Бухгалтерський облік
Рис.1.4. Види господарського обліку
Оперативний облік (швидкий; оперативно – технічний) – являється системою щоденного спостереження та контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою керівництва господарською діяльністю. Оперативний облік має бути абсолютно точним, оскільки головне його призначення – швидке повідомлення змін, що відбувається в процесі виробництва, реалізації і постачання. Оперативний облік ведеться працівниками різних виробничих підрозділів, відділів, служб (використання робочого часу, надходження матеріальних цінностей від постачальників). Ряд показників оперативного обліку передаються до вищих організацій. Наприклад: данні про випуск продукції, врожай зернових культур та ін.
Статистичний облік відображає кількісний і якісний бік масових соціально–економічних явищ і процесів, їх закономірність і взаємозв’язок. Він спрямований на вивчення процесів розвитку всього господарства держави та його галузей і базується на основі даних оперативного і бухгалтерського обліку (рис.1.5.).
Бухгалтерський облік – це інформаційна система, яка здійснює збір, обробку, узагальнення і передачу інформації різного роду користувачам у формах необхідних для вироблення ними виважених, науковообгрунтованих управлінських рішень. Бухгалтерський облік використовує усі облікові вимірники та особливе значення надається грошовому, що дозволяє узагальнювати інформацію.
Рис.1.5. Характеристика видів господарського обліку
У економічній літературі господарський облік поділяють не тільки за видами, а й за характером. За характером облік поділяють на фінансовий, управлінський та податковий. Кожний вирішує свої функції.
Тема 1.2. Бухгалтерський облік, його завдання і функції
Поняття та сутність бухгалтерського обліку.
Функції та завдання бухгалтерського обліку.
Користувачі бухгалтерської інформації.
Принципи бухгалтерського обліку.
1. Поняття та сутність бухгалтерського обліку
Облік виник і розвивається у зв'язку з потребою суспільства в необхідній і достатній інформації щодо наявності та руху майна з метою контролю та управління господарськими процесами і їх результатами.
Бухгалтерський облік є локальним і включає всю технологію інформаційного процесу, яка охоплює процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємств, організацій і установ зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу і став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів.
Бухгалтерський облік нині є важливою складовою економічної науки, забезпечуючи технологію отримання необхідної інформації про господарюючий суб'єкт. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками. Основоположні принципи бухгалтерського обліку є однаковими для господарюючих суб'єктів всіх видів економічної діяльності й забезпечують єдині підходи щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Бухгалтерський облік відображає господарську діяльність підприємств, організацій і установ. Він охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності.
Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таке визначення дано в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ.
Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він перш за все вартісний, суцільний і безперервний, документально обґрунтований, використовує властиві йому способи опрацювання інформації.
Всі юридичні особи, створені в Україні, незалежно від організаційних форм і форм власності, повинні вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність (ст. 29 Закону України "Про підприємства в Україні" від 4.01.1992 р № 2032-ХІІ).
Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
Застосування в бухгалтерському обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об'єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни в цілому.
В умовах ринкових відносин бухгалтерський облік диференціюється за сферою діяльності та за обліковими функціями (фінансовий, податковий і управлінський).
За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на виробничо-господарський, бюджетний і банківський. За об'єктами обліку, планом рахунків, специфікою ведення ці види обліку істотно відрізняються один від одного.
Бухгалтерський облік як функція управління тісно пов'язаний із плануванням, аналізом, контролем і регулюванням.
Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економічною наукою і певною галуззю практичної суспільної діяльності.
Бухгалтерський облік має свою символіку. В 1944 р. відомий французький вчений Жан Батіст Дюмарже (1874—1946), створив міжнародний герб бухгалтерів, який складається з трьох фігур: сонця — бухгалтерський облік освітлює господарську діяльність; ваг — баланс; кривої Бернуллі, яка символізує те, що облік, який виник одного разу, буде існувати вічно, та девізу: "Наука, довіра, незалежність!" (Рис.1.6.) М.Т.Білуха є автором герба українських бухгалтерів, на якому зображені три предмети - українська державна символіка, сонце і терези та девіз: "Бухгалтер - професія мужніх і кмітливих" (рис.1.7.).
Рис.1.6. Міжнародний герб бухгалтерів Рис.1.7. Герб українського бухгалтера
Предмети на гербі символізують: українська державна символіка - облік виник у Київській Русі і буде існувати вічно; сонце - облік висвітлює господарську діяльність людини; терези - баланс інтересів і капіталу.
2. Функції та завдання бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством (планування — облік — аналіз — регулювання) виконує такі функції: інформаційну, контрольну, оціночну, аналітичну.
Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в необхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження та ефективного використання ресурсів, виконання планових завдань, дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.
Оціночна функція бухгалтерського обліку полягає у вимірі та оцінці ресурсів, визначенні вартості й собівартості виробленої продукції, розрахунку результату діяльності підприємства, його рентабельності. Оцінка є результатом вимірювання й ідентифікації об'єктів обліку.
Аналітична функція бухгалтерського обліку полягає в здійсненні на основі первинних та зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання.
Завдання бухгалтерського обліку:
безперервне суцільне взаємопов’язане документальне спостереження за економічними процесами та явищами в усіх ланках економіки;
забезпечення всіх рівнів управління для прийняття управлінських рішень достовірною та своєчасною інформацією;
створення вихідної інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу та контролю;
забезпечення контролю за закономірністю і доцільністю здійснення господарських операцій.
встановлення контролю за збереженням майна;
сприяння зміцненню законності у виробничій та фінансово-господарській сферах діяльності підприємства.
3. Користувачі бухгалтерської інформації
Всі учасники ринкової економіки є користувачами бухгалтерської інформації. Користувачі поділяються на внутрішніх і зовнішніх.
До внутрішніх користувачів належать: власники підприємств; управлінський персонал; робітники, службовці. Вони задовольняють свої інформаційні потреби щодо ефективності роботи апарату управління, прибутковості організацій, прийняття управлінських і планових рішень, стабільності й прибутковості підприємства, збереження робочих місць, оплати праці та пенсійного забезпечення.
До зовнішніх користувачів належать ті, які мають прямий фінансовий інтерес, не мають прямого фінансового інтересу і без фінансового інтересу.
До тих, які мають прямий фінансовий інтерес, належать ділові партнери підприємства на ринку (дійсні та потенційні) інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти, банківські й небанківські кредитні установи, майбутні акціонери.
До тих, які не мають прямого фінансового інтересу, належать органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби, органи державної статистики, органи державних і міжнародних цільових фондів, органи державних і міжнародних комісій і комітетів), учасники фондового і товарних ринків (брокери, дилери, депозитарії, кліринги).
До користувачів без фінансового інтересу належать аудиторські фірми, фінансові аналітики та радники, судові та арбітражні органи, громадські організації, профспілки.
4. Принципи бухгалтерського обліку
Слово принцип (від лат. рrіпсіріит — основа, первоначало) — вихідне положення будь-якої теорії, науки, що визначає всі наступні положення, які випливають з його твердження. На відміну від вихідних положень природничих наук, принципи бухгалтерського обліку розробляються людьми і можуть не діяти в разі зміни економічної ситуації.
Загальне визнання облікових принципів залежить від того, наскільки вони відповідають трьом критеріям: доречності, об'єктивності й здійсненності.
Принцип доречний, якщо інформація про певну господарську одиницю має зміст і принесе користь споживачам інформації.
Принцип об'єктивний, якщо на інформацію не впливають особисті думки, дії чи оцінки тих, хто її готує. Об'єктивність передбачає надійність, перевіреність, відповідність дійсності.
Принцип здійсненний, якщо його реалізація не спричиняє надмірних труднощів чи витрат.
Принцип бухгалтерського обліку — це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтується на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання змісту над формою, історична собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.