- •6.050601 Теплоенергетика, 6.050604 Енергомашинобудування, 6.050202 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології денної та заочної форм навчання
- •Загальні положення
- •1. Загальна характеристика робочих місць і небезпечних факторів у лабораторіях електротехніки
- •2. Організація безпечної роботи в навчальних лабораторіях
- •3. Вказівки до оформлення звітів лабораторних робіт
- •Повірка ватметра електродинамічної системи
- •1. Завдання на виконання роботи
- •2. Лабораторна установка та її електрична схема
- •3. Підготовка до виконання роботи
- •4. Хід виконання роботи
- •Результати повірки ватметра електродинамічної системи
- •5. Опрацювання дослідних даних.
- •6. Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації
- •Запитання для самоперевірки та тестового контролю
- •3. Підготовка до виконання роботи.
- •4. Хід виконання роботи
- •5. Опрацювання дослідних даних
- •Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації
- •Запитання для самоперевірки та тестового контролю:
- •1. Завдання на виконання роботи
- •2. Лабораторна установка та її електрична схема.
- •3. Підготовка до виконання роботи.
- •4.Хід виконання роботи.
- •5. Опрацювання дослідних даних.
- •6. Висновки за результатами роботи
- •Запитання для самоперевірки та тестового контролю
- •1. Завдання на виконання роботи
- •2. Лабораторна установка та її електрична схема.
- •3. Підготовка до виконання роботи.
- •4. Хід виконання роботи
- •5. Опрацювання дослідних даних.
- •Дані вимірювань і результати розрахунків параметрів кіл змінного струму з паралельно з'єднаними r, r-l і c елементами
- •6. Висновки за результатами роботи
- •Запитання для самоперевірки та тестового контролю
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з’єднанні споживачів зіркою
- •1. Завдання на виконання роботи
- •2. Лабораторна установка та її електрична схема
- •3. Підготовка до виконання роботи
- •4. Хід виконання роботи
- •5. Опрацювання дослідних даних
- •6. Висновки за результатами роботи
- •Запитання для самоперевірки та тестового контролю
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з’єднанні споживачів трикутником
- •1. Завдання на виконання роботи
- •3. 2. Лабораторна установка та її електрична схема
- •3. Підготовка до виконання роботи
- •4. Хід виконання роботи
- •5. Опрацювання дослідних даних
- •6. Висновки за результатами роботи
- •Запитання для самоперевірки та тестового контролю:
- •Література
- •Умовні графічні та літерні позначення елементів електричних схем
- •Сучасні визначення основних одиниць виміру системи сi
- •Перелік рекомендованих приладів, обладнання та комутаційних пристроїв для виконання лабораторних робіт
1. Загальна характеристика робочих місць і небезпечних факторів у лабораторіях електротехніки
Виконання лабораторних робіт проводиться в спеціалізованих лабораторіях за розкладом згідно з семестровим графіком навчального процесу для кожної спеціальності. Організація роботи студентів у лабораторіях кафедри повинна відповідати вимогам чинних нормативних актів, зокрема ПУЭ та ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
Робочим місцем студентів є лабораторний стіл, живлення якого здійснюється від трифазного трансформатора, приєднаного до трифазної мережі з глухо заземленою нейтраллю з системою заземлення TN-S, в якій нульовий робочий і нульовий захисний провідники працюють окремо. Величина підведеної напруги частотою (50 ± 0,5) Гц становить (220 ± 11) В.
Основне обладнання робочого місця:
реостати активного та реактивного навантаження з затискачами (клемами) для монтажу зовнішніх ділянок електричних кіл;
діючі електричні машини та трансформатори;
вимірювальні прилади, комутаційна апаратура, захисні та сигнальні пристрої.
При цьому опір ізоляції струмопровідних частин встановленого електроустаткування до першого апарата максимального струмового захисту (запобіжник, автомат та ін.) повинен бути не менше 1 МОм.
Небезпечними виробничими факторами під час експлуатації лабораторних столів є підвищене значення напруги (ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ), замикання якої через тіло людини спричинить ураження електричним струмом.
Реакція організму людини на дію струму і можливі наслідки такої дії залежать від багатьох факторів, головними з яких вважаються сила струму та його частота, час його дії та шлях проходження струму (табл. 1). Також на наслідки дії струму впливають умови навколишнього середовища (кліматичні та погодні), перехідний опір між тілом людини і землею, характеристика приміщення та індивідуальні характеристики людини: стать, маса, стан шкіри та здоров’я.
Таблиця 1 Повний опір незахищених ділянок тіла людини при різних шляхах протікання струму [19 |
|
Шлях протікання струму |
Повний опір тіла, Ом |
Рука – рука або нога – нога |
1000 |
Рука – ноги |
750 |
Руки – ноги |
500 |
Рука – груди |
450 |
Руки – груди |
230 |
Рука – бокова частина тулуба |
550 |
Руки – бокова частина тулуба |
300 |
Безпечними для людини вважаються струми величиною до 1 мА. Ураження струмом до 0,9 мА людина не відчуває, 0,9…3,5 мА – відчуває, але без больових реакцій організму. У разі ураження струмом 3,5…4,5 мА проявляються незначні больові відчуття – легкі судорожні рефлекторні скорочення м’язів пальців рук.
Пам’ятайте! Струми силою понад 12 мА шкідливо впливають на організм людини. При цьому струм 12…15 мА спричиняє легке подразнення нервової системи, яке призводить до оборонної дії (відсмикування), в результаті чого може розвинутись переляк, запаморочення, шок тощо. У разі проходження струму 20…50 мА виникає неконтрольоване скорочення м’язів і людина не може самостійно відірватись від струмопровідних частин електричного кола. Струм понад 30 мА може стати причиною смерті людини, якщо вчасно не від’єднати її від джерела напруги. Струм же у 50…100 мА спричиняє параліч цілої групи м’язів, що керують диханням і серцем. При цьому внаслідок ускладненого дихання і послабленої серцевої діяльності людина швидко втрачає свідомість і може загинути, якщо не надати їй своєчасну допомогу. Струми понад 500 мА смертельно небезпечні навіть за дуже короткочасного їх протікання.
З метою організації безпечних умов роботи навчальні лабораторії кафедри розташовані у приміщеннях, де немає високої температури, високої вологості або інших факторів підвищеної небезпеки. Разом з тим під час роботи дослідних установок можливий одночасний контакт з неізольованими частинами електричної схеми та струмопровідними елементами приміщення (батареями опалення, контуром заземлення тощо). Тому лабораторії кафедри належать до приміщень з підвищеною небезпекою і організація робіт у них повинна відповідати чинним нормативним актам і документам.