МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ імені Михайла Туган-Барановського

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Фірсов Д.В.

МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

Курс лекцій

для студентів денної і заочної форми навчання

економічних спеціальностей

Донецк-2009

.

Зміст

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 1

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ імені Михайла Туган-Барановського 1

КАФЕДРА ФІНАНСІВ 1

. 1

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ, СКЛАДОВІ ТА ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ. 4

1.1. Поняття регіональних фінансів, склад і джерела формування. Функції регіональних фінансів. 4

1.2. Принципи організації фінансів регіону. 6

1.3 Склад місцевих фінансів України й особливості їхнього функціонування.. 7

ТЕМА 2. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. 16

2.1. Державна регіональна політика та її роль в забезпеченні фінансової стабільності регіонів. 16

2.2. Фінансова незалежність місцевого самоврядування. 19

2.3. Зміст і значення фінансової політики органів місцевого самоврядування. 20

2.4. Бюджетна політика на місцевому рівні. 22

ТЕМА 3. МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ЯК ОСНОВА ФІНАНСОВОЇ БАЗИ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ. 23

3.1. Економічна сутність місцевих бюджетів. Їх функції. 23

3.2. Роль місцевих бюджетів в бюджетній системі України. 28

3.3. Види та структура місцевих бюджетів. 30

3.4. Програмно-цільовий метод планування бюджету 34

ТЕМА 4. ФОРМУВАННЯ ДОХІДНОЇ БАЗИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ 37

4.1. Тенденції формування та склад дохідної бази. 37

4.2 Характеристика доходів місцевого бюджету відповідно до чинного порядку розрахунку дотацій вирівнювання 39

4.3. Характеристика місцевих податків і зборів як джерела дохідної бази місцевих бюджетів. 42

4.4. Основні напрямки зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів. 50

ТЕМА 5. СИСТЕМА ВИДАТКІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ. 52

5.1 Сутність та основи формування видатків місцевих бюджетів. 52

5.2. Характеристика видатків місцевих бюджетів в залежності від рівня бюджетної системи. 55

5.3. Планування окремих видатків місцевих бюджетів. 59

5.4. Основи кошторисного фінансування. 62

ТЕМА 6. ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ ТА БЮДЖЕТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ. 66

6.1. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації 66

6.2. Фінансове вирівнювання. 67

6.3. Бюджетне регулювання, його цілі та методи. 68

6.4 Бюджетні трансферти та їх види. 70

6.5 Удосконалення міжбюджетних відносин. 74

ТЕМА 7. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ 76

7.1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні 77

7.2. Складання проекту місцевого бюджету[68]. 79

7.3. Розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет[68] 81

7.4. Виконання місцевого бюджету[68]. 84

7.5. Підготовка та розгляд звіту про виконання місцевого бюджету[68] і прийняття рішення щодо нього. 85

ТЕМА 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МІСЦЕВОГО ГОСПОДАРСТВА. 87

8.1. Поняття про комунальну власність та об'єкти права комунальної власності. 87

8.2. Види комунальних підприємств 90

8.3. Фінансові ресурси комунальних підприємств та їх види 93

8.4. Особливості фінансової діяльності підприємств комунальної власності 96

ТЕМА 9. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. 98

9.1. Сутність та склад комунального господарства. 98

9.2. Особливості організації фінансів комунального господарства. 101

9.3. Специфіка фінансової діяльності підприємств комунального обслуговування 103

9.4. Тарифна політика підприємств комунального господарства: її сутність та фактори, що її визначають. 106

9.5 Роль органів місцевого самоврядування в формуванні тарифної політики підприємств житлово-комунального господарства . 109

9.6. Характеристика стану комунального сектору Донецької області. 111

Тема 10. Фінансова діяльність житлово-експлуатаційного комплексу. 112

10.1. Соціально-економічне значення житлового господарства 112

10.2. Організація обслуговування житлового фонду 114

РБУ 116

АДС 116

СМ 116

ККП 116

10.3. Джерела доході та фінансових надходжень житлово-експлуатаційних організацій 118

10.4. Особливості фінансування витрат житлово-експлуатаційних 122

організацій 122

10.5. Основні напрямки реформування житлового господарства 125

Тема 11. Управління місцевими фінансами в україні 130

11.1. Сутність місцевого самоврядування та його роль в управлінні місцевими фінансами. 130

11.2. Управління місцевими фінансами. 134

11.3. Основні завдання та функції місцевих органів фінансового управління. 135

11.4. Суб'єкти управління коштами місцевих бюджетів. Їх повноваження. 137

11.5. Фінансовий контроль на місцевому рівні 141

Тема 12. Світовий досвід організації місцевих фінансів 146

12.1. Зміст і значення Європейської хартії місцевого самоврядування 146

12.2. Бюджетний федералізм. 148

12.3. Доходи та видатки локальних урядів. 151

12 .4. Місцеве оподаткування в зарубіжних країнах. 154

12.5. Фінансове вирівнювання за кордоном 156

12.6. Зарубіжний досвід створення місцевих позабюджетних фондів 158

Тема 1. Сутність, складові та засади організації місцевих фінансів.

Зміст.

1.1. Поняття регіональних фінансів, склад і джерела формування. Функції регіональних фінансів.

1.2. Принципи організації фінансів регіону.

1.3. Склад місцевих фінансів України й особливості їхнього функціонування.

Основні терміни та визначення

Адміністративно-територіальне утворення [1];

Дефолт [35];

Комунальні платежі [57];

Комунальна форма власності [54];

Місцеві бюджети [68];

Місцеві запозичення [69];

Місцеве самоврядування [66];

Органи місцевого самоврядування [93];

Територіальні громади [117].

Література: 1, 5, 6, 8-10, 15, 16, 21, 23, 26, 35, 36, 42, 43, 51, 54, 55, 62-64, 90, 95, 96, 102, 103

1.1. Поняття регіональних фінансів, склад і джерела формування. Функції регіональних фінансів.

Місцеве самоврядування [66] є правом територіальної громади [117] – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в ме­жах Конституції і законів України.

Система місцевого самоврядування [66] в Україні включає:

• територіальну раду;

• сільську, селищну, міську раду;

• сільського, селищного, міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси тери­торіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Зміст місцевих фінансів як системи економічних відносин, пов'яза­них з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування [93] для виконання покладе­них на них завдань, детальніше виявляється у функціях, які вони ви­конують. Як відомо, функції — це прояв сутності кожної економічної категорії; говорячи про функції, ми тим самим розкриваємо призначен­ня і роль тієї чи іншої категорії.

Оскільки місцеві фінанси не можна розглядати відокремлено від фі­нансів загалом, а місцеві фінанси — це складова фінансової системи

Під регіональними фінансами розуміють сукупність фінансових ресурсів всіх інституціональних одиниць, що функціонують у даному регіоні.

Фінансові ресурси, створені на території, складаються з наступних найважливіших частин:

- ресурси бюджетів всіх рівнів (використовуються для поточного фінансування економіки регіону, соціальної сфери, фінансування найбільш важливих проектів розвитку відповідних територій);

- ресурси суб'єктів господарювання (використовуються для фінансування оборотних коштів і капіталовкладень, утримування соціальних об'єктів, що перебувають у власності відповідних суб'єктів господарювання);

- ресурси позабюджетних фондів;

- кредитні ресурси комерційних банків і інших фінансових структур (використовуються для термінового й поворотного фінансування оборотних коштів і капіталовкладень);

- дотації, субвенції й інші надходження з вищестоящих бюджетів для покриття дефіциту територіальних бюджетів і централізовані інвестиції (з центрального бюджету або центральних інвестиційних фондів).

Основна особливість фінансів регіону є в тому, що в їхньому складі діють як би три самостійні фінансові підсистеми:

- державна;

- адміністративно-територіальних утворень;

- окремих юридичних і фізичних осіб.

Перші дві підсистеми традиційно належать до категорії централізованих фінансів (бюджетна система й централізовані позабюджетні фонди); третя підсистема - до категорії децентралізованих фінансів. Фінанси приватних юридичних і фізичних осіб, природно, не перебувають у прямої юрисдикції регіональних або місцевих органів влади, однак у значній мірі також є об'єктом керування, об'єктом регіональної фінансової політики через інструменти оподатковування, бюджетного фінансування соціальних сфер, фінансування.

Єдиний критерій оцінки керування регіональними фінансами — поліпшення економічної й соціальної ситуації в регіоні.

Сутність і роль регіональних фінансів у житті суспільства проявляється через функції: мобілізаційну, розподільну й контрольну.

1. Контрольна функція проявляється лише в процесах використання господарюючими суб'єктами державних коштів.

2. Мобілізаційна функція забезпечує надходження коштів для потреб регіону. У результаті в руках регіональних органів влади зосереджують більші ресурси, використання яких може істотно вплинути на рівень соціально-економічного розвитку регіону.

3. Розподільна функція пов'язана з переміщенням доходів від виробників в інші сфери господарства.

Таким чином, фінанси регіону являють собою систему економічних відносин, за допомогою якої національний доход розподіляється й перерозподіляється згідно з потребами соціально-економічного розвитку території.

1.2. Принципи організації фінансів регіону.

Важливою передумовою побудови демократичної держави є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування [93]. Фінансовий бік незалежності місцевих органів влади є визначальним адже від фінансових можливостей залежати в кінцевому підсумку їх реальні владні функції.

Ступінь фінансової незалежності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись та економічно процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади. Це об'єктивна необхідність формування нових економічних відносин.

Фінансову незалежність місцевого самоврядування [66] треба розглядати насамперед, як економічний простір для його діяльності в межах певної території на принципах економічної ефективності та економічної доцільності. Пріоритетною умовою, в даному разі, є сукупність територіальних інтересів, що відображають особливості економічних і соціальних умов регіону.

Під фінансовою незалежністю місцевого самоврядування [66] розуміється можливість самостійного вирішення питань комплексного фінансового забезпечення економічного і соціального розвитку даної території, що входять до компетенції відповідного рівня місцевого управління.

Передумовою фінансової незалежності місцевого самоврядування [66] є розумна, з точки зору економічної доцільності, децентралізація влади й адекватний розподіл повноважень, відповідальності, а отже, і фінансово-економічної бази між центром і регіонами, місцевими органами управління.

Межі фінансової незалежності місцевого самоврядування [66] повинні визначатись у законодавчому порядку.

Тенденція до децентралізації відповідальності за виконання доходної та видаткової частин місцевих бюджетів [68] у країнах з перехідною економікою часто призводить до ситуації, коли визначення видатків місцевих органів влади випереджає вирішення питання про забезпечення ресурсами для їх фінансування.

Універсальної моделі фінансування, яка була б однаково прийнятною для всіх країн, не існує.

Європейська хартія з питань місцевого самоврядування проголошує наступні принципи фінансування місцевої влади

1. У рамках національної економічної політики місцеві органи влади повинні мати право на забезпечення власними фінансовими ресурсами, якими вони могли б у межах своїх повноважень вільно розпоряджатися.

2. Фінансові ресурси місцевої влади повинні відповідати обсягам її повноважень, встановленим конституцією або законодавством.

3. Щонайменше частина фінансових ресурсів місцевої влади має надходити від місцевих податків і виплат, ставки яких, у визначених межах, вона повинна мати право встановлювати.

4. Фінансові системи, на яких базуються ресурси, доступні органам представнийцької иа вокнавчої місцевої влади, повинні бути відповідним чином диверсифікованими і життєздатними, щоб дозволяти їм максимально відстежувати реальну еволюцію видатків на виконання своїх завдань.

5. Підтримка фінансово слабше забезпеченої місцевої влади має здійснюватися через створення програм фінансового вирівнювання або інших аналогічних заходів, спрямованих на підтримку впливу нерівномірності розподілу потенційних джерел фінансування і фінансового тягаря, який вона змушена нести. Зазначені програми та заходи не повинні обмежувати свободу дій місцевої влади в межах її повноважень.

6. Місцева влада має бути відповідно поінформована щодо того, яким чином здійснюється розподіл ресурсів, що потрапляють у її розпорядження.

7. По можливості субсидії, що надаються виконавчим органам місцевої влади, не повинні бути спрямовані на фінансування окремих проектів. Надання субсидії не повинно обмежувати свободу дій місцевої влади в межах її повноважень.

8. Для отримання позик для інвестування капіталу місцева влада мусить мати доступ до національних ринків капіталу у межах визначених законодавством”.

Законодавче закріплення функцій місцевого самоврядування [66] повинно знайти відображення насамперед у конституції держави. Але, на жаль у Конституції України чітко не сформульовано фундаментальних положень щодо місцевого самоврядування [66], як це зроблено в конституціях більшості європейських країн. Прийняття ж в Україні Закону “Про місцеве самоврядування [66] в Україні” та Закону “Про бюджетну систему в Україні” є важливим кроком у наближенні до загальноприйнятих стандартів щодо самоврядування й управління. Проте ще цілий ряд важливих питань реального забезпечення незалежності місцевих органів чекає свого вирішення. Насамперед це стосується фінансової бази місцевого самоврядування [66] – місцевих бюджетів [68].