Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сокол основи турдіяльності.docx
Скачиваний:
40
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
866.58 Кб
Скачать

Т. Г. Сокол основи туристичної діяльності

Підручник

За загальною редакцією доктора педагогічних наук В. Ф. Орлова

Київ Грамота 2006

УДК 338.48(075) ББК 65.433я7 С59

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-1774 від 26.04.2004)

Рецензент

Михайліченко, кандидат економічних наук, старший викладач Інституту туризму

Сокол Т. Г.

С59 Основи туристичної діяльності: Підручник / За здерся.

В. Ф. Орлова. — К.: Грамота, 2006. — 264 с.: — Бібліогр. 200 с.

ISBN 966-349-005-5

У підручнику описані основи туризму як соціально-економічного яви­ща, історія його розвитку, висвітлена класифікація його структури за вида­ми й формами, наведені визначення основних понять і термінів, а також подана концепція підготовки менеджерів туризму. Розглядаються основні принципи організації туристичної діяльності, основи туроперейтінгу та екскурсознавства. Наприкінці кожного розділу сформульовані контрольні запитання та завдання.

Для учнів професійних ліцеїв, вищих професійних училищ, профільних шкіл, гімназій, студентів коледжів, навчальних закладів туристичного про­філю різних рівнів акредитації та для широкого кола читачів.

Isbn 966-349-005-5

ББК 65.433я7

© Сокол Т. Г., 2006 © Грамота, 2006

ПЕРЕДМОВА

У наш час туризм посідає значне місце в житті світового сус­пільства. Перші подорожі та мандрівки, викликані утилітарними гос­подарськими, адміністративними, суспільними потребами й одвічним тяжінням людини до нових знань і вражень, поступово перетвори­лись на одну з найважливіших потреб людини, а в середині XX ст. викликали до життя цілу сферу культурно-історичної та соціально- економічної діяльності.

Сьогодні туризм є масовим явищем. Активний відпочинок і подорожі займають одне з перших місць серед важливих потреб сві­тової спільноти, сам стиль життя якої став динамічним. На початку XXI ст. туризм перетворився на великий міжгалузевий комплекс, розвиток якого суттєво впливає на поступ суспільства в цілому. Індустрія туризму становить вже 11% глобального загальносвітового валового внутрішнього продукту — 3 трлн 575 млрд $ США і забез­печує 200 млн робочих місць, тобто 8% від усіх існуючих. Згідно прогнозу Всесвітньої ради з туризму І подорожей у 2010 р. сфера туризму становитиме вже 11,6% глобального ВВП (6 трлн 591 млрд $ США) та прямо чи опосередковано забезпечуватиме 250 млн робо­чих" м гсць" — кожне"одинадцяте"існуючих/ сшіт;

Однозначне визначення туризму важко дати, Нині — це потуж­на індустрія, яка має свої закони розвитку, що потребують вивчення й професійного розгляду. Багатофункціональність, розмаїтий спектр впливу на суспільне життя зробили туризм об'єктом вивчення бага­тьох наук. Але професійний підхід до вирішення його проблем пот­ребує створення окремої галузі наукових знань, робить необхідним розвиток галузевої науки.

Підготовка кваліфікованих спеціалістів починається Із засвоєння понятійного апарату науки, визначення її предмета, вивчення його найзагальніших характеристик, які становлять теоретичні засади туристичної діяльності.

Майбутній спеціаліст сфери туризму повинен добре володіти професійною термінологією, усвідомлювати місце туризму в струк­турі суспільства й взаємозалежність їх розвитку, будувати свій біз­нес, спираючись на реалії правового поля своєї країни та в сфері міжнародних відносин.

Знайомство з туризмом окремих видів дозволяє його фахівцям визначати попит і формувати і>инок, виробляти та реалізувати турис­тичний продукт, належним Чином організовувати обслуговування туристів.

Практична діяльність менедЖерш туризму спирається на засвоєн­ня основ туроперейтінгу, оволодіння технологією створення та реалі­зації туристичної подорожі. VcnilHHe її здійснення великою мірою залежить від фахівців туристичного супроводу — екскурсоводів, гідів-перекладачів. Одним із основних видів туристичних послуг є організація та проведення екскурсійно-інформаційно! роботи з туристами, для чого праців^[икам туристичного супроводу, крім ерудиції й широкого кругозору необхідне оволодіння методикою та технікою екскурсійної справи \ безумовно, рекреаційна діяльність .пці наг -Шїдгртожі має ддійсню^^^ # ^мяййг базлечлхл-

для її учасників і довкілля, щ0 на сьогодні закладає підвалини ста­лого розвитку туризму в світі

В Україні сфера туризму 3 2000 р. демонструє стабільні темпи розвитку. Вона виробляє до 8/^ валового внутрішнього продукту, ста­новить 20% зовнішньоторгове^ьного обороту та надає роботу близь­ко 1,8 млн громадян. Випер^ДЖувальними темпами розвиваються іноземний і внутрішній тури^м? розширюють обсяги й набирають потужності готельне господа^ство( санаторно-курортний комплекс, що зумовлює подальше зростзння потреби у кадрах.

У законодавстві України >урНзм проголошено одним із пріори­тетних напрямів розвитку ек^номіки та культури. Серед головних завдань державної політики в гаЛу3і туризму є створення оптималь­них умов для розвитку туристичної діяльності, в т. ч. забезпечення її кваліфікованими кадрами. Питання підготовки фахівців туризму розглядається в Законі України «Про туризм» («Про внесення змін до Закону України "Про тури^м%) Задоволення потреб галузі у ви­сококваліфікованих кадрах і Поліпшення якості її кадрового забезпе­чення визначаються у колі оСНОвних завдань Державної програми розвитку туризму на 2002-20ю pp.

В Україні кадри для туризму готують близько 150 державних, ко­мунальних і приватних навчальних закладів різних рівнів акредитації.

Зростаюча потреба у розширенні теорешко-методичної бази підготовки фахівців туризму Зумовила актуальність створення дано­го підручника. Його зміст охоплює питання історії й теорії туризму, розкриває основи професійну ДІЯЛЬНОСТІ в цій сфері, висвітлює основні ланки організації ро6(}ТИ туристичних підприємств, сучасно­го туроперейтінгу та екскурсійної методики.

Система питань і завдань самостійної роботи стимулює учнів і студентів до активного засв<^єння навчального матеріалу.

Підручник може бути використаний для підготовки спеціалістів туристичної галузі в професігших навчальних закладах — ліцеях та інститутах різних видів акред^^уд

Розділ 1

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ТУРИЗМУ

і.і. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ТУРИЗМУ

Серед спеціалістів і дослідників туризму немає єдиної думки що­до визначення періодів його історії. Деякі автори визначають відповідно до розвитку засобів пересування. Так, Дж. Уокер виділяє передіндус- тріальний етап, коли для подорожей використовувались найпростіші засоби пересування, епоху залізниць, автомобілів, літаків і, нарешті, круїзних лайнерів. Німецькі дослідники пропонують вважати період до початку XIX ст. передісторією туризму, XIX ст. — періодом елітар­ного туризму та появи спеціалізованих установ з надання туристичних послуг, першу половину XX ст. — періодом становлення соціального туризму, далі йде період масового туризму. За основу такої періодиза­ції взято історико-соціальну характеристику туризму. На думку росій­ських авторів основою періодизації історії туризму є соціально-еконо­мічні процеси. При цьому виділяються початковий етап (до 1841), етап становлення туризму як галузі (1841-1914), формування індустрії туризму (1914-1945) і, нарешті, з 1945 р. — етап монополізації турис­тичної індустрії. Дослідники московської школи туризму пропонують розглядати історію туризму з часів стародавнього світу; окремо — серед­ні віки, новий час (Відродження, XVIII ст.), період зародження та розвитку каштзліаш{ (XIX сх Д, ае^иіа. полонина XX ст, і счча.сші& етал (після Другої світової війни). Болгарські спеціалісти виділяють пері­од античності, Ренесанс, XIX ст, та еру масового туризму (ХХ-ХХІ ст.).

Але практично всі дослідники історії туризму вважають, що до періоду ХУІІ-ХУІІІ ст. не можна застосовувати термін «туризм», а слід вести мову лише про історію подорожей та мандрівок. Туризм у сучасному розумінні цього слова почався з другої половини XIX ст.

Якщо за основу періодизації історії туризму взяти дві головні характеристики подорожей — їх мотивацію та умови здійснення, то можна запропонувати такі етапи історичного розвитку туризму: пере­дісторія, стародавній світ, середньовіччя, ХУІІ-ХУІІІ ст., XIX ст. — перша половина XX ст., друга половина XX ст. — початок XXI ст.

На початку історії людства мотиви й засоби здійснення подоро­жей були примітивними. Люди виходили за межі ареалів спочатку у пошуках їжі, безпечного притулку, потім — у пошуках нових, більш зручних і багатих земель. У давні часи люди пересувалися пішки та водою, за допомогою примітивних човнів і плотів. Відкриття колеса й використання тварин як тяглової сили, а пізніше поява вітрильних І вітрильно-гребних суден значно активізували пересування людей.

З появою розподілу праці з'явилися подорожі з метою обміну й торгівлі. Мандруючи, люди відкривали нові місця, розширювали знання щодо навколишнього світу. Пізнавальний мотив спочатку мав вторинне значення, але з часом перетворився на самостійну мету подорожі. Безумовно, господарські потреби і людська допитливість були першими мотивами подорожей людини, багато з яких відобра­жено у стародавньому епосі, що дійшов до нашого часу.