5.Організаційно-економічні основи міжгосподарських та агропромислових формувань.

Підприємства можуть об’єднуватися в договірні об’єднання (асоціації, корпорації) і статутні об’єднання (консорціуми, концерни,) та інші.

Асоціація - договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація є добровільним об’єднанням підприємств на базі головного підприємства, за яким зберігається господарська самостійність і статус юридичної особи. Мета створення Асоціації – це поєднання інтересів аграрних і переробних підприємств та досягнення на цій основі здійснення виробництва продукції й одержання більшого прибутку. Вищим органом управління асоціації є загальні збори уповноважених представників-сучасників.

Виконавчим органом асоціації є дирекція .

Холдинг - форма акціонерного володіння капіталу, при якому материнська (головна) компанія, володіючи головним пакетом акцій дочірніх компаній, об’єднаних в єдину структуру, забезпечує собі управління і контроль за всіма підприємствами, що входять до її складу. Головне завдання холдингових компаній - інтеграція в єдиний процес всіх основних стадій виробництва – від наукових досліджень, виробництва та реалізації продукції. Холдингові компанії мають можливість проводити єдину маркетингову стратегію. Централізація й укрупнення капіталу сприяють формуванню і реалізації національних й міжнародних інвестиційних проектів.

Консорціум – це тимчасові статутні об’єднання , форма господарювання, заснована на кооперації аграрних і промислових підприємств, а також банків з можливою участю спільній діяльності підприємств та організацій інших галузей – будівельних, торгових, наукових тощо. Консорціуми створюються на добровільній основі об’єднанням на кооперативних засадах вільних і фінансових ресурсів засновників з метою одержання додаткового прибутку на вкладений ними капітал. Всі учасники консорціуму є рівноправними партнерами. Вони в однаковій мірі зацікавлені в ефективному функціонуванні спільного підприємств, оскільки, чим більше буде одержано прибутку, тим більше буде його розподілено на вкладений кожним учасником капітал. При створенні консорціуму його статутний фонд формується за рахунок дольових внесків засновників, причому вони можуть бути представлені як грошовими, так і матеріальними ресурсами. Консорціуми можуть створюватись як самостійні підприємства з правом або без права юридичної особи. Важливою перевагою консорціумів є демократичний характер управління ними. Вищим органом управління консорціуму є рада засновників, яка формується з керівників підприємств-учасників, а також провідних спеціалістів в галузі агропромислового виробництва. На раді обирається його голова, який одночасно може бути директором агроконсорціуму.

Концерн - статутне об’єднання підприємства, наукових організацій, банків тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств. Концерни, як і холдинги, часто об’єднують підприємства різних галузей промисловості, сільського господарства, банки, торгові установи, транспорт та ін. Всі підприємства, що входять у концерн, звичайно зберігають формальну самостійність, але пов’язані між собою відносинами фінансової залежності, системою участі й управління. На відміну від холдингової компанії, що як правило, здійснює лише управлінські і контролюючі дії над своїми дочірніми компаніями, концерни мають власні потужності, на оптимізацію роботи яких спрямована робота дочірніх компаній.

Концерн в умовах України, на відміну від холдингових компаній, що працюють в широкому спектрі ринків, частіше зосереджується на виробництві і реалізації однієї групи продуктів (наприклад, продуктів масложирової, м’ясної. Молочної, хмелевої й інших галузей).

Такий агропромисловий концерн контролює повний життєвий цикл своєї продукції – від наукових розробок, виробництва сільськогосподарської сировини, закупівлі матеріалів до реалізації кінцевої продукції. Тобто, складовою частиною концерну незамінну виступає мережа торговельно-закупівельних підприємств, що забезпечують мінімалізацію втрат при купівлі сировини для всіх підприємств й ефективну реалізацію продукції концерну. Концерн має можливість розробки власних марок, під якими реалізується продукція, що входять у концерн, і самостійно неспроможних мати власну торгову марку.

Корпорації – договірні об'єднання суб'єктів господарювання на засаді інтеграції їхніх науково - технічних, виробничих та комерційних інтеpecів, з делегуванням окремих повноважень для централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

Картелі – договірні об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції;

Синдикати - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об'єднання. Так само може здійснюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату. Така форма об'єднaння підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції;

Трести - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємництвам, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну й господарську самостійність, оскільки інтегруються всі нaпpямки їхньої діяльності;

Фінансові групи - о6'єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства. На відміну від концерну на чолі фінансових груп стають один або кілька банків, які розпоряджаються капіталом пiдпpиємств (компаній), що входять до складу фінансової групи, координують усі сфери їхньої діяльності.

Спільне підприємство - це підприємство, що базується на спільній власності українського та іноземного учасника з метою одержання прибутку. Підприємницька діяльність з участю іноземних партнерів спрямована на залучення іноземного капіталу в економіку країни, одержання прогресивних технологій, нової техніки досконaлiшиx форм організації виробництва; використання управлінського досвіду розвитку підприємництва як способу господарювання; прискорення процесу виходу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки на зовнішній ринок .Спільні пiдпpиємства забезпечують вищу ефективність пiдпpиємницької діяльності, сприяють підвищенню культури агропромислового виробництва.

Нині основними формами добровільних об'єднань дедалі більше стають концерни, корпорації та фінансові (промислово-фінансові) групи.