Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ср. 10.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
56.32 Кб
Скачать

Самостійна робота № 10

Дисципліна: Цивільний процес.

Тема дисципліни: Цивільна юрисдикція. Підсудність цивільних справ.

Тема самостійної роботи: Види цивільної підсудності. Наслідки порушення правил підсудності. Передача справи з одного суду до іншого, недопустимість спорів про підсудність.

Кількість годин – 2

ПИТАННЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  1. Види цивільної підсудності.

  2. Наслідки порушення правил підсудності.

  3. Передача справи з одного суду до іншого, недопустимість спорів про підсудність.

Методичні рекомендації.

1. Види цивільної підсудності.

Необхідно знати, що розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називають підсудністю. На відміну від юрисдикції (підвідомчості), за якою розмежовуєть­ся компетенція між різними органами щодо вирішення цивіль­них справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій само сфері (щодо вирішення цивільних справ), але вже між різними судами. Тому підсудністю ще називають коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду. Критеріями такого розмежування можна вважати:

  • завдання суду щодо розгляду та вирішення справи;

  • рід (категорію) справ;

  • вказівку суду.

Залежно від названих критеріїв підсудність буває двох ви­дів: функціональна та територіальна. Донедавна існувала і ро­дова підсудність, за якою у вертикалі ієрархії судів визначався суд, що розглядав справу по першій інстанції. У новітньому цивільному процесуальному законодавстві немає положень про виконання судами апеляційної чи касаційної ланки непри­таманних їм функцій суду першої інстанції.

Функціональна підсудність — компетенція окремих гілок судової системи на реалізацію функцій, які вони виконують. За цією підсудністю функції суду першої інстанції виконують місцеві суди, а саме районні, районні у містах, міські та міськрайонні (ст. 107 ЦПК).

Судами апеляційної інстанції є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив су­дове рішення, що оскаржується (cт. 291 ЦПК).

Як випливає з положень законодавства про судоустрій та процесуального законодавства, в Україні фактично не існує суд касаційної інстанції. Тому до законодавчого визначення суду, який здійснюватиме повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утворення і початку діяльності пере­гляд цих справ у касаційному порядку відповідно до ст. 47 та п. З розділу VII Закону України "Про судоустрій України" здійснюватиме Верховний Суд України, а саме судова палата у цивільних справах.

Судом, який переглядає справу за винятковими обстави­нами, є Верховний Суд України (ст. 353 ЦПК). Судом, який переглядає справу за нововиявленими обставинами, — суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу чи видав судовий наказ (ст. 363 ЦПК).

Судом, який здійснює контроль за виконанням судових рі­шень та вирішує питання у ході виконання рішення у цивіль­ній справі, як правило, є суд, який видав виконавчий документ (розділ VI ЦПК, ст. 85 Закону України "Про виконавче прова­дження").

Територіальна підсудність — компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їхня юрисдикція.

Видами територіальної підсудності є:

  • загальна;

  • альтернативна;

  • договірна;

  • виключна;

  • за зв'язком справ;

  • за вказівкою суду.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших — створення найсприятли­віших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як за­гальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсуднос­ті. За загальним правилом позови пред'являються в суді за місцем проживання фізичної особи, місцезнаходженням юри­дичної особи (ст. 109 ЦПК).

Місцезнаходження відповідача встановлюється позивачем (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК), а якщо воно йому невідоме, він може скористатися правилами альтернативної підсудності, передба­ченими ч. 9 ст. ПО ЦПК.

Це загальне правило встановлене у зв'язку з тим, що сам факт пред'явлення позову до відповідача не свідчить про те, що на останньому лежить певний обов'язок перед позивачем, а також для недопущення зловживання правом на звернення до суду.

Альтернативна територіальна підсудність встановлена законом і зумовлена необхідністю чи доцільністю надання позивачу права вибору суду, який розглядатиме справу.

Згідно ст.. 110 ЦПК позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.

Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди.

Позови, що виникають з соціальних, пенсійних і житлових правовідносин, позови про повернення майна або його вартості, про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.

Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.

Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.

Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 Цивільно-процесуального кодексу.

Договірна територіальна підсудність

Сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

Виключна підсудність

Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спад­щини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходжен­ням перевізника.