- •План курсового проекту.
- •1. Обємні показники роботи рухомого складу.
- •1.1 Визначення пробігу вантажних і порожніх вагонів і вантажообігу.
- •2. Якісні показники використання локомотивів і вагонів.
- •2.1. Показники використання локомотивів.
- •2.2. Показники використання вагонів.
- •3. Економічна ефективність поліпшення якісних показників використання рухомого складу.
- •Висновок.
- •Література.
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Кафедра «Економіка на залізничному транспорті»
К У Р С О В И Й П Р О Е К Т
з дисципліни «ЕКОНОМІКА НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ»
Виконала: студентка групи
шифр –
курсу -
факультету: Економіка транспорту
Перевірив:
Харків - 2009
План курсового проекту.
Вступ.
1. Об'ємні показники роботи рухомого складу.
2. Якісні показники використання локомотивів і вагонів.
3. Економічна ефективність поліпшення якісних показників використання рухомого складу.
Висновок.
Література.
Додаток А.
Вступ.
Економіка залізничного транспорту, як і економіка транспорта у цілому, - наука історична. Об'єктом вивчення є залізничний транспорт у цілому і його складові (господарство, залізничні дороги, підприємства).
Предметом вивчення є виробниче відношення, яке з'являється у процесі перевезення вантажів і пасажирів між залізничним транспортом і государством, залізничним транспортом і підприємством, населенням, між підприємствами різних видів транспорта, між самими залізничниками та середовищі підприємств залізничничного транспорта.
Метою курсового проекту на тему “Річний план роботи рухомого складу” має бути вивчення порядоку і методів планування роботи рухомого складу.
На підставі даних ми повинні скласти план роботи рухомого складу за такими розділами:
об'ємні показники роботи рухомого складу;
якісні показники використання локомотивів і вагонів;
економічна ефективність поліпшення якісних показників використання рухомого складу.
1. Обємні показники роботи рухомого складу.
1.1 Визначення пробігу вантажних і порожніх вагонів і вантажообігу.
Насамперед визначимо густоту руху ватажних і порожніх вагонів по ділянках. Для цього розробимо дві схеми вагонопотоків окремо вантажних і порожніх вагонів.
Для розробки схеми вантажних вагонопотоків дані прийому і прибуття кам’яного вугілля і з розрахункового статистичного навантаження переведемо з тонн у вагони за формулою:
Рст = 100 / (а1 / р1) + ( а2 / р2) + ( а3 / р3),
де а1, а2, а3, - відсоток вагонів різноманітних типів ( додаток, таблиця А5);
р1, р2, р3, - відповідні технічні норми завантаження вагонів, т.
Рст =
Тепер складемо схему вантажних вагонопотоків.
На основі схеми навантажених вагонопотоків за формулою визначимо роботу за рік:
U = ∑nпр + ∑nнав або U = ∑nзд + ∑nвив, тобто
Тут же, за схемою визначимо густоту руху навантажених вагонів як середньоарифметичну величину між кількістю вагонів, які вирушили зі станції, і кількістю вагонів, які прибули на сусідню станцію.
Величина навантажених вагонопотоків визначається по ділянках і напрямках.
Величина пробігів навантажених вагонів визначається множенням густоти навантаженого вагонопотоку на довжину ділянки, і ми заносимо її
у таблицю № 1.1.
Таблиця № 1.1 – Пробіги навантажених вагонів.
Ділянка |
Довжина ділянки, км. |
Густота вагонопотоків, тис. вагонів |
Пробіги вагонів. тис. ваг.-км |
||||
туди |
назад |
Обидва напрямки |
Туди |
назад |
Обидва напрямки |
||
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
Побудуємо схему порожніх вагонопотоків. Для цього ми приймаємо, що пробіги порожніх вагонів складаються з пробігів місцевих вагонів та пробігів вагонів, які прямують по регульованим завданням. В умовах цього курсового проекту порожні вагони рухаються тільки в напряму В-Б-А.
Із рівності вагонопотоків по напрямках випливає, що якщо на станції В здається 998 тисячі навантажених вагонів ( див. рисунок 1.1), а приймається тільки 630 тисяч навантажених вагонів, то у порожньому стані на станцію В приймається 998 – 630 = 368 тисячі вагонів.
Прийом порожняка
- ГБА =
Здача порожняка
Рис. 1.2 Схема порожніх вагонопотоків
Згідно зі схемою порожніх вагонопотоків було визначено густоту порожніх вагонопотоків і розраховані пробіги порожніх вагонопотоків. Результати занесені до таблиці № 1.2.
Таблиця № 1.2 – Пробіги порожніх вагонів.
Ділянка. |
Довжина ділянки, км. |
Густота порожніх вагонопотоків, тис. вагонів. |
Пробіги порожніх вагонів, тис. ваг.-км. |
В-Б |
|
|
|
Б-А |
|
|
|
Усього. |
|
|
|
Використовуючи дані таблиць №№ 1.1. та 1.2. визначаємо загальний пробіг вагонів, отримані результати котрого занесені у таблицю №1.3.
Таблиця № 1.3 – Загальний пробіг вагонів.
Ділянка |
Пробіги вагонів, тис. ваг.-км. |
||||||||
Туди. |
Назад. |
Обидва напрямки. |
|||||||
Нав. |
Пор. |
Разом. |
Нав. |
Пор. |
Разом. |
Нав. |
Пор. |
Разом. |
|
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Після цього за схемами навантажених та порожніх вагонопотоків визначаються величини прийому навантажених і порожніх вагонів з сусідніх відділень і здачі їх на сусідні відділення. Ці дані наведені у таблиці № 1.4.
Таблиця № 1.4 – Прийом і здача навантажених і порожніх вагонів, тисяч вагонів за рік.
Стикові станції. |
Прийом. |
Здача. |
||||
Нав. |
Пор. |
Разом. |
Нав. |
Пор. |
Разом. |
|
А |
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
В курсовому проекті експлуатаційні тонно-кілометри нетто визначаються по ділянках і напрямках множенням пробігу навантажених вагонів на динамічне навантаження на фізичний вагон. Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів наведено у таблиці № 1.5.
Таблиця № 1.5 – Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів нетто.
Ділянка. |
Пробіг навантажених вагонів, тис. ваг.-км. |
Динамічне навантаження на вагон, т/ваг. |
Тонно-кілометри нетто, млн.. |
А-Б |
|
|
|
Б-А |
|
|
|
Разом. |
|
|
|
Б-В |
|
|
|
В-Б |
|
|
|
Разом. |
|
|
|
Усього. |
|
|
|
Розрахунок тонно-кілометрів брутто визначається за формулою:
∑Qlбр = ∑Qlе + ∑nSв * gт,
де ∑nSв - загальні вагоно-кілометри ( таблиця № 1.3);
∑Qlе - експлуатаційні тонно-кілометри нетто;
gт - вага тари вагона.
Розрахунок тонно-кілометрів брутто виконаний за формою таблиці № 1.6.
Таблиця № 1.6 – Розрахунок вантажообігу відділка.
Ділянка. |
Тонно-км. нетто, млн.. ткм. |
Вагоно-км. нав. вагнів, тис. |
Вага тари, т |
Тонно-км. тари нав. вагонів, млн.. |
Тонно-км. брутто нав. вагонів, млн.. |
Вагонно-км. пор. вагонів, тис. |
Тонно-км. брутто пор. вагонів, млн.. |
Загальні тонно-км. брутто, млн.. |
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Б-А |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
||||
Разом. |
|
|
||||||
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
В-Б |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
||||
Разом. |
|
|
||||||
Усього |
|
|
|
|
|
|
|
|
Загальні тонно-кілометри брутто складаються з тонно-кілометрів брутто крізних та тонно-кілометрів брутто збірних поїздів. Тому тонно-кілометри розподіляють за категоріями поїздів.
Для цього використовують дані про сумарну величину навантаження і вивантаження на ділянках підрозділу. Пробіги навантажених вагонів у збірних поїздах визначають таким чином. Припускається, що навантаження і вивантаження здійснюється рівномірно на усіх проміжних станціях ділянки, які мають вантажну роботу, і кожний вагон, який іде під вивантаження або після навантаження, проходить помірно половину довжини ділянки. Тому пробіги навантажених вагонів у збірних поїздах дорівнює:
∑nSнав. = ( ∑nнав. + ∑nвив. ) * 0,5 * lділ.,
де ∑nнав. – навантаження на ділянці за рік у вагонах;
∑nвив. – вивантаження на ділянці за рік у вагонах;
lділ. - довжина ділянки, км.
Середня вага вагона, яка необхідна для розрахунку тонно-кілометрів брутто, які виробляють збірні поїзди, визначається діленням загальної величини тонно-кілометрів брутто навантажених вагонів ( таблиця № 1.6) на
вагоно-кілометри навантажених вагнів ( таблиця № 1.3):
( Pсер + gт ) = ∑Ql бр. / ∑nSнав.
Тоді тонно-кілометри брутто навантажених вагонів у збірних поїздах визначаються множенням величини вагоно-кілометрів у збірних поїздах
( ∑nSнав. ) на середню вагу брутто навантаженого вагона:
∑Qlнав = ∑nSнав * ( Pсер + gт ).
Цей розрахунок виконується окремо по ділянках і напрямках.
У збірних поїздах рухаються не тільки навантажені, але і порожні вагони.
Для спрощення розрахунків усі суховантажні вагони, які звільняються з-під вантажів, на цій же станції навантажуються знову, якщо маються вантажі для навантаження. За цих умов пробіг порожніх вагонів ( ∑nSпор. ) у збірних поїздах визначається за формулою:
∑nSпор. = ( ∑nнав. + ∑nвив. ) * 0,5 * lділ..
Якщо навантаження більше ніж вивантаження, то в рахунок береться різниця
∑nнав. - ∑nвив.. Вага брутто порожнього вагона дорівнює вазі його тари.
Отже. тонно-кілометри брутто порожніх вагонів визначають множенням величини пробігу порожніх вагонів у збірних на вагу тари вагона:
∑Qlбр = ∑nSпор. * gт.
Розрахунки занесені в таблицю № 1.7.
Таблиця № 1.7 – Розподіл роботи в тонно-кілометрах брутто за категоріями поїздів.
Ділянка. |
Довжина ділянки, км. |
Тонно-кілометри брутто збірних поїздів. |
Загальні тонно-км. брутто, млн.. |
Крізні вантажні тонно-км брутто, млн.. |
Крізні пор тонно-км брутто, млн.. |
|||||||||
Навантажені вагони. |
Порожні вагони. |
Загальні тонно-км. брутто збірних поїздів, млн.. |
||||||||||||
Сума вив. та нав., тис. ваг. |
Вагоно-км. нав. та вив. вагонів збірних поїздів, тис. |
Вага вагона брутто, т/ваг. |
Тонно-км. брутто, млн. |
Модуль різниці між вив. та нав., тис. ваг. |
Вагоно-км. пор. вагонів збірних поїздів, тис. |
Вага тари вагонів. т. |
Тонно-км. брутто, млн. |
|
Нав. вагонів |
Пор. вагонів |
||||
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При визначенні пробігів у поїздо-кілометрах необхідно відповідні тонно-кілометри брутто поділити на середню вагу навантаженого поїзда або на середню вагу порожнього поїзда. Розрахунок пробігу поїздів ( ∑NSзаг. ) наведено
у таблиці № 1.8.
Таблиця № 1.8 – Розрахунок пробігів поїздів.
Ділянка. |
Збірні поїзди. |
Крізні поїзди. |
Загальні поїздо-км., тис. |
|||||||
Тонно-км. брутто, млн.. |
Вага поїзда, т. |
Поїздо-км., тис. |
Тонно-км. (брутто), млн.. |
Вага поїзда, т. |
Поїздо-км., тис. |
|||||
Нав. |
Пор. |
Нав. |
Пор. |
Нав. |
Пор. |
|||||
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Далі визначається лінійний пробіг локомотивів ( ∑MSлін. ), який складається з пробігу локомотивів у голові поїздів
( ∑MSв гол. ) ( дорівнює поїзд-кілометрам ) та одинокого пробігу локомотивів ( ∑MSод. ). Розрахунок лінійного пробігу локомотивів зводиться до таблиці № 1.9.
Таблиця № 1.9 – Лінійний пробіг локомотивів, тис. лок. км.
Ділянка. |
Пробіг локомотивів у голові поїздів. ∑MSв гол. |
Одинокій пробіг локомотивів, ∑MSод. |
Лінійний пробіг локомотивів, ∑MSлін. |
||
Туди. |
Назад. |
Усього. |
|||
А-Б |
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
Середні розміри руху поїздів визначаються на основі ділення середньодобових поїздо-кілометрів на довжину ділянки. Розрахунок занесемо до таблиці № 1.10.
Таблиця № 1.10 – Середні розміри руху поїздів.
Ділянка. |
Довжина ділянки, км. |
Поїздо-км за рік. тис. |
Поїздо-км за добу. |
Кількість поїздів |
Загальна кількість поїздів |
||||||
Збірних. |
Крізних нав. |
Крізних пор. |
Збірних. |
Крізних нав. |
Крізних пор. |
Збірних. |
Крізних нав. |
Крізних пор. |
|||
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Потрібний експлуатований парк локомотивів визначається за формулою: Ме = ∑MH / 24,
де ∑MH – сума за добу локомотиво-годин на ділянці, простоїв в основному та оборотному депо, пунктах зміни локомотивних бригад.
Розрахунок експлуатованого парку поїзних локомотивів ми виконали у таблиці № 1.11.
Таблиця № 1.11 – Експлуатований парк поїзних локомотивів.
Ділянка та рід поїздів. |
Довжина ділянки, км. |
Кількість поїздів або одиноких локомотивів |
Дільнична швидкість, км/год. |
Час на ділянці |
Простої на станціях на всі поїзди |
Загальні витрати, лок.год. |
Локомотивний парк. |
|||
На один поїзд |
На всі поїзди |
Зміни бригад |
Основного депо. |
Оборотного депо. |
||||||
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крізні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одинокі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Збірні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крізні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одинокі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Збірні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення потрібного робочого парку вагонів треба розрахувати витрати часу на виконання окремих елементів роботи вагонів. Це витрати вагоно-годин на роботу в поїздах, простої на вантажних і технічних станціях. Вагоно-години в поїздах визначаються діленням загальної величини вагоно-кілометрів на дільничну швидкість:
∑nHп. = ∑nSзаг. / 365 * Vд.
Розрахунки вагоно-годин в поїздах виконано за формою таблиці № 1.12.
Таблиця № 1.12- Вагоно-години в поїздах.
Ділянка |
Збірні поїзди. |
Загальні вагоно-кілометри за рік, тис. |
Крізні поїзди. |
Загальні вагоно-години у поїздах за добу. |
||||||||
Ваг.-км. нав. вагонів за рік, тис. |
Ваг.-км. пор. вагонів за рік, тис. |
Загальні вагоно-км. за рік, тис. |
Дільнична швидкість, км./год. |
Вагоно-години за рік, тис. |
Вагоно-години за добу. |
Загальні ва.-км. за рік, тис. |
Дільнична швидкість, км./год. |
Вагоно-години за рік, тис. |
Вагоно-години за добу. |
|||
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вагоно-години простою під вантажними операціями визначаються за формулою: ∑nHв.о. = tв.о. * ∑nв.о.
де tв.о. - норма простою вагона під однією вантажною операцією;
∑nв.о. – кількість вантажних операцій.
Розрахунок вагоно-годин під вантажними операціями занесено до таблиці № 1.13.
Таблиця № 1.13 – Вагоно-години простою під вантажними операціями.
Станція або ділянка. |
Навантаження |
Вивантаження. |
Норма часу на операцію, год. |
Кількість операцій, тис. |
Вагоно-години за рік, тис. |
Вагоно-години за добу, усього. |
||||||
Суховант. |
Цистерни |
Суховант. |
Цистерни. |
Один. |
Подвійн. |
Один. |
Подвійн. |
Один. |
Подвійн. |
Усього. |
||
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А-Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б-В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розрахунок вагоно-годин простою на технічних станціях подається
у таблиці № 1.14.
Таблиця № 1.14 – Вагоно-години простою на технічних станціях.
Станція. |
Прибуття вагонів на станцію, тис. |
У тому числі. |
Норма простою транзитного вагона, год. |
Вагоно-години за рік, тис. |
Вагоно-години за добу. |
|
Місцеві. |
Транзитні. |
|||||
А |
|
|
|
|
|
|
Б |
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
Разом. |
|
|
|
|
|
|
За даними загальної добової витрати вагоно-годин визначимо потрібний робочий парк вагонів за формулою:
∑nр. = ( ∑nHр. + ∑nHв.о. + ∑nHт.с. ) / 24,
де ∑nHр. - вагоно-години в поїздах;
∑nHв.о. - вагоно-години простою під вантажними операціями за добу;
∑nHт.с. - вагоно-години простою на технічних станціях за добу.
Тобто ∑nр. = вагонів.