- •1. Сучасні підходи й принципи державного регулювання економіки.
- •Основні функції державного регулювання економіки:
- •2.Особливості управління економікою перехідного типу.
- •Функції державного регулювання економіки перехідного типу:
- •3.. Система органів державного регулювання економіки
- •Президент України
- •Верховна Рада України
- •Кабінет Міністрів України
- •Міністерства, відомства та інші центральні органи виконавчої влади
- •Місцеві державні адміністрації
СРС 02 ТЕМА
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ
1. Сучасні підходи й принципи державного регулювання економіки.
Економічна (господарська) система – упорядкована, скоординована система зв’язку між суб’єктами національної економіки.
Ринковий механізм – спосіб організації і функціонування відносин між суб’єктами господарювання, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції.
Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) – це жорстко централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.
Змішане управління національною економікою – система управління, що ґрунтується на плюралізмі форм власності й органічно подає переваги ринкових і державних регуляторів.
Основні моделі державного регулювання:
1) американська, або ліберальна – при перевазі ринкового саморегулювання і при втручанні держави в галузі, де конкуренція не ефективна;
2) німецька, або неоліберальна – з державним усуненням перешкод вільній конкуренції, а також при концентрованому подоланні кризових явищ;
3) шведська - з домінуванням державного регулювання, насамперед, соціально-трудових відносин;
4) японська, або східноазійська - з активною структурною політикою і протекціонізмом у зовнішній торгівлі
Економічний лібералізм – (лат. - вільний) система соціально-економічних відносин, в якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.
Економічний дирижизм – (лат. - керований) передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.
Таблиця 1.1. Характеристика країн економічного лібералізму й економічного дирижизму
Ознака |
Країни економічного лібералізму |
Країни економічного дирижиєму |
Країни |
США, Канада, Великобританія, Австралія та ін. |
Швеція, Австрія, Японія, Німеччина та ін. |
Участь держави |
Мінімальна |
Максимально допустима |
Державний сектор |
Незначний (до 10%) |
Значний (10-20%), відіграє суттєву роль |
Основні функції |
Мінімальні |
Широкі |
Державні витрати, % ВВП |
30-35 |
40-50 |
Методи ДРЕ |
Переважно економічні й опосередковані (непрямі) |
Активне використання прямих, специфічних, а також адміністративних методів |
Державне регулювання економіки – це система заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної і регулюючої діяльності держави, спрямованої на створення нормальних умов ефективного функціонування ринку і вирішення складових соціально–економічних проблем розвитку національної економіки й всього суспільства.
Підтримуюча діяльність держави – передбачає правове забезпечення ринкової діяльності, створення ринкової і виробничої інфраструктури, підтримання конкурентного середовища тощо.
Компенсаційна діяльність держави – покликана компенсувати недоліки або негативні наслідки функціонування ринку шляхом проведення антимонопольних і екологічних заходів, організації систем захисту для непрацездатних і малозабезпечених верств населення, боротьби з безробіттям тощо.
Регулююча діяльність – передбачає регулювання економічних і соціальних відносин з метою реалізації певних цілей.