СТРУКТУРА РОБОТИ
Введення
1. Мета формування іміджу
1.1 Імідж як продукт цілеспрямованої і нецеленаправленно
діяльності
1.2 Атракція - кінцева мета формування позитивного іміджу
2.Стратегія формування іміджу
2.1 Процес формування іміджу
2.2 Технології формування іміджу
2.3 Психотехніки формування іміджу
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Термін «імідж» в російському лексиконі почав активно використовуватися приблизно з середини 90-х років минулого століття - на початку в основному в політичній сфері. Сьогодні його застосовують також до об'єктів («імідж даного продукту», «імідж банку»). В даний час в російському суспільстві, в діловій сфері, у сфері політики формування керованих іміджів стає все більш актуальним завданням. Здатність вирішувати завдання створення та управління цілеспрямовано формованими іміджами в значній мірі визначає успіх в суспільно-політичній сфері, отримання високих результатів у бізнесі, в тому числі за рахунок формування гідного іміджу підприємства, його керівників, продукції. В умовах ринкової економіки від грамотно сформованого іміджу залежить успіх будь-якої справи: випуск нової продукції, функціонування організації, проведення заходу, діяльність публічних персон і т.д.
Метою моєї роботи є розкриття теми стратегії формування іміджу. У своїй роботі я вирішила розглянути особливості психотехнік, тому що це дуже цікаво (вплив на підсвідомість великих аудиторій), тому що вони дають хороший ефект і активно використовуються в практиці. Завдання роботи: 1) розкрити цілі формування іміджу, 2) показати процес формування іміджу, 3) виявити особливості технік і технологій формування іміджу.
Моя робота будується на наукових дослідженнях авторів: А.Ю. Панасюк, А.С. Ковальчук, О.М. Лебедєв-Любимов та ін
1. Мета формування іміджу
1.1 Імідж як продукт цілеспрямованої і нецеленаправленно діяльності
Процес формування іміджу - це завжди процес цілеспрямований, що розходиться з практикою, тому необхідно обговорити це питання, а потім - питання про мету формування будь-якого іміджу.
Практика свідчить: нерідкі випадки, коли про якусь людину створюється певна думка (наприклад, негативне), виникає його негативний імідж як би стихійно, поза волею самого цієї людини, і навіть всупереч волі будь-яких інших людей. Просто ця людина мимоволі посилає в навколишній простір про себе, наприклад, негативну іміджформірующую інформацію, а люди її сприймають і при цьому не завжди усвідомлюють сприйняте. В останньому випадку імідж формується в підсвідомості у людей і робить на них свою дію (див. про це нижче).
Отже, визначення іміджу як «цілеспрямовано формується образу» не цілком коректно, імідж (як оцінений образ, як думка про образ) може виникати й стихійно, без усвідомленої постановки мети формувати імідж. «Про нього ходить чутка як про чесний прокурор» - це прояв іміджу, який міг сформуватися стихійно, без цілеспрямованої роботи іміджмейкерів (як професійних, так і непрофесійних).
Очевидно, що імідж може виникати не лише стихійно, але і навмисно.
Інститут іміджмейкінгу, як і іміджологія в цілому, існують для розробки теорії і практики цілеспрямованого формування іміджу фахівцями - іміджмейкерами. Крім того, в їх завдання входить вивчення закономірностей формування та стихійного іміджу.
Цілеспрямована діяльність по формуванню іміджу полягає в усвідомленій постановці людиною завдання сформувати такий-то імідж у такого-то об'єкта. Цю задачу може поставити перед собою клієнт («сформуйте такий-то мій імідж»), замовник («сформуйте привабливий імідж даного товару»), сам іміджмейкер або «іміджмейкер» (навіть всупереч волі клієнта або замовника - любляча дружина формує імідж свого чоловіка) .
Оскільки поки в іміджелогії - на початковому етапі її становлення - існують різні інтерпретації поняття «формування іміджу», то по-різному розуміється і мета цього процесу.
У її визначенні необхідно відштовхуватися як від визначення поняття «імідж», так і від практики, що склалася іміджмейкінгу.
Створення певних особистісних якостей, якщо тільки про це просить клієнт, без формування у людей певного думки про ці якості - це сфера педагогічної діяльності, а не іміджелогіческой, тому що не відповідає розумінню іміджу в практиці іміджмейкінгу.
Інша річ, якщо створення або зміна таких-то якостей у клієнта необхідно і для створення певної думки у такої-то групи людей (щоб вони його вибрали в ...); в цьому випадку робота іміджмейкера над якостями особистості клієнта буде розглядатися лише як одна з підцілей формування іміджу. Бо при формуванні іміджу є декілька рівнів мети:
1) створення в психіці членів аудиторії потрібного образу даного об'єкта,
2) створення у аудиторії певної думки про даному образі (об'єкті),
3) утворення атракції - психологічного тяжіння до даного об'єкту членів аудиторії (або відторгнення від нього).
Як правило, при формуванні іміджу створюється позитивна думка про об'єкт; в окремих випадках (якщо формується
«Інвертований імідж») - навмисно створюється негативне думку.
Позитивне думка як результат процесу формування іміджу - це оцінка даного об'єкта як володіє хорошими якостями, певними достоїнствами, як корисного, значущого, що відповідає певній системі цінностей або аудиторії, або - навіть всього людства.
Наприклад, «сформувати професійний імідж» - значить створити в аудиторії позитивну думку про даний людину як про найкваліфікованішого фахівця в даній області; «сформувати імідж гідного сім'янина» - значить створити позитивну думку про людину як володіє необхідними для сімейного життя якостями.
Інший приклад: «створити імідж N. як кверулянта (склочника, скаржника) і конфабулятора (брехуна) »- створити певне негативне думку про, припустимо, члена колективу, що претендує на вакантну виборну посаду керівника.
Слідство створення позитивної думки (найчастіше формується), тобто кінцева мета формування іміджу - сформувати психологічне тяжіння людей (аудиторії іміджу) до даного об'єкту.
У свою чергу тяжіння людини до об'єкта може виражатися або в прагненні володіти цим об'єктом, наприклад, купити даний товар, або в прагненні скористатися послугами даного об'єкта, наприклад послугами банку, або обрати даний об'єкт, наприклад кандидата, в якості свого депутата або свого керівника.
У результаті: мета формування іміджу - сформувати психологічне тяжіння (атракцію) у певної або невизначеної групи людей до такого-то об'єкту (кандидату в депутати, товару, фірмі) для виникнення певних подальших дій стосовно цього об'єкта (проголосувати за кандидата, купити даний товар , стати клієнтом даного банку ...).
Звідси центральним поняттям в аналізі мети формування іміджу є атракція.