- •2. Зміст програми Вступ
- •Розділ 1. Періодизація історії української літературної мови
- •Розділ 2.Джерела вивчення історії української літературної мови
- •Розділ 3. Походження української мови
- •Розділ 4. Староукраїнська (давньоукраїнська) літературна мова (IX - перша пол. XIV ст.)
- •Розділ 5. Пам'ятки періоду Київської Русі
- •Розділ 6. Мовна ситуація в Київській Русі
- •Розділ 7. Середньоукраїнська літературна мов (середина хіv-хvіі ст.). Литовсько-польська доба (1350-1650)
- •Розділ 8. Мова пам'яток хіv-хvі ст.
- •Розділ 9. Перші вищі школи в Україні. Перші граматики та словники
- •Розділ 10. Мова пам'яток хvі-хvіі ст.
- •Розділ 11. Українська літературна мова початкового періоду формування її на народнорозмовній основі. Козацька доба (1648-1780)
- •Розділ 12. Становлення української літературної мови
- •Розділ 13. Нова українська літературна мова (кінець XVIII - 40-ві рр. XIX ст.)
- •Розділ 14. Розвиток української літературної мови в період від і.Котляревського до т.Шевченка
- •Розділ 15. Розвиток української літературної мови 40-ві рр. XIX - кінець xіx ст.
- •Розділ 16. Розвиток української літературної мови в кінці xіx – на початку хх ст.
- •Розділ 17. Українська літературна мова за радянських часів
- •Розділ 18. Доба нової державності української мови
- •3. Список рекомендованої літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КРИМСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Історико-філологічний факультет
Кафедра української філології
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор РВНЗ «КІПУ»
_____________ Ф.Я.Якубов
«___»_________ 20___ року
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з дисципліни «Історія української літературоної мови»
для студентів 6020302 „Історія”
галузь знань 0203. Гуманітарні науки
Сімферополь, 2011
1. Пояснювальна записка
Вступ
Програма вивчення дисципліни «Історія української літературної мови» складена відповідно до місця й призначення цієї дисципліни в структурі логічної схеми, яка передбачена навчальною професійною програмою підготовки і охоплює всі смислові модулі, передбачені анотацією.
Курс «Історія української літературної мови» введено в навчальний процес вищих навчальних закладів України для того, щоб дати студентам знання про історію походження української мови, виникнення і формування літературної мови, а також уявлення про закономірності та основні тенденції її розвитку.
Методологічною основою курсу є загальнофілософські положення провідних мовознавців про матеріальну природу і суспільний характер мови, про її зв'язок з мисленням і суспільством, про літературну мову як найвищий ступінь розвитку загальнонародної національної мови.
Сучасний стан української мови відображає концентрацію елементів усіх її основних наріч. Така концентрація стала можливою завдяки об'єднанню лівобережних і правобережних українських земель, зміцненню економічних, суспільних і культурних зв'язків між ними. Самоусвідомлення українців, які жили на різних землях (і часто в інших державах), як одного народу, віковічне прагнення до волі й незалежності, постійна національно-визвольна боротьба значною мірою стимулювали розвиток української літературної мови попри бездержавність нації.
Предмет вивчення дисципліни
«Історія української літературної мови» історії є вивчення загальних процесів становлення й розвитку стилів літературної мови, її лексичних, граматичних і правописних та інших норм протягом усього історичного існування мови в тісному взаємозв’язку з живою народною мовою, а також з іншими слов’янськими та неслов’янськими мовами.
Мета дисципліни: навчити студентів орієнтуватися в загальному процесі історичного розвитку української літературної мови, еволюції її стилів, лексичного складу і граматичної будови, лексичних, граматичних і правописних норм у тісному зв‘язку з історією українського народу та його культури на різних етапах історичного розвитку.
Завдання дисципліни
Головні завдання дисципліни: вивчення загальних процесів розвитку, вдосконалення й збагачення української літературної мови та вироблення її стилів, фонетичних, граматичних, лексичних та правописних норм протягом усього її історичного Існування у взаємозв'язках з живою українською народною мовою, її місцевими та соціальними діалектами, а також російською, білоруською, польською та іншими слов'янськими літературними мовами. Таке чітке визначення предмета курсу унеможливлює в процесі викладання підміну історії літературної мови історією художньої літератури. Не можна забувати, що вона є тільки одним із кількох стилів сучасної літературної мови. Крім того, не слід ототожнювати поняття мови художньої літератури з поняттям індивідуально-художнього стилю як системи вираження світо-гляду окремого письменника. У той час, як той чи інший функціональний стиль літературної мови є загальнонародною категорією, індивідуально-художній стиль письменника – це його індивідуальна власність, у якій реалізується художній метод.
Аналіз мови творів видатних українських письменників ХІ-ХХІ ст. використовуються в курсі історії української літературної мови для ілюстрування загальних процесів її розвитку, беручи при цьому до уваги передусім творчий внесок майстрів слова у скарбницю загальнонаціональної мови, подальший вплив їх на розвиток літературної мови.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати:
орієнтуватися в загальному процесі історичного розвитку української літературної мови;
розуміти еволюцію стилів та процес їх формування;
знати формування лексичного складу і граматичної будови, лексичних, граматичних і правописних норм;
знати основні пам'ятки періоду ІХ-ХІХ ст.;
знати різні точки на походження мови та письма;
охарактеризувати період становлення вищих шкіл в Україні;
проаналізувати початки книгодрукування в східних слов'ян;
знати мовну ситуацію на сучасному етапі.
уміти:
знати основні пам'ятки періоду ІХ-ХІХ ст. та вміти проаналізувати їх мову;
уміти визначити фонетичні, лексичні та граматичні особливості текстів;
аналізувати особливості побудови словникових статей у словниках ХVІІ ст. та ХІХ-поч. ХХ ст.
Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна тісно пов’язана з «сучасною українською мовою», «риторикою», «логікою», а також іншими гуманітарними дисциплінами.
Знання, одержані в при вивченні дисципліни «Стилістика», використовуються при вивченні курсу «Методика викладання української мови», а також при вивченні спецкурсів і спецсемінарів.
2. Зміст програми Вступ
Предмет, завдання, значення курсу історії української літературної мови. Зв'язок курсу з іншими науковими й навчальними дисциплінами (історія України, історична граматика, діалектологія української мови, сучасна українська літературна мова, історія окремих слов'янських мов).
Зв'язок української літературної мови з культурою українського народу. Етнічна мова як ключ до національного самоусвідомлення українців, пізнання своєї історії, культури, ментальності.
Етногенеза українців та їхніх слов'янських сусідів.
Зміст термінів писемна мова, писемно-літературна мова, літературна мова, народна (етнічна) мова.
Розмежування понять літературна мова, мова художньої літератури, загальнонародна мова, діалектна мова. Історичні зв'язки української літературної мови з іншими слов'янськими літературними мовами (білоруською, російською, польською). Роль білоруської, російської і польської мов у розвитку української літературної мови. Вплив старослов'янської мови на розвиток української літературної мови (загальний огляд).
Розділ 1. Періодизація історії української літературної мови
Критерії періодизації (різні трактування періодизації вченими-лінгвістами, такими, як Григорій Левченко, Михайло Жовтобрюх, Павло Плющ, Іван Ющук, Григорій Півторак, Олекса Горбач, Юрій Шевельов та ін.).
Роль історико-політичних подій і культурних процесів (християнізація, класицизм, романтизм, реалізм тощо) в розвитку української літературної мови.
Проблема діалектної основи на різних етапах розвитку літературної мови.
Причини поширення певного діалекту і створення єдиної літературної мови на окремій території ("язичіє" в Галичині, Буковині, "русинство" на Пряшівщині, Закарпатті тощо).
Співіснування національного варіанта літературної мови з іншими (старослов'янською, латинською та ін.) мовами в Україні. Літературно-мовний білінгвізм. Диглосія. Засади обслуговування різних соціальних сфер певними різновидами літературної мови на окремих етапах її розвитку (церковнослов'янська і староукраїнська мови - IX-XIV - ст.; слов'яноруська, проста і народнорозмовна - XIV - XVIII ст.).
Вироблення й удосконалення правописних, граматичних і лексичних норм української літературної мови на різних етапах її розвитку.
Усна народна творчість як невичерпне джерело розвитку національної літературної мови. Роль художньої літератури у формуванні лексичних і граматичних норм літературної мови та її стилів.
Діяльність визначних письменників і мовознавців у галузі унормування літературної мови.
Розділ 2.Джерела вивчення історії української літературної мови
Рукописні історичні пам'ятки XI-XVII ст., друковані пам'ятки різних жанрів і стилів, художня література як цінні джерела вивчення історії української літературної мови.
Огляд наукових праць учених України та діаспори з історії української літературної мови (Михайло Максимович, Павло Житецький, Агатангел Кримський, Євген Тимченко, Степан Смаль-Стоцький, Костянтин Німчинов, Леонід Булаховський, Іван Огієнко, Олекса Горбач, Юрій Шевельов).