Зверніть увагу!
З розвитком ринкових відносин, зовнішньоекономічної діяльності до сучасної лексики працівників банків, малих, спільних підприємств, бізнесменів, брокерів, підприємців, економістів тощо увійшло багато специфічних термінів.
Подаємо найуживаніші з них.
•Аваль — банківська гарантія, що передається у формі під-
пису на лицьовій стороні векселя.
Авізо У банківській, комерційній практиці офіційне по-
відомлення про виконання розрахункової операції.
Агент — комерційний посередник; представник установи,
який виконує ділові доручення.
Ажіо — відхилення курсу грошових знаків, векселів та
інших цінних паперів від номінальної вартості їх або паритету в бік перевищення.
Аквізитор — агент транспортних або страхових організацій, в обов'язки якого входить залучення нових вантажів або страхувань.
Акредитив — платіжний документ, за яким одна кредитна установа дає розпорядження іншій згідно з заявою клієнта сплатити за його рахунок певну суму пред'явнику.
Акцепт застосовується як форма розрахунків за товари, що
поставляються, і надані послуги у внутрішньому й міжнародному товарно-грошовому обороті; здійснюється за допомогою кредитно-банківських установ.
Акція цінний папір, що свідчить про внесення певного паю
у фонд акціонерного товариства; дає право власнику на одержання частини прибутку у формі дивіденду, а також на участь в управлінні справами акціонерного товариства.
Альпарі відповідність ринкового (біржового) курсу валюти,
цінних паперів, векселів їхньому номіналові.
Ануїтет — вид державної позики, з якої кредитор періодично
одержує певний прибуток, що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу й процентів з нього.
Банко — Ціна або курс, за яким банк продає і купує цінні
папери.
Бесса — зниження курсу цінних паперів.
68
Брокер — посередник, який сприяє здійсненню операцій
між заінтересованими сторонами — клієнтами; брокери діють на основі укладених з клієнтами угод; можуть надавати додаткові послуги, зокрема, з вивчення ринку, реклами, надання кредиту.
Вексель — цінний папір, що містить безумовне грошове зобо-
в'язання про сплату певній особі або пред'явнику векселя певної суми в певний строк.
Гросбух — головна книга в бухгалтерії.
Давальча — угода, в якій обумовлено, що продукція буде виго-
угода товлятися із сировини замовника.
Дебет — ліва сторона бухгалтерського рахунку, на якій відо-
бражають господарські операції; рахунок надходжень і боргів даній установі.
Дебітор — боржник (юридична чи фізична особа), що має
грошову заборгованість підприємству, організації, установі.
Депозит . — гроші чи цінні папери, що їх вносять до кредитних установ для зберігання.
Депозитор — особа чи організація, що є власником депозиту.
Диспонент — уповноважений у справах фірми.
Емісія — випуск в обіг банківських і скарбничих білетів,
грошей, цінних паперів.
Жирант — особа, яка робить на звороті векселя або чека
передатний напис.
Жират — особа, на яку жирант переказує вексель або чек
Камбіо — вексель, позиковий лист.
Камбіст — торговець векселями; калькулятор вексельних ар-
бітражних обчислень.
Комінояжер — роз'їзний агент по збуту товарів, що діє за дорученням певного підприємства.
Комісіонери — посередники, які приймають певні товари на комісію; не сплачують їх вартість доти, доки ці товари не будуть продані.
Кредит — права сторона бухгалтерського рахунку; на кредит
активних рахунків записують вибуття цінностей, пасивних — надходження.
Кредит — продаж товарів з відстрочкою платежу або переда-
ча на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення.
Менеджер — керівник, директор, завідуючий, адміністратор, найманий професійний управляючий, що не є , власником фірми.
Нувориш — особа, яка спритно й швидко розбагатіла на різноманітних фінансових операціях.
Пагамент — оплата готівкою.
Пролонгація — продовження строку чинності договору, угоди, векселя.
Рантьє — власники цінних паперів, які одержують проценти
і живуть на ці доходи; в продуктивній праці не беруть участі безпосередньо.
Реконверсія — переведення воєнної промисловості на виробництво цивільної продукції.
Ремітент __ особа, на яку виписано вексель (тратту) і якій має
бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.
Рецепісса — розписка в одержанні товару.
Своп — банківська операція з обміну валют.
Трасант — особа, яка видає тратту, тобто переводить свій
платіж на іншу особу.
Трасат — особа, яка має сплатити за переказаним векселем.
Тратта — переказний вексель переважно в міжнародних роз-
рахунках.
Трейдер — представник брокера в торговельній зоні біржі;
приймає замовлення від імені фірми на продаж і / купівлю.
Ультимо — у біржовій термінології остання дата виконання
певної угоди.
Факсиміле — кліше-печатка для відтворення власноручного підпису.
Факторія — віддалена філія торговельної контори (переважно закордонна).
Фактбтум — довірена особа, яка виконує доручені завдання.
фікс — установлена ціна на товари; точно визначена сума
винагороди.
Фіск — державна скарбниця.
7. Використання термінів у зовнішньоекономічній діяльності
Акселератор — показник, що вимірює зв'язок між приростом національного доходу і сумою капіталовкладень. _
Бартер — обмін товарами на рівну суму між фірмами різних
країн, що проводиться на безвалютній основі.
Вальвація — визначення цінності іноземної валюти в національній грошовій одиниці.
Девальвація — зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют.
Диверсифікація — збільшення кількості видів і назв продукції й послуг, призначених для експорту.
Ембарго — заборона державою вивезення в будь-яку іншу
країну і ввезення у свою товарів, послуг, валютних та інших цінностей.
Коносамент — поширений у зовнішній торгівлі документ, що засвідчує умови договору на морське перевезення вантажу.
Консигнант — власник товару, який продає його за кордон через комісіонера.
Консигнатор — посередник при експорті товарів.
Концесіонер — особа чи організація, яка одержала концесію (договір).
Ліцензіар — продавець ліцензії.
Ліцензіат — покупець ліцензії.
Маржа — різниця між купівельною і продажною ціною товарів.
Оферент — особа, яка надіслала оферту.
Оферта — письмова заява продавця про бажання укласти
договір на поставку товару, надання послуг.
Продуцент — виробник; країна, яка виробляє певний товар.
Ревальвація — підвищення офіційного курсу грошової одиниці щодо іноземних валют.
Реекспорт — зворотний вивіз із країни товарів, раніше ввезених із-за кордону, без їх переробки.
Реімпорт — купівля і ввезення із-за кордону вітчизняних то-
варів, які не підлягають там переробці. Сюди не належать товари, що не продані на аукціонах, повернуті з виставок, ярмарків тощо.
Сальдо — різниця між обсягом експорту й імпорту.
Суброгація — заміна одного кредитора іншим.
Тантьєма — одна з форм додаткової винагороди вищому керівному
персоналу акціонерних товариств, промислових фірм, банків, фінансових компаній та інших підприємств з урахуванням одержуваного ними прибутку.
Тендер — бланк з пропозицією, що розсилається органі-затором, на поставку певного товару чи надання певних послуг.
7. Терміни ринкової, торговельно комерційної діяльності
Види ринкової структури — монополія, олігополія, монополістами і; і і і
ренція, досконала конкуренція тощо.
Дискаунт — підприємство роздрібної торгівлі, діяльмн її, п......
спрямована на зниження затрат обігу і цін на товари.
Маркетинг — комплексна система заходів з організмі
ління виробничо-збутовою діяльністю, що груп
тується на вивченні ринку з метою максима/и.....
можливого задоволення потреб покупці
Пабліситі — комерційно сприятливі повідомлення, гір
тації або матеріали про товари, послу] и, фір і
що передаються за допомогою засобін ми
інформації.
Ринок внутрішній — сфера товарного обміну, обмежена державними
кордонами країни.
Ринок світовий — сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, пов'язаними між собою участю в міжнародному поділі праці.
Сегмент ринку — сукупність споживачів, які однаково реагують на один і той самий набір товарів.
Складай — заголовок рекламного послання.
Товарний знак — товарна марка чи її частина, що забезпечена правовим захистом.
Торговельні маклери — посередники, які періодично налагоджують ді-
лові контакти; вони не зв'язані договірними відносинами з певними партнерами, пропонують свої послуги конкретним учасникам тієї чи іншої угоди.
Фірмове імя — позначення товарної марки словом, буквою чи групою слів і букв.
— дрібний підприємець, який відкриває свою справу під керівництвом франчайзера (велика торговельна або промислова фірма).