- •Частина і. Теорія споживання розділ 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача
- •2.1. Бюджетне обмеження, його зміна під впливом зміни ціни і доходу
- •2. Зміна доходу
- •2.2. Вплив податків, субсидій і квотування на бюджетне обмеження
- •2.3. Аксіоми раціонального вибору і корисність
- •К риві байдужості і переваги споживача
- •Поняття теорії корисності
- •Характеристики і
- •2.4. Класифікація функцій корисності
- •2.5. Завдання до теми тести
- •Задачі Бюджетне обмеження
- •Уподобання індивіда
- •Розділ 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •3.1. Графічна інтерпретація максимізації корисності
- •3.2. Кутовий розв’язок
- •Умови кутового розв’язку:
- •3.3. Аналітична інтерпретація максимізації корисності
- •Модель вибору споживача при довільній кількості товарів
- •3.4. Непряма функція корисності
- •3.5. Виявлені уподобання
- •3.6. Завдання до теми тести
- •3. Для функції корисності , де і - обсяги споживання відповідних товарів, гранична норма заміщення благ дорівнює:
- •Задачі Корисність
- •Розділ 4. Аналіз поведінки споживача
- •4.1. Індивідуальний попит. Фактори впливу на індивідуальний попит
- •4.2. Ефект заміщення й ефект доходу.
- •Класифікація товарів, у залежності від співвідношення і
- •4.3. Криві оптимуму споживача Крива «ціна - споживання»
- •4.4. Крива попиту індивіда
- •Рівняння Слуцького
- •4.5. Еластичність індивідуального попиту та її види.
- •4.6. Завдання до теми тести
- •Індивідуальний попит споживача
- •Рівняння Слуцького
Рівняння Слуцького
Компенсаційна крива попиту (крива попиту Хікса) |
показує залежність між ціною товару й обсягом попиту за припущення, що інші ціни і корисність залишаються постійними: . |
Крива попиту Слуцького |
показує залежність між ціною товару й обсягом попиту за припущення, що інші ціни і дохід споживача залишаються постійними: . |
Якщо , це означає, що за даної ціни доходу індивіда достатньо для досягнення рівня корисності .
Перепишемо це рівняння у вигляді: , де - витрати на придбання такого обсягу та , щоб забезпечити рівень корисності . Знайдемо похідну компенсаційного попиту за , одержимо:
(4.1)
або
, де . (4.2)
Ефект заміщення (відносна величина) |
- вказує на рух уздовж однієї кривої байдужості. - завжди від’ємний, тобто ціна і кількість завжди рухаються в різних напрямках. Зауваження. у відносній формі, на відвагу від абсолютної різниці. |
Ефект доходу (відносна величина) |
, де - знак «-» вказує на напрямок руху . Знак залежить від знаку похідної . Якщо - якісний товар, то і , тобто падіння ціни збільшуватиме реальний дохід споживача (номінальний дохід - постійний), а оскільки - якісний товар, то попит на нього збільшуватиметься. |
Рівняння Слуцького |
|
4.5. Еластичність індивідуального попиту та її види.
Еластичність індивідуального попиту |
показує, як зміниться обсяг попиту на товар ( ) при зміні певного фактору ( ) на 1%: . |
Види еластичності індивідуального попиту |
|
1. Цінова еластичність попиту ( ) |
показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар ( ) при зміні його ціни ( ) на 1%: . |
2. Еластичність попиту за доходом ( ) |
показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар ( ) при зміні доходу індивіда ( ) на 1%: . |
3. Перехресна еластичність попиту ( ) |
показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар ( ) при зміні ціни іншого товару ( ) на 1%: . |
Взаємозв’язок між коефіцієнтами еластичності (однорідність попиту) |
|
Приклад. 4.2. Скористаємося умовою прикладу 3.3, де рівноважний попит індивіда задається виразами , , де візьмемо . Тоді одержимо наступні коефіцієнти еластичності:
▪ - при збільшенні ціни товару на 1%, обсяг попиту скоротиться також на 1%;
▪ - при збільшенні доходу індивіда на 1%, попит зросте також на 1% ;
▪ - при збільшенні ціни товару на 1%, попит на товар не зміниться.
.
Показник еластичності попиту |
Значення показника |
Інтерпретація |
Цінова еластичність попиту |
- еластичний попит |
|
- нееластичний попит |
|
|
- попит одиничної еластичності |
|
|
- абсолютно нееластичний попит |
|
|
- абсолютно еластичний попит |
|
|
- товар Гіффена |
|
|
Еластичність попиту за доходом |
|
, - неякісний товар |
|
, - товар першої необхідності |
|
|
, - якісний товар |
|
|
, - товар розкошу |
|
Перехресна еластичність попиту |
|
, та - товари-доповнювачі |
|
, та - незалежні у споживанні товари |
|
|
, та - товари-замінники |
Криві Енгеля8
Крива Енгеля |
показує залежність обсягу споживання ( ) від рівня доходу індивіда ( ) за незмінних цін усіх товарів. |
Рис.4.8.Криві Енгеля для різних коефіцієнтів |
На рис.4.8 розглянемо наступні види товарів: 1) - крива Енгеля для якісного товару (з ростом доходу на 1% обсяг споживання збільшується, але менш, ніж на 1%); 2) - крива Енгеля для якісного товару (з ростом доходу на 1% обсяг споживання також збільшується на 1%, та змінюються в однакових пропорціях); 3) - крива Енгеля для товару розкошу (з ростом доходу на 1% обсяг споживання зростає більш, ніж на 1%); 4) - крива Енгеля для неякісного товару або товару Гіффена (з ростом доходу індивіда, його обсяг споживання даного товару скорочується); 5) - крива Енгеля для товару першої необхідності (зі зміною доходу рівень споживання не змінюється). |
Функції Торнквіста9 |
показують залежність обсягу споживання ( ) від рівня доходу індивіда ( ), в залежності від узагальнених груп товарів: першої необхідності, другої необхідності, предметів розкошу. |
Рис.4.9. Функції Торнквіста для різних груп товарів. |
На рис.4.9 побудовані функції: 1. - функція Торнквіста для товарів першої необхідності (з ростом доходу частка витрат на них скорочується): , де , ; 2. - функція Торнквіста для товарів другої необхідності (з подальшим ростом доходу частка витрат на них також скорочується): , де , ; 2. - функція Торнквіста для товарів розкошу (з наступним ростом доходу частка витрат на них зростає): , де , . |
Приклад 4.3. Задана функція корисності індивіда за бюджетного обмеження . Необхідно побудувати криву Енгеля для товару
Розв’язання.
Спочатку знайдемо оптимальний обсяг споживання для індивіда. Складемо систему двох рівнянь – бюджетне обмеження і умову максимізації корисності (ІІ закон Госсена), де , , одержимо:
З другого рівняння останньої системи слідує, що індивід купуватиме товар , якщо і не купуватиме його ( , кутовий розв’язок) – у протилежному випадку ( ).
Тож крива Енгеля для зображена на рис.4.10(а), а для - на рис.4.10(б).
Рис. 4.10(а). Крива Енгеля для товару .
|
Рис. 4.10(б). Крива Енгеля для товару .
|