Якщо через дорожню пробку ви спізнилися на важливу нараду?

1. Будете нервувати під час засідання. 2. Спробуєте викликати поблажливість присутніх. 3. Засмутитеся.

XIV. Як Ви відноситеся до своїх спортивних успіхів?

1. Обов'язково намагаєтеся виграти. 2. Цінуєте задоволення відчути себе знову молодим. 3. Дуже сердитеся, якщо не везе.

XV. Як Ви будете себе поводити, якщо Вас погано обслужили в ресторані?

1. Стерпите, уникаючи скандалу. 2. Викликаєте метрдотеля і зробите йому зауваження. 3. Відправитеся зі скаргою до директора ресторану.

XVI. Як Ви себе поведете, якщо Вашу дитину скривдили в школі?

168 -------------------------------------------------------------------------------------

Додатки

1. Поговорите з учителем. 2. Влаштуєте скандал батькам «малолітнього злочинця». 3. Порадите дитині дати здачі.

XVII. Який, по-вашому, Ви людина?

1. Середній. 2. Самовпевнений. 3. Пробивний.

XVIII. Що Ви відповісте підлеглому, з яким зштовхнулися в дверях установи, якщо він почав перед вами вибачатися?

1. «Вибачте, це моя провина». 2. «Нічого, дрібниці». 3. «А по уважнішим Ви бути не можете?!»

XIX. Як Ви відреагуєте на статтю в газеті про випадки хуліганства серед молоді?

1. «Коли ж, нарешті, будуть прийняті конкретні міри?!» 2. «Треба б увести тілесні покарання.» 3. «Не можна все валити на молодь, винуваті і вихователі!»

XX. Представте, що Вам має бути заново народитися, але вже твариною. Яку тварину Ви виберете ?

Тигра або леопарда. 2. Домашню кішку. 3. Ведмедя.

Тепер уважно перегляньте підкреслені відповіді. Підсумуйте номера відповідей.

Результати:

36-44 бала. Ви помірковано агресивні, але цілком успішно йдете по життю, оскільки у Вас досить здорового честолюбства і самовпевненості.

45 і більш балів. Ви зайво агресивні і при цьому нерідко буваєте неврівноваженим і надмірно твердим стосовно інших людей. Ви сподіваєтеся добратися до управлінських «верхів», розраховуючи на власні методи, і домогтися успіху, жертвуючи інтересами домашніх, навколишніх. Тому Вас не дивує ворожість колег по роботі, але при найменшій можливості Ви намагаєтеся їх за це покарати.

35 і менш балів. Ви надмірно миролюбні, що обумовлено недостатньою впевненістю у власних силах і можливостях. Це, звичайно, не значить, що Ви як травинка гнетеся під будь-яким вітерцем. І все-таки побільше рішучості Вам не перешкодить. Якщо за сім і більше питань ви набрали по три бали і

-------------------------------------------------------------------------------------169

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

менш чим за сім питань - по одному балу, то сплески Вашої агресивності носять скоріше руйнівний, чим конструктивний характер. Ви схильні до непродуманих вчинків і запеклих дискусій. Ви належите до людей, які своїм поводженням провокують конфліктні ситуації, яких цілком могли б уникнути. Якщо ж за сім більше питань ви одержите по одному балу і менш, ніж за сім питань - по три бали, то Ви надмірно замкнуті. Це не значить, що Вам не присутні спалаху агресивності, але ви подавляєте їх занадто ретельно.

Здатність педагога до змпатії

Запропонована нижче методика успішно використовується казанським тсихологом І. М. Юсуповим для дослідження ем-патії (співпереживання), тобто уміння поставити себе на місце іншої людини і здатності до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей. Співпереживання - це прийняття тих почуттів, що випробує хтось інший так, ніби вони були нашими власними. Емпатія сприяє збалансованості міжособистісних відносин. Вона робить поводження людини соціально обумовленим. Розвита в людини емпатія - ключовий фактор успіху в тих видах діяльності, що вимагають вчувствования у світ партнера по спілкуванню і насамперед у навчанні і вихованні. Тому емпатія розглядається як професійно важлива якість педагога. Як відзначав В.А. Сухомлинський, «вчителю варто починати з елементарного, але разом з тим і найскладнішого - з формування здатності відчувати щиросердечний стан іншої людини, вміти ставити себе на місце іншого в самих різних ситуаціях». І далі:«Глухий до інших людей - залишиться глухим до самого себе: йому буде недоступно саме головне в самовихованні -емоційна оцінка власних вчинків».

Інструкція: «Для виявлення рівня емпатійних тенденцій необхідно, відповідаючи на кожне з 36 тверджень, приписувати відповідям наступні числа (бали):

170 ----------------------------------------------------------------------------

Додатки

• якщо Ви відповіли «не знаю» - 0;

• відповіді «ні, ніколи» - 1;

• «іноді» - 2;

• «часто» - 3;

• «майже завжди» - 4;

• і відповіді «так, завжди» - 5. Відповідати потрібно на всі пункти.

1. Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книги із серії «Життя чудових людей».

2. Дорослих дітей дратує турбота батьків.

3. Мені подобається міркувати про причини успіхів і невдач інших людей.

4. Серед усіх музичних телепередач перевагу віддаю «сучасним ритмам».

5. Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони продовжуються роками.

6. Хворій людині можна допомогти навіть словом.

7. Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома людьми.

8. Старі люди, як правило, вразливі без причин.

9. Коли в дитинстві слуха(ла)в смутну історію, на мої очі самі по собі наверталися сльози.

10. Роздратований стан моїх батьків' впливає на мій настрій.

11. Я байдужий до критики в мою адресу.

12. Мені більше подобається розглядати портрети, чим картини з пейзажами.

13. Я завжди вибача(ла)в батькам все, навіть якщо вони були неправі.

14. Якщо кінь погано тягне, його потрібно хлистати.

15. Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то почуваю, немов це відбувається з мною.

16. Батьки відносяться до своїх дітей справедливо.

17. Коли я бачу підлітків, що сваряться, чи дорослих, я втручаюсь.

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

18. Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків.

19. Я подовгу спостерігаю за поводженням тварин, відкладаючи інші справи.

20. Фільми і книги можуть викликати сльози тільки в несерйозних людей.

21. Мені подобається спостерігати за вираженням облич і поводженням незнайомих людей.

22. У дитинстві я приводив додому бездомних кішок і собак.

23. Усі люди необгрунтовано озлоблені.

24. Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як складеться його життя.

25. У дитинстві молодші за віком ходили за мною по п'ятах.

26. Побачивши покалічену тварину я намагаюсь їй чимось допомогти.

27. Людині полегшає, якщо уважно вислухати її скарги.

28. Побачивши подію на вулиці, я намагаюся не попадати в число свідків.

29. Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу або розвагу.

30. Люди перебільшують здатність тварин почувати настрій свого хазяїна.

31. Зі скрутної конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно.

32. Якщо дитина плаче, на те є свої причини.

33. Молодь повинна завжди задовольняти будь-як прохання старих.

34. Мені хотілося розібратися, чому деякі мої однокласники іноді були замислені.

35. Безпритульних домашніх тварин необхідно відловлю-вати і знищувати.

36. Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Перш ніж підрахувати отримані результати, перевірте ступінь відвертості, з яким Ви відповідали. Чи не відповіли Ви

Додатки

«не знаю» на деякі з тверджень під номерами: 3,9,11,13, 28, 36, а також чи не позначили пункти 11, 13, 15, 27, відповідями «так, завжди?» Якщо це так, то Ви не побажали бути відвертими перед собою, а в деяких випадках прагнули виглядати в кращому світлі. Результатам тестування можна довіряти, якщо по всіх зазначених твердженнях Ви дали не більш трьох нещирих відповідей, при чотирьох вже варто сумніватися в їхній вірогідності, а при п'ятьох - можете вважати, що роботу виконали дарма.

Тепер просумуйте всі бали, приписані відповідям на пункти: 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29 і 32. Співвіднесіть результат зі шкалою розвиненості емпатійних тенденцій.

Якщо Ви набрали від 82 до 90 балів - це дуже високий рівень емпатійності. У Вас болісно розвинене співпереживання. У спілкуванні, як барометр, тонко реагуєте на настрій співрозмовника, який ще не встиг сказати ні слова. Вам важко від того, що навколишні використовують Вас як громовідвід, обрушуючи на Вас свій емоційний стан. Погано почуваєте себе в присутності «важких» людей. Дорослі і діти охоче довіряють Вам свої таємниці і йдуть за радою. Нерідко почуваєте комплекс провини, побоюючись заподіяти людям турботи; не тільки словом, але навіть поглядом боїтеся зачепити їх. Занепокоєння за рідних і близьких не залишає Вас. У той же час самі дуже ранимі. Можете страждати побачивши покалічену тварину чи не знаходити собі місця від випадкового холодного вітання Вашого керівника. Ваша вразливість часом довго не дає заснути. Знаходячись в розстроєних почуттях, потребуєте емоційної підтримки з боку. При такому відношенні до життя Ви близькі до невротичних зривів. Потурбуйтеся про своє психічне здоров'я.

Від 63 до 81 бала - висока емпатійність. Ви чуттєві до не-статків і проблем навколишніх, великодушні, схильні багато чого їм прощати. З непідробленим інтересом відноситесь до людей. Вам подобається «читати» їхні обличчя і «заглядати» у

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

їхнє майбутнє. Ви емоційно чуйні, товариські, швидко встановлюєте контакти і знаходите загальну мову. Мабуть і діти тягнуться до Вас. Навколишні цінують Вас за щиросердність. Ви намагаєтесь не допускати конфлікти і знаходити компромісні рішення. Добре переносите критику в свою адресу. В оцінці подій більше довіряєте своїм почуттям і інтуїції, ніж аналітичним висновкам. Перевагу віддаєте роботі з людьми, ніж поодинці. Постійно маєте потребу в соціальному схваленні своїх дій. При всіх перерахованих якостях Ви не завжди акуратні в точні в кропіткій роботі. Вас легко вивести із рівноваги.

Від 37 до 62 балів - нормальний рівень емпатійності властивій переважній більшості людей. Навколишні не можуть назвати Вас «товстошкірим», але в той же час Ви не відноситеся до числа особливо чуттєвих осіб. У міжособистісних відносинах більш схильні оцінювати інших по їх вчинках, ніж довіряти своїм особистим враженням. Вам притаманні й емоційні прояви, але здебільшого вони знаходяться під самоконтролем. У спілкуванні уважні, намагаєтесь зрозуміти більше, ніж "сказано» словами, але при зайвому виплеску почуттів співрозмовником втрачаєте терпіння. Делікатно не висловлюєте свою точку зору, якщо не впевнені, що вона буде прийнята. При читанні художніх творів і перегляді фільмів частіше стежите за дією, ніж за переживаннями героїв. Маєте труднощі з прогнозуванням розвитку відносин між людьми, тому, трапляється, що їхні вчинки виявляються для Вас несподіваними. У Вас немає розкутості почуттів, і це заважає Вашому повноцінному сприйняттю людей.

12-36 балів - низький рівень емпатійності. Ви випробуєте утруднення у встановленні контактів з людьми, незатишно почуваєте себе в гучній компанії. Емоційні прояви у вчинках навколишніх часом здаються Вам незрозумілими і позбавленими змісту. Віддаєте перевагу відокремленим заняттям конкретною справою, а не роботі з людьми. Ви - прихильник точних формулювань і раціональних рішень. Ймовірно, у Вас мало друзів, а тих, хто є, цінуєте більше за ділові якості і ясний

Додатки

розум, ніж за чуйність. Люди відплачують Вам тим самим. Буває, коли почуваєте свою відчуженість; навколишні не занадто дарують Вас своєю увагою. Але все може змінитись, якщо Ви розкриєте свій панцир і станете пристальніше вдивлятися в поводження близьких і приймати їх потреби як свої.

11 балів і менше - дуже низький рівень. Емпатійні тенденції особистості не розвинені. Утрудняєтеся першим почати розмову, тримаєтесь відокремлено серед товаришів по роботі. Особливо важкі контакти з дітьми й людьми, що набагато старше Вас. У міжособистісних відносинах нерідко знаходитесь в неловкому положенні. Багато в чому не знаходите взаємопорозуміння з навколишніми. Любите гострі відчуття, віддаєте перевагу мистецтву. У діяльності занадто центровані на собі. Ви можете бути дуже продуктивні в індивідуальній роботі, у взаємодії ж з іншими не завжди виглядаєте в кращому вигляді. З іронією відноситеся до сентиментальних проявів. Болісно переносите критику у свою адресу, хоча можете на неї бурхливо не реагувати. Вам необхідна гімнастика почуттів.

Методики на виявлення задоволеності працею Опитувальник дослідження задоволеності працею

Із запропонованих до кожного питання варіантів відповідей вибирається найбільш відповідний думці відповідаючого:

1. Те, чим я займаюся на роботі, мене цікавить: а) так; б) почасти; в) ні.

2. За останні роки я домігся успіхів у своїй професії: а) так; б) почасти; в) ні.

3. У мене склалися гарні стосунки з членами нашого колективу:

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

а) так; б) не з усіма; в) ні.

4. Задоволення від роботи, важливіше, ніж високий заробіток:

а) так; б) не завжди; в) ні.

5. Службове становище, яке я займаю, не відповідає моїм здібностям:

а) так; б) почасти; в) ні.

6. У роботі мене насамперед залучає можливість дізнаватися щось нове:

а) так; б) час від часу; в) ні.

7. З кожним роком я відчуваю, як ростуть мої професійні знання:

а) так; б) ні; в) я не впевнений.

8. Колеги, з якими я працюю, поважають мене: а) так; б) щось середнє; в) ні.

9. У житті часто бувають ситуації, коли не вдається виконати всю покладену на нас роботу:

а) так; б) щось середнє; в) ні.

10. Останнім часом керівництво не раз виражало задоволеність із приводу моєї роботи:

а) так; б) рідко; в) ні.

11. Роботу, яку я виконую, не може виконати людина з більш низькою кваліфікацією:

а) так; б) щось середнє; в) ні.

12. Процес роботи доставляє мені задоволення: а) так; б) час від часу; в) ні.

13. Мене не влаштовує організація праці в нашому колективі: а) так; б) не зовсім; в) ні.

14. У мене часто бувають розбіжності з товаришами по роботі: а) так; б) іноді; в) ні.

15. Мене рідко заохочують за роботу: а) так; б) іноді; в) ні.

16. Навіть якби мені запропонували більш високий заробіток, я б не змінив місце роботи:

а) так; б) може бути; в) ні.

176 -------------------------------------------------------------------------------------

17. Мій безпосередній керівник часто не розуміє або не хоче зрозуміти мене:

а) так; б) іноді; в) ні.

18. У нашому колективі створені сприятливі умови для праці:

а) так; б) не зовсім; в) ні.

Причинами незадоволеності роботою, що викликають бажання ЇЇ перемінити, є найчастіше: зниження діючих стимулів до праці, недолік можливостей для професійного росту, відсутність умов для творчості, відчуття, що керівництво нездатне оцінити вас по достоїнству, нераціональні вимоги до виконуваної роботи, великі витрати робочого часу, не пов'язані з вашими основними функціями, зміна особистих цілей, втрата інтересу до роботи. Для одержання загальної і конкретної оцінок задоволеності працею по запропонованому опитувальнику отримані відповіді переводяться в бали у відповідності з наступним «ключем»:

Варіанти відповідей	Ствердження
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	И	12	13	14	15	16	17	18
а	2	2	2	2	0	2	2	2	0	2	2	2	0	0	0	2	0	2
б	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
У	0	0	0	0	2	0	0	0	2	0	0	0	2	2	2	0	2	0

На підставі кількісних показників розраховуються загальна задоволеність працею і її окремі складові:

Складові задоволеності працею	Твердження	Максимальний бал
1	2	3
Інтерес до роботи	1,6, 12	6
Задоволеність досягненнями в роботі	2,7	4

17?

\1^т

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

1	2	3
Задоволеність взаєминами з співробітниками	3, 8, 14	6
Задоволеність взаєминами з керівництвом	10,15,17	6
Задоволеність змістом роботи	4,16	4
Задоволеність умовами праці	3, 18	4
Загальна задоволеність працею	1,2,3,4,5,6,7, 8,9, 10,11, 12, 13,14	36

Відношення реальної отриманої суми балів до максимально можливого результату відображає ступінь задоволеності загальним чи конкретним параметром професійної діяльності. Чим нижче отримана величина, тим вище рівень незадоволеності. І навпаки, наближення даного значення до одиниці свідчить про високий рівень задоволеності даним аспектом праці.

Опитувальник задоволеністю роботою

На питання 1-24 даються відповіді "так» чи "ні». На питання 25- 36 (після риски) - "часто», "іноді», "рідко», "ніколи».

1. Чи відповідає робота яку ви виконуєте вашим знанням, кваліфікації і здібностям?

2. Чи почуваєте ви, що здатні реалізувати себе на даній роботі?

3. Чи задоволені ви існуючими для вас перспективами?

4. Чи досить ви заробляєте?

5. Чи почуваєте ви, що ця робота дає вам можливість осо-бистісно і професійно рости?

6. Продуктивність вашої праці така, що вам потрібно додаткова робота, щоб забезпечити визначений рівень життя?

7. Чи стабільне фінансове положення вашої організації, чи є в неї майбутнє?

/73

Додатки

8. Чи досить різноманітна ваша робота?

9. Якби ви раптом одержали багато грошей (наприклад, велика спадщина), чи будете продовжувати працювати?

Ю.Чи відчуваєте ви, що ваш трудовий внесок оцінюється справедливо?

11. Чи досить ви самостійні у своїй роботі?

12. Чи задоволені ви ступенем своєї участі в прийнятті важливих рішень?

13. Чи рівноцінні ви і ваші керівники як особистості?

14. Чи надає вам ваша робота досить вільного часу для інших занять?

15. Чи перспективно те, чим ви займаєтеся?

16. Чи зміните ви дану роботу на іншу, більш цікаву, але нижче оплачувану?

17. Чи пояснюється відсутність прогресу у вашій роботі тим, що у вас немає плану і ресурсів для досягнення намічених результатів?

18. Є чи у вас здібності й інтереси, які ви не можете реалізувати на даній роботі?

19. Ви задоволені стилем керівництва вашого начальника?

20. Як правило, час, проведений на роботі, ви вважаєте загубленим?

21. Чи часто ви почуваєте себе втомленим і «не у формі»?

22. Чи відчуваєте ви безпричинну втому під час робочого дня?

23. Чи відчуваєте ви останнім часом більший занепад сил, чим звичайно?

24. Чи часто ви задумуєтесь про незадоволеність, яка виникає у вас по закінченню робочого дня?

25. Чи розумні вимоги запропоновані вам на роботі?

26. Чи враховуються ваші запити і пропозиції?

27. Чи показує ваш керівник, що не цінує вашу роботу?

28. Коли ви починаєте робочий день, те розраховуєте, що він буде успішним?

29. Чи почуваєте ви, що ваша кар'єра стабільна?

------------------------------------------------------------------------------------- 17?

12*

0.1. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

30. Чи часто ви задаєте собі з приводу роботи питання: «і це все?» (Що мені призначене, що я можу досягти, що я маю одержати, що я можу заробити?).

31. Чи часто ви намагаєтеся ухилитися від виконання завдання, що вам не подобається?

32. Чи знаходитеся ви на роботі під твердим тиском?

33. Чи створює ваша робота можливості для творчості?

34. Чи відчуваєте ви негативні емоції від відсутності змін?

35. Чи почуваєте ви, що вам необхідно зайнятися організаційними питаннями, щоб реалізувати себе на роботі'

36. Ваша самореалізація ускладнюється безліччю непотрібних інструкцій?

За результатами роботи з методикою прораховується загальна кількість набраних балів відповідно до «ключа»:

Варіанти	Питання 1-24
	1	2		3	4		5	6		7	8		9	10		н		12	13		14	15		16	17		18	19		20	21		22	23		24
так	0	0		0	0		0	0		0	0		0	0		0		0	0		0	0		0	0		0	0		0	0		0	0		0
ні	5	5		3	4		5	3		4	3		3	4		3		3	6		4	4		4	4		5	6		6	6		4	4		5
Варіанти відповідей			Питання 25-36
			25			26			27			28			29		ЗО			31			32			33			34			35			36
часто			0			0			0			0			6		6			6			7			0			8			5			5
іноді			2			2			2			2			4		4			4			4			2			4			2			3
рідко			4			4			5			4			2		2			2			1			3			1			1			1
ніколи			6			6			8			6			0		0			0			0			4			0			0			0

Якщо ви набрали:

Від 0 до 66 балів. Дана робота відповідає вашим потребам і бажанням, психологічний збіг з посадовими обов'язками гарний, потенціал росту достатній.

Від 67 до 118 балів. Ви задоволені, але не щасливі. Вам треба уважно проаналізувати свою роботу; можливо, не-

180

обхідно змінити сферу діяльності, переоцінити мету роботи й ін.

Від 119 до 175 балів. Вам треба негайно переходити на нове місце роботи. Тільки це може повернути вам мотивацію й ентузіазм. Схоже на те, що на теперішнім робочому місці ви вже вичерпали усі свої можливості.

Після роботи з даними методиками студентам пропонуються додаткові завдання: 1) на підставі приведених в анкетах питань скласти опитувальник для визначення, задоволеності студентів своєю працею; 2) скласти і проран жувати перелік факторів, що визначають задоволеність людини роботою. Роботу можна проводити індивідуально з наступним обговоренням, чи з усією групою разом.

Методика діагностики рівня емоційного вигоряння

В.В. Бойко

Відносини людини з професією складаються не тільки на рівні раціональної оцінки ступеня задоволеності працею. Вплив професійної діяльності, її факторів здійснюється і на більш глибинних рівнях. Зокрема, одним з негативних наслідків впливу на людину негативних факторів професійної діяльності є так зване емоційне вигоряння - вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного чи часткового виключення емоцій у відповідь на обрані психотравмуючі впливи. Емоційне вигоряння є придбаний стереотип емоційного, частіше професійного поводження. «Вигоряння» - почасти функціональний стереотип, оскільки дає людині можливість дозувати й ощадливо витрачати енергетичні ресурси. У той же час можуть виникати його дисфункціональні наслідки, коли «вигоряння» негативно позначається на професійній діяльності і відносинах з партнерами. Перевірте себе. Якщо ви є професіоналом у якій - не будь сфері взаємодії з людьми, вам буде цікаво побачити, на

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

якому ступені у вас сформувався психологічний захист у формі емоційного вигоряння. Читайте судження і відповідайте "так» чи "ні». Майте на увазі, що якщо у формулюваннях опитувальника мова йде про партнерів, то маються на увазі суб'єкти вашої професійної діяльності - пацієнти, клієнти, учні, споживачі, замовники й інші люди, з якими ви щодня працюєте.

1. Організаційні недоліки на роботі постійно змушують нервувати, переживати, напружуватися.

2. Сьогодні я задоволен(а)ий своєю професією не менше, ніж на початку кар'єри.

3. Я помили(лась)вся у виборі професії чи профілю діяльності (займаю не своє місце).

4. Мене турбує те, що я ста(ла)в гірше працювати (менш продуктивно, менш якісно, повільніше).

5. Теплота взаємодії з партнерами дуже залежить від мого настрою - гарного чи поганого.

6. Від мене як професіонала мало залежить благополуччя партнерів.

7. Коли я приходжу з роботи додому, то якийсь час (години 2-3) мені хочеться бути наодинці, щоб із мною ніхто не спілкувався.

8. Коли я почуваю втому або напругу, то намагаюся скоріше вирішити проблеми партнера (згорнути взаємодія).

9. Мені здається, що емоційно я не можу дати партнерам того, що вимагає від мене професія.

10. Моя робота притуплює емоції.

11. Я відверто втомився від людських проблем, з якими приходиться мати справу на роботі.

12. Буває, я погано засинаю (сплю) через переживання, які пов'язані з роботою.

13. Взаємодія з партнерами жадає від мене великої напруги.

14. Робота з людьми приносить все менше задоволення.

15. Я б перемінив місце роботи, якби була б така можливість.

182 ---------------------------------------------------------------------------

Додатки

16. Мене часто розбудовує те, що я не можу належним чином зробити партнеру професійну підтримку, послугу, допомогу.

17. Мені завжди вдається запобігти вплив поганого настрою на ділові контакти.

18. Мене дуже засмучує, якщо щось не ладиться у відносинах з діловим партнером.

19. Я настільки втомлююсь на роботі, що вдома намагаюся спілкуватися якнайменше.

20. Через недостачу часу, втоми або напруги часто приділяю увагу партнеру менше, ніж треба.

21. Іноді самі звичайні ситуації спілкування на роботі викликають роздратування.

22. Я спокійно сприймаю обґрунтовані претензії партнерів.

23. Спілкування з партнерами спонукало мене цуратися людей.

24. При спогаді про деяких колег або партнерах по роботі у мене псується настрій.

25. Конфлікти чи розбіжності з колегами віднімають багато сил і емоцій.

26. Мені все трудніше встановлювати чи підтримувати контакти з діловими партнерами.

27. Обстановка на роботі здається мені дуже важкою, складною.

28. У мене часто виникають тривожні почуття, пов'язані з роботою: щось повинно трапитись, як би не допустити помилки, чи зможу зробити все, як треба, чи не втрачу роботу і т.п.

29. Якщо партнер мені неприємний, я намагаюсь обмежити час спілкування з ним чи менше приділяти йому уваги.

30. У спілкуванні на роботі я дотримуюсь принципу: «Не роби людям добра, не одержиш зла».

31. Я охоче розповідаю домашнім про свою роботу.

32. Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на результатах моєї роботи (менше роблю, знижується якість, трапляються конфлікти).

.-----_------------------------------------------------------------------------------ 783

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

33. Часом я почуваю, що треба виявити до партнера емоційну чуйність, але не можу.

34. Я дуже переживаю за свою роботу.

35. Партнерам по роботі віддаєш уваги і турботи більше, ніж одержуєш від них вдячності.

36. При думці про роботу мені звичайно стає не по собі: починає колоти серце, підвищується тиск, з'являється головний біль.

37. У мене гарні (цілком задовільні) відносини з безпосереднім керівником.

38. Я часто радію, коли бачу, що моя робота приносить користь людям.

39. Останнім часом (чи як завжди) мене переслідують невдачі в роботі.

40. Деякі сторони (факти) моєї роботи викликають глибоке розчарування, викликають зневіру.

41. Бувають дні, коли контакти з партнерами складаються гірше, ніж звичайно.

42. Я розділяю проблеми ділових партнерів (суб'єктів діяльності) гірше, ніж звичайно.

43. Втома від роботи приводить до того, що я намагаюся зменшити спілкування з друзями і знайомими.

44. Я звичайно проявляю цікавість до особистості партнера більше, ніж того, що вимагає справа.

45. Звичайно я приходжу на роботу відпочилим, зі свіжими силами, у гарному настрої.

46. Я іноді ловлю себе на тому, що працюю з партнером автоматично, без душі.

47. По роботі зустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чого-небудь поганого.

48. Після спілкування з неприємними партнерами в мене нерідко погіршується фізичне чи психічне самопочуття.

49. На роботі я випробую постійні фізичні чи психологічні перевантаження.

50. Успіхи в роботі надихають мене.

Додатки

51. Ситуація на роботі, у якій я виявився, здається безвихідною.

52. Я втратив спокій через роботу..

53. Протягом останнього року була скарга (були скарги) у мою адресу з боку партнера(ів).

54. Мені вдається зберегти нерви завдяки тому, що багато того, що виникає з партнерами я не приймаю близько до серця.

55. Я часто приношу додому з роботи негативні емоції.

56. Я часто працюю через силу.

57. Колись я бу(ла)в більш чуйн(ою)им і уважн(ою)им до партнерів, чим тепер.

58. У роботі з людьми керуюся принципом «не витрачай нерви, бережи здоров'я».

59. Іноді йду на роботу з важким почуттям: як усі набридли, нікого б не бачити і не чути.

60. Після напруженого робочого дня я почуваю нездужання.

61. Контингент партнерів, з якими я працюю, дуже важкий.

62. Іноді мені здається, що результати моєї роботи не коштують тих зусиль, що я затрачаю.

63. Якби мені повезло з роботою, я був би більш щасливий.

64. Я в розпачі через те, що на роботі в мене серйозні проблеми.

65. Іноді я поводжусь зі своїми партнерами так, як не хотів би, щоб поводились зі мною.

66. Я засуджую партнерів, що розраховують на особливу полегкість, увагу.

67. Найчастіше після робочого дня я не можу займатися домашніми справами.

68. Звичайно я кваплю час: скоріше б робочий день закінчився.

69. Стан, прохання, потреби партнерів звичайно мене щиро хвилюють.

70. Працюючи з людьми, я зазвичай як би ставлю екран, що захищає мене від чужих страждань і негативних емоцій.

71. Робота з людьми (партнерами) дуже розчарувала мене.

--------------------------------------------------------------- із?

О.І. Гурд. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності__________

72. Щоб відновити сили, я часто приймаю ліки.

73. Як правило, мій робочий день проходить спокійно і легко.

74. Мої вимоги до роботи, яку я вконую, вище, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.

75. Моя кар'єра склалася вдало.

76. Я дуже нервую через все, що пов'язано з роботою.

77. Деяких зі своїх постійних партнерів я не хотів би бачити і чути.

78. Я схвалюю колег, що цілком присвячують себе людям (партнерам), забуваючи про власні інтереси.

79. Моя втома на роботі звичайно мало позначається (ніяк не позначається) у спілкуванні з домашніми і друзями.

80. Якщо надається випадок, я приділяю партнеру менше уваги, але так, щоб він цього не помітив.

81. Мене часто підводять нерви в спілкуванні з людьми на роботі.

82. До всього (майже до всього), що відбувається на роботі, я втратив інтерес, живе почуття.

83. Робота з людьми погано вплинула на мене як професіонала - озлобила, зробила нервовим, притупила емоції.

84. Робота з людьми явно підриває моє здоров'я.

Обробка даних. Кожен варіант відповіді попередньо оцінений компетентними суддями тією чи іншою кількістю балів, що вказується в «ключі» поруч з номером судження в дужках. Це зроблено тому, що ознаки, які включені в симптом, мають різне значення у визначенні його ваги. Максимальну оцінку - 10 балів - одержала від суддів ознака, найбільш показова для симптому. Відповідно до «ключа» здійснюються наступні підрахування: 1) визначається сума балів роздільно для кожного з 12 симптомів «вигоряння»; 2) підраховується сума показників симптомів для кожної з трьох фаз формування «вигоряння»; 3) знаходиться підсумковий показник синдрому «емоційного вигоряння» - сума показників усіх 12-ти симптомів.

786 -------------------------------------------------------------------------------------

Додатки

«Напруга»:

1. Переживання психотравмуючих обставин: +1(2), +13(3), +25(2), -37, +49(10), +61(5), -73(5).

2. Незадоволеність собою:

-2(3), +14(2), +26(2), -38(10), -50(5). +62(5), +74(3).

3. «Загнаність у клітку»:

+3(10), +15(5), +27(2), +39(2), +51(5), +63(1), -75(5),

4. Тривога і депресія:

+4(2), +16(3), +28(5), +40(5), +52(10), +64(2), +76(3).

"Резистенція»:

1. Неадекватне виборче емоційне реагування:

+5(5), -17(3), +29(10), +41(2), +53(2), +65(3), +77(5).

2. Емоційно-моральна дезорієнтація:

+6(10), -18(3), +30(3), +42(5), +54(2), +66(2), -78(5).

3. Розширення сфери економії емоцій:

+7(2), +19(10), -31(2), +43(5), +55(3), +67(3), -79(5).

4. Редукція професійних обов'язків:

+8(5), +20(5), +32(2), -44(2), +56(3), +68(3), +80(10).

Виснаження:

1. Емоційний дефіцит:

+9(3) +21(2), +33(5), -45(5), +57(3), -69(10), +81(2).

2. Емоційна отстраненность:

+10(2), +22(3), -34(2), +46(3), +58(5), +70(5), +82(10).

3. Особистісна отстраненность (деперсоналізація): +11(5), +23(3), +35(3), +47(5), +59(5), +71(2), +83(10).

4. Психосоматичні і психовегетативні порушення:

+ 12(3), +24(2), +36(5),+48(3), +60(2), +72( 10), +84(5).

Інтерпретація результатів.

Запропонована методика дає докладну картину синдрому «Емоційного вигоряння». Насамперед треба звернути на окре-мо взяті симптоми. Показник виразності кожного симптому коливається в межах від 0 до ЗО балів:

_______________________________________________________________________7X7

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

9 і менш балів - не сформований симптом;

10-15 балів - симптом, що складається;

16 і більш сформований симптом.

Симптоми з показниками 20 і більше балів відносяться до домінуючого в фазі чи в усьому синдромі «емоційного вигоряння».

Методика Дає можливість побачити ведучі симптоми «вигоряння». Істотно важливо відзначити, до якої фази формування відносяться домінуючі симптоми й у якій фазі їхнє найбільше число.

Подальший крок в інтерпретації результатів опитування -осмислення показників фаз розвитку стресу - «напруга», «ре-зистенція» і «виснаження». У кожній з них оцінка можлива в межах від 0 до 120 балів. Однак зіставлення балів, отриманих для фаз, не правомірно, тому що не свідчить про їхню відносну роль чи внеску в синдром. Справа у тому, що вимірювані в них явища істотно різні - реакції на зовнішні і внутрішні фактори, прийоми психологічного захисту, стан нервової системи. За кількісними показниками правомірно судити тільки про те, наскільки кожна фаза сформувалася, яка фаза сформувалася в більшому чи меншому ступені: 36 і менш балів - фаза не сформувалася; 37-60 балів - фаза в стадії формування; 61 і більш балів - фаза, що сформувалася. Оперуючи значеннєвим змістом і кількісними показниками, підрахованими для різних фаз формування синдрому «вигоряння», можна дати досить об'ємну характеристику особистості і, що не менш важливо, намітити індивідуальні міри профілактики і психокорекції. Висвітлюються наступні питання: які симптоми домінують; які сформовані і домінуючі симптоми супроводжують «виснаження»; чи з'ясовне «виснаження» (якщо воно виявлене) факторами професійної діяльності, що ввійшли в симптоматику «вигоряння», чи суб'єктивними факторами; який симптом (які симптоми) найбільше обтяжують емоційний стан особистості; у яких напрямках треба впливати на виробничу обстановку, щоб знизити нервову напругу; які ознаки й аспекти по-

188 ---------------------------------------------------------------------------------

Додатки

водження самої особистості підлягають корекції, щоб емоційне «вигоряння» не наносило збитку їй, професійній діяльності і партнерам.

Опитувальник К.

Роджерса для виявлення адаптованості / неадаптованості особистості

Модернізований варіант діагностичного опитувальника К. Роджерса призначений для виявлення рівня успішності соціально-психологічної адаптації. У запропонованому переліку частина тверджень характеризує особистість як адаптовану, тобто досить успішно пристосовану до умов навколишньої соціального середовища. Природно, що це постійний процес, оскільки соціальне середовище постійно міняється. Тому ознакою адаптації вважається збереження людиною здатності до подальшого розвитку і змін: змінювати звички, формувати нові навички, розвивати уміння, що могли б допомогти в нових умовах. Така ж кількість тверджень характеризує неадап-тованість людини, тобто відсутність визначеної соціально-психологічної гнучкості зі зміною ситуації, у якій вона знаходиться. Така людина продовжує жити так, як жила раніше, не дивлячись на те, що життя змінилося і досить істотно. Природно, що, не змінюючись і не бажаючи змінюватися, вона відстає від соціального оточення, випробує багато труднощів.

Інструкція. На всі запропоновані в основному варіанті опитувальника твердження потрібно відповідати "так» чи "ні» у залежності від того, у якому ступені це твердження відноситься до вас. Варто прочитати усі твердження і дати відповідну відповідь на всі з них. Тільки тоді результат буде більш об'єктивним.

1.Я пред'являю до себе підвищені вимоги. У мене великі і серйозні плани в житті. Я прагну постійно удосконалювати свої знання, формувати якості й уміння, необхідні для досягнення цих цілей.

------------------------------------------------------------------------------------ 189

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

2. Я часто сам лаю себе за те, що роблю.

3. Перед навколишніми я ховаю своє обличчя під маскою, щоб сховати те, що в мене на душі.

4. Я часто випробую почуття неповноцінності серед ровесників, у спілкуванні з педагогами, колегами, іншими людьми. Мені здається, що до мене відносяться трохи зневажливо, недостатньо поважають мене, не бачать в мені особистість.

5. У мене теплі, гарні відносини з однокурсниками, з педагогами, з людьми взагалі. Я майже ніколи не вступаю з ними в конфлікт. Я доброзичлива і рівна у спілкуванні людина.

6. В усіх невдачах, що переслідують мене в житті, я звинувачую тільки себе.

7. Я сумніваюся в тому, що можу сподобатися кому-не-будь з дівчат (юнаків).

8. Я почуваю, що мої зусилля в навчанні, у роботі, у спілкуванні марні. Я не можу здійснити тих планів, до яких прагну.

9. Я відповідальна людина. На мене можна у всьому покластися.

10. Я можу прийняти більшу частину тих правил і вимог, відповідно до яких повинні діяти люди.

11. У мене мало власних переконань і правил.

12. У мене часто виникає почуття, немов я злий на увесь світ, всим незадоволений, на всіх нападаю, постійно дратуюся, можу зіпсувати настрій навколишнім. Важко стримуюся.

13. Я вмію керувати собою і своїми вчинками, наприклад, цілком відключитися від багатьох розваг, цікавих і привабливих справ у той час, коли необхідно напружено працювати (наприклад, готуватися до контрольної роботи, чи іспиту звіту). Самоконтроль для мене не проблема.

14. Всі люди, з якими мені доводилось зіштовхуватися в житті, як правило, подобаються мені.

15. Мені зараз, у цю хвилину, дуже не по собі. Хочеться все кинути, куди-небудь сховатися.

16. Я схильний бути насторожі з тими, хто чомусь обходиться зі мною поприятельски більше, ніж я того очікую.

190 ------------------------------------------------------------------------------

Додатки

17. Я завжди стримую свої обіцянки, навіть якщо це мені невигідно.

18. Я завжди кажу тільки правду.

19. Я ніколи не спізнююся.

20. Усі свої звички я вважаю гарними.

21. Я завжди легко, вільно і невимушено виражаю свої почуття в спілкуванні з людьми, ровесниками, маленькими дітьми. Я розкутий, незалежний. Спілкування для мене - задоволення; у ньому я можу розкрити себе, цілком виразити свою індивідуальність.

22. Звичайно я легко ладжу з навколишніми.

23. Звичайно в житті я почуваю себе не ведучим, а відомим: мені не завжди вдається мислити і діяти самостійно. Є такі люди, що своєю волею здатні підкорити мене собі.

24. Я почуваю якусь безпорадність, непевність. Мені потрібно, щоб хто-небудь ще був поруч, постійно підказував, радив мені, контролював мене і підтримував.

25. Мені трудніше всього боротися із самим собою.

26. В душі я оптиміст і вірю в краще у всіх сферах життя -у навчанні, у відносинах у колективі, в особистому житті.

27. Навіть тоді, коли мені здається, що мої рішення самостійні, вони все-таки прийняті під впливом інших людей.

28. Я почуваю ворожість, антипатію до того, що оточує мене.

29. Більшість тих, хто мене знає, добре до мене відноситься, любить мене і поважає.

30. У мене красива фігура.

31. Я вибитий з колії. Не можу зібратися, взяти себе в руки, зосередитися, організувати себе для того, щоб моя робота була більш ефективною, доставляла мені дійсне задоволення.

32. Я почуваю млявість, апатію на заняттях (на роботі). Спочатку мені було на них цікаво, тепер же вони стали мені байдужні. Я не почуваю підйому, натхнення і радості від своєї роботи.

33. Звичайно я можу прийняти рішення і твердо слідувати йому.

------------------------------------------------------------------------------ 191

0.1. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

34. Я усім задоволений: собою, взаєминами з людьми, успіхами в навчанні.

35. Я не дуже довіряю своїм почуттям, вони підводять мене іноді.

36. У колі незнайомих людей мені досить важко бути самим собою.

37. Я врівноважений, спокійний, у мене завжди рівний настрій.

38. Я імпульсивний: рвучкий, нетерплячий, гарячий.

39. Мені здається, що те що відбувається зі мною, я бачу не зовсім так, як воно є насправді. Замість того, щоб зраво глянути фактам в обличчя, тлумачу їх на свій лад, придумую зайве. Словом, не відрізняюся реалістичністю сприйняття.

40. Я намагаюся ніколи не задумуватися про свої проблеми.

41. Я розважлива, послідовна людина. Мені здається, що здебільшого я поводжусь розумно.

42. Я терпимий у своєму відношенні до людей і приймаю кожного таким, який він є.

43. Я соромливий, легко тушуюся.

44. Мені обов'язково потрібні якісь нагадування, підштовхування з боку, щоб довести справу до кінця.

45. Я вважаю себе цікавою, ерудованою людиною, помітним, привабливим як особистість.

46. Я - честолюбний. Небайдужий до успіхів, похвали. У тому, що я вважаю істотним, мені треба бути в числі кращих.

47. У процесі навчання, роботі я ні в чому не можу виразити себе, виявити свої здібності, свою індивідуальність, своє "Я»

48. Я себе зараз нехтую.

49. Буває, що я брешу.

50. Трапляється, що я говорю про речі, в яких зовсім не розбираюся.

51. Іноді я люблю похвастати.

52. У мене бувають такі думки, якими я ні з ким не хотів би поділитися.

Додатки

53. Я діяльний, енергійний, у мене є ініціатива.

54. В цілому я відношуся до себе добре, яким би я не був.

55. Коли в мене псуються з ким-небудь з однолітків відносини, мені неприємно, що це стане усім відомо.

56. Я довго не можу прийняти рішення, а потім сумніваюся в його правильності.

57. Я наполегливий, напористий. Мені завжди важливо настояти на своєму.

58. Я не вдоволений собою.

59. Я в якійсь розгубленості, все сплуталося, змішалося в мене.

60. Я невдаха. Мені просто в усьому не везе.

61. Я приємна, симпатична, приваблива до себе людина.

62. Я, може бути, і не дуже гарний собою, але подобаюся юнакам (дівчатам) як людина, як особистість.

63. Я нехтую всяке спілкування з дівчатами (жінками).

64. Я нехтую всяке спілкування з юнаками (чоловіками).

65. У мене легко і спокійно на душі, немає нічого, що сильно б тривожило мене.

66. Я вмію завзято працювати, якщо це необхідно.

67. Я часто буваю стривожений, стурбований, напружений і на заняттях (на роботі), і в спілкуванні.

68. Щоб змусити мене що-небудь зробити, треба як варто настояти, і я уступлю, зламаюся.

69. Я почуваю, що змінююсь, росту, взрослею. Мої почуття стають більш зрілими.

70. Я вважаю себе розумним, вмію здраво аналізувати й оцінювати себе й інших.

71. Я почуваю невпевненість у собі майже завжди і в усьому.

72. Я часто буваю змушений захищати себе, будувати доводи, що мене виправдують і роблять мої вчинки обґрунтованими. _І

73. Я намагаюся покладатися на власні сили, не розраховуючи на чию не будь допомогу завжди і в усьому. _г

74. Я відрізняюся від інших людей.

193 і

75. Я не поважаю себе.

76. Я безнадійний. Приймаю рішення і відразу їх порушую. Нехтую своє безсилля, а поробити із собою нічого не можу. У мене немає волі і немає бажання її виробити.

77. Мені все ясно в собі. Я добре себе розумію.

78. Я відкрита і товариська людина, легко сходжуся з навколишніми.

79. Я не дуже надійний. На мене не у всьому можна покластися.

80. Мені здається, що в колективі мене недостатньо поважають.

81. Мої сили і можливості цілком відповідають тим цілям, що я ставлю перед собою.

82. Мої думки занадто займає особиста сфера, що може серйозно вплинути на успіхи в навчанні, у роботі.

«Ключ» до опитувальника.

Шкала об'єктивності (щирості відповідей): відповіді "так» на твердження 17, 18, 19, 20; відповіді "ні» на твердження 49, 50, 51, 52. Якщо збіглося більш половини зазначених відповідей, то всі інші результати вимагають корекції на предмет щирості відповідей з боку того хто тестується.

Шкала адаптованості: позитивні відповіді на питання 1, 2, 5, 6,9, 10, 13, 14, 21, 22, 25, 26, 29, ЗО, 33, 34, 37, 38,41,42, 45, 46, 53, 54, 57, 58, 61, 62, 65, 66, 69, 70, 73, 74, 77, 78, 81.

Шкала не адаптованості: позитивні відповіді на питання: 3,4, 7,8,11,12,15,16, 23, 24, 27, 28, 31,32,35, 36,39,40,43,1 44, 47, 48, 55, 56, 59, 60, 63, 64, 67, 68, 71, 72, 75, 76, 79, 80, 82.

Загальний показник адаптованості визначається відношенням суми позитивних відповідей по шкалі адаптованості до суми позитивних відповідей по шкалі неадаптованості. Чим вище одержаний коефіцієнт, тим вище рівень соціально-психологічної адаптованості індивіда. Визначити особливості соціально-психологічної неадаптованості (які визначають її причини, форми, найбільш гострі переживання) можна за до-

194 -------------------------------------------------------------------------------------

помогаю додаткової шкали, побудованої за принципом не-закінчених пропозицій. Одержувані в результаті матеріали дають в основному якісну інформацію, обробка якої дуже важка. Тому використовувати її ефективно насамперед для самоаналізу.

Додаткова шкала до опитувальника

К. Роджерса

Інструкція. Вам потрібно, прочитавши уважно запропоновані пропозиції, закінчити їх таким чином, щоб вони були логічно завершеними. Природно, продовження (закінчення) повинне відноситися до вас, до ваших звичайних проявів і звичок.

1-Я відчуваю внутрішню незручність і зніяковілість, коли спілкуюся з людьми, включаючи однокурсників (колег по роботі). Це відбувається через те, що...

2.Я люблю змагання, дух змагання, боротьбу. Прагну бути одним із кращих в...

3. Я багато в чому живу поглядами, правилами і переконаннями моїх однолітків (людей мого покоління). Однак не розділяю поглядів і переконань з питань...

4. Я люблю мріяти, іноді прямо серед дня. Це може відбуватися прямо на заняттях (під час роботи); я відволікаюся, і мені важко повернутися від мрії до реальності. Звичайно я мрію...

5. У мене часто псується настрій: раптом знаходить зневіра, нудьга; це звичайно буває...

6. Мене не дуже часто хвилює все, що стосується інших. Я поглинений своїми інтересами, турботами. Мені нецікаво брати участь у колективних заходах, тому що...

7. Якщо я знаходжусь серед великої кількості людей, мені буває самотньо, тому що...

8. Я непоступливий і непіддатливий. Таких як я називають впертими. Але все-таки я можу бути поступливим, якщо...

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

10. Чи намагалися ви коли-небудь підняти настрій колективу?

11. Чи часто ви почуваєте себе самотнім, навіть будучи на людях?

12. Чи вважаєте ви, що краще прикидатися, чим випробувати зніяковілість, розповівши правду?

13. Чи любите ви ходити в гості?

14. Чи турбують вас думки про землетрус чи пожежі?

15. Чи вели себе деякі люди вороже стосовно вас?

16. Чи бентежитеся ви, коли приходите на збори і бачите, що всі інші вже сидять?

17. Чи буваєте ви настільки розгублені, що вам хочеться плакати?

18. Чи бувало у вас відчуття, що хтось хоче навмисно вам нашкодити?

19. Чи випробуєте ви утруднення, виступаючи на зборах перед колективом?

20. Чи випробуєте ви жах побачивши змію?

21. Чи часто ви випробуєте відчуття, що люди вас не ро-зуміют?

22. Чи охоче ви розмовляєте з попутниками в транспорті?

23. Чи часто у вас що-небудь трапляється з вашої вини?

24. Чи вважаєте ви, що в більшості випадків вірніше бути «нещадно щирим»?

25. Чи легко вам попросити іншого про допомогу?

26. Чи боїтеся ви блискавки?

27. Чи обвинувачували вас люди в тому, що ви судите їх занадто строго?

28. Чи страждаєте ви від боязкості чи сором'язливості?

29. Чи буваєте ви розстроєні поганим відгуком про свою роботу?

30. Чи буває у вас відчуття, що в цьому світі «жахливо багато дурнів»?

31. Коли вам потрібно що-небудь від людини, яку ви не досить добре знаєте, чи важко його особисто попросити?

198 ---------------------------------------------------------------------------

Додатки

32. Чи приходилося вам коли-небудь почувати, що хтось вас гіпнотизує чи змушує щось робити по своїй волі?

33. Чи часто вам приходилося переживати обман друга?

34. Чи важко вам запропонувати групі людей тему для дискусії?

35. Чи заздрили ви коли-небудь чужому щастю?

36. Чи вважаєте ви, що можете повірити чоловікам (жінкам) у те, що вони будуть поводитися чесно стосовно вас?

37. Чи є у вас досвід у плануванні діяльності інших людей?

38. Чи боїтеся ви впасти, коли знаходитесь на високому місці?

39. Чи дуже вас нервує наївна чи легковірна людина?

40. Чи важко, вам почати розмову з людиною, якій були тільки що представлені?

41. Чи легко ви даєте себе переконати в чомусь?

42. Чи доводилося вам знайомитися з людьми, яких ви не переносите?

43. Чи траплялось вам почувати острах перед колективом?

44. Чи шкодуєте ви коли-небудь про зроблені вчинки?

45. Чи вважаєте ви, що більшість людей поводило б себе не чесно, якби не боялося наслідків у випадку викриття їхніх учинків?

46. Чи легко вам познайомитися з людиною протилежної статі?

47. Чи турбує вас відчуття, що люди можуть вгадати ваші думки?

48. Чи часто ви зауважуєте, що хтось з ваших знайомих робить «дурні зауваження»?

49. Чи важко вам звернутися по допомогу до членів колективу?

50. Чи легко ви сердитеся?

51. Чи вважаєте ви, що більшість людей використовує вас з першої нагоди?

52. Чи є у вас досвід виступу перед людьми?

53. Чи часто ви почуваєте себе жалюгідним?

------------------------------------------------------------------------------------- 199

О.І. Гурд. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності__________

54. Чи вважаєте ви, що єдиний спосіб домогтися чого-небудь в житті - це піклуватися в першу чергу про себе?

55. Чи дуже важко вам виступати перед людьми?

56. Чи мучить вас відчуття своєї неповноцінності?

57. Чи бувало у вас почуття, що люди засуджують вас за вашою спиною?

58. Чи любите ви танцювати?

59. Чи вважають вас нервовим?

60. Чи вважаєте ви, що є багато «дурних» звичаїв, традицій?

61. Чи дуже ви боїтеся в присутності людей, якими всі захоплюються, але з якими досить не знайомі?

2. Чи часто ви бентежитеся?

63. Чи здається вам, що багато людей, яких ви знаєте, дуже нерозумні?

64. Чи буваєте ви відверті в колективних заходах?

65. Чи легко ви червонієте?

66. Чи здається вам, що це добре - звертати увагу людей на їхні помилки?

67. Чи траплялось вам переходити на іншу сторону вулиці, щоб уникнути зустрічі з ким-небудь?

68. Чи мучило вас відчуття, що предмети нереальні?

69. Чи траплялось вам бути обманутою людиною, яку ви вважали своїм другом?

70. Якщо ви спізнилися на збори, волієте стояти чи зовсім піти, замість того щоб сісти перед?

71. Чи легко ви ображаєтеся?

72. Чи вважаєте ви, що люди охоче присвячують свій час і сили, щоб зробити люб'язність іншому?

73. Чи вмієте ви зблизитися з людиною?

74. Чи долають вас думки про ваше нещастя, що могло б трапитися?

75. Чи є у вас відчуття, що багато так званих «добрих» справ, що ми намагаємося робити для інших, часто приносять більше зла, чим добра?

2,00-------------------------------------------------------------------------------------

76. Чи часто ви буваєте центром уваги колективу?

77. Чи мучить вас припущення, що люди спостерігають за вами на вулиці?

78. Чи переконалися ви, що повинні стежити за тим, щоб люди не використовували вас у своїх інтересах?

79. Зволіли б ви мати трохи гарних друзів замість безлічі випадкових знайомих?

80. Чи дуже ви реагуєте на критику?

81. Чи часто ви почуваєте, що переконали в чомусь інших?

82. Чи бентежитеся ви, якщо змушені попросити дозвіл залишити колектив?

83. Чи часто ви хвилюєтеся?

84. Чи вважаєте ви необхідним, якщо це можливо, збавитись від людей, що цікавляться?

85. Чи вважаєте ви, що треба триматися ості ронь під час суспільних заходів?

86. Чи приходиться вам пос гійно міркувати над якою-не-будь особливо непотрібною ідеєю, що мучить вас?

87. Чи згодні ви з твердженням «більшість людей змінить свою думку, якщо їм це буде вигідно»?

88. Чи випробуєте хвилювання, якщо вас зненацька викликає керівництво?

89. Чи трапляються у вас безпричинні перепади настрою?

90. Чи згодні ви з думкою, що не існує абсолютно безкорисливих вчинків?

91. Чи охоче ви берете участь в урочистих зборах і веселих розвагах?

92. Чи довго вас мучать принизливі переживання?

93. Чи важко для вас заговорити з незнайомою людиною?

94. Чи боялися ви коли-небудь чого-небудь такого, про що знали, що це може вам зашкодити?

95. Чи соромитеся ви, коли приходиться інформувати про що-небудь колектив?

96. Чи часто ваша голова зайнята думками, що не дають вам заснути?

------------------------------------------------------------------------- гої

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

97. Чи коливаєтеся ви перед тим, як зважитися викликатися виступити перед колективом?

98. Чи боїтеся ви знаходитися в темряві один?

99. Чи коливаєтеся ви іноді перед тим, як ввійти в кімнату, де сидить і розмовляє група людей?.

«Ключ»

Шкала	Описання	Балли	Питання
С Субм-сивність	Дуже невживчиві	0-2	1,4,7, 10, 13, 16,19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76,79,82,85,88,91, 93, 95, 97, 99
	Невживчиві	3-6
	Вживчиві	7-18
	Субмисивні	19-23
	дуже субмисивні	св.23
І Эмо-ційність	Висжа	0-2 3-6	2,5,8,11,14,17,20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41,44,47,50,53,56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 94, 96, 98
	Середня	'-15
	Слаба	16-20
	незадовільна	св.20
Е Гостиль-ність	дуже дружелюбні	0-2	3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 21, ЗО, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90
	дружелюбні	3-5
	уміренно недружелюбні	6-14
	Критичні	15-18
	Ворожі	св.18

За кожну позитивну відповідь - один бал. Це багатофак-торний тест, у якому в запропонованій Н. А. Чайкіною модифікації розраховують три шкали - субмисивність (с), емоційність (і) і гостильнзсть (є). Досліджуваний відповідає "так», "ні» чи "важко сказати» ("?»). Якщо з 99 питань - 20 з "?», можна сумніватися у вірогідності результатів. Після обробки з'ясовуються рівень адаптованості особистості і її диспозиційні характеристики. Шкала «с» - субмисивність (лагідність) містить у собі 35 питань про стійкість чи

гсг --------------------------------------------------------■---------------

Додатки

нестійкість поводження особистості. Високі бали (16,8) означають, що людина відчуває недолік впевненості в собі в деяких ситуаціях, невпевнений у своєму статусі в колективі, не приймає участі ні в яких виробничих заходах, не виконує спільних функцій у колективі. Низькі бали (8,4) характеризують само-впевнених людей, що мало звертають увагу на те, що думають про них інші. Вони «тверді», здатні виступати перед великою аудиторією і говорити без хвилювання. їх часто недолюблюють, що приводить ще до більшої їхньої самовпевненості. Ці почуття вони здобувають після повторюваних розчарувань і відторгнення з боку колективу. Шкала «і» - (емоційність) включає 34 питання про позитивні і негативні почуття людини. Високі бали (15,72) характеризують труднощі адаптаційного процесу в людини, що виникають унаслідок надмірних переживань як симптом недозволенності загальних проблем. Такі люди не вміють адекватно виражати і контролювати свої емоції. Вони можуть бути зовні нервозними, легко збудливими чи, навпаки, неемоційними, несприйнятливими, пасивними в колективі. Низькі бали (8,28) говорять про уміння людини адекватно реагувати на різні ситуації, характеризують високий ступінь адаптованності. Шкала «є» - гостильність (ворожість) включає ЗО питань про дружелюбні чи ворожі відносини людини. Високі бали (15,72) характеризують людей, що не вміють адекватно реагувати на дружні почуття, вони підозрілі до відносин і мотивів поводження інших, виявляють до них критичність і ворожість. Низькі бали (6,2) характеризують внутрішню сором'язливість, боязкість і нерішучість у справах.

Багаторівневий особистісний опитувальник "адаптивність " (мло-ам).

Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність», розроблений А. Г. Маклаковим і С. В. Чермяніним, призначений для виявлення адаптивних здібностей особистості.

______.--------------------------------------------------------------------------- 203

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

Інструкція. На кожне твердження ви повинні відповісти "так» чи "ні».

1. Буває, що я серджуся.

2. Звичайно з ранку я просипаюся свіжим і відпочилим.

3. Зараз я приблизно так само працездатний, як і завжди.

4. Доля виразно несправедлива до мене.

5. Запори в мене бувають дуже рідко.

6. Часом мені дуже хочеться залишити свій дім.

7. Часом у мене бувають приступи сміху чи плачу, з якими я ніяк не можу впоратись.

8. Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

9. Вважаю, що якщо хтось заподіяв мені зло, те я повинний відповісти йому тим же.

10. Іноді мені в голову приходять такі негарні думки, що краще нікому про них не розповідати.

11. Мені буває важко зосередитися на якій-небудь задачі чи роботі.

12. У мене бувають часто дивні і незвичайні переживання.

13. У мене були відсутні неприємності через моє поводження.

14. У дитинстві я робив дрібні крадіжки.

15. Буває, що в мене з'являється бажання ламати або кришити все навколо.

16. Бувало, що я цілими днями чи навіть тижнями нічого не міг робити, тому що ніяк не міг змусити себе взятися за роботу.

17. Сон у мене переривчастий і неспокійний.

18. Моя родина відноситься з несхваленням до тієї роботи, що я вибрав.

19.Бували випадки, що я не стримував обіцянок. 20.Голова в мене болить часто.

21. Раз у тиждень чи частіше я без усякої видимої причини раптово відчуваю жар у всьому тілі.

22. Було б добре, якби майже всі закони скасували.

23. Стан мого здоров'я майже такий, як у більшості моїх знайомих (не гірше).

гсь -----------------------------------------------------------------

Додатки

24. Зустрічаючи на вулиці своїх знайомих чи шкільних друзів, з якими я давно не бачився, я волію проходити мимо, якщо вони зі мною не заговорять першими.

25. Більшості людей, що мене знають, я подобаюся.

26. Я людина товариський.

27. Іноді я так наполягаю на своєму, що люди втрачають терпіння.

28. Велику частину часу настрій у мене подавлений.

29. Тепер мені важко сподіватися на те, що я чого-небудь доможуся в житті.

30. У мене мало впевненості в собі.

31. Іноді я говорю неправду.

32. Звичайно я вважаю, що життя - штука, що коштує.

33. Я вважаю, що більшість людей здатні збрехати, щоб піднятися по службі.

34. Я охоче беру участь у зборах і іншому роді суспільних заходах.

35. Я сварюся з членами моєї родини дуже рідко.

36. Іноді я випробую сильне бажання порушити правила пристойності чи кому-небудь нашкодити.

37. Сама важка боротьба для мене - це боротьба із самим собою.

38. М'язові судороги чи посмикування в мене бувають вкрай рідко (чи майже не бувають).

39. Я досить байдужний до того, що зі мною буде. ■

40.Іноді, коли я себе неважливо почуваю, я буваю роздратованим

41. У мене часто таке почуття, що я зробив щось не те чи навіть щось погане.

42.Деякі люди до того люблять командувати, що мене так і тягне робити їм все всупереч, навіть якщо я знаю, що вони праві.

43. Я часто вважаю себе зобов'язаним відстоювати те, що знаходжу справедливим.

44. Моя мова зараз така ж, як завжди (ні швидше, ні повільніше, немає ні хрипоти, ні невиразності).

0.1. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

45. Я вважаю, що моє сімейне життя таке ж гарне, як у більшості моїх знайомих.

46. Мене дуже зачіпає, коли мене критикують чи лають.

47. Іноді в мене буває почуття, що я просто повинний нанести ушкодження собі чи кому-небудь іншому.

48. Моє поводження значною мірою визначається звичаями тих, хто мене оточує.

49. У дитинстві в мене була компанія, де усі намагалися стояти друг за друга.

50. Іноді мене так і підмиває з ким-небудь затіяти бійку.

51. Бувало, що я говорив про речі, в яких не розбирався.

52. Звичайно я засинаю спокійно, мене не тривожать ніякі думки.

53. Останні кілька років я почуваю себе добре.

54. У мене ніколи не було ні припадків, ні судорог.

55. Зараз моя вага постійна (я не худну і не повнію).

56. Я вважаю, що мене часто карали незаслужено.

57. Я легко плачу.

58. Я мало утомлююся.

59. Я був би досить спокійний, якби в кого-небудь з моєї родини були неприємності через порушення закону.

60. З моїм розумом діється щось негарне.

61. Щоб сховати свою сором'язливість, мені приходиться затрачати великі зусилля.

62. Приступи запаморочення в мене бувають дуже рідко (чи майже не бувають).

63. Мене турбують сексуальні питання.

64. Мені важко підтримувати розмову з людьми, з якими я тільки що познайомився.

65. Коли я намагаюся щось зробити, часто зауважую, що в мене тремтять руки.

66. Руки в мене такі ж спритні і моторні, як і колись.

67. Велику частину часу я випробую загальну слабість.

68. Іноді, коли я збентежений, я сильно упріваю, і мене це дуже дратує.

206 -------------------------------------------------------------------------------------

69. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинен зробити сьогодні.

70. Думаю, що я людина приречена.

71. Бували випадки, що мені було важко удержатися, щоб що-небудь не стягнути в кого-небудь чи де-небудь, наприклад у магазині.

72. Я зловживав спиртними напоями.

73. Я часто про що-небудь тривожуся.

74. Мені б хотілося бути членом декількох кружків чи товариств.

75. Я рідко запихаюсь, і в мене не буває сильного серцебиття.

76. Усе своє життя я строго додержуюся принципів, заснованим на почутті боргу.

77. Траплялось, що я перешкоджав чи надходив усупереч людям просто з принципу, а не тому, що справа була дійсно важливою.

78. Якщо мені не грозить штраф і не має поблизу, я можу перейти вулицю там, де мені хочеться, а не там, де дозволено.

79. Я завжди був незалежним і вільним від контролю з боку родини.

80. У мене бувають періоди такого сильного занепокоєння, що я навіть не можу усидіти на місці.

81. Найчастіше мої вчинки неправильно розумілись навколишніми.

82. Мої батьки і (чи) інші члени моєї родини чіпляються до мене більше, ніж треба.

83. Хтось керує моїми думками.

84. Люди байдужі і байдужні до того, що з тобою трапиться.

85. Мені подобається бути в компанії, де всі жартують один над одним.

86. У школі я засвоював матеріал повільніше, ніж інші.

87. Я цілком упевнений у собі.

88. Нікому не довіряти - саме безпечне.

89. Раз у тиждень чи частіше я буваю дуже збудженим і схвильованим.

------------------------------------------------------------------------- го?

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

90. Коли я знаходжусь в компанії, мені важко знайти придатну тему для розмови.

91. Мені легко змусити інших людей боятися себе, і іноді я це роблю заради забави.

92. У грі я волію вигравати.

93. Нерозумно засуджувати людину, що обманула того, хто сам дозволяє себе обманювати.

94. Хтось намагається впливати на мої думки.

95. Я щодня випиваю багато води.

96. Найщасливішим усього я буваю, коли один.

97. Я обурююся щораз, коли довідаюся, що злочинець з якої-небудь причини залишився без покарань.

98. У моєму житті був один чи кілька випадків, коли я почував, що хтось за допомогою гіпнозу змушує мене робити ті чи інші вчинки.

99. Я рідко заговорюю з людьми першим.

100. У мене ніколи не було зіткнень із законом.

101. Мені приємно мати серед своїх знайомих значних людей - це як би додає мені вагу у власних очах.

102. Іноді, без усякої причини, у мене раптом настають періоди надзвичайної веселості.

103. Життя для мене майже завжди пов'язане з напругою.

104. У школі мені було дуже важко говорити перед класом.

105. Люди виявляють стосовно мене стільки співчуттів чи симпатії, скільки я заслуговую.

106. Я відмовляюся грати в деякі ігри, тому що в мене це погано виходить.

107. Мені здається, що я завожу друзів з такою же легкістю, як і інші.

108. Мені неприємно, коли навколо мене люди.

109. Мені, як правило, везе.

110. Мене легко привести в замішання.

111. Деякі з моїх членів родини робили вчинки, які мене лякали.

го& ----------------------------------------------------------------------------------

Додатки

112. Іноді в мене бувають приступи сміху чи плачу, з якими я ніяк не можу справитися.

113. Мені буває важко приступити до виконання нового завдання чи почати нову справу.

114. Якби люди не були настроєні проти мене, я в житті досяг би набагато більшого.

115. Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

116. Серед моїх знайомих є люди, що мені не подобаються.

117. Я легко втрачаю терпіння з людьми.

118. Часто в новій обстановці я випробую тривогу.

119. Часто мені хочеться вмерти.

120. Іноді я буваю так збуджений, що мені буває важко заснути.

121. Часто я переходжу на іншу сторону вулиці, щоб уникнути зустрічі з тим, кого я побачив.

122. Бувало, що я кидав почату справу, тому що боявся, що я не справлюся з нею.

123. Майже щодня трапляється що-небудь, що лякає мене.

124. Навіть серед людей я почуваю себе самотнім.

125. Я переконаний, що існує лише одне-єдине правильне розуміння сенсу життя.

126. У гостях я частіше сиджу осторонь і розмовляю з ким-небудь одним, чим беру участь у загальних розвагах.

127. Мені часто говорять, що я запальний.

128. Буває, що я з ким-небудь пліткую.

129. Часто мені буває неприємно, коли я намагаюся застерегти кого-небудь від помилок, а мене розуміють неправильно.

130. Я часто звертаюся до людей за порадою.

131. Часто, навіть тоді, коли для мене все складається добре, я почуваю, що мені все байдуже.

132. Мене досить важко вивести із себе.

133. Коли я намагаюся вказати людям на їхні помилки чи допомогти, вони часто розуміють мене неправильно.

134. Звичайно я спокійний і мене нелегко вивести з щиросердечної рівноваги.

__—.------------------------------------------------------------------------------ 209

0.1. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності________

135. Я заслуговую суворого покарання за свої провини.

136. Мені властиво так сильно переживати свої розчарування, що я не можу змусити себе не думати про них.

137. Часом мені здається, що я ні до чого не здатний.

138. Бувало, що під час обговорення деяких питань я, особливо не задумуючись, погоджувався з думкою інших.

139. Мене дуже турбують можливі нещастя.

140. Мої переконання і погляди непохитні.

141. Я думаю, що можна, не порушуючи закону, спробувати знайти в ньому лазівку.

142. Є люди, що мені настільки неприємні, що я в глибині душі радуюся, коли вони одержують наганяй за що-небудь.

143. У мене бували періоди, коли я через хвилювання втрачав сон.

144. Я відвідую всілякі суспільні заходи, тому що це дозволяє побувати серед людей.

145. Можна простити людям порушення правил, які вони вважають нерозумними.

146. У мене є дурні звички, що настільки сильні, що бороти з ними просто даремно.

147. Я охоче знайомлюся з новими людьми.

148. Буває, що навіть непристойний жарт у мене викликає сміх.

149. Якщо справа в мене йде погано, мені відразу хочеться все кинути.

150. Я волію діяти відповідно до власних планів, а не відповідно вказівкам інших.

151. Люблю, щоб навколишні знали мою точку зору.

152. Якщо я поганої думки про людину чи навіть нехтую нею, майже не намагаюся сховати це від неї.

153. Я людина нервова і легко збудлива.

154. У мене все виходить погано, не так, як треба.

155. Майбутнє здається мені безнадійним.

156. Люди досить легко можуть змінити мою думку, навіть якщо до цього вона здавалася мені остаточною.

27С ----------------------------------------------------------------------------------------------

Додатки

157. Кілька разів на тиждень у мене буває почуття, що повинно трапитись щось страшне.

158. Найчастіше я почуваю себе втомленим.

159. Я люблю бувати на вечорах і просто в компаніях.

160. Я намагаюся ухилитися від конфліктів і скрутних положень.

161. Мене часто дратує, що я забуваю, куди кладу речі.

162. Пригодницькі розповіді мені подобаються більше, ніж про любов.

163. Якщо я хочу зробити щось, але навколишні вважають, що цього робити не потрібно, я легко можу відмовитися від своїх намірів.

164. Нерозумно засуджувати людей, що прагнуть узяти від життя все, що можуть.

165. Мені байдуже, що про мене думають інші.

Результати обробляють, підраховуючи кількість збігів відповідей з «ключем» по кожній з наступних шкал: «вірогідність» (В), «адаптивні здібності» (АЗ), «нервово психічна стійкість» (НПС), «комунікативні особливості» (КО), «моральна нормативність» (МН). Починати обробку потрібно зі шкали вірогідності, щоб оцінити прагнення досліджуваного представити себе в більш соціально привабливому вигляді.

Якщо досліджуваний набирає по шкалі вірогідності більше 10 балів, результат тестування варто вважати недостовірним. Після співбесіди в цьому випадку тестування можна повторити.

«Ключі» до шкал:

«Вірогідність» (В)

"Так» - відсутня.

«Ні» - 1, 10, 19, 31,51,69,78,92, 101, 116, 128, 138, 148.

«Адаптивні здібності» (АЗ)

"Так» - 4, 6, 7,8, 9,11,12,14,15,16, 17,18,20, 21, 22,24,27, 28, 29, ЗО, 33, 36,37, 39, 40,41,42,43,46,47, 50, 56, 57, 59, 60, 61,

------------------------------------------------------------ги

0.1. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

63, 64, 65, 67, 68, 70, 71, 72, 73, 75, 77, 78,80,81, 82, 83,84,86, 88, 89, 90, 91, 92, 94, 95, 96, 98, 99, 102, 103, 104, 106, 108, 109, 110, 111, 112,113, 114, 115, 117, 118, 119, 120, 121,122, 123, 124, 125, 126, 129, 131, 133, 135, 136,137, 139, 141, 142,143,145,146, 149, 150, 151,152, 153,154,155,156, 157, 158, 161,162,164, 165.

«Ні» - 2, 3, 5, 13, 23, 25, 26, 32, 34, 35, 38, 44, 45, 48, 49, 52, 53, 54,55, 58, 62, 66, 74, 76,85,87,97,100,105,107,127,130,132, 134, 140, 144, 147, 159, 160, 163. 157.

«Нервово психічна стійкість» (НПС)

«Так» - 4, 6, 7, 8, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 28, 29, ЗО, 37, 39,40,41,47, 57, 60, 63, 65,67, 68, 70,71, 73, 75, 80,82, 83, 84,86, 89, 94, 95, 96, 98, 102, 103, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 115, 117, 118,119,120,122,123,124,129,131,135,136,137,139,143,146, 149,153,154, 155,156,157,158, 161,162.

«Ні» - 2, 3, 5, 23, 25, 32, 38, 44, 45, 49, 52, 53, 54, 55, 58, 62, 66, 87, 105, 127, 132, 134, 140.

«Комунікативні особливості» (КО)

«Так» - 9, 24, 27, 33, 46, 61, 64, 81, 88, 90, 99, 104, 106, 114, 121, 126, 133, 142, 151, 152.

«Ні» - 26, 34, 35,48,74,85,107,130,144,147, 159.

«Моральна нормативність» (МН)

«Так» - 14, 22, 36, 42, 50, 56, 59, 72, 77, 78, 91, 93, 125, 141, 145, 150, 164, 165.

«Ні» - 13,76,97, 100, 160, 163.

272

Література

1.Абульханова - Славская К.А. Стратегия жизни.- М.: Мысль, 1991.-299с.

2. Авдеева Н.Н. Понятие идентификации и его применение в проблеме понимания человека // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. -Краснодар: Куб. ун-т. - 1975. - С. 6 - 8.

3- Актуальные проблемы психолого-педагогической подготовки студентов: Сб. научн. труд. - Ярославль: Из-во Ярославского гос. ун-та, 1990. - 106с.

4. Алесюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с

5. Аминов Н.А. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей // Вопросы психологии. - 1988. -№б - С.48 - 56.

6. Андреева Г.М. К построению теоретической схемы исследования социальной перцепции // Вопросы психологии. -1977. -№2 - С.8 - 16.

7. Андреева Г.М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии // Вопросы психологии. - 1979. -№6 -С. 13- 19.

8. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1980. - 416с.

9. Андреева Г.М., Агеев В.С. Специфика подхода к исследованию перцептивных процессов в социальной психологии // Методы исследования межличностного восприятия: спецпрактикум по социальной психологии. - М.: МГУ, 1984. - С.72 - 78.

10. Андриенко Е.В. Феномен профессиональной зрелости учителя/ Педагогика. -№э - 2002. - С.66-70.

213

11. Андрущенко В.П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу// Вища освіта України. - №1-2004. -С.5-9.

12. Анциферова Л.И. Развитие личности специалиста как субъекта своей профессиональной жизни // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала. - М.: Институт психологии АН СССР, 1991.-С. 27-43.

13. Артемьева Е.Ю., Ваяткин Ю.Г. Психологические методы описания профессий // Вопросы психологии. - 1986. -№3 - С.127 - 133.

14. Аруттонян М.Ю., Петровская Л.А. Обратная связь в системе восприятия человека человеком // Психология межличностного познания. - Краснодар: Куб ун-т. - 1981. -С.42 - 54.

15. Архангельский С.А. Лекции по теории обучения в высшей школе. - М.: Высшая школа, 1976.

16. Ахлибинский М.Н., Храленко Н.И. Теория качества в науке и практике. - М.: Просвещение, 1992. - 217с.

17.Ахмедзянова Л.М. Психолого-педагогические основы формирования призвания к профессии учителя. - Одесса: ОГ-ПИ, 1993. -219с.

18. Балл Г. Психологічні засади гуманізації освіти // Освіта і управління. - 1997. -Ж - С.21 - 36.

19. Барабанщиков А.В. Проблемы педагогической культуры преподавателей вузов и задачи секции педагогики высшей школы педагогического общества РСФСР/ Профессиональное мастерство преподавателя высшей школы. Материалы семинара, проведенного 27-28 ноября 1979 г. В г. Орджоникидзе. - М., 1980. - С. 4-23.

20. Бенедиктов Б.А. Вопросы формирования профессиональных способностей у студентов педагогического вуза // Психология профессиональной подготовки в Вузе. -Минск: Нар. Освета. - 1982. - С.7 - 13.

214

21. Березин Ф.В. Психическая и психофизиологическая адаптация. - Л.: Наука, 1987.

22. Бим-Бад Б.М. Очерки по истории и теории педагогики. -М.: Изд-во УРАО, 2003. - 272с.

23. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 199с.

24. Бодалев А.А. Личность и общение. Избр. психол. труды. -М.: Международная педагогическая академия, 1995. -328с.

25. Бодалев А.А. О предмете акмеологии // Психологический журнал. - 1993. -Т.14,№5. - С.73 - 79.

26. Бойко В.В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. - СПБ.: Питер-Пресс, 1999.

27. БолюбашЯЯ. Організація навчального процесу у вищіх навчальних закладах освіти: Навч. Посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. - К.: ВВП «КОМПАС», 1997.- 64с.

28. Бондарев Л.Я. Формування особистості вихователя в умовах університетської освіти: Автореф. дис... д-ра. пед. наук: 13.00.01 / Київськ. ун-т ім. Т.Шевченко. - К, 1997. - 48с.

29. Василейский СМ. Лекционное преподавание в высшей школе. Краткий исторический очерк его, психолого-педагогические основы и общая методика. - Горький, 1959. -271с.

30. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. - М.: Изд-во МГУ, 1984.

31. Введение в педагогическую деятельность: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / А.С. Роботова, Т.В. Леонтьева, И.Г. Шапошникова и др.; Под ред. А.С. робото-вой. - М.: Издательский центр «Академія», 2002. - 208 с.

32. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной коме-тентности педагога// Педагогика. -№Ю - 2003. - С.51-55.

33. ВенгерЛА. Формирование познавательных способностей в дошкольном детстве // Хрестоматия по детской психоло-

О І Гира. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності__________

гии. Учебное пособие для студентов. - М.: Институт практической психологии, 1996. - С.133 - 146.

34. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод, пособие. - М.: Высшая школа, 1991. - 207с.

35. Вопросы психологии коллектива школьников и студентов. Сб. научн. трудов. - Курск: КГПИ, 1975. - 90с.

36. Воропаева Т. С. До питання про ефективність шкільної психологічної служби// Проблеми розвитку сучасної освіти. Збірник статей та розробок. - Запоріжжя: ЗДУ. - 1994. -С.194-211.

37. Вулъфсон Б.Л. Мировое образовательное пространство на рубеже XX и XXI вв.// Педагогика, 2002. -№10.- С.3-14.

38. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб.: Союз, 1997. - 224с.

39. Выготский Л.С. О природе эгоцентрической речи // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова. - М.: Из-во Моск. ун-та, 1981. - С.176 - 183.

40. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М.: Знание, 1984. - 77с.

41. Галигузова Л.Н., Смирнова Е.О. Ступени общения: от года до семи лет. - М.: Просвещение, 1992. - 143с.

42. Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. -К.: «Либідь», 1987. - 374 с.

43. Гура Т.Є. Концепти професійного егоцентризму вчителя // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. межвуз. сб. научн. работ. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье: ГУ «ЗИГМУ», 2004. - Выпуск 22. - С.74 - 82.

44. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителей и родителей. - М.: Просвещение, 1987. - 207с.

45- Добрович А. Общение: наука и искусство. - М.: АО ЗТ "Яуза», 1996. - 253с.

316

46. Дроздова ТА. Психологический анализ зависимости процесса понимания от коммуникативной задачи. Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01. - М., 1986. - 24с.

47. Джуринский А.Н. История зарубежной педагогики: Учеб. пособие для. высшей школы. - М.: изд-во ФОРУМ-ИН-ФРА-М, 1998. - 263с.

48. Джуринский А.Н. История образования и педагогической мысли: Учеб. Для студ. Высш. Учеб. Заведений. - М.: изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 400с.

49. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен - К.: Богдана, 2003. - 520 с.

50. Жуков В.И. Университетское образование: история, социология, политика. - М.: Академический Проект, 2003. -384с.

51. Жутикова Н.В. Учителю о практике психологической помощи: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 176с.

52. Заззо Р. Психическое развитие ребенка и влияние среды // Вопросы психологии. - 1967. -№13(2). - С.111 - 134.

53. Зайцев СБ. Оценка способности воспитателей к децентра-ции // Вопросы психологии. - 1995. -№4 - С.36 - 48.

54. Зайчук В. Нормативно-правове забезпечення освіти в Україні// Вища школа. -№2-3 - 2002. - С.3-18.

55. Законодавство України про освіту. Збірник законів. - К.: Парламентське видавництво, 2002. - 159с.

56. Занина Л.В., Меньшикова Н.П. Основы педагогического мастерства. / Серия «Учебники, учебные пособия». - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 288 с.

57. Збірник основних нормативних актів про вищу освіту, наукову діяльність, підготовку та атестацію наукових кадрів/ За ред. проф.. МЛ. Панова. - Харків: Гриф, 2003. - 336с.

58. Зеер Э.Ф. Психология профессий. - М.: Академический проект, 2003.

59. Зимняя И А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. -Ростов н/Д.: Изд-во: «Феникс», 1997. - 480с.

---------------—----------------------------------------------------------------- 277

60. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. - М.: Институт психологии РАИ, 1994. - 220с.

61. Иванова ЕМ. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 208с.

62. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя: Учебн. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. -208с.

63. История образования и педагогической мысли за рубежом и в России: Учеб. Пособие для студ. Высш.пед.учеб.заведе-ний / И.Н. Андреева, Т.С. Буторина, З.И. Васильева и др.; Под ред. З.И.Васильевой. - М.: Издательский центр «Академія», 2002. - 416 с.

64. Кравченко Л.Г. Проблема качества в философии. Историко - методологический очерк. - Минск: Мысль, 1971. - 103с.

65. Карандашев Ю.Н. О стадиях процесса понимания // Вопросы психологии. - 1982. -№6 - С.120 - 125.

66. Капранова В.А. История педагогіки: Учеб.пособие / В.А. Капранова. - М.: Новое знание, 2003. - 160с.

67. Карамушка Л.М., Зайчикова Т.В. Сидром «професійного вигорання» у вчителів: тендерні аспекти. - К., «Міленіум», 2003.

68. Климов Е.А. Введение в психологию труда. - М.: МГУ, 1986.- 197 с.

69. Климов Е.А., Носков О.Г. История психологии труда в России. Учеб. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. - 221с.

70. Кобыляцкий ИМ. Основы педагогики высшей школы. - К.: Вища школа, 1978.

71. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х-т. - Т.1. - М.: педагогика, 1982. - 656с.

72. Кондарсе Ж.-А. Доклад об общей организации народного образования // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. - М.: Просвещение, 1971. - С.287-294.

73. Константинов М.О., Мединсъкий Є.М., Шабаева М.Ф. Історія педагогіки. Підручник для педвузів. - К.: «Радянська школа», 1958. - 447с.

278 -------------------------------------------------------------------------------------

74. Коржуев А.В., Попков В.А. Подготовка преподавателя высшей школы/ Педагогика. -№7. - 2000. - С.53-58.

75. Костюк Г.С. Актуальные вопросы обучения и развития младшего школьника // Обучение и развитие младших школьников. - К.: Институт психологии УССР. - 1970. -С.З - 9.

76. Кремень В. Г. Філософія освіти XXI століття// Вища школа. -Ж - 2002. - С.9-17.

77. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. О функции и механизме идентификации во внутригрупповом межличностном общении // Психология межличностного познания. - Краснодар: Куб. ун-т. - 1981. - С. 92 - 122.

78. Кузовлев В.П. Преподавание в вузе: наука и искусство/ Педагогика. -Ж - 2000. - С.52-57.

79. Кузьмина Н.В. Педагогическое мастерство учителя как фактор развития способностей учащихся // Вопросы психологии. - 1984. -Ж - С.54-75.

80. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. - М.: Высш. шк., 1990.-119 с.

81. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству. - М.: Просвещение, 1990. - 159с.

82. Левитов Н.Д. Психология труда. - М.: Класс, 1994. - 254с.

83. Лукашевич Н.П., Солодков В.Т. Социология образования.-К: МАУП, 1997. - 224с.

84. Лукьянов И.Ф. Сущность категории "свойство».- М.: Мысль, 1982. - 143с.

85. Лушников И.Д. Профессиональная адаптация выпускников пединститута. - М.: Прометей, 1991.

86. Маркова А.К. Психология труда учителя: Кн. для учителя.

- М.: Просвещение, 1993. - 192 с.

87. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Педагогика, 1986.

88. Мижериков В.А., Ермоленко М.Н. Введение в педагогическую профессию: Учебное пособие для студентов педагоги-

279

О.І. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

ческих учебных заведений. - М.: Педагогическое общество России, 1999.-288 с.

89. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. - М.: Просвещение, 1994. - 98с.

90. Наролина В.И. К проблеме уровней понимания // Вопросы психологии. - 1982. -№5 - С.125 - 129.

91.Навицкас В.Л. Особенности проявления центрации у взрослых. Автореф. дис...доктора психол. наук: 19.00.01 / ЛГУ. - Л., 1988. - 34с.

92. Налчаджян А А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии). - Ереван: Из-во АН Армянской ССР, 1988.

93. Національна доктрина розвитку освіти. /'/ Офіційний вісник України. -№16 - 2002. - С. 12-24.

94. Недоспасова В.А. Психологический механизм преодоления центрации в мышлении детей дошкольного возраста, Автореф. дис...канд. психол. наук: 21967. - М, 1972. - 23с.

95. Нейматов ЯМ. Образование в XXI веке: тенденции и прогнозы. - М.: Алгоритм, 2002. - 480с.

96. Никитина Н.Н., Железнякова О.М., Петухова М.А. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учеб. пособие для студ. учреждений серед, проф. образования. -М.: Майстерство, 2002. - 288с.

97. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Изд-во "Лыбидь» при Киев, ун-те, 1990. - 192с.

98. Осницкий А.В. Проблемы экология личности. Социально-психологический аспект дезадаптации педагогов

99. Основы вузовской педагогики. Учебное пособие для студентов университета. - Л.: ЛГУ, 1972. - 311 с.

100. Основы педагогического мастерства: Учеб. пособие для пед. спец. высш. учеб. заведений / Зязюн И.А., Кривонос И.Ф., Тарасевич Н.Н. и др. / Под ред. И.А. Зязюна. - М.: Просвещение, 1989. - 302с.

101. Паначин Ф.Г. Педагогическое образование в России: (Исто-рико-педагогические очерки).- М.: Педагогика, 1979. - 216с.

220

102. Пошукова Т.Н. О механизмах эмпатии и некоторых ее психических коррелятах // Вопросы психологии межличностного познания и общения. - Краснодар: Куб. ун-т. -1983. - С.86 - 92.

103. Педагогика / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 2000.

104. Педагогика высшей школы / Под ред. Н.Д. Никандрова. -Л.: ЛГПИ, 1974.

105. Педагогика высшей школы. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского университета, 1972.

106. Педагогика высшей школы. Учебное пособие. - Л.: ЛГПИ, 1974.- 116с.

107. Педагогика и психология высшей школы / Под ред. СИ. Са-мыгина. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998.

108. Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники, учебные пособия».- Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998.

- 544 с.

109. Педагогика: Учеб. пособие / Под ред. СП. Баранова, Л.Р. Болотина. - М.: Просвещение, 1981. - 367с.

110. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений/ В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - 3-е изд. - М.: Школа-Пресс, 2000 - 512 с.

111. Педагогическая психология: Учеб. Для студ. Высш. Учеб. Заведений / Под ред. Н.В. Клюевой. - М.: Изд-во ВЛА-ДОС-ПРЕСС, 2003. - 400 с.

112. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 528с.

113. Петровский В Л. Личность в психологии: парадигма субъективности. - Ростов - на - Дону: Изд-во "Феникс», 1996.

- 512с.

114. Петровский В.А. Психология неадаптивной активности. -М.: ТОО «Горбунок», 1992.

115. Платонов К.К. Вопросы психологии труда. - М.: Просвещение, 1970. - 274с.

221

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

116. Подмазин СИ. Личностно-ориентировааное образование: Социально-философское исследование. - Запорожье: Просвіта, 2000. - 250с.

117. Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів// Вища школа. -Ж - 2003. - СІ 14-122.

118. Профілактика профессионального выгорания сотрудников благотворительных организаций / Под ред. М. Смульсон. - К.: КИСОР, 2003.

119.Пряжникова Е.Ю. Факторы профессионального самоопределения преподавателей педагогических вузов // Вопросы психологии. - 1994. -Ж! - С. 64 - 73.

120. Психология и педагогика. Учебное пособие / Под редакцией А.А. Бодалева, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева, В.А. Сласте-нина. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 585 с.

121. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г.Ярошевского.-2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.

122. Развитие творческих возможностей обучаемых: Учебное пособие / Под ред. СИ. Мельникова, В.М. Цымбал, В.И. Чигриков. - Харьков: ХГУ, 1990. - 84с.

123- Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 416с.

124. Ростунов Л.Г. Психологические предпосылки формирования профессиональной пригодности специалистов // Психология профессиональной подготовки в Вузе. -Минск: Нар. асвета. - 1982. - С.41 - 49.

125- Селье С. Стресс без дистресса. - М: Прогресс, 1982.

126. Семиченко В.А. Психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів // Після-дипломна освіта в Україні. - 2001. - Грудень. - С 54 - 57.

127. Семиченко В.А. Пути повышения эффективности изучения психологии. - К.: Магістр - 5., 1997.

222

128. Слободчиков В.И., Исаев ЕМ. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Учебное пособие для вузов. - М.: Школа-Пресс, 1995.

129. Солодухова ОТ. Становлення особистості вчителя у процесі професійної адаптації. - Донецьк: Лебідь, 1996.

130. Торосян ВТ. История образования и педагогической мысли: Учеб. для студ. Высш. Учеб. Заведений. - М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 352с.

131. Филиппова Л.Д. Высшая школа США. - М.: Изд-во «Наука», 1961. - 328с.

132. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. - 4-е изд.

- М.: Политиздат, 1981. - 445с.

133. Форманюк Т.В. Синдром "эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Вопросы психологии. - 1994. №

134. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 228с.

135. Фурман А. Психодіагностика особистішої адаптованості.

- Тернопіль: Економічна думка, 2000.

136. Чайкіна И.О. Психологічна структура професійної адаптації молодого вчителя: Автореф. дис. канд психол. наук. 19.00.07.

- К.: Ін -т психології проф. освіти АПН України, 1997.

13 7. Чанбарисов Ш.Х. Формирование советской университетской системы: Учеб.-метод. Пособие для вузов по спец. «История». - М.: Высш. шк., 1988. - 256с.

138. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека: Учебное пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Издательская корпорация "Логос», 1996. - 320с.

139. Шадриков В Д., Дружинин В.Н. Формирование подсистемы профессионально важных качеств в процессе профессионализации // Проблемы индустриальной психологии. - Ярославль: Из-во Ярославского гос. ун-та, 1979. - С.З - 18.

140. Щетинина Г.И. Университеты в России и Устав 1884 года. - М: Наука, 1976. - 231с.

223