України передбачає використання принципу солідарної відпові­дальності за зобов'язаннями, на відміну від традиційно передбачу­ваного законодавством більшості держав принципу самостійної відповідальності юридичної особи за своїми зобов'язаннями, якщо йдеться про відносини відповідальності між юридичними особами і дочірніми підприємствами ТНК.

Розділ V Господарського кодексу України від 2003 р. передба­чає відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, яка ґрунтується на певних принципах. Серед них право потерпілої сторони на відшкодування збитків незалежно від наявності про це застереження у договорі; відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції незалежно від застереження у догово­рі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків, що не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань в нату­рі (абзаци 2 і 3 ч. З ст. 216). Кодекс вказує на застосування певних видів господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санк­ції; оперативно-господарські санкції (ч. З ст. 217). Отже, норми законодавства України містять правила про відшкодування збит­ків, які не можуть тлумачитися як компенсація.

§ 6. Товарообмінні (бартерні) операції

Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-імпортної діяльності регламентуються переважно законодавством держав. У класичному розумінні - це обмін товарами, роботами чи по­слугами без руху грошових коштів (англійське законодавство та практика). У деяких державах бартерні операції допускають рух грошових коштів. Наприклад, відповідно до ст. 2-304 (1) Єдиного торгового кодексу США ціна може бути сплачена грошима або іншим способом. Ця норма застосовується, крім інших, і до бар­терного договору, оскільки американська концепція договору ку- півлі-продажу охоплює, на відміну від англійської, ще й бартерну угоду. Англійський закон про купівлю-продаж товарів 1979 р. до бартерного договору не застосовується. Проте можливим є засто­сування норм Закону про поставку товарів і надання послуг 1982 р.

Бартерний договір є консеисуальним, оскільки право власності на товар (результати робіт, послуг) переходить до іншої сторони в момент, узгоджений сторонами. Цей договір іноді називають

компенсаційним, оскільки виконання його однією стороною здійс­нюється для так званого «зустрічного задоволення», «для компен­сації». Невиконання зобов'язання однією із сторін може стати під­ставою для невиконання зобов'язань іншою. Водночас бартерна угода не є зустрічною угодою, оскільки вона оформляється, на відміну від зустрічної торгівлі, не двома, а одним договором.

При бартерному договорі встановлюється або кількість взаємо- поставлюваних товарів (робіт, послуг), або сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар (роботи, послуги). Бартерний до­говір має вартісну оцінку. Вона залежить від оцінки вартості само­го товару, оцінки послуг третьої сторони (відсотки за посередни­цтво, комісійні тощо). Оцінка договору має значення, наприклад, для з'ясування митними органами розміру мита, зборів. З метою виконання бартерного договору в уповноважених банках можуть відкриватися рахунки. На них відображається вартість обумовле­них у договорі товарів (робіт, послуг).

В Україні діє декілька нормативно-правових актів з питань бар­терних операцій. Основним з них є Закон України «Про регулю­вання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньо­економічної діяльності» від 23 грудня 1998 р. Відповідно до цього Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоеко­номічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних опера­цій. Вона оформляється бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (ім­портних) поставок передбачена в натуральній формі. Договір укладається між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності Укра­їни та іноземним суб'єктом господарювання. Він передбачає зба­лансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом грошових кош­тів у готівковій чи безготівковій формі.

Право на проведення товарообмінних операцій мають усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, керуючись при цьому законодавством України. Кабінет Міністрів України може заборонити проведення товарообмінних операцій, предме­том яких є товари (роботи, послуги). У бартерному договорі зазна­чається загальна вартість товарів, що імпортуються, чи загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим догово­ром з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

Товари, що є предметом бартерного договору, оцінюються з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Для оцінки товарів (робіт, послуг) застосо­вують ціни, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних рин­ках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбаче­них законодавством України, контрактні ціни визначаються вказа­ними суб'єктами відповідно до індикативних цін.

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в тако­му договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним догово­ром, а в разі експорту за бартерним договором робіт, послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує вико­нання робіт, надання послуг.

У разі експорту за бартерним договором високоліквідних то­варів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перелік висо­коліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів Укра­їни. Зазначені строки не перериваються і не поновлюються в разі зміни предмета бартерного договору.

При цьому переоформлення здійснюється в установленому по­рядку, а строк грошової оплати високоліквідних товарів продов­жується до 90 днів.

Інші строки було передбачено Указом Президента України «Про продовження строків ввезення на митну територію України товарів, що імпортуються в Україну підприємствами шинної та гумо-азбестової промисловості за бартерними договорами» від 5 червня 1996 р.¹ Ним установлено, що товари, зазначені в Перелі­ку до цього Указу, котрі імпортуються за бартерними договорами з країн Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки підприємствами, перелік яких визначає Мі­ністерство промисловості, підлягають ввезенню на митну терито­

¹ Урядовий кур'ср - 1996 - 11 липня.