- •Лабораторна робота № 2 Визначення об’ємної маси свіжо виготовленого розчину.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3 Визначення межі міцності на стиск затверділого розчину.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4 Визначення об’ємної маси та вологості затужавленого розчину.
- •Хід роботи
- •Висновки: Питання для контролю:
- •Лабораторна робота № 7 Визначення межі міцності затверділого розчину на стиск та згин балочок розміром 40×40×160 мм із затужавленого розчину.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 8 Визначення розшарування свіжовиготовленого розчину.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 9 Визначення водоутримуючої здібності свіжовиготовленого розчину.
- •Хід роботи
Лабораторна робота № 8 Визначення розшарування свіжовиготовленого розчину.
Мета роботи: навчитися визначати розшарування свіжовиготовленого розчину.
Прилади та обладнання: прилад для визначення розшарування свіжовиготовленого розчину, віброплощадка, ємності для розчину, прилад для визначення рухливості свіжовиготовленого розчину, цементно-пісчаний розчин, цементно-вапняний розчин, пісчано-глиняний розчин.
Хід роботи
Розшарування розчинної суміщі визначають за допомогою приладу, який являє собою циліндричну стальну форму, яка складається із трьох частин однакової висоти: двох кілець 1 і 2 циліндра 3 (з дном і фланцями), зібраних на гумових прокладках, які стянуті двома тягами. Кільце 2 і циліндр 3 мають бокові приварені платформи 4 і 5,
1. Форму заповнюють свіжовиготовленим розчином в один прийом врівень з краями, закривають кришкою, потім піддають вібрації на віброплощадці протягом 30с, після чого кришку знімають. Амплітуда коливання віброплощадки в заповненому стані повинна бути 0,35-0,5мм, а частота 2800-3000 коливань за хвилину.
2. Після вібрації здвигаємо кільце 1 по платформі 4, а кільце 2 по платформі 5, яка знаходиться в кільці 1 і в циліндрі 3, розчин викладають в окремі ємності для змішування. Розчин, який знаходиться в кільці 2 для випробування не використовують. Розчин ретельно перемішують протягом 30с, після чого із кожної ємності для змішування беремо пробу для визначення рухливості розчину. Об’єм частини конуса, яка занурена в розчин, визначають з точністю до 1 см3 по таблиці і визначають різницю об’ємів зануреного конусу.
Занурення конуса,см |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
Занурення конуса,см3 |
0,5 |
1,9 |
4,4 |
8,7 |
15 |
24 |
36 |
51 |
60 |
93 |
120 |
153 |
Проміжні значення занурення конусу в см3 приймають за інтерполяцією.
3. Величину розшарування розчинної суміщі в см3 визначають як середнє арифметичне результатів двох випробувань.
Визначені показники заносимо до таблиці.
№ розчину |
l1,, см |
l2, см |
V1, см3 |
V2, см3 |
∆V, см3 |
Примітки |
1
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
Висновки:
Питання для контролю.
1.
2.
3.
4.
5.
Лабораторна робота № 9 Визначення водоутримуючої здібності свіжовиготовленого розчину.
Мета роботи: навчитися визначати водоутримуючу здібність свіжовиготовленого розчину.
Прилади та обладнання: прилад для визначення рухливості свіжовиготовленого розчину, фільтруючий папір, мірний циліндр, ваги та терези, цементно-вапняний розчин, пісчано-глиняний розчин, цементно-пісчаний розчин.