1 Виникнення біржі
Сучасна біржа - продукт довгої еволюції. Вона пройшла ряд ступенів і приймала різні форми. Слово «біржа» набуло свого теперішнього значення дякуючи міняйлу і маклеру Ван дер Бурсе, який жив у 16 ст. в місті Брюгге в Нідерландах. На площі біля його будинку був збудований готель і склад для товарів. Тут збирались купці з різних країн для торгівлі товарами, векселями, обміну інформацією. Герб на будинку міняйла складався з трьох гаманців (пізньолатинське - bursa - гаманець).
Сама біржа виникла з базару. Раніше виробник свій товар віз на базар і взамін купував інші товари -необхідні йому - засоби виробництва, одяг, взуття. По мірі росту об'ємів товарної продукції, збільшення радіусів поставок з'явилась необхідність будівництва при базарах складів для зберігання товарів (зробити запаси і замість епізодичних операцій торгувати постійно).
Поступово базари, які знаходилися в центрі торгівлі, перетворювались в регулярно функціонуючі оптові ринки. Поряд з наявним товаром тут стали укладати угоди на доставку товарів за взірцями.
В першій половині 19 ст. були розроблені типові контракти по кожному виду продукції, де вказувалось:
1 якість товару;
2 стандартний розмір партії.
3 ціни
З часом самі контракти стали об'єктом купівлі-продажу. Товари в натурі на біржу привозити перестали. За допомогою біржі забезпечувався контакт між покупцем і продавцем.
Таким чином можна виділити такі етапи становления біржі:
1 становлення біржової торгівлі з'явилося разом із створенням оптових ринків ,де укладались угоди на торгівлю за взірцями;
2 торгівля за контрактом, розробленим на стандартні партії кожного виду товару з урахуванням якості. Торгівля ведеться без попереднього огляду товару;
3 торгівля самими контрактами при відсутності реального товару. Такі контракти укладаються на товар, якого ще не має і розраховані на виконання в майбутньому.
На першому і другому етапах розвитку біржової торгівлі - купівля-продаж товару були основними функціями для біржі.
На третьому (сучасному) - основними стали:
1 визначення цін товарів на даний момент і на перспективу;
2 збалансування ціни з плановим і фактичним попитом і пропозицією;
3 хеджирування - страхування від коливання цін.
Але торгівля реальним товаром також через біржі існує і зараз. Сьогодні на розвинених біржах світу 10% всіх укладених угод - це угоди на
реальний товар, і 90% - угоди за контрактами, товар за якими ще буде виготовлений і поставлений в майбутньому. Більше 20% світової торгівлі сировиною і продуктами здійснюється через біржі.
Отже, сучасна біржа - це продукт довгої еволюції. Вона пройшла ряд ступенів і приймала різні форми. Найбільш раціональні форми - діють і сьогодні - вони покладені в основу класифікації бірж.
2 КЛАСИФІКАЦІЯ БІРЖ
1 Наявні біржі - біржі на яких торгівля йде реальним товаром:
- за взірцями;
- за контрактами, розробленими на стандартні партії різних видів товарів.
2 Термінові (ф'ючерсиі) біржі - де торгівля йде контрактами з поставкою в майбутньому. Розрахунок за виконання такого контракту здійснюється по попередньо встановлених цінах.
Об'єкт торгівлі:
- ф'ючерсні контракти;
- опціони.
3 Відкриті біржі - на яких покупець і продавець мають вільний доступ до біржової торгівлі (самі укладають угоди).
4 Закриті біржі - на них оперують тільки професіонали, які продають-купують товари чи контракти. На таких біржах угоди укладаються не між продавцем і покупцем, а продавцем і біржею, біржею і покупцем. Для таких бірж характерна складна організація роботи, спеціальна система органів збору і добіржової обробки інформації, наявність периферійних служб і посередників.
За видами товарів, що котируються на біржі вони поділяються на :
1 Універсальні біржі;
2 Спеціалізовані біржі;
3 Товарні біржі;
4 Фондові біржі;
5 Валютні біржі.
З ОСОБЛИВОСТІ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
Різні вчені на протязі 4-х століть по різному відносились до біржі, називаючи її то серцем економічного організму, мозком народного господарства; то зібранням спекулянтів, ігровим домом.
Біржовикам відмовляли в праві суспільно поваги, література з ними вела боротьбу.
Всі учасники біржової торгівлі добре знають, що у виробників точно є або через якийсь час буде певний товар, а покупець в змозі оплатити за цей товар. Це перша особливість біржі, яка різнить її від базару:
1 У біржовому кільці зустрічається попит і пропозиція, а не товар і гроші. На біржі існує
замінність товарів, які котируються, але реально там відсутні. Така замінимість дає велику перевагу:
- нафта, що збувається на Нью-Иоркській товарній біржі не помістилась би в ніякі резервуари;
- на біржі концентрується велика кількість угод, тут
часто збирається попит і пропозиція всієї країни, а то і світу.
2 Біржа має певну чітку організацію, якої немає на жодному ринку і свою особливу організаційну структуру. Це:
- органи управління;
- біржовий комітет;
- органи і комісії по виконанню ряду функцій;
- органи і комісії по підтриманню порядку і реєстрації угод.
3 На біржі проходить котирування ціни на товари — встановлення їх курсу. Біржові котирування - це фіксація фактичних цін біржових угод і виведення типової ціни за яким не будь видом товару за певний період часу (служать орієнтиром при укладанні угод, навіть тих, які складаються поза біржею).
Встановлення ціни на біржі відбувається регулярно під загальним контролем попиту і пропозиції де котирування цін не має, там нема і біржі.
Отже, біржа - організований ринок для замінимих товарів, на якому процес утворення ціни відбувається під контролем попиту і пропозиції.
Біржа - розвинута форма організації контролю і регулювання діючого ринку.
В розвинутих країнах існує близько 50 бірж, їх оборот складає 10 трильйонів доларів, що становить 25 % ВНП цих країн.
4 ОРГАНІЗАЦІЙНО ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ БІРЖІ
Біржа може бути створена, як приватне підприємство, товариство з повною відповідальністю, з обмеженою, акціонерне товариство закритого чи відкритого типу, державне підприємство. Але частіше всього біржа створюється, як асоціація членів закритого акціонерного товариства. Акції біржі не можуть вільно продаватися на сторону, і не будь який бажаючий може їх придбати. І це виправдано. На біржі укладаються мільйони угод, тому їх учасники повинні бути кредитоспроможні і мати бездоганну репутацію. Статус закритого підприємства дає можливість забезпечити детальний відбір учасників біржі.
Засновує біржу ініціативна група, члени якої входять потім в керівні органи біржі. Вони формують статутний фонд і випускають акції. Звичайні акції дають право участі на біржі і право на отримання певної величини дивідендів. Привілейовані акції не дають права участі на біржі, а тільки - підвищені дивіденди.
Засновники біржі і акціонери чи пайщики, які викупили частку майна і стали співучасниками статутного фонду є інвесторами біржі і власниками брокерських місць. Покупець паю чи акції, як правило в додаток, отримує брокерське місце. Інвестор може здати в оренду своє брокерське місце або продати його без паю. Постійні власники брокерських місць, які остаточно викупили їх у власників чи біржі є членами біржі.
Член біржі - повний власник брокерського місця і обмежений власник паю. Щоб стати членом біржі особа мусить мати хорошу репутацію, здати екзамени на біржі і пройти стажування. Членом біржі може бути брокерська компанія, якщо вона купила певну кількість місць і має на рахунку відповідну суму грошей.
Члени нашої біржі володіють дорадчим голосом або частиною рішаю чого. В розвинутих ринкових країнах таке ущемлення брокерів неможливе.
Членство на біржі може бути повним або частковим. Повний член біржі має право участі в торгівлі любим товаром (контрактом), що котирується по даній біржі, частковий - певним товаром (видом контракту).
Члени біржі разом з інвесторами об'єднуються в групу учасників біржі.
1С
Учасники біржі
а) засновники
б) акціонери чи пайовики
в) члени біржі - постійні власники брокерських місць
|
Інвестори, |
|
власники |
1 р |
брокерських |
|
місць |
Учасники торгів
а) всі учасники біржі
б) брокери
в) маклери
г) дилери
д) відвідувачі (орендатори брокерських місць, разові брокери)
Обслуговуючий персонал
а) обслуга брокерів
б) працівники бірж, служб (регістраційне бюро, котирув. комісії, розрах.палата, арбітражна палата, інформ. відділ, експертне бюро, бухгалтерія)
Учасники торгового процесу
Учасники
біржової
торгівлі
КЛІЄНТИ
Учасники
біржової
діяльності
Рисунок 4.1. - Схема складу учасників біржової
діяльності
Всі учасники біржі входять в групу учасників торгів. Сюди ж відносяться торговці (дилери, трейдери), брокери контор, відвідувачі.
Брокер - окрема особа, або фірма, що виступає, як посередник при укладенні угод. Він працює по дорученню і за розрахунок клієнта, та отримує винагороду у вигляді комісійних. Комісійні брокера залежать від кількості проданих чи куплених контрактів, що залишає його зацікавленість в підвищенні цін на товар.
Маклер - в перекладі з англійської мови, дане слово означає broker, і функції його аналогічні.
Дилер - це торговець, що займається перепродажею контрактів від свого імені і за свій рахунок. Його діяльність не посередництво, а самостійна торгівля, де він на відміну від брокера стає власником контракту (товару).
Різниця в цінах на куплений і проданий контракт (товар) є його доходом. Дилер, як правило, торгує на фондових біржах.
Трейдер - це також біржовий спекулянт, який торгує для себе. Зустрічається частіше на товарних біржах.
Дилером чи трейдером може бути брокер, який виконав замовлення клієнтів, і може працювати для себе. їм допомагає хороша професійна підготовка, вміння прогнозувати кон'юнктуру ринку, швидка реакція на фактори, що впливають бна попит і пропозицію.
П
У торговому процесі бере участь і частина обслуговуючого персоналу - клерки та регістраційне бюро.
Клерки - це обслуга брокерів, службовці, які виконують різні зобов'язання в торговому залі біржі. Телефонний клерк приймає замовлення, посильний передає його.
Працівники котирувальної комісії, арбітражної, розрахункової палати і т. д. є також обслуговуючим персоналом, але вони не беруть участі в торговому процесі, а тільки його обслуговують.
Учасники біржі, учасники торгів, обслуговуючий персонал та клієнти є учасниками біржової діяльності.
5 ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Економічний аспект біржової діяльності проявляється в тому, що з однієї сторони - це крупно-товарний ринок, а з іншої - це тонкий інструмент реального ціноутворення і планування ринку.
Концентрація великих товарних мас на наявних біржах позволяє сформувати:
1 економічно - обґрунтовану ціну;
2 пов'язати попит з пропозицією;
3 полегшити планування виробничо-господарської діяльності.
/з
В деякій мірі товарні біржі виконують функції Держпостачу, Держплану, Держкомцін, але різниця в тому, що ціни на біржі виявляються реально, в конкурентній боротьбі попиту і пропозиції, а вище згадані структури - в тишині кабінетів.
6 ФУНКЦІЇ БІРЖІ
1 Визначення ціни товару. Ціна, що визначається на реальний товар чи на контракт з поставкою в майбутньому, визначається однаково, гласно, під тиском попиту і пропозиції. На біржі ведеться торг:
Дзвенить гонг. Звучать вигуки продавців і покупців. Покупець, який пропонує високу ціну і продавець, яких пропонує низьку мають пріоритети. Торги ідуть до тих пір поки ціни не співпадають.
Виявлена ціна на біржі поступає в комп'ютерну систему, публікується в газетах. І кожен продавець чи покупець перш ніж укладати контракти, ознайомлюється з цінами на великих біржах
2 Узгодження планового і фактичного попиту і пропозиції і збалансування їх з ціною. План на поставку чи закупку продукції складається на перспективу, виходячи із перспективної ціни, прогнозованих оцінок попиту і пропозиції.
Зміна прогнозованих оцінок залежить від факторів (економ., політ., соц.) і виражаються в продажі лишніх контрактів і в необхідності укладання нових контрактів (якщо попит і
74
пропозиція виросли). У взаємному зв'язку міняються попит ціни і пропозиція. В кінцевому рахунку - в період реалізації контракту на біржі складається така ціна на даний товар, як і на ринках фізичної торгівлі тим же товаром. І незалежно від того, по якій ціні продається контракт на перспективу, при настанні строку його виконання: встановлюється така ціна, яка збалансовує реальний попит і пропозицію. Досягається це завдяки перепродажу контрактів; закриттю попередніх і укладенню нових.
Наприклад, фермер посіяв кукурудзу і планує продати її по ціні 100 доларів за тону (ціна в листопаді). Фермер дзвонить своєму брокеру і просить укласти 10 контрактів на поставку в листопаді. Продавши контракт фермер зробить свій план по реалізації, але мусить слідкувати за оцінками майбутнього прогнозу. Припустимо, стало зрозуміло - врожаю буде менше, ціна буде більша. Фермер втрачає:
1 щоб виконати контракт йому треба докупити кукурудзи;
2 із-за низької контрактної ціни.
Щоб не програти - фермеру треба викупити ряд контрактів і звільнитись від зобов'язань, а така можливість буде, бо ріст ціни на кукурудзу призведе до збільшення ціни на м'ясо. Тому м'ясокомбінати змушені будуть продати куплені контракти на худобу. Фермери змушені будуть зменшити відгодівлю і зменшиться потреба в комбікормах.
15
Комбікормові заводи вимушені будуть відмовитись від ряду контрактів на кукурудзу.
З Хеджирования - страхування від ринкового коливання цін (зміна сукупного попиту та сукупної пропозиції).
Перша можливість страхування: купівля-продаж контракту на отримання-продаж товару в заданий місяць з вказаною ціною (ф'ючерсний контракт).
Друга можливість страхування - це купівля -продаж зобов'язання продати, або купити контракт на товар по заданій ціні на конкретний місяць в майбутньому (опціон).
У випадку:
а) фермер у серпні укладає угоду на поставку телят, в травні місяці 1,8 долара за 1 кг. Щоб не відбулось на ринку - біржа гарантує, що розрахунок буде по ціні контракту. Якщо фактична ціна буде нижчою, то фермер виграє, але, якщо вищою, то він програє.
б) фермер може не продавати контракт, а купити опціон. Якщо ціна буде нижчою, то він скористається правом купити контракт на продаж по початковій ціні, якщо ціни виростуть, то скористається правом відмовитись від покупки контракту на продаж і сам десь збуде товар.