Порядок оцінювання знань студентів в процесі поточного контролю

Організація поточного контролю знань студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр передбачає, що об`єктом поточного контролю знань студентів магістерського рівня з даної дисципліни є програмний матеріал, що перевіряється за двома напрямками:

а) перевірка теоретичних знань;

б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань.

Для денної та вечірньої форм навчання

№ з/п	Форма оцінювання знань	Кількість балів	Результат
1.	Оцінювання поточної роботи в семестрі	Від 0 до 50 балів, в тому числі:	Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки
	- результативність роботи на семінарських заняттях - систематичність та активність роботи на семінарських заняттях (рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття ; результати виконання експрес-контролю тощо) - 30 балів - виконання самостійних завдань (самостійне опрацювання питань, винесених для самостійної роботи студентів) – 10 балів; - виконання двох контрольних робіт (оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти) - 10 балів;	30 бал. + 10 бал. + 10 бал. = 50 бал.
2.	Оцінювання письмової екзаменаційної роботи	Від 0 до 60 балів	Проходження підсумкового контролю знань по дисципліні та одержання підсумкової оцінки

Порядок оцінювання роботи студентів в процесі підсумкового контролю

Підсумковий контроль знань по даній дисципліні проводиться у формі письмового іспиту за екзаменаційними білетами, кожен з яких включає 6 проблемних питань (для студентів денної та вечірньої форм навчання). Питання, що включаються до екзаменаційних білетів, є вузловими, узагальненими, комплексними та потребують творчого підходу при побудові відповіді та уміння синтезувати отриманні знання.

Питання до екзаменаційних білетів відбираються в межах програмних питань, що складають зміст навчальної дисципліни, а також термінів, які наведені на початку цих методичних матеріалів. Програмні питання доводяться до студентів на початку навчального семестру.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання питань на іспиті.

Критерії оцінювання знань на письмовому іспиті

До складу кожного білета входять 6 проблемних питань, які мають узагальнений комплексний характер. Відповідь на кожне питання білета оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.

Відповідь на кожне з питань білета оцінюється в:

10 балів - якщо відповідь студента відповідає високому – відмінному – рівню підготовленості -

містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу,

виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни, його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості,

відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії, правильне формулювання відповідних тлумачень,

свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів (для найважливіших – необхідно знати рік їх прийняття),

містить аналіз змістовного матеріалу, порівняння різних поглядів на дану проблему, самостійні висновки студента, формулювання та аргументацію його точки зору,

містить, поряд із теоретичним матеріалом, фактичні дані (статистичні, результати судової практики і т. ін.), їх оцінку та порівняння,

логічно і граматично правильно викладена,

8 балів – якщо відповідь студента відповідає середньому - доброму - рівню підготовленості –

якщо студент дав відповідь на поставлене завдання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей тощо.

6 балів - відповідь студента відповідає достатньому – задовільному - рівню підготовленості –

якщо студент дав відповідь на поставлене завдання, однак вона не є аргументованою; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових доктрин тощо; недостатньо використані юридичні категорії, що свідчить про наявність прогалин у знаннях студента; робота викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

0 балів – відповідь студента відповідає недостатньому - незадовільному - рівню підготовленості –

якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.

Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі питання. В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту.

Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в двох семестрах з розрахунку середнього балу (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 60 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4-бальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.

Переведення даних 100 – бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка у формі диференційованого заліку	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	В
70-79		С
66-69	задовільно	D
60-65		Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F