??? Питання для самоконтролю:

1. Що таке національна інноваційна система? 

2. Які причини необхідності державного регулювання інноваційної діяльності? 

3. Перерахуйте схеми державної підтримки інноваційних процесів. 

4. Які форми державного регулювання інноваційних процесів в США, Японії та Європейському Союзі? 

5. Яка система державного регулювання інноваційного розвитку вУкраїні? 

6. Назвіть напрямки і завдання інноваційного розвитку в Україні. 

7. Як забезпечується державна підтримка інноваційної діяльності в туризмі? 

8. Організації, що займаються маркетингом туристичного напряму: їх цілі та завдання. 

Резюме:

1. Національна інноваційна система (НІС) – це сукупність взаємодії державних, приватних, громадських організацій і структур, в рамках якої здійснюється діяльність зі створення, розвитку, збереження, поширення нових знань і перетворення їх у технології, продукти та послуги.

2. Державна інноваційна політика - це комплекс правових, організаційно-економічних та інших заходів держави, спрямованих на створення належних умов для розвитку інноваційніх процесів в економіці, стимулювання впровадження результатів інноваційної діяльності у виробництво. Головною метою державної інноваційної політики є створення належних умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечно, енерго-та ресурсозберігаючих технологій, виробництва и реалізації новіх видів конкурентоздатної продукції.

3. У зв'язку з тим що створення і впровадження нововведень вимагають об'єднаних зусиль різних економічних і соціальних сфер, інноваційний шлях розвитку неможливий без здійснення державної підтримки. Для цього використовуються три схеми.

1. Пряма участь держави в реалізації спеціальних цільових програм і асигнуваннях регіональних, місцевих органів влади; створення великих національних центрів (лабораторій), що знаходяться на бюджетному фінансуванні і безкоштовно надають отримані знання широкого кола потенційних користувачів.

2. Надання субсидій та грантів для здійснення конкретних проектів у галузі науки, культури, освіти.

3. Забезпечення приватним підприємствам та особам сприятливих умов для науково-технологічних розробок.Приватному бізнесу, що вкладають кошти в наукові дослідження і придбання необхідного для цього обладнання, надаються різноманітні податкові пільги, державні кредити і гарантії, а також фінансування через участь держави в акціонерному капіталі. 4. За характером проведення інноваційної політики держави можна підрозділити на наступні категорії: 

- Країни, орієнтовані на поширення нововведень, в яких основна увага приділяється освіті, стандартизації продукції та спільними програмами держави і приватного сектора; 

- Країни, які прагнуть за допомогою великомасштабних програм досягти світового лідерства в певних областях; 

- Країни, які здійснюють на основі державної інноваційної стратегії і розвиненої інфраструктури безперервну структурно-технологічну модернізацію. 

Міжнародне співробітництво передбачає відкритість усіх напрямків діяльності з різних тематичних галузях досліджень для вчених і організацій третіх країн.

5. Основними завданнями держави є: 

- Визначення та розробка принципів політики в галузі туризму, програм їх реалізації, механізму контролю та дослідження результатів діяльності (організація статистики, відомчих досліджень); 

- Створення сприятливих умов для туризму, координація дій різних компаній, організацій і товариств для формування відповідної інфраструктури, дружнього навколишнього середовища; 

- Підтримка туризму та маркетингу через стимулювання інновацій і кооперації, формування привабливого образу країни.

Розділ 2.2. Тема: «Правові аспекти інноваційної діяльності.»

Зміст:

1. Інтелектуальна власність в інноваційних процесах

2. Інтелектуальний продукт як власність

3. Використання прав на інтелектуальну власність у сфері туризму

4. Охорона та захист інтелектуальної власності

Ключові поняття: розумова праця, інтелектуальна власність, інтелектуальний продукт.