- •1) Відмінність адміністративного судочинства від конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства.
- •2) Забезпечення доступності адміністративного судочинства.
- •4) Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб'єктів владних повноважень.
- •5) Система адміністративних судів в Україні. Місцеві і окружні адміністративні суди. Вищий адміністративний суд України.
- •6) Юридична природа та види процесуальних строків в адміністративному процесі.
- •7) Завдання адміністративного судочинства.
- •8) Юрисдикція адміністративних судів.
- •9) Принципи стадій судового розгляду справи: усність судового розгляду, безпосередність судового розгляду (незмінність суддів), безперервність розгляду.
- •10) Поняття та предмет адміністративного спору. Співвідношення понять «адміністративно-правовий спір», «публічно-правовий спір».
- •11) Законодавство про адміністративне судочинство.
- •1. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- •2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
- •12) Поняття адміністративної юстиції. Основні моделі (типи) адміністративної юстиції в світі.
- •13) Поняття адміністративного судочинства.
- •14) Склад суду при здійсненні адміністративного судочинства. Відводи судді.
- •15) Роль Верховного Суду України у забезпеченні правосуддя в адміністративних справах.
- •16) Поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи).
- •17) Поняття адміністративного позову. Інстанційна підсудність.
- •18) Предметна підсудність.
- •19) Учасники адміністративного процесу, які сприяють вирішенню адміністративної справи в суді.
- •20) Види позовів в адміністративному процесі. Право на позов.
- •21) Способи забезпечення позовів.
- •22) Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі. Сутність неналежної сторони та процедура її заміни.
- •23) Поняття та ознаки «суб'єкта владних повноважень».
- •25) Поняття, ознаки та види адміністративного процесуального представництва.
- •26) Поняття і види підсудності адміністративних справ.
- •27) Процесуальний статус сторін в адміністративному процесі.
- •29) Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •32) Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
- •1. Пропущений строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
- •2. Якщо суд визнає причину пропущений строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
- •3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
- •33) Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки, види.
- •36) Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність позивача і відповідача.
- •37) Сукупність та зміст доказування в адміністративному процесі. Предмет доказування.
- •1. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для
- •38) Підготовче провадження: поняття та стадії.
- •39) Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов.
- •40) Примирення сторін.
- •41) Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •42) Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •43) Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості.
- •45) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
- •46) Касаційне провадження.
- •47) Виконання судових рішень в адміністративних справах.
- •48) Стадія судового розгляду справи: її особливості та етапи.
- •49) Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
- •50) Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
- •51) Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів.
- •52) Апеляційне провадження.
- •53) Особливості адміністративної процесуальної правосуб’єктності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •54) Участь прокурора в адміністративному процесі.
- •55) Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •56) Забезпечення адміністративного позову.
- •57) Особливості провадження у справах, то пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •58) Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •59) Рішення касаційної інстанції.
10) Поняття та предмет адміністративного спору. Співвідношення понять «адміністративно-правовий спір», «публічно-правовий спір».
Адміністративний спір - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Ознаки: це публічно-правовий спір, тобто спір принаймі між двома учасниками публічно-правових відносин щодо цих відносин; хоча б однією зі сторін цього спору є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, або інший субєкт який здійнює владні управлінські функції, в тому числі й на виконання делегованих повноважень; справу передано на вирішення адміністративного суду шляхом зверення з адміністративним позоом, за яким суд відкриває провадження.
Публічно-правовий спір - це ширше поняття, ніж адміністративно-правовий спір.
Ознаки: - спір виникає з публічно-правових відносин; - сторонами спору є субєкти публічно-правових відносин; сторонами є субєкти публічно-правових відносин; - сфера виникнення спору зумовлена реалізацією публічного інтересу; - предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність субєктів публічно-правових відносин, які порушують або можуть поорушувати права, свободи та інтереси інших субєктів.
11) Законодавство про адміністративне судочинство.
1. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Провадження в адміністративних справах у сфері державних закупівель здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
1. Вирішення судових спорів між громадянами і органами управління (адміністрацією) або між самими органами управління адміністративне судочинство здійснює відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, адміністративне судочинство підпорядковується насамперед принципам, які закріплені у Конституції та мають безпосередній влив на здійснення правосуддя в Україні. Конституційні принципи нині знайшли своє відображення в Кодексі адміністративного судочинства України, зокрема: здійснення правосуддя виключно судами (ст. 125 Конституції), принцип колегіальності і одноосібності розгляду адміністративних справ (ст. 129 Конституції), незалежність суддів і підкорення їх тільки закону (ст. 129 Конституції) , державною мовою судочинства в Україні є українська мова (ст. 7 Конституції), здійснення правосуддя професійними суддями та у визначених законом випадках народними засідателями і присяжними (ст. 127 Конституції), рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) та ін.
2. Тут діє загальне правило дії закону в часі, відповідно до якого застосовуються тільки ті процесуальні норми, які чинні на момент вчинення відповідних процесуальних дій. Таким чином, у випадку звернення зацікавлених осіб до суду з адміністративним позовом має застосовуватися лише той адміністративний процесуальний закон, що діє на момент вчинення певної процесуальної дії, незалежно від того, коли виникло те чи інше адміністративне правовідношення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України встановлено, що закон діє після набрання ним чинності. За загальним правилом адміністративний процесуальний закон не має зворотної сили. Винятки із цього правила можуть бути встановлені законом.
На відміну від норм матеріального права, процесуальні норми є більш динамічними, оскільки встановлюють процедуру розгляду справи і не стосуються матеріальної суті розглядуваного судом спору. Тому при внесенні змін до Кодексу адміністративного судочинства України його норми мають застосовуватися, в основному, з моменту набрання ними чинності. Істотні винятки із загального правила встановлено у Прикінцевих та перехідних положеннях до Кодексу адміністративного судочинства України. В Прикінцевих та перехідних положеннях до Кодексу адміністративного судочинства України чітко врегульоване питання межі застосування нових правил розгляду заяв, поданих до і після набрання чинності цим Кодексом. Отже, в цьому випадку необхідно користуватися Прикінцевими та перехідними положеннями до Кодексу адміністративного судочинства України.