Загальні висновки

Проведене у курсовій роботі дослідження кримінально-правової характеристики умисного вбивства, вчиненого на замовлення, дозволяє зробити наступні висновки та рекомендації.

Необхідно констатувати, що в сучасній Україні замовне вбивство – нове явище для кримінального законодавства. Факти вчинення такого злочину, безумовно, мали місце й раніше, про що йшла мова в курсовій роботі, але, частіше за все, це були не складні вбивства на побутовому рівні. А в середині 1990-х років вони стали чи не єдиним способом вирішенням економічних проблем та позбавлення конкурентів. Вперше умисне вбивство, вчинене на замовлення, було сформульовано законодавцем, як окрема кваліфікуюча ознака умисного вбивства, у 1996 році. На даний час у судовій практиці вже можна побачити не поодинокі випадки винесення вироків за вчинення замовних вбивств.

Оскільки окрема кваліфікація даного виду злочину в Україні існує лише 16 років, деякі теоретичні положення щодо кримінально-правової характеристики умисного вбивства, вчиненого на замовлення, як було зазначено в самому початку курсової роботи, все ще залишаються недостатньо з’ясованими та дискусійними.

Характеризуючи безпосередній об’єкт замовного вбивства (життя людини), було зазначено, що загальновизнана теорія в кримінальному праві про початок життя людини з початком фізіологічних пологів, деякими вченими піддається критиці. Враховуючи справедливі зауваження М.Й. Коржанського, ЗУ «Про охорону дитинства», Інструкцію з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затверджену наказом МОЗ України від 29.03.2006 № 179, Інструкцію про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, затверджену наказом МОЗ України від 20.07.2006 № 508, я пропоную визначати початком життя людини момент, з якого плід визнається життєздатним, а це 22 повних тижні вагітності матері.

Детально вивчивши наукові праці, які розглядають тематику замовних вбивств, я можу констатувати, що тільки в деяких з них звертається увага на те, що такий злочин може вчинятися не тільки дією, а й бездіяльністю. Тому, на мою думку, це питання потребує більш глибокого й детального обґрунтування для теорії кримінального права.

При характеристиці суб’єкта злочину та його суб’єктивної сторони, можна дійти висновку, що для кваліфікації дій замовника, виконавця й посередника необхідно ретельно вивчати та досліджувати обставини вчиненого.

По-перше, це пов’язано з тим, що дуже часто дії, які вчиняються у зв’язку з організацією замовного вбивства, мають в собі ознаки складів інших злочинів. Частіше за все, це пов’язано з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 ККУ). По-друге, необхідно дослідити, відносно кого було вчинене замовне вбивство. Якщо це особа, яка виконує свій службовий або громадський обов’язок, і у зв’язку з цим вчиняється злочин, то дії злочинця необхідно кваліфікувати за п. 11 ч. 2 ст. 115 ККУ і обов’язково за відповідною спеціальною статтею ККУ. По-третє, дії виконавця умисного вбивства на замовлення завжди кваліфікуються за самостійним мотивом, незалежно від мотивів замовника. А дії замовника завжди кваліфікуються з урахуванням мотивів виконавця. Отже, досудовим органам, при розслідуванні умисного вбивства даного виду, необхідно завжди пам’ятати ці тонкощі.

Також, в курсовій роботі, на підставі узагальнення судової та слідчої практики 2001-2011 років, вивчення літературних джерел, була дана характеристика таким ознакам елементів складу злочину, як спосіб підготовки, вчинення та приховування злочину, місце, час та обстановка вбивства, особа потерпілого й особа злочинця (замовник, виконавець й посередник). Звичайно, для повної їх характеристики, необхідно досліджувати кримінологічні та криміналістичні особливості. В сукупності, це допоможе правоохоронним органам та суду підвищити рівень розслідування, розкриття та попередження вбивств, вчинених на замовлення.

Вивчаючи питання караності за вчинення замовних вбивств, можна звернути увагу на те, що деякі вчені, наприклад, В.Т. Дзюба, пропонують переглянути верхню межу покарання у виді позбавлення волі на певний строк в ч. 2 ст. 115 ККУ в сторону збільшення. Проаналізувавши доводи деяких вчених, кримінальне законодавство інших країн, пропоную підняти цю верхню межу від 15 до 25 років (з внесенням відповідних змін і до норм Загальної частини ККУ).

Врахування кримінально-правової характеристики умисного вбивства, вчиненого на замовлення, викладеної в курсовій роботі, рекомендацій щодо удосконалення деяких теоретичних питань, які стосуються даного виду злочину, на мою думку, допоможе в наступних необхідних кроках. По-перше, важливо розробити комплекс взаємопов’язаних організаційних та правових заходів, які необхідно проводити державним та правоохоронним органам з метою попередження та усунення причин і умов, що породжують замовні вбивства. По-друге, правові заходи боротьби з чим злочином, повинні бути спрямовані на удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства та його ефективне застосування.

В умовах складної суспільно-політичної та економічної обстановки боротьба зі злочинами проти життя особи набуває особливо важливого характеру. Тому, актуальність попередження та розкриття умисних вбивств, вчинених на замовлення, на основі глибоких та ґрунтовних теоретичних, наукових і методичних знаннях, залишається незмінною.