7 Забезпечення радіаційної безпеки в умовах радіаційної аварії

7.1 Класифікація радіаційних аварій

7.1.1 Класифікація радіаційних аварій встановлюється розділом 7 НРБУ-97.

7.1.2 відповідно ДО п.7.1 НРБУ-97, будь-який незаплановане подія на будь-якому об'єкті з радіаційної або радіаційно-ядерної технологією кваліфікується як радіаційна аварія, якщо при виникненні цієї події виконуються два необхідних і достатніх умов:

- втрата регулюючого контролю над джерелом,

- реальне (або потенційне) опромінення людей, пов'язане з втратою регулюючого контролю над джерелом.

7.1.3 Радіаційні аварії підрозділяються на дві групи:

- аварії, які не супроводжуються радіоактивним забрудненням виробничих приміщень, проммайданчика об'єкта і навколишнього середовища;

- аварії, внаслідок яких відбувається радіоактивне забруднення виробничих приміщень, проммайданчика об'єкта і навколишнього середовища.

7.1.4 залежно від масштабів радіаційні аварії підрозділяються на два великих класи: промислові та комунальні.

До класу промислових аварій відносяться такі радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі виробничих приміщень і проммайданчика РАЕС, а аварійного опромінення може зазнавати тільки персонал.

До класу комунальних аварій відносяться радіаційні аварії, наслідки яких не обмежуються приміщеннями і промплощадкой РАЕС, а поширюються на навколишні території, де проживає населення. Останнє стає, таким чином, об'єктом реального або потенційного аварійного опромінення.

7.1.5 залежно від масштабів, комунальні радіаційні аварії більш детально підрозділяються на:

- локальні, якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до 10 тисяч осіб;

- регіональні, при яких в зоні аварії виявляється територія кількох населених пунктів, один або декілька адміністративних районів і навіть областей, а загальна чисельність залученого в аварію населення перевищує 10 тисяч осіб;

- глобальні - це комунальні радіаційні аварії, наслідки яких залучається значна частина (або вся) територія країни і її населення.

До особливого типу глобальних аварій відносяться транскордонні, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів.

7.1.6 У розвитку комунальних радіаційних аварій виділяються три основних тимчасових фази:

- рання (гостра фаза) аварії;

- середня фаза аварії (фаза стабілізації);

- пізня фаза аварії (фаза відновлення).

7.1.7 Потенційні шляху опромінення, фази радіаційних аварій і контрзаходи, для яких можуть бути встановлені рівні втручання, описані в Додатку 4 НРБУ-97.

7.1.8 Період ранньої фази включає наступні події:

- газо-аерозольні викиди і водні скиди радіоактивного матеріалу з аварійного джерела;

- процеси повітряного перенесення та інтенсивної наземної міграції радіонуклідів;

- радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду.

Всі види втручання в період ранньої фази аварії носять строковий характер.

7.1.9 ДО особливостей середньої фази відносяться:

- порівняно швидке зниження потужності поглиненої в повітрі дози зовнішнього у-випромінювання на місцевості (майже в 10 разів за період тривалістю 1 рік після початку цієї фази);

- переважання кореневого (над поверхневим) типу забруднення сільськогосподарської продукції.

Всі види втручань в період середньої фази аварії, в більшості випадків, відносяться до довготривалим.

7.1.10 Пізня фаза починається через 1-=-2 роки після початку аварії. Втручання на пізній фазі аварії носять винятково довготривалий характер.