1.3. Приклад обробки і порівняння даних двох методів визначення

Вміст Феруму у руді визначали двома титриметричними методами: біхро-матометричним та комплексонометричним. За біхроматометричним методом одержали такі результати: (Fe) становить 53,60; 53,00; 52,50.

Середній вміст Феруму, дисперсію та стандартне відхилення обчислюють за умови, що кількість результатів n = 3, а кількість ступенів свободи f = 31 =2 за формулами (1.2)—(1.4)

,

,

S = 0,50.

За значеннями , n, S обчислюють інтервал, у якому є істинне значення вмісту Феруму у руді (при  = 0,95; t_ = 4,30 при n = 3):

.

Отримані дані зведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4. Статистична обробка даних визначення вмісту Феруму біхромато-метричним методом

Xi	n		S	при =0,95
53,50
53,00	3	53,00	0,50	1,20	53,001,20
52,50

Результати визначення вмісту Феруму у руді комплексонометричним методом та статистична обробка цих результатів наведені в табл. 1.5.

Таблиця 1.5. Статистична обробка даних визначення вмісту Феруму комплек-сонометричним методом

Xi	n		S	при =0,95
52,40
52,80	3	53,80	0,40	1,00	52,801,00
53,20

Виконавши статистичну обробку даних обох титрувань, обидва методи порівнюють за допомогою F-критерію. Для цього F_експ обчислюють за фор-мулою (1.6) та порівнюють з табличним значенням (табл. 1.3) при  = 0,95, f₁=2, f₂ =2, F_табл = 19,00:

F_експ = 6.

Оскільки F_експ < F_табл, то розбіжність між і незначна. Значення і t_експ обчислюють за формулами (1.7) і (1.8):

= ,

t_експ = .

Зіставляють t_експ з t_табл (t_табл = 4,60 при  = 0,99 і f = f₁+f₂ =4). Оскільки t_табл > t_експ, то всі результати розглядають як достовірні, за ними виконують статистичну обробку результатів аналізу, вважаючи, що кількість паралельних досліджень n=6. Результати проведеної статистичної обробки наведені в табл.1.6.

Таблиця 1.6. Статистична обробка даних при визначенні вмісту Феруму біхро-матометричним і комплексонометричним методами

Xi	n		S	при =0,95
52,40
52,50
52,80	6	52,90	0,40	0,50	52,900,50
53,00
53,20
53,50