6

Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни

“Іноземна мова ”

для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності

5.03030301” Видавнича справа та редагування”

2011 р.

Опорні конспекти розроблені викладачами дисципліни „Іноземна мова” Косовою Т.М., Бершадською О.І.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією спеціальності 5.03030301 „ Видавнича справа та редагування ”

Протокол № 10 від “02” червня 2011 р.

Рецензенти:

ЗМІСТ

Розділ 1 ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО ЯК НАУКА .......................................5

EVERYDAY ENGLISH AND TECHNICAL ENGLISH…………………………………....………………7

СЛОВОТВОРЕННЯ. ЧАСТИНИ МОВИ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ………………….........………10

СПОСОБИ ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛІЙ ЗАСОБАМИ ЧУЖОЇ МОВИ……………………..........……….14

BRITISH ENGLISH AND AMERICAN ENGLISH………………………………………….......………..17

ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ………………………………………………........…..…19

Розділ.2 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ 26

РОБОТА З ГАЗЕТОЮ ……………… ….26

ПЕРЕКЛАД ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ…………………………….........………………...33

ПЕРЕКЛАД НАУКОВИХ ТЕКСТІВ………………………………………………………….......………35

REALITY?.......................................................................................................37

СТИЛІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ……………........…………………39

ПЕРЕКЛАД ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ…………………………………………………….......…………...40

Розділ 3 мистецтво оратора. Публічні презентації……........45

TALKS AND PRESENTATIONS 45

DELIGHTFUL GAME OF CONVERSATION………………………………………………….......……...51

INDIRECT SPEECH………………………………………………………………… …………….....…..54

Розділю.4 ДЕБАТИ. МОВНІ КЛІШЕ.

SPEAKING IN PUBLIC…………………………………………………………………………….....……55

DEBATE TRADITIONS ……………………………………………………………….....................….…59

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

перший рівень – початковий – відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;

другий рівень – середній – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності (*);

третій рівень – достатній – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована, хоча їй бракує власних суджень (**);

четвертий рівень – високий – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і відстоює особисту позицію (***).

ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО ЯК НАУКА

Особливості перекладу текстів за фахом

Перекладознавство — наука про переклад як процес і як результат відтворення інформації (тексту, усною повідомлення тощо), вираженої однією мовою за допомогою засобів іншої мови.

Основні галузі перекладознавства — теорія, історія, критика перекладу— тісно взаємопов'язані, їх розвиток взаємозумовлений, хоча кожна галузь має свої специфічні завдання та проблеми і по-різному співвідно­ситься з іншими галузями знань.

Теорія перекладу вивчає загальні закономірності перекладу, розробляє його науково обґрунтовані принципи. Виявляючи міжмовні еквіваленти, відмінності, пропонує можливі шляхи, найефективніші способи розв'язан­ня основних завдань перекладу та критерії оцінки його якості на основі перекладознавчого характеру.

Історія перекладу відображає соціально-історичний та національ­ний контекст засвоєння іншомовної культури, насамперед художньої літератури. Нині набув поширення напрям, який сформувався в укра­їнському перекладознавстві в 60-80-ті pp і ґрунтується на поєднанні мовознавчих і літературних методів дослідження художніх текстів.

Одиницею перекладу, на думку багатьох дослідників, є реалія. Це слово походить від пізньолатинського realis і означає дійсний, фактичний, існуючий.

У перекладознавчих працях слово «реалія» як термін з'явилося в 40-х роках XX ст. Попередником цього терміна було словосполучення «побутовий термін», або «побутовізм». Термін «реалія» вперше вжив А. Федоров у праці «Про художній переклад» (1941), але для того щоб по­значити не слово, а національно-специфічний об'єкт. Щоправда, пізніше реаліями він називав і «слова, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя і матеріального побуту».

Найсучасніше видання «Українська мова. Енциклопедія» подає таке значення реалії: «слово (усталений вираз), що називає по­няття чи об'єкт, що є характерним елементом етнічного і суспільно-історичного життя народу». Реаліями української мови є: запорожець, кобзар (козацький), оселедець, кутя, рушник (вишиваний). Національна ознака реалії відчутна насамперед у зіставленні з іншими мовами та культурами. Наприклад, слово «козак» є звичайним на тлі білоруської і російської мов, але сприймається як реалія англійцем, французом та ін. Для українців і росіян «панщина» — не реалія, бо од­накова позамовна дійсність спричинила появу в українській мові цього слова, а в російській — його повного відповідника — «барщина». Про­те болгарам це поняття чуже, незважаючи на п'ять сторіч турецького рабства у власній країні.

І в Україні, і у Великій Британії є проїзні квитки (в автобусах, трамваях, тролейбусах і метро), У США їх немає. Отже, стосовно американського варіанта англійської мови наш «проїзний квиток» — реалія, а стосовно британської— ні.

З перекладознавчого погляду, Р. Зорівчак здійснює поділ реалій в історико-семантичному та структурному планах.

З історико-семантичного погляду вона виділяє:

1. власне реалії (коломийка, постоли, коливо, китайка, сімейний під­ряд — укр.; a baby-sitter, Boxing Day, Poppy Day, Halloween, a gifted (у США особливо здібна дитина, для якої, з дозволу батьків, опрацьо­вується спеціальна шкільна програма) — англ.);

2. історичні реалії (їм властиве значення «минуле»: смерд, згінні дні, під­брехач (другий сват у давніх українських весільних обрядах), тарниця (дерев'яне сідло гуцулів) — укр.; the Black and Tans («чорно-руді» — ан­глійські каральні загони в Ірландії в 1920-1923 pp.), a priest's hole (нора, пристанище священника, таємна кімната, де переховувалися католиць­кі священники в Англії під час переслідування католиків) —англ.

У структурному плані виділяються:

1. реалії-одночлени: укр.- вечорниці, кобзарювати, криничар, денцівка; англ. - a sheriff, a threepence, a maypole (травневе дерево-стовп, прикрашене квітами, прапорцями, навколо якого танцюють у першу неділю травня у Великій Британії) та ін.;

2. реалії-полічлени (багатослівні, багатокомпонентні): укр.— троїста музика, решетилівське шитво, разовий хліб, опішнянський розпис, на Івана Купала, братська могила; англ.— St. Valentine's Day, a Sussex pudding, a ticket day, a toffee apple, a Yorkshire Coach horse, pea-soup fog, a soap opera та ін.;

3. реалії-фразеологізми: укр.— лоби забрити, коло печі поратися, дбати про скриню, стати під вінок, на панщині бути; англ.— to reach the woolsack, to enter at the stationers' hall та ін.

У перекладацькій практиці особливі труднощі виникають під час перекладу прихованих реалій. Наприклад, слово рушник як необхідна ужиткова річ у хаті перекладається російською мовою як «полотенце», в англійській — towel, німецькій — das Handtuch. Проте в Україні цим словом називали і декоративні рушники, вишивані та ткані.