Лабораторна робота 1.1.

Технології заправки повітряного судна із використанням паливозаправника

Ціль роботи: - вивчити особливості конструкції та експлуатації паливозаправників різної ємності;

- вивчити особливості технології під'їзду паливозаправника до ПС та заправки ПС пальним.

Короткі теоретичні дані

Частина 1. Паливозаправники. Паливозаправники були основним засобом заправки ПС до того як почали використовувати системи централізованої заправки літаків (ЦЗЛ). Однак, незважаючи на переваги систем ЦЗЛ, паливозаправники широко використовуються у світовій практиці для здійснення заправки усіх типів ПС.

Маневреність заправників, їх автономність, здатність транспортувати пальне безпосередньо до стоянки ПС незалежно від їх положення, є вигідною перевагою використання заправників. Паливозаправники можуть виконувати наступні операції:

• перекачка пального, із однієї ємності в іншу минаючи власну цистерну;

• здійснення перекачування пального як з допомогою власної насосної установки так і з допомогою зовнішнього перекачую чого пристрою;

• заправка ПС закритим та відкритим способами;

• фільтрація пального перед заправкою;

• короткострокове зберігання пального у власній цистерні;

• відкачування пального із роздавальних рукавів після завершення заправки;

• облік виданого пального, зливання пального із баків ПС;

• перемішування пального у власній ємності.

Паливозаправні агрегати монтуються на транспортних одиницях у причіпному або самохідному вигляді (заправник TЗА-7,5-500А змонтований на шасі автомобіля МАЗ-500A). Загалом технологічне обладнання паливозаправника складається із цистерни та насосно-фільтраційної станції, яка може приводитися в дію як базовим двигуном (ТЗА-7,5-500А), так і автономним двигуном (ТЗ-22). У комплекті технологічного обладнання паливозаправник має роздавальні рукава, які укладаються на спеціальні барабани і закінчуються або роздавальним пістолетом типу РП-40 для заправки відкритим способом (зверху), або уніфікованим з’єднувальним штуцером для заправки закритим способом (знизу або заправка під тиском).

Принцип роботи паливозаправника розглянемо користуючись принциповою технологічною схемою, яка зображена на мал. 1.1.1.

При наповненні цистерни 1 зі сторонньої ємкості 24 паливо насосом 17 по всмоктуючому рукаву 25 через сітчастий фільтр грубої очисти 23 та засувку '20 подається по напірному трубопроводу через засувку 5 та обмежувач наповнення 2, у ци­стерну 1. Коли цистерна 1 наповниться паливом до заданого рівня, поплавки вказівника рівня 3 та обмежувача наповнення піднімуться до критичного рівня, при цьому вказівник рівня 3 покаже кількість залито­го у цистерну палива, а обмежувач наповнення автоматично перекриє доступ палива у цистерну. Цистерну можна наповнювати і з допомогою насосних установок складу ПММ. У цьому випадку всмоктуючий рукав 25 знімається, а замість нього встановлюється напірний рукав насосної установки, яка подає паливо через засувки 20, 18, 5 та обмежувач наповнення 2. При філь­трації палива, яке подається у цистерну його потік проходить через фільтр 13 та засувку 14 и 6.

Вказаний спосіб наливу цистерн називається нижнім. Існує також верхній спосіб наливу, при якому паливо подається насосною установкою через верхню наливну горловину цистерни.

Під час заправки літаків паливо із цистерни 1 по всмоктуючому трубопроводу через засувку 4 насосом 17 подається у баки літака через засувку 14, фільтр тонкої очистки 13, лічильник 11, засувки 10 чи 12, раздавальні рукава 9, раздавальний кран 7 чи накінечник 8 для закритої заправки.

Рис. 1.1.1. Принципова технологічна схема паливозаправника

1-цистерна ПЗ; 2-обмежувач наповнення; 3-вказівник рівня ; 4-засувка; 5-засувка; 6-засувка;

7-роздавальний кран (пістолет); 8-накінечник нижньої заправки; 9-роздавальні рукава; 10-засувка;

11-лічильник; 12-засувка; 13-фільтр тонкої очистки;14-засувка; 15-засувка; 16-щиток приладів; 17-насос; 18-засувка; 19-запобіжний клапан; 20-засувка; 21-коробка відбору потужності; 22-датчик; 23-фільтр грубої очистки; 24-стороння ємкість; 25-всмоктуючий рукав; 26-відстійник водовідділювач; 27-засувка.

Під час заправки літаків паливом зі стороннього резервуару, минаючи власну цистерну, паливо із ємкості 24 по всмоктуючому рукаву 25, через фільтр грубої очистки 23, за­сувку 20 подається насосом 17 через засувку 14, фільтр тонкої очистки 13, лічильник 11, засувку 10 чи 12, роздавальні рукава 9, роздавальний кран 7 чи накінечник для закритої заправки 8 в баки літака.

При перемішуванні паливо всмоктується із цистерни через водовідділювач 26 по всмоктуючому трубопроводу через засувку 4 і подається насосом 17 по напірному трубопро­воду через засувку 5, обмежувач наповнення 2 знову у ци­стерну 1.

При відкачуванні палива із роздавальних рукавів паливо через засув 10 чи 12, лічильник 11, фільтр тонкої очистки 13, кран 15 відкачується насосом 17 у цистерну 1 через засувку 5.

У цьому випадку потік палива, надходить у лічильник та у фільтр у зворотному напрямку. Це приводить до того, що лічильник працює у не передбаченому інструкцією режимі і із фільтра можуть вимиватися механічні домішки та забруднювати паливо, яке надходить у цистерну. Вказаний недолік є в технологічних схемах багатьох паливозаправників.

При перекачуванні палива із одного резервуару в інший паливо із резервуару 24 по всмоктуючому рукаву 25 через фільтр грубої очистки 23, засувку 20 подається насосом через засувку 27 по напірному трубопроводу в інший резервуар.

При необхідності паливо під час перекачування із одного ре­зервуару в іншиу може фільтруватися. Для цього засувка 27 має бути закрита, а засувки 10, 12 та 14 відкриті. У цьому випадку паливо надходить в інший резервуар через роздавальні рукава 9. По мановакууметру та манометрах, які встановлені на щитку приладів 16, контролюють вакуум у всмоктуючому трубопроводі та тиск у напірному трубопроводі до фільтра 13 і у роздавальному трубопроводі за фільтром. За перепадом тиску, який має бути у межах 0,3—1,5 кгс/см², кон­тролюють роботу фільтра та степінь його забрудненості.

З допомогою датчика 22, який встановлений на коробці відбору потужності 21, і тахометра, який змонтований на щитку приладів, визначають швидкість обертання валу насоса. Для запобігання надмірного підвищення тиску у напірному трубопроводі в технологічну схему включено запобіжно-пере­пускний клапан 19, який при необхідності перепускає паливо із напірного у всмоктуючий трубопровід.

Зазвичай паливозаправники укомплектовуються всмоктуючими, напірними та роздавальними рукавами. Всмоктуючі ру­кава діаметром 65, 75 и 100 мм мають внутрішню та зовнішню обмотки із оцинкованої проволоки, яка додає їм необхідну жорсткість. Щоб уникнути зломів та згинів всмоктуючі рука­ва зберігаються і транспортуються у розгорнутому вигляді у спеціаль­них пеналах чи ящиках, які розташовані вздовж цистерни.

Оскільки довжина цистерни обмежена, то всмоктуючі рукава виготовляють із декількох складових ланцюгів, кожен ланцюг ар­мується роз’ємними з’єднаннями. Напірні рукава діаметром 50 та 65 мм мають гладеньку внутрішню та зовнішню поверхні та довжину 9 м. Вони зберігаються і транспортуються так само, як і всмоктуючі рукава.

Паливозаправник ТЗ-22 (Рис.1.1.2.) призначений для транспортування авіаційного пального та заправки ним повітряних суден в умовах помірного та тропічного клімату.

Рис. 1.1.2. Паливозаправник ТЗ-22 на седельному зчіпному пристрої автомобіля КрАЗ-258Б1