Література

Основна:

1.Артамонов Б.А., Волков Ю.С., Дрожалова В.И. и др. Электрофизические и електрохимические методы обработки материалов: Учеб . пособие /в 2-х томах/, -М.: Высш школа , 1983.

2.Бирюков Б.Н. Электрофизические й електрохимические методи размерной обработки.-М. Машиностроение, 1981, 128.

3. Электрофизические и електрохимические станки. Каталог-справочник / под. Ред. Хавхало И.А.-М: Машиностроение.1969.

Додаткова:

4.Аренков А.Б. Основы электрофизических методов обработки материалов. Л.: Машиностроение. 1967.

5.Коваленко В.С. Електрофизические и електрохимические методы обработки материалов , Вища школа, 1975.

Методичні вказівки

Під електрохімічними і электрофізичними методами обробки розуміють сукупність електричних, електромагнітних і електрохімічних процесів і методів безпосереднього одночасного чи в різноманітних сполученнях теплового, механічного чи хімічного впливу на тверде тіло з метою придання йому заданої форми і розмірів.

РОЗДІЛ 1. ЕЛЕКТРОЕРОЗІЙНА ОБРОБКА (ЕЕО).

Електроерозійна обробка заснована на тепловій дії імпульсних електричних розрядів, порушуваних між анодом і катодом. Після нагромадження необхідного заряду між анодом і катодом відбувається електричний пробій, у результаті чого виникає плазмовий канал і оброблюваний матеріал викидається з лунки в міжелектродний проміжок.

ЕЕО підрозділяється на электроіскрову і электроімпульсну в залежності від полярності /пряма чи зворотна/. Электроіскровая обробка заснована на використанні іскрових чи іскродугових розрядів малої тривалості. Электроімпульсна обробка заснована на використанні імпульсних дугових розрядів малої скважності, великий енергії і малої тривалості.

Электроконтактна обробка -це один з різновидів електроерозійної обробки. Відмінність її в тому , що знімання металу з оброблюваної поверхні відбувається під тепловою взаємодією електричних нестаціонарних контакт них дугових явищ.

При вивченні електроерозійних методів розмірної обробки-електроіскрового, електроімпульсного, електроконтакного варто розібратися в схемах цих видів обробки , знати як і завдяки чому відбувається видалення часток метала з поверхні електродів. Варто освоїти відмінність між цими видами обробки маттеріалів, їхні переваги і недоліки, застосовуване при цьому устаткування, схеми пристроїв, принцип роботи і режими обробки, знати конструкцію електродів-інструментів, а також технологічне призначення цих видів обробки, якість оброблюваних поверхонь,точність обробки і продуктивність, область застосування різних електроерозійних видів обробки. Необхідно освоїти типи застосовуваних генераторів для електроерозійної обробки. Необхідно знати, яка потрібна вихідна інформація для складання технологічного процесу електроерозійної обробки і порядок проектування технологічного процесу. Потрібно мати на увазі, що в сучасному машинобудуванні усе ширше застосовують нові матеріали, обробка яких звичайними методами або утруднена, або взагалі неможлива і тому электроіскрова, элекроімпульсна й інші види электрофізичної розмірної обробки є єдиним способом одержання виробів заданої форм: і розмірів.

Література:[1] том 1 стор. 7-94,[3] стор. 42-123

Питання для самоперевірки:

1.Що таке електроерозійна обробка ?

2.Які технологічні схеми електроерозійної обробки застосовуються в машинобудуванні?

З.Від чого залежать продуктивність процесу і якість обробки?

4.Які робочі середовища використовують при електроерозійній обробці?

5.Що таке багатоконтурна і багатоелектродна обробка?

6.Що варто враховувати при проектуванні електроду-інструменту?

7.Яка послідовність розрахунку профілю електроду -інструменту?

8.Назвіть основні вузли верстатів для електрофізичної обробки?

9.Які вихідні дані повинен мати технолог при проектуванні технологічного процесу. Назвіть порядок проектування технологічного процесу електроерозійної обробки?

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕКТРОХІМІЧНА ОБРОБКА МАТЕРІАЛІВ (ЕХО).

Електрохімічна обробка матеріалів заснована на анодному розчиненні визначеної ділянки оброблюваного металу в середовищі електроліту. Анодне розчинення може протікати в електролітах різного складу. Під дією струму в електроліті матеріал анода розчиняється й у вигляді продуктів обробки виноситься з проміжку потоком електроліту. При електрохімічнІй обробці відбувається точне копіювання профілю робочої частини інструменту на деталь.

Різновиди електрохімічної обробки доцільно класифікувати по двом визначальним ознакам - механізму самого процеса руйнування метала і способу видалення з робочої зони продуктів реакції. В зв'язку з цим електрохімічна обробка підрозділяється на: анодно-гідравлічну, анодно-абразивную й анодно-механічну.

При вивченні електрохімічних методів розмірної обробки матеріалів необхідно засвоїти схеми обробки, область застосування тієї чи іншої схеми, технологічні показники електрохімічної обробки, класифікацію операцій, їхні переваги і недоліки, використовуваний інструмент, застосовуване при цьому устаткування. Зверніть увагу на склад електроліту, його температуру, електричний режим обробки.

Необхідно засвоїти особливості електрохімічної обробки. Необхідно знати, що загальне між анодно-гідравлічною обробкою, анодно-механічною обробкою й анодно-абразивною обробкою і які між ними існують відмінності.

Необхідно вміти правильно вибирати матеріал для виготовлення електроду-інструменту, уміти розрахувати його розміри. Необхідно засвоїти порядок проектування технологічного процесу.

Необхідно знати етапи технологічного процессу ЕХО.

Література:[1] том 1 стор. 96-173, [3] стор. 163-198.

Питання для самоперевірки:

1.Що таке електрохімічна обробка?

2.Які технологічні схеми використовуються при електрохімічній обробці?

3.Як варто вибирати електроліт?

4.Які матеріали використовуються для виготовлення робочої частини електрода-інструмента?

5.Які методи виготовлення електрода-інструмента? Їхня сутність,

6.Назвіть основні вузли верстатів для електрохімічної обробки?

7.Типи верстатів для електрохімічної обробки?

8.Назвіть основні технологічні показники процесу електрохімічної обробки.

9.Яка послідовність побудови технологічного процесу електрохімічної обробки?

РОЗДІЛ 3. УЛЬТРАЗВУКОВА ОБРОБКА МАТЕРІАЛІВ (УЗО).

Механічна розмірна обробка матеріалів з використанням ультразвукових коливань заснована на ударах з великою швидкістю і частотою часток абразиву об поверхню оброблюваної заготовки. Джерелом коливальної енергії інструмента є досить могутній генератор струму високої частоти. Електричні коливання перетворюються в механічні за допомогою перетворювача. При цьому електрична енергія перетворюється в енергію пружних коливань, що використовується для розмірної обробки матеріалів. Перетворювач складається з набору пластин магнітострикцІйного матеріалу. Для збільшення амплітуди коливань використовується концентратор, на кінці якого закріплений інструмент. Ультразвукова обробка застосовується для формоутворення деталей із твердих і тендітних матеріалів (скла, кераміки, германія , кремнію, феррита, рубіна, твердого сплаву, алмаза й ін.)

Ультразвукова обробка розвивається в двох напрямах: а) розмірна ультразвукова обробка матеріалів в середовищі абразивної суспензії ,б) накладення ультразвукових коливань на різальний інструмент при звичайнихпроцесах обробки різанням.

Необхідно знати схему процесу при різних видах розмірної ультразвукової обробки, режими обробки, верстати для ультразвукової обробки, ультрозвукові генератори і концентратори, для чого використовуються концентратори і якої бувають форми. Також необхідно засвоїти область застосування даного виду обробки, його достоїнства і недоліки. При цьому необхідно враховувати вид оброблюваного матеріалу/ загартована сталь , спеціальні важкооброблювані тверді сплави, феррити, кварц , скло, керамічні матеріали й ін./ і характер виконуваної роботи./ одержання й обробка дуже малих криволінійних і спіральних отворів, обробка фасонних порожнин і т.д./, якість одержуваних поверхонь, точність обробки.

Література:[1] том 1 стор. 174-242, [2] стор. 77-89, [3] стор.139-153.