Висновки

Підводячи підсумки хочеться в першу чергу зазначити, що англійська, італійська та іспанська системи освіти являються дійсно одними з кращих у світі. Проведені часті реформи та доопрацювання навчальних планів дозволяють їм бути конкурентоспроможними на європейському ринку освіти. Очевидниою перевагою освітньої системи Англії є її виняткова гнучкість. І в школі, і в університеті є можливість за своїм уподобанням вибирати дисципліни і спеціалізацію. Більше того - при бажанні вибрані предмети і напрямки можна замінити. Такий розвиток освітньої системи Англії обумовлений в першу чергу міцними традиціями даної країни, великою зацікавленість уряду у вихованні і достойному навчанні своїх громадян. Вивчаючи систему освіти Англії, ми можемо говорити про розгалуженість закладів дошкільної, початкової, середньої та вищої освіти. Не малу роль відіграють школи для дітей з обмеженими можливостями, для яких характерний свій навчальний план та контроль з боку держави.

В Іспанії на один приватний вуз припадає 4,7 державних вузів, в той час як в Україні спостерігається зворотня тенденція, хоча останнім часом Міністерство освіти України “оголосило війну" приватним вузам, які дають неякісну освіту; викладання в переважній більшості іспанських університетів ведеться іспанською мовою; університетська освіта в Іспанії ділиться на 3 цикли: дипломна освіта, аспірантура, докторантура. По закінченні навчання студент повинен представити дисертацію доктора філософії, що є його власним дослідженням, і захистити її перед п'ятьма членами комісії.

В Італії на один приватний вуз припадає 5,22 державних вузів; характерною особливістю системи освіти Італії є відсутність вступних випробувань, що неодмінно веде до невисокого рівня знань середньостатистичного студента; у приватних вузах багато навчальних програм викладається на англійській мові, що є нетиповим для вищої освіти в Україні. Позитивною практикою в Італії є введення індивідуального навчального плану для кожного студента.

Список використаної літератури

1. Васильев А. Университеты Италии. // “Квант”, 2005, №2. - с.10-11, c.18.

2. Гордієнко Т. Вища освіта по-італійськи. // “Куди піти навчатись”, 2006, №2. - c.80-81.

3. Кочкіна Н.Ю. Дослідження європейського ринку освітніх послуг в світлі Болонського процесу. // “Маркетинг в Україні”, 2005, №1. - с. 40-44.

4. Коринская Л. Бесплатные университеты старого света: как в них попасть. // “Заграница”, 2005, №36. - с.10.

5. Папченко Т. Саламанка - город-университет. // ”Вокруг света (Укр.)", 2006, №2. - с.94-109.

6. Рутка З. Проблеми розвитку вищої освіти в Центрально-Східній Європі. // “Актуальні проблеми економіки”, 2004, №5.

7. Інформація про освіту в освіті: Великобританія // Директор школи. - 2002. - № 35 (вересень). - с. 1 - 8 (вкладка).

8. Абрамова Т. Чисто английское образование // Народное образование. - 2007. - № 1. - с.200-204.

9. Новикова А.А. Медиаобразование в англоязычных странах // Педагогика. - 2001. - № 5. - с. 87 - 91.

10. Яцюк О. Вища освіта в розвинутих країнах. // “Формування ринкових відносин в Україні”, 2005, №7-8. - с.72-80.

11. Андреева Г. А. Инновационные процессы содержании педагогического образования а Англии // Педагогика. - 2003. - № 6. - с. 97 - 105.