- •Рескомприроди криму м. Сімферополь вступ
- •1. Загальні відомості
- •Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (арк)
- •1.2 Соціальний та економічний розвиток арк
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах арк
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики).
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових.
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів.
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень ар Крим
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10.Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Криму
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишньго природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
- •Аналіз найважливіших екологічних проблем:
- •Додатки
13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
Система спостережень за станом навколишнього середовища є фактично системою, яка має за мету отримання, накопичення і обробку даних про стан довкілля та про причини його забруднення. Завданням регіонального моніторингу Криму є також надання інформації, яка б дозволяла провести оцінку стану довкілля в межах даного регіону, і можливості на її основі прийняти управлінські рішення, пов'язані з використанням природних ресурсів.
Регіональна система моніторингу Автономної Республіки Крим являється складовою частиною державної системи моніторингу України.
З метою реалізації основних принципів і напрямків державної політики з питань створення і функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища при Раді міністрів Автономної Республіки Крим створена постійно діюча Міжвідомча комісія, до якої увійшли представники 24 суб'єктів регіонального моніторингу Криму.
Контроль за станом навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим здійснюється рядом Міністерств та установ, які являються суб’єктами регіонального моніторингу: Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Кримським Республіканським центром з гідрометеорології, Державною Азово – Чорноморською екологічною інспекцією, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства, Казенним підприємством “Південекогеоцентр”, Республіканською санітарно-епідеміологічною станцією (Міністерство охорони здоров’я), Феодосійською, Сакською та Євпаторійською режимно-експлуатаційними станціями (Міністерство курортів та туризму АРК), ВО «Кримводоканал» (Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства), Республіканським комітетом лісового та мисливського господарства (УкрНДІЛГА, УкрНДІміськліс) та ін (таб. 13.3.1).
В рамках програми моніторингових спостережень проведено відбір 116 проб поверхневих вод, в 37 створах основних річок Криму: р. Салгір, Малий Салгір, Победна, Кача, Водопадна, Бистра, Біюк – Карасу, Демерджі, Чурук -Су та ін. Виконано 3350 визначень гідрохімічних показників.
Одним з основних завдань проведення моніторингових спостережень є визначення впливу на навколишнє середовище джерел забруднення, що у свою чергу створює найважливішу основу для виконання подальшого завдання – роз'яснення природокористувачам та громадськості норм регулювання в широкому контексті регулювання та забезпечення суспільного блага.
Результати комплексного вивчення екологічного стану річкових екосистем дозволили виявити найбільш неблагополучні в екологічному відношенні ділянки, визначити основні джерела забруднення. Як правило, це випуски зворотних вод каналізаційних очисних споруд міст та селищ півострова, випуски без очищення, часті пориви зношених каналізаційних колекторів.
В основному формування якості води найбільших річок (Салгір, Біюк – Карасу, Чурук- Су) Криму на всій їх протяжності від верхів'я до гирла відбувається як під впливом природних чинників, так і під впливом антропогенного навантаження стічними водами підприємств.
В рамках програми моніторингових спостережень проведено відбір 107 проб грунтів. Відібрано 34 проб грунтів уздовж автотрас Сімферополь- Чорноморське, Сімферополь-Ялта, виконано 408 визначень.
За результатами аналітичних досліджень в грунтах простежуються сезонні зміни вмісту солей важких металів та інших токсичних сполук.
У 2009 році були перевірені території санітарно-захисних зон полігонів ТБВ м.Алушти, м.Сімферополя, смт.Гаспра, м. Євпаторія, смт.Роздольне, смт.Первомайське, м. Красноперекопськ, смт. Красногвардійське.
Визначено 108 показників забруднюючих речовин. Виявлені перевищення гранично – допустимих концентрацій від 1,2 до 3,7 ГДК.
У 2009 році проведено обстеження грунтів МДЦ «Артек», с.Гурзуф.
В рамках програми моніторингових спостережень, було перевірено 331 джерел викидів забруднюючих речовин, перевірено 117 підприємств, відібрано 1435 об'єднаних проб, виконано 11694 визначень.
Таблиця 13.3.1 Система спостережень за станом довкілля
№ з/п |
Суб’єкти моніторингу довкілля |
Кількість точок спостережень, од. |
||||||||
атмосферне повітря |
стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря |
поверхневі води |
джерела скидів зворотних вод у поверхневі води |
морські води |
джерела скидів зворотних вод у морські води |
підземні води |
джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти |
грунти |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Міністерство охорони навколишнього природного середовища |
|
202 |
26 |
110 |
|
28 |
12 |
|
6 |
2 |
МНC |
10 |
|
23 |
|
42 |
|
|
|
|
3 |
Міністерство курортів і туризму |
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
4 |
Держкомводгосп |
|
|
32 |
52 |
|
|
|
|
62 |
5 |
МОЗ |
61 |
|
19 |
|
94 |
|
383 |
|
|
В систему щорічних спостережень екологічного моніторингу входить контроль забруднення атмосферного повітря, промислових викидів, поверхневих, морських, зворотних, дренажних, питних та підземних вод, ґрунтів, екзогенних геологічних процесів, гідромінеральних та земельних ресурсів (таб. 13.3.2).
Таблиця 13.3.2 Система щорічних спостережень екологічного моніторингу
Суб’єкти моніторингу |
Об,єкти спостереження |
Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища |
поверхневі, зворотні води; джерела промислових викидів в атмосферу, ґрунти, відходи |
Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція |
морські води; зворотні води |
Республіканська санітарно- епідеміологічна станція |
поверхневі, підземні води; грунти; атмосферне повітря; |
Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрощувального землеробства |
поверхневі води; дренажні води; Північно-Кримський канал |
Казенне підприємство “Південекогеоцентр” |
підземні води; екзогенні процеси |
Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства |
питна вода; зворотні води |
Республіканський комітет лісового та мисливського господарства |
стан лісів |
Міністерство курортів та туризму |
мінеральні води, лікувальні грязі |
Рескомприроди Криму здійснює збір інформації від суб'єктів моніторингу, її обробку та розміщення на інформаційно-аналітичному веб-порталі. Паралельно дані моніторингових спостережень надаються до Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту для підготовки щомісячного огляду «Стан довкілля в Україні».
У зв’язку із затвердженням державної програми екологічного моніторингу виникла можливість для розробки та впровадження регіональної програми. Фахівцями НДЦ «Технології сталого розвитку» Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського розроблено проект Програми регіонального моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на період до 2013 року.
Основними завданнями Програми є:
- створення інформаційної інфраструктури регіональної мережі моніторингу навколишнього середовища, що забезпечує функціонування єдиної інформаційної мережі збору, передачі і зберігання інформації про стан навколишнього середовища та природоохоронну діяльность;
- створення єдиної регіональної мережі моніторингових спостережень АР Крим на базі інтеграції і розвитку існуючих наглядових мереж суб'єктів моніторингу;
- вдосконалення і впровадження в діяльність суб'єктів регіональної мережі екологічного моніторингу АР Крим єдиної нормативної бази;
- розвиток матеріально-технічної бази регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища;
- створення механізмів комплексної оцінки, прогнозування і управління станом навколишнього середовища.
Проект програми регіонального моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на 2010-2013 роки підготовлено у встановлений термін, погоджено з суб’єктами моніторингу, Міністерством фінансів АР Крим, Міністерством економіки АР Крим та винесено на розгляд засідання Ради міністрів АР Крим на II квартал 2010 року.
На базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського створено регіональний інформаційно-аналітичний центр (РІАЦ) моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим – головний інформаційно-аналітичний орган системи моніторингу.
РІАЦ створений з метою забезпечення в Автономній Республіці Крим реалізації державної політики України у сфері створення і функціонування державної системи моніторингу навколишнього природного середовища регіонального рівня в тісній взаємодії з державним управлінням екології і природних ресурсів в республіці, іншими суб'єктами моніторингу, координації по впровадженню технологічного, науково-технічного, інформаційного, організаційно-методичного забезпечення регіональної системи моніторингу на всіх етапах його життєвого циклу.
Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища створено експертну Раду та секції при постійно діючій Міжвідомчій комісії з питань моніторингу навколишнього природного середовища по напрямах:
- моніторингу вод;
- моніторингу атмосферного повітря;
- моніторингу земель і відходів;
- з питань інформаційного забезпечення.
Затверджені положення про експертну Раду та секції за даними напрямами.
Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля затверджено Положення про систему моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим в кризових ситуаціях, а також затверджена концепція програми регіонального моніторингу.
Науково-виробничим підприємством «Екоцентр» розроблено та встановлено програмно-аналітичний комплекс, що дозволяє проводити збір, структуроване накопичення, обробку та аналіз даних про стан природних об'єктів, що поступають від суб'єктів регіонального моніторингу, створювати регіональний банк даних суб'єктів моніторингу та представляти первинну інформацію і результати аналізу на веб-сайті системи. Технічні роботи з розміщення програмно-аналітичного комплексу в мережі Інтернет завершено, проводяться роботи з монтажу технічного обладнання на базі суб’єктів моніторингу. Система дозволить автоматизувати та прискорити обмін даними між суб’єктами моніторингу і є предметом внутрішнього користування.
Виконання регіональних і державних програм екологічного моніторингу дозволить створити умови для забезпечення збалансованого соціально - економічного розвитку курортних територій, значно підвищити їх інвестиційну привабливість, у тому числі завдяки ефективному використанню природних ресурсів.