5.11. Асертивні права людини і права особистості Завдання: "Білль про права особистості"

Ви маєте право:

Ви ніколи не повинні:

1. інколи ставити себе на перше місце;

2. просити про допомогу та емоційну підтримку;

3. протестувати проти несправедливого ставлення;

4. мати свою власну думку або переконання;

5. робити помилки, поки Ви не знайдете правильний шлях;

6. надавати людям право самим вирішувати свої проблеми;

7. говорити «Дякую, ні», «Вибачте, ні».

8. не звертати увагу на поради оточення та додержуватися власних;

9. побути одному, навіть якщо іншим хочеться Вашого товариства;

10. мати свої власні, які завгодно почуття, незалежно від того, чи розуміє їх оточення;

11. змінювати свої рішення або змінювати образ дій;

12. домагатися зміни домовленості, яка Вас не влаштовує.

1. бути бездоганним на 100%;

2. наслідувати усіх;

3. робити приємне для неприємних для Вас людей;

4. любити людей, які приносять Вам зло;

5. вибачатися за те, що Ви були самим собою;

6. вибиватися із сил заради інших людей;

7. відчувати себе винним за свої бажання;

8. миритися з неприємною для Вас ситуацією;

9. жертвувати своїм внутрішнім світом заради будь-кого іншого, ким би він не був;

10. зберігати стосунки, які стали образливими;

11. робити більше, ніж Вам дозволяє час;

12. робити те, що насправді Ви не можете зробити;

13. виконувати нерозумні вимоги;

14. віддавати те, що насправді Вам віддавати не хочеться;

15. нести на собі тягар чиєїсь неправильної поведінки;

відмовлятися від власного «Я» заради чого б тоне було або кого б то не було.

Техніка

Дає можливість

Полягає:

1. Заїжджена платівка

• Домогтися задоволення своїх справедливих вимог, наполегливо відстоювати себе;

• дотримуватися своєї лінії в розмові;

• не відповідати на запитання, які заважають досягненню мети.

За допомогою такої техніки можна:

• робити покупки;

• висувати претензії з приводу чого-небудь, напо­лягати на одержанні страховки;

• діяти при звертанні до різних інстанцій;

• висувати вимоги до підлеглих (відповідно до тру­дового законодавства);

• інколи (не часто) можна застосовувати у сімейних ситуаціях, особливо коли Ви в домінантному стано­вищі (батьки до дітей), але не в подружніх стосунках (за винятком порушення прав одного з подружжя).

Наполегливо, спокійним тоном, без гніву і роздратування повторюйте, чо­го Ви хочете до тих пір, поки прохання не буде задоволено («Я хочу...»). Ц Свою вимогу найкраще формулювати у вигляді «Я - висловлювання» і повторювати незалежно від того, що говорить протилежна сторона. При цьому:

• не дозволяйте себе відвести у бік;

• не захищайтеся;

• погоджуйтесь з усім, що істинно або правдоподібно в аргументах опонента;

• поводьте себе впевнено;

• виявляйте ставлення до опонента, як до порядної і досвідченої людини;

• дайте зрозуміти, що хочете домовитися про очевидну дрібницю;

• будьте спокійні, розслаблені, ніби результат вже вирішений;

• не виявляйте боязкість:

• після завершення - подякуйте, не виявляючи агресії або похваляння.

2. Перманентна відмова

Протистояти опоненту, наполегливо вистоювати себе; дотримуватися своєї лінії в розмові; не відповідати на запитання, які заважають вирішен­ню проблеми.

Однозначно, чітко, найбільш лаконічно формулюйте те, чого не бажаєте, скажіть чітке, ясне і однозначне «Ні», «Не хочу». При цьому: не підтримуйте побічних тем, не дозволяйте повести Вас «убік» від «нашої проблеми».

Розумний компроміс або консенсус

Не принижуючи власного достоїнства досягти мети у випадках:

• конфлікту двох наполегливих людей;

• коли не контролюєте ситуацію;

• коли Ви не справжній професіонал у цій справі;

• ситуації, що передбачає юридичний фактор;

• коли можливий фізичний опір;

• усюди, де задоволення вимог чи прохань іншої сторони не занадто глибоко торкається наших особистих інтересів і не зачіпають нашого самолюбства.

Пристосувавши до обставин, знайдіть порозуміння з іншою стороною, досягаючи взаємних поступок;

за необхідності врівноважуйте настирливість покірливістю або навіть по­годженням у разі фізичного насильства чи коли за будь-яких умов Ви програєте.

4. Вільна інфор­мація

- Невимушено вести розмову;

- схилити до себе співрозмовника;

- запобігати мовчанню;

- знайти загальну тему для розмови.

Дайте вільну інформацію про себе, свої інтереси, бажання, про все, що пов'язане з Вашим стилем життя.

5. Саморозкриття

Невимушено вести розмову, знайомитися, ефективно спілкуватися, надаючи можливість іншому звернутися до Ваших інтересів, стилю життя і навіть Ваших про­блем. Це ефективний засіб як у невимушеній обстановці, так і в конфліктній ситуації.

У відповідь на відкриту інформацію іншого, скажіть щось, що розкриває Вас. заведіть розмову про ставлення до предмету, про який йдеться, зі­знайтеся у тому, що Вам не подобається, що Вас непокоїть, чого Ви остерігаєтеся тощо. При цьому дивіться в очі співбесіднику.

6. Гра в туман (напускання ту­ману)

(1 –погодження з правдою;

2-погодження із дивним;

3-погоджекня в принципі)

- ослабити негативну реакцію на критику, яка є силь­ною маніпуляцією;

- згасити ті емоційні зв'язки, які раніше були причинок «вибухів» та паніки у відповідь на критику, знизити чутливість до критики;

- зупинити критику інших;

- створити психологічну дистанцію між Вами і партнером. Але це пасивна поведінка, яка не спонукає людей бу­ти чесними і не маніпулювати Вами, тому більше під­ходить для формальних або комерційних стосунків.

1) Можете погодитися з будь-якою правдою, яка вказується іншими під час критики («Це правда, я запізнився»);

2) Можете погодитися з можливою правдою у критиці інших людей («Можливо, це правда» або «Я з вами згоден, якщо я не буду запізнюватися я буду більше встигати»);

3) Можете погодитися із загальною правдою у логічних твердженнях, за допомогою яких Вами маніпулюють («Ви праві. Те, про що Ви говорите має сенс, але, коли мені потрібно, я приходжу вчасно»).

При цьому не можна застосовувати сарказм, як приховану словесну агресію.

7. Негативна за­ява

________________________»«________________________

Поводьте себе так, ніби помилки - це всього-на-всього помилки, тобто Ви рішучо визнаєте щось негативне в собі

(«Я запізнився! Як нечемно з мого боку! Мабуть, я сьогодні неорганізова­ний! Що ж тепер зробиш?» або «Я не дуже вдало це зробив, так?» або «Я помічаю це (цей недолік) в собі. Забавно це в мене виходить, прав­да?» або «Це було негарно з мого боку. Мені самому це не подобаєть­ся»)

У випадку, коли негативна заява не допомагає, додайте до неї Гру в ту­ман та Негативні розпитування.

8. Негативні розпитування (негативні запитання)

- ослабити негативну реакцію на критику, яка є сильною маніпуляцією;

- згасити ті емоційні зв'язки, які раніше були причи­ною «вибухів» та паніки у відповідь на критику, знизи­ти чутливість до критики;

- зупинити маніпулювання, побудовані за системою «правильно-неправильно»;

- визвати чесний зворотний зв'язок для наполегливо­го і спокійного спонукання людей дати більше інфор­мації про те, що ж саме Ви не так зробили.

Розпитайте Вашого критика, що ще негативне він бачить у Вас або у Вашій поведінці. При цьому:

- поводьте себе таким чином, ніби предмет критики в принципі не може засмучувати, прикро вражати;

- не перекладайте відповідальність на іншого, а сміливо і відкрито, не критикуючи, реагуйте на зауваження;

- не застосовуйте сарказм.

(«Я не розумію, чому ти так вважаєш, чому мені не потрібно це робити? Що ще не так? Що тобі не подобається в тому, що я так зроблю?» Як ме­ні було краще вчинити, на твою думку?).

9. Асертивне прохання про люб'язність

Домогтися того, що Ви щось хочете, коли не ясно, мовиться про ваші права чи про добру волю проти­лежної сторони.

Прямо і люб'язно сформулюйте своє прохання. При цьому:

- не давайте зрозуміти людині (наприклад, за допомогою інтонації), що Ви очікуєте визначеної відповіді, маєте право на визначену відповідь, будете себе відчувати ображеним (розсердженим, покинутим), якщо прохання не буде задоволене;

- не допускайте відчуття ніяковості, приниженості;

- не бійтеся відмови та відчуття приниженості у разі відмови;

- виявіть розуміння, що людина має право зробити люб'язність або від­мовити, не відчуваючи себе винною;

- поводьте себе упевнено, але не надмірно:

- приймайте люб'язність з достоїнством;

- подякуйте за люб'язність.

10. Позитивна критика (інтегра­ція інших асертивних методів)

- дізнатися про те, як покращити власну ефективність;

- дізнатися про думку інших про позитивні сторони своєї особистості;

- дізнатися про думку інших щодо своїх недоліків та слабостей;

- отримати оцінку сфер, які потребують покращення;

- порівняти думку інших і власну думку про себе;

- дізнатися про альтернативні способи поведінки;

- визначити, які установки потребують удосконалення;

- переоцінити той образ, який людина транслює іншим;

- підвищити самооцінку.

Обмежуючись описом поводження, формулюйте те, чого Ви не бажаєте. При цьому:

- чітко висловлюйте своє побажання;

- принципово говоріть про справу, а не про особистість партнера;

- говоріть за себе;

- похваліть партнера за усе, що хоч скільки-небудь гідне похвалити;

- погодьтеся з усім, що виглядає правдоподібним і не має особливого відношення до проблеми;

- не виявляйте сарказму.