Забороняється зберігати тару в безпорядно складених купах, м'яку тару — в си­рих місцях, на кам'яній підлозі без дерев'яних настилів або прокладок.

Дерев'яна тара для захисту її від атмосферних опадів повинна розсортовуватися за видами і призначенням і зберігатися під навісами або в сухих приміщеннях. Де­рев'яні ящики і бочки мають укладатися на підтоварники в штабелі щільними ря­дами і стосами; при цьому в одному стосі і в одному ряді повинна укладатися од­нойменна й однієї категорії якості тара. Під час укладання бочок їх потрібно встановлювати вертикально, до того ж в одному стосі — бочки одного діаметра. Дерев'яна тара з-під товарів з різкими запахами повинна зберігатися відокремлено від іншої аналогічної тари.

Мішкотару і пакувальні тканини, укладені в кіпи, зберігають в сухих приміщен­нях на настилах. Тканинні мішки мають бути розсортовані за категоріями й укла­дені в кіпи по 10 штук, які укладаються на зберігання в стоси за видами тканини і категорією. До кожного стосу прикріпляється ярлик з зазначенням виду і категорії мішків. Під час укладання мішків на зберігання необхідно забезпечити відокремле­не зберігання мішків з-під цукру від мішкотари з-під продуктів. Пакувальні ткани­ни треба складати комплектами й укладати в місця зберігання стосами.

Металеву ящикову тару та металеві бочки для запобігання їх корозії потрібно збері­гати в закритих приміщеннях; допускається зберігання металевої тари стосами на під- товарниках під навісами. Металеву тару зі специфічними запахами зберігають окремо.

Скляну тару, укладену в ящики, зберігають під навісами або в закритих примі­щеннях на підтоварниках. Перед укладанням скляної тари на зберігання її потрібно розсортувати за видами і призначенням. Ящики зі склотарою укладають стосами.

Картонну і паперову тару потрібно зберігати в сухих приміщеннях на де­рев'яних настилах або прокладках. Картонний тароматеріал зберігається окремо.

Підготовка тари до здачі включає очищення від пакувальних матеріалів і залиш­ків товарів, складання ящиків, розбирання великогабаритних ящиків на щити, ви­далення поліетиленової плівки і тузлуку із заливних бочок, укомплектування їх дном та обручами, складання й укомплектування прокладками картонних ящиків.

Під час завантаження потрібно щільно укладати тару в кузові, забезпечуючи при цьому стійкість вантажу за допомогою перев'язування шнуром або накривання бре­зентом. При укладанні тари на транспорт необхідно дотримуватись висоти укла­дання з урахуванням міцності тари, щоб запобігти деформації нижніх рядів. Для збільшення завантаження звичайних вантажних автомобілів нарощують їх борти або застосовують напівпричепи.

10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах

Упровадження ефективних методів переробки вантажів потребує максимальної уніфікації предметів праці. При широкому асортименті різноманітних товарів, що надходять у торгівлю, цю умову виконати важко. Тому вантажі уніфікують на ос­нові однотипної тари: ящиків, бочок, мішків. Утім наведені види упаковок розрахо­вані на переробку вантажів уручну — вони погано пристосовані для захоплення і знімання механізмами. Крім того, за своєю вантажопідйомністю невеликі одиниці упаковки в сучасних умовах не відповідають потужності вантажно-розвантажу­вальних засобів. Виникає потреба укрупнити одиницю вантажу й забезпечити її пристосування для виконання механізованого виконання операцій.

263

❖ Поняття пакетування вантажів *>

Розв'язання такого завдання можливе за допомогою пакетування вантажів на під­донах. Пакет — це укрупнена одиниця вантажу, пристосована для машинного пере­міщення, транспортування, складування. Основним і найуніверсальнішим засобом па­кетування тарно-штучних вантажів є піддон. Піддони служать міцною основою для укладання вантажів у пакети й одночасно зручним пристосуванням для піднімання та пересування пакетів вилковими навантажувачами, кранами-штабелерами тощо.

Рис. 10.2. Класифікація пакетоформувальних машин

264

Основним засобом пакетування вантажів у тарі на початку впровадження систе­ми були плескаті піддони, потім — стоякові, ящикові, касетні. Маса пакетів коли­вається в межах від 0,1 до 1 т. Розміри піддонів взято за стандартом, основний роз­мір становить 1200 х 800 мм.

Для ефективного використання піддонів при перевезеннях і складуванні потріб­но мати їх обмінний фонд на транспорті, складах. Для усунення ручної праці на стадії формування пакетів розроблено й упроваджуються пакетоформувальні ма­шини (ПФМ).

У наведеній вище класифікації ПФМ (рис. 10.2) відображені принцип дії, при­значення і конструкції цих машин, а також їх особливості: мобільність, ступінь ав­томатизації, рівень приймання пакетованих вантажів, тип тари, універсальність відносно типорозмірів тари, спосіб настройки машини з одного типорозміру ванта­жу на інший, тип приводу механізму формування пакета (без піддона, на піддоні або прокладках), напрями укладки вантажів при формуванні пакетів (ряд, стос, шар), схема формування шару, схема «перев'язки» стиків.

Комплекс механізмів ПФМ складається з таких основних вузлів: подачі одинич­них вантажів на пакетування; формування ряду, шару і пакета; видачі готового па­кета. Вузол подачі на пакетування транспортує одиничні вантажі до ПФМ і передає їх на приймальний пристрій ПФМ; вузол формування ряду приймає поступаючі на пакетування вантажі, транспортує їх до місця нагромадження, орієнтує вантажі відповідно до схеми укладання ряду, формує ряд; вузол формування шару нагрома­джує ряди й утворює шар; вузол формування пакета послідовно укладає шари в па­кет на порожній піддон.

Пакетна система переробки вантажів як вдале технологічне рішення поширю­ється в усіх галузях промисловості, транспорту, сільського господарства, а також торгівлі. Її розвиток почався в 1950-ті роки, що істотно змінило технологію транс­портування і переміщення товарів, а потім і будову підприємств.

❖ Види обладнання для зберігання товарів ❖

Обладнання, що використовується на оптових підприємствах для зберігання рі­зноманітних товарів, поділяється на три групи: 1) для тарно-штучних вантажів; 2) для навальних і насипних вантажів; 3) для рідких товарів. Обладнання для збері­гання товарів має відповідати таким вимогам: створювати умови для якісного збе­рігання товарів; сприяти ефективному використанню площі та місткості складу; бу­ти придатним для застосування навантажувально-розвантажувальних і транспорт­них засобів.

До складського обладнання для зберігання тарно-пггучних вантажів належать стелажі, піддони і підтоварники.

❖ Стелажі ❖

Стелаж (нім. Stellage) — пристрій для зберігання предметів і штучних матеріалів, що складається з полиць (настилів), закріплених у кілька ярусів на стійках каркасів.

Залежно від призначання стелажі поділяються на універсальні і спеціальні. Уні­версальні стелажі використовуються для зберігання різноманітних штучних чи за- тарених продовольчих і непродовольчих товарів, а також товарів на піддонах. За своєю конструкцією вони являють собою просторову конструкцію, яка складається з вертикальних і горизонтальних пов'язей, що утворюють комірки.

2б₅

На складах оптових баз споживчої кооперації з висотою 6 м для зберігання про­довольчих і непродовольчих товарів на піддонах використовуються універсальні стелажі поличні збірно-розбірні типів CT-IM та СТ-2М. Кожний з цих типів стела­жів складається з однієї крайньої, однієї і більше приставних секцій. Секція — це частина стелажа, яка складається з двох і більше комірок, які повторюються по ви­соті, в які розміщується вантаж. Конструкція цих стелажів забезпечує можливість їх використання в механізованих складах.

Секції стелажів типу CT-IM мають по шість рам, а секції стелажів типу CT- 2М — по чотири рами. Кожний тип стелажів має дві модифікації: СТ-1М-1, СТ-2М- 1 — однорядні та СТ-1М-П, СТ-2М-ІІ — дворядні. Дворядні компонуються з двох однорядних, з'єднаних між собою по довжині.

Висота комірки стелажів установлюється залежно від висоти вантажу з піддо­ном. Габарити секції стелажа, мм: довжина — залежно від кількості секцій; ширина 860 — однорядні; 1705 — дворядні; висота 4000щ однорядні і дворядні.

Для зберігання продовольчих і непродовольчих товарів на складах з висотою до 4 м призначені стелажі типу ЦВ-109 (однорядні) і ЦВ-110 (дворядні). Габарити секції сте­лажа, мм: довжина — залежно від кількості секцій; ширина—860; висота—3000.

Спеціальні стелажі призначені для зберігання певних видів товарів (прокату ме­талів, труб, килимів, автопокришок тощо). Спеціальні стелажі за своєю конструкці­єю поділяються на стоякові, консольні, елеваторного типу.

Стоякові стелажі мають вигляд кількох одноярусних комірок, утворених дво­ма рядами дерев'яних або металевих стояків, які закріплені на горизонтальному брусі. Ці стелажі призначені для зберігання великої кількості металовиробів, міст­кість комірки становить 20—^O т, обслуговування — мостовими (в закритих при­міщеннях) і козловими (на відкритих майданчиках) кранами.

Консольні стелажі (стаціонарні, пересувні, однобічні, двобічні) являють собою зварену раму — стінку, до якої перпендикулярно приварюються полиці-консолі, сусід­ня (по вертикалі) пара яких становить комірку. Кількість ярусів 5—8, комірок IO^u-Ie. Якщо замість полиць установлені штирі чи балки, такі стелажі завантажують автомо­більними покришками, бухтами дроту та іншими полими виробами, які насаджують на штирі і зберігають у підвішеному стані. При зберіганні вантажів на консольних стела­жах використовують крани-пггабелери, електро- та автонавантажувачі.

Стелажі елеваторного типу виготовляють у вигляді витягнутої вертикальної конструкції, що складається з вантажонесучих штанг, полиць, ковшів, шарнірно прикріплених до двох замкнено-кільцевих ланцюгів, які натягнуті на привідний і ведений шківи. Такі стелажі використовуються для зберігання швейних виробів: одяг підвішується на плечиках, переміщуються товари по вертикалі за допомогою електроприводу та місцевого кнопкового керування.

За видом матеріалу, з якого виготовлені стелажі, їх поділяють на металеві, залі­зобетонні, дерев 'яні, комбіновані. На сучасних складах поширені металеві стелажі завдяки їх міцності, великій вантажонесучій спроможності, пожежній безпеці. Де­рев'яні і комбіновані (металевий каркас з дерев'яними полицями і боковими стін­ками) стелажі використовують у складах невеликої висоти завдяки швидкості виго­товлення, легкості ркладання-розбирання, порівняно низькій вартості. Недоліком таких стелажів є невелика вантажонесуча здатність, короткий термін експлуатації, пожежна небезпека.

За загальноконструктивною ознакою стелажі поділяються на збірно-розбірні (виготовляються з прокату дрібних і середніх профілів, в тому числі з перфорова­них уніфікованих деталей) і нерозбірні — залізобетонні і металеві зварні. Доціпь-

266

ніше використовувати збірно-розбірні стелажі, які виготовлені з перфорованих уніфікованих деталей і завдяки цьому мають переваги: за рахунок перфорації маса металоконструкції зменшується на 20 % без змінення міцності, а складання стела­жів проводиться раціональним способом — з'єднання деталей болтами, що дозво­ляє швидко змінювати розміри комірок залежно від розмірів вантажів.

Більшість стелажів призначено для зберігання товарів на уніфікованих піддонах розмірами 1200 х 800 мм у відповідних їм комірках (1400 х 900 мм, висота 450- 1500 мм).

За конструкцією вантажонесучої поверхні стелажі поділяються на поличні, без- поличні, гребінчасті, конвеєрні.

Поличні стелажі найпоширеніші і призначені для зберігання різноманітних то­варів. Вони складаються з кількох рядів горизонтальних чи похилих полиць з на­стилом, які закріплюються на каркасі стелажа. їх використовують для складування товарів у тарі чи упаковці, а також товарів, що укладені на піддонах.

Безполичні стелажі з метою економії металу і деревини суцільного настилу по­лиць не мають. У них розміщуються вантажі, що розміщені на піддонах. Піддони в комірках спираються не на полиці, а на профільні металеві кутники, приварені до вертикальних стінок стелажа.

Протилежністю безполичних стелажів є гребінчасті стелажі, в яких роль полиць виконують часто розташовані металеві смуги чи дерев'яні рейки, у просвіти між якими входить вилка крана-штабелера чи навантажувача. У комірки таких стелажів вкладають тарно-штучні вантажі невеликих розмірів, сформованих у пакети без піддонів. При використанні таких стелажів зникає потреба в піддонах, які забира­ють до 15—25 % корисної місткості стелажа і на виготовлення яких потрібно бага­то дефіцитного матеріалу. Конвеєрні стелажі оснащуються елементарним конвеє­ром, який пересуває вантаж уздовж стелажа. Такі стелажі призначені для зберігання вантажів порівняно малої кількості назв, але великої оборотності.

За ступенем рухомості стелажі бувають стаціонарні, напівстаціонарні і неста­ціонарні. Стаціонарні стелажі (залізобетонні і металеві замонолічені з підлогою) мають високу стійкість, велику вантажонесучу здатність, довгий термін експлуата­ції. Вада — неможливість переміщення за потреби на нове місце.

Напівстаціонарні стелажі поділяються на пересувні і рухомі. Пересувні стелажі пересуваються за допомогою механізмів, а рухомі (на повітряній подушці)— пере­міщуються завдяки нагнітанню компресором повітря в простір під днищем, яке під­німає стелаж на 1-2 мм, що дозволяє без особливих зусиль пересувати його вручну.

До нестаціонарних стелажів відносять стелажі-контейнери, конструкція яких поєднує обладнання для зберігання вантажів та пристрій для їх транспортування.

За ступенем і характером рухомості вантажу в стелажі можна виділити стелажі з нерухомим зберіганням вантажу і рухомим зберіганням вантажу (з гравітацій­ним і примусовим характером рухомості вантажів). Гравітаційні стелажі мають нахилені під кутом 3—5° полиці, вантажонесучими елементами яких є ролики, по­вітряні подушки. Вантажі (на піддонах, в ящиках, бочках) переміщуються під дією сил гравітації від завантажувального до розвантажувального кінця стелажу. Заван­таження і розвантаження стелажів здійснюється за допомогою підйомно- транспортних механізмів.

Основними перевагами таких стелажів є досягнення ідеальної черговості при- ймання-відпускання вантажів, оптимальніше використання площі і місткості скла­ду, усування витрат на внутрішньоскладське переміщення вантажів. У стелажах з примусовим переміщенням вантажів застосовують конвеєри.

267

За ознакою напряму і характеру навантаження-розвантаження і ступенем досту­пу до вантажів стелажі бувають з повздовжньо-торцевим, вертикальним, попере­чно-глибинним, поперечно-плоским навантаженням-розвантаженням. До групи стелажів з повздовжньо-торцевим навантаженням-розвантаженням належать граві­таційні стелажі і з примусовим переміщенням вантажів.

Стелажі з вертикальним навантаженням-розвантаженням мають вигляд верти­кальної системи щільно розміщених стелажів. Вантажі переміщують стрічковими ковеєрами, передавальними візками, обладнаними каретками з підйомними стола­ми, перевантажувачами, зіштовхувачами тощо. Основні позитивні якості таких сте­лажів: максимальне завантаження складу і можливість будувати склади великої ви­соти при економному використанні площі земельної ділянки. До вад належать: порівняно велика металомісткість; підвищена насиченість механізмами; необхід­ність додаткових перевантажувальних робіт для уникнення залежування товарів, оскільки товари, закладені першими, забираються останніми.

Стелажі поперечно-глибинного навантаження-розвантаження поділяються на зблоковані і стелажі «роботосистеми» . До зблокованих належать стелажі з граві­таційним і примусовим характером переміщення вантажів і прохідні, які становлять багаторамну конструкцію у вигляді блока зрощених стелажів. У прохідних стела­жах для виймання вантажу з глибини блока слід послідовно вийняти всі попередні вантажі, утворюючи коридор для «проходу» навантажувача.

❖ Роботосистеми ❖

Стелажі «роботосистеми» являють собою просторові багаторамні конструкції, подібні до прохідних стелажів, в яких до кожного вертикального стояка з обох бо­ків через певну відстань за висотою прикріплені швелери, що утворюють довгі ко­мірки для вантажних одиниць.

Технічний термін «промисловий робот» з'явився в 70-х pp. XX ст. Промислові роботи^ автоматично програмно керовані маніпулятори, що виконують робочі операції зі складними просторовими переміщеннями.

Для розміщення в комірці і витягування з неї вантажів використовують самохід­ні візки з платформою, що піднімається, — трансроботи. Трансробот переміщу­ється по внутрішніх поверхнях полиць швелерів, під'їжджає під вантаж і підхоплює його підйомною платформою. З вантажем трансробот переміщується до виходу з комірки і в'їжджає на інший самохідний візок — трансферробот², що переміщу­ється перпендикулярно коміркам. Трансферроботи переміщують вантажі (з транс­роботом) або до вантажного ліфта, на який він в'їжджає при відпуску товару зі складу, або до другої комірки. Склади, оснащені стелажною роботосистемою, пра­цюють в автоматичному режимі за попередньо розробленою ЕОМ програмою.

❖ Підтоварники ♦>

Підтоварники використовують при штабельному зберіганні вантажів у ящиках, коробках, бочках, мішках, кіпах. їх виготовляють з дерева, сталі нерозбірної конс­трукції. Складаються вони з чотирьох-шести опірних ніжок, дерев'яної чи метале­вої кришки з решітчастою чи суцільною поверхнею. Розміри підтоварників, мм: до­вжина — 1000,1500, ширина — 500, 800, висота до 280.

Робот (чеськ. robot) — термін, ужитий уперше К.Чапеком у 1920 p., яким були названі механічні пра­цівники, що замінили людей на важких фізичних роботах у фантастичній п'єсі «R.U.R».

² Трансфер (лат. transferre) — переносити.

268

❖ Піддони ❖

Піддони призначаються як для зберігання, так і для механізованого переміщення товарів при складських операціях і транспортуванні автомобільним та іншими ви­дами транспорту. Використання піддонів забезпечує: кращі умови для механізації трудомістких вантажно-розвантажувальних і внутрішньоскладських робіт; скоро­чення часу, праці і матеріальних витрат на переміщення вантажів; більш раціональ­не використання площі і місткості складів; скорочення простоїв під вантажними операціями; поліпшення умов зберігання товарів.

За конструкцією піддони поділяють на: плоскі— без надбудов над верхньою площиною настилу; стоякові — з постійними або зйомними стояками; ящикові — з постійними, зйомними або відкидними стінками.

Плоскі піддони застосовуються для штучних і затарених товарів. їх типи умовно позначаються буквами і цифрами. Наприклад, П2 позначає піддон плоский, одно- настильний, двозахідний; 2П2— плоский, двОнастильний, двозахідний; 2П4 — плоский, двонастильний, чотиризахідний.

Чотиризахідний піддон дає можливість піднімати його вилковим навантажува­чем з любого з чотирьох боків, на відміну від двозахідного, який можна піднімати тільки з двох протилежних боків. Найпоширеніші піддони розміром 800 х 1200 мм.

Стоякові і ящикові піддони призначаються для дрібних і легкопошкоджуваних товарів (телевізорів, модельного одягу тощо), а також товарів, форма і габарити яких не забезпечують стійкість штабеля (у картонних коробках, паперових пачках). Виготовляються піддони плоскі, як правило, з дерева, а стоякові і ящикові — з ме­талу і комбіновані. ТернопільСким заводом торговельного обладнання виготовля­ються стоякові піддони ЦВ-65 (4ЯР835 х 1240С), які забезпечують стійке штабелю­вання в чотири яруси. Він має відкидну передню стінку, що полегшує укладання товарів, зручний в експлуатації і дозволяє зберігати широкий асортимент товарів.

Піддони з ящиками мають надбудову зі стінок (розбірних або складаних) з кри­шкою або без неї. Така конструкція дає змогу при транспортуванні їх порожніми забирати менше місця. Призначаються ці піддони для укладання дрібноштучних або легкопошкоджуваних непродовольчих товарів, а також картоплі, овочів, фрук­тів. Вантажопідйомність плоских піддонів становить 1000—2000 кг, піддонів зі стояками та ящикових — 450—1200 кг.

Для зберігання навальних (кухонна сіль, будівельні матеріали, добріива тощо) і насипних (зерно пшениці, гречки, ячменю, насіння соняшнику тощо) товарів на оп­тових підприємствах застосовують бункери і засіки.

Бункери (англ. bunker — вугільний ящик, наливна цистерна) — споруди (стаці­онарні чи пересувні) для безтарного зберігання навальних і насипних товарів, що розвантажуються через їх нижню частину, обладнану затворами і живильниками. Найпоширеніші форми бункерів конічні, параболічні, пірамідальні тощо, стіни ма­ють певний ухил для вільного витікання вантажу з бункера. Для вимірювання запо- вненості і дистанційної передачі такої інформації бункери обладнують спеціальни­ми датчиками. Виготовляють бункери дерев'яними, залізобетонними, металевими місткістю 20—100 м³ і більше.

Засіки — відведені на складах місця, відгороджені вертикальними перегородка­ми (з дерева або залізобетону), в які засипають навалочні і насипні вантажі.

Для зберігання олії, нафтопродуктів та інших наливних продуктів служать резе­рвуари, сталеві бочки і барабани, які розглянуті в розділі, присвяченому спеціаль­ним складам.

36