- •Охорона праці в галузі
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тема №1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •1. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •2. Міжнародні організації в сфері охорони праці
- •3. Європейський Союз і законодавство з охорони праці
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 3. Система управління охороною праці в організації
- •1. Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •2. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •2. Профілактика нещасних випадків
- •3. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •4. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •2. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 6. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •1. Протипожежне водопостачання
- •2. Первинні засоби пожежогасіння
- •3. Автоматичні засоби пожежогасіння на об’єктах галузі
- •Водяні установки
- •Установки порошкового пожежогасіння
- •У становки газового пожежогасіння
- •Установки аерозольного пожежогасіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •1. Проведення державного нагляду за охороною праці
- •2. Види та основні параметри наглядових заходів
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 8. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •1. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •2. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •3. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •4. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Запитання для самоперевірки
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Інтернет-ресурси
3. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.
Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270.
Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації);
- переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспортом, на канатній дорозі, фунікулері та ін.);
- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);
- участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності );
- участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
- використання газу у побуті;
- користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
- виконання робіт у домашньому господарстві;
- використання побутової техніки;
- стихійного лиха;
- перебування в громадських місцях, закладах торгівлі, закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення та ін.
Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.
Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів прокуратури.
Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин.
Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий.
Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.
За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ(невиробничий травматизм).
На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки.
Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, які, в свою чергу, подають узагальнені звіти до Держнаглядохоронпоаиі.